КОЛИШНІЙ ПРЕЗИДЕНТ США ДЖИММІ КАРТЕР РОЗПОЧАВ ПЕРШИЙ РАУНД ПЕРЕГОВОРІВ З ФІДЕЛЕМ КАСТРО. Таким чином Картер став першим з колишніх і чинних президентів США, який ступив на кубинську землю після січня 1959 року, тобто відтоді, як до влади на острові прийшов Фідель Кастро. Кубинський лідер особисто запросив американського екс-президента і його дружину в гості. Картер заявив, що “прибув як друг, аби посприяти поліпшенню американсько-кубинських відносин”. Очікується, що візит колишнього глави Білого дому триватиме до п’ятниці. Він має зустрітися з провідними кубинськими політиками, а також опозиціонерами. Фідель Кастро запевнив Джиммі Картера, що той зможе відвідати будь-який науково-дослідний центр. Таку пропозицію кубинський лідер зробив у зв’язку з недавньою заявою заступника держсекретаря США з питань контролю над озброєннями Джона Болтона, який звинуватив Гавану в розробці біологічної зброї.

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ У НІМЕЧЧИНІ ТРИВАЮТЬ СТРАЙКИ, ОГОЛОШЕНІ НАЙБІЛЬШОЮ ПРОФСПІЛКОЮ IG METALL. Понад сто тисяч робітників з більш ніж 80 фірм беруть у них участь. Виробничі суперечки, розпочавшись в індустріальному серці Німеччині — на південному заході,— поширюються тепер на Берлін і на землю Бранденбург на сході країни. Профспілка вимагає підвищення платні щонайменше на чотири відсотки, з чим роботодавці не можуть погодитися.

ПАЛЕСТИНСЬКИЙ ЛІДЕР ЯСІР АРАФАТ УПЕРШЕ ЗА ОСТАННІ ПІВРОКУ ЗАЛИШИВ РАМАЛЛУ. Тепер планує відвідати Віфлеєм, Дженін і Наблус, які були в епіцентрі подій останніх місяців. Перед відльотом Арафат засудив рішення правлячої ізраїльської партії Лікуд, центральний комітет якої у неділю проголосував за пропозицію колишнього прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу не вносити пункт про визнання палестинської державності у майбутні мирні угоди.

ГЛАВА БРИТАНСЬКОГО УРЯДУ ВІДВІДАВ ФРН З РОБОЧИМ ВІЗИТОМ. Тенденції до так званої “ренаціоналізації” можуть стати перешкодою для розширення Європейського союзу, заявив канцлер ФРН Гергард Шредер у неділю ввечері після зустрічі в Берліні з прем’єр-міністром Великобританії. Шредер застеріг консервативні європейські партії від спокуси використовувати у своїх політичних інтересах ухил вправо, який нині можна спостерігати в європейській політиці. На його думку, зміцнення позицій праворадикальних партій у Франції та Нідерландах можна пояснити тим, що люди не отримали задовільної відповіді на питання про внутрішню безпеку. Тим часом Блер закликав усіх демократів об’єднати зусилля в боротьбі з праворадикальними тенденціями. У Берліні Шредер та Блер обговорили також ситуацію на Близькому Сході. Вони наголосили на важливості подальшої співпраці між Європою, ООН, Росією і США з метою пошуку шляхів подолання ізраїльсько-палестинського конфлікту.

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ УКРАЇНІ В ЄВРАЗЕСІ? У Москві відкрилося засідання Міждержавної Ради Євразійського економічного співтовариства (Євразес). В організації знову головує президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. Цікаво, що в середині березня цього року глави Росії, України і Молдови прийняли спільну заяву, в якій ішлося про те, що повноправна участь їхніх країн у діяльності Євразес сприяла б прискореному економічному розвитку Молдови й України, повноцінному функціонуванню зони вільної торгівлі, підвищенню добробуту народів. А минулого місяця наш міністр закордонних справ Анатолій Зленко заявив, що Україна не вступатиме до співтовариства. Бо жодна країна не може бути одночасно в кількох митних союзах. Україна ж вибрала шлях європейський.

За повідомленнями зарубіжних інформагентств підготували Ірина ТИРАН та Ірина СИВАШОВА, “Хрещатик”