images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
17:00 |  Мобільний додаток Kyiv City Guide отримав престижну міжнародну відзнаку
images images images
14:00 |  97 інформаційних табло допомагають пересуватися Києвом
images images images
12:30 |  Пам’яті академіка Олександра Топачевського
images images images
11:00 |  Для радіо та телебачення збільшили квоти на українську
images images images
08:00 |  Понад 8 тисяч киянок знайшли роботу завдяки службі зайнятості
images images images
17:00 |  Через футбол перекриють 3 станції київського метро
images images images
14:00 |  Київські аудитори за десять місяців 2018 року забезпечили відшкодування втрат на майже 46 млн грн
images images images
11:00 |  У столиці відбудеться захід до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва
images images images
08:00 |  У Києві відбудеться масштабний профорієнтаційний форум для школярів і студентів
images images images
17:00 |  Три події до Дня української писемності та мови у Києві
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 17 травня 2002 року, п'ятниця  №70 (2081) images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
17/05/2002



images
“Ялта-2002” На набережній танцювала і співала вся планета
images
Завдяки “Таврійським іграм” курортна перлина Ялта перетворилася на столицю фольклору. Вже вчетверте поспіль тут відбувається Міжнародний фестиваль народної творчості, який за цей час представив 65 колективів із 44 країн світу. На набережній Ялти танцювала і співала вся планета.

Нинішнього року фестиваль привітав новообраний мер Сергій Брайко. Він наголосив, що фолькфорум дістав у його вотчині постійну прописку, бо “населення” міста у ці травневі дні збільшується в кілька разів. Ритми всіх континентів фанфарять про початок курортного сезону на Південному березі Криму, а учасники свята розносять вісті про чудесне місце для відпочинку по всьому світові.

Зрозуміло, що потрапити на фестиваль не просто, як не просто й запросити для участі у ньому артистів. Його оргкомітет співпрацює з міжнародними організаціями, які надсилають адреси рекомендованих ними колективів. Долучаються до співробітництва й посольства. До кордону з Україною учасники їдуть за власний рахунок, а вже потім усі витрати беруть на себе “Таврійські ігри”. Отож підняти таку фінансову брилу складно, тому вже другий рік фестивальною базою обирають малокомфортабельний пансіонат “Донбас” з холодними й вогкими після зими кімнатами та гарячою водою лише по дві години на день. Прикро, але саме таке уявлення про український комфорт матимуть зарубіжні гості. Зважаючи на те, що “Ялта-2002” проводиться під патронатом Президента України, вона мала б фінансуватися частково й державою, аби гостей поселяли в пристойних апартаментах. Натомість мистецька програма була на вельми гідному рівні. Російська попса, що теж прагнула розпочати курортний сезон на Південному березі Криму, суттєво недорахувалася своїх прихильників, бо ті надали перевагу фольклору. Адже “Ялта-2002” — практично єдиний форум народної творчості міжнародного рівня в нашій країні, де ще десять років тому жоден концерт не обходився без гопаків і арканів.

Думається, найдивовижнішою подією цих днів став карнавал колективів центральними вулицями Ялти. Перехожі раділи, усміхалися, підходили до артистів познайомитися, сфотографуватися, а потім бігли за процесією до головної сцени фестивалю. Люди обмінювалися адресами, сувенірами й вірили, що знайшли друзів на все життя. Найбільше заінтригував гурт із Канади “Полтава”, що приїхав із міста Реджайна штату Саскачеван. Цей колектив створили 1922 року як дитячий струнний оркестр вихідці із Західної України. Тепер тут лише кілька представників діаспори. Наші національні пісні й танці виконують переважно нащадки англосаксів. Проте у шароварах і плахтах вони не дуже відрізняються від пересічних українців. Щоправда, в репертуарі канадських “полтавців” є фольклорні номери багатьох культур, але головні — мелодії Карпатських гір. Керівник ансамблю Зоя Жмур розповіла, що у їхньому місті практично всі жителі після роботи займаються в мистецьких колективах. Хтось грає в ансамблях, хтось різьбить по дереву. Кожен обирає заняття до душі. “Культурно неохоплених” практично нема. “Полтава” виступає з концертами для місцевої діаспори та інтернаціональної аудиторії. Її фольклорний досвід має 80-річну історію. Проте поспілкуватися тісніше з “полтавцями” не вдалося, бо ніхто з них не знав української мови. А можливості нашої англійської теж були обмежені.

Уже вдруге на Ялтинський фолькфест завітав ансамбль з Єгипту “Al Sharkiya Folk Troupe”. Їхні виступи відтворювали національні обряди Країни пірамід. Диво, але посеред Криму глядачі опинилися на арабському весіллі, де молода вбрана у біле плаття з фатою на європейський взірець, а молодий і гості — неначе персонажі казок з “Тисячі й однієї ночі”. Весільний кортеж відтворив увесь ритуал аж до проводів на шлюбне ложе. Артисти виконували всі номери з куражем: музиканти підтанцьовуючи грали на національних інструментах, а танцюристів неможливо було зігнати зі сцени, де вони тричі повторювали номери на “біс”. На виступ своїх співвітчизників приїхав навіть посол Єгипту в Україні. Ансамбль “Ель-Шаркеа” було створено ще 1968 року для репрезентації національної культури на міжнародних фестивалях. Його місія — донести до мешканців планети дух східного мистецтва. В Ялту прибула тільки половина колективу, що налічує 50 танцюристів і 30 музикантів. “Ель-Шаркеа” уже заснував власну школу, де 18 педагогів викладають різні дисципліни. А серед творчих здобутків — золоті медалі й перші премії міжнародних конкурсів у Англії, Франції, Кореї, Греції.

Уперше на ялтинський фест прибув колектив з Ізраїлю, незважаючи на складну політичну ситуацію. Але навіть тут відчувалася напруга між ним та арабськими артистами. Учасники ансамблю “Ваткі петактіва” навіть влаштували в їдальні демонстративне виконання ізраїльських патріотичних пісень, яке зіпсувало апетит гостям з Єгипту. А на сцені ізраїльтяни виконували власні постановки танців так званої “привізної культури”. Номери були схожі на мікс російських хороводів з єврейським “сім-сорок”. Вік учасників досить поважний, але “па” були по-молодіжному відвертими й спокусливими. Річ у тім, що танок в усіх культурах має сексуальне призначення. Він допомагає виявити найвдалішого партнера для кохання, бо як парі танцюється, так потім і любиться. Тому жінки прагнуть виявити усю свою чарівність, а чоловіки — силу й витривалість. Ці тенденції були головними і в номерах російського ансамблю “Чукотка”. У його репертуарі ескімоські, коряцькі, чукотські, ітельменські танці. Екзотичні костюми дев’яти танцюристок були щедро прикрашені різноманітними амулетами, що оберігали жіночі принади від зурочення, а хореографія мала відверто сексуальний малюнок рухів. Мабуть, на сибірському морозі не до тривалих натяків...

Зрозуміло, що народні ансамблі якоюсь мірою професійні. Для багатьох це “основний вид трудової діяльності”. Єдиним справді автентичним колективом був гурт “Олешня” із села Кардашинки Голопристанського району Херсонської області, що складався із веселих і запальних бабусь віком від 52 до 77 років. Гадається, пісні і танці подовжують їм життя. Репертуар “Олешні” побудований на призабутих чумацьких піснях — “Сиротино”, “Чаєчка”, “Була на базарі”, “Червонці”, “Загуляла чумакова жінка”. Дзвінкі рулади голопристанських жінок будили ностальгію за сільською українською культурою, не причесаною новітньою фольклорною кон’юнктурою. Натомість неприємно вразив луганський ансамбль “Воля”, присутність якого на фольклорному фестивалі такого рівня була недоречною. Тут працюють “6 артистів-професіоналів з вищою освітою, отриманою в найпрестижніших вузах України і Росії” (з візитки колективу), котрі переплутали народне мистецтво з ресторанним кічем. Фольклорність переплелася з естрадністю, а костюми виконавців репрезентували базарний стиль. Представлені “Волею” номери розраховані, скоріше, на смаки “нових українців”, аніж справжніх шанувальників національного мистецтва.

Серед учасників ялтинського форуму було чимало дітей. Але найбільше всім полюбилися дівчатка з Китаю. Їхнє життя у “Донбасі” було побудоване на суворій дисципліні: зранку замість зарядки репетиція, потім екскурсія, по обіді знову репетиція, а ввечері — бездоганний виступ. Щодня вони змінювали одяг, але вбиралися всі однаково. Хореографія їхніх танців осучаснена, “збагачена” аеробікою і цирковими трюками, хоча обіцяли представити традиційну культуру провінції Ninqxia Hui. Але чарівність і сумлінність юних китаянок стирали всі промахи постановника номерів. Та все ж це стало ще одним знаком тенденції вимивання автентичності з фольклору. І це яскраво доводить нагальну потребу фестивалів народної творчості, які спонукають берегти національні першоджерела від нальоту цивілізації.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 5179 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4272 sec