images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
20:00 |  На Печерську розкопали давнє поселення
images images images
18:00 |  До України завезуть надсучасні потяги
images images images
16:00 |  Віталій Кличко: Ще 40 місцевих рад приєдналися до Асоціації міст України
images images images
14:00 |  До кінця року у столиці планують оголосити тендери щодо оновлення пасажирського транспорту
images images images
12:00 |  На Співочому полі заграє осінніми фарбами Фестиваль хризантем
images images images
10:00 |  "Київводоканал" та "Київтеплоенерго" підписали угоду для оптимізації роботи зняття та опломбування квартирних лічильників
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 15 травня 2002 року, середа  №68 (2079) images
images
полоса
images
images
ФІНАНСИ
images  
images
images
images
15/05/2002



images
Десять років самотності Із 250 очікуваних мільярдів Україна отримала лише п’ять
images
Минулі вибори зробили свою “чорну” справу: приплив прямих іноземних інвестицій у країну зменшився у четвертому кварталі торік і за три місяці нинішнього року. Такий висновок можна було зробити з виступів фахівців на Інвестиційному форумі, який відбувся нещодавно в Національному комплексі “Експоцентр Україна” за підтримки Київської міської державної адміністрації. За оцінками експертів, якщо до червня політична ситуація стабілізується, парламентарії швидко визначаться з більшістю, сформують новий уряд і почнуть нарешті працювати, ситуацію, можливо, вдасться переломити у другому півріччі.

Фальстарт

Якщо за дев’ять місяців 2001 року темпи інвестування в основний капітал становили 125,2 відсотка, то за жовтень-грудень знизилися до 105 відсотків. Торік іноземні інвестори вклали в економіку нашої країни понад 529 мільйонів доларів — на 10 відсотків менше, ніж позаторік.

Представники виконавчої і законодавчої влади займалися передвиборчою кампанією, а бізнесмени, як зарубіжні, так і вітчизняні (ті, хто не балотувався до парламенту), фінансували не стільки економіку, скільки кандидатів у народні депутати, тобто формували майбутнє лобі у Верховній Раді. Однак це був не останній урок минулорічної інвестиційної епопеї. Уряд нарешті зрозумів (або принаймні робить вигляд), що внутрішнього капіталу недостатньо для кардинального технічного переозброєння потужних виробництв і переходу на інноваційну модель розвитку. Тих коштів, які вкладають вітчизняні промисловці у власне виробництво, на думку економістів, вистачає хіба що на підтримку застарілих основних фондів підприємств. Тому, як і раніше, ставку треба робити на зарубіжні інвестиції, отже, вдосконалювати правила гри для західних партнерів.

На одну українську душу припадає заледве 100 іноземних доларів

За словами першого заступника державного секретаря Міністерства промислової політики Леоніда Мініна, для нормального розвитку економіки Україні потрібно за приблизними підрахунками 200—250 мільярдів доларів інвестицій. Такої суми одразу ніхто, звичайно, нам не дасть. За десять років незалежності наша країна отримала лише п’ять мільярдів доларів. Тобто на одну українську душу припадає заледве 100 доларів, тоді як у Польщі, Угорщині та інших сусідніх країнах — у десятки разів більше. Тому нині діючий уряд вибирав пріоритетні напрямки щодо залучення іноземного капіталу. Це — легка, харчова й переробна промисловість, наукові розробки і впровадження їх у виробництво. Крім того, на думку урядовців, треба підтримувати чорну металургію. Адже вона дає майже 70 відсотків експортної продукції. Але як саме це зробити, представник Міністерства промислової політики чомусь так і не сказав. Останнім часом ця галузь переживає не кращі часи: її продукція витісняється з американського ринку. США, скориставшись зі скандалу довкола виробництва піратських дисків у нашій країні, ввело економічні санкції проти нашого “сталевого” експорту. Україні доведеться шукати нові ринки збуту. У той же час на потужні фінансові вливання з боку іноземних інвесторів і вітчизняних фінансових промислових груп годі сподіватися, бо держава сама показує “добрий” приклад підтримки: ще й досі не відшкодувала багатомільярдний давнішній борг металургам — податок на додану вартість.

Хоч аграрний сектор після реформування став дещо привабливішим для західних інвесторів, гроші вони, як і раніше, вкладають переважно у переробку сільськогосподарської продукції, виробництво напівфабрикатів. Нині уряд хоче переломити цю ситуацію і зробити так, щоб сільськогосподарська продукція вироблялася в Україні від початку до кінця. А вже потім експортувалася за кордон. Для того, щоб вона була конкурентоспроможною на міжнародних ринках, треба мати високотехнологічні переробні підприємства. І тут також без інвестицій не обійтися.

Є ще один чинник, який змушує Україну активно шукати гроші за межами для технологічного переозброєння.

Щоб стати повноцінним партнером для країн Європейського Союзу і експортувати свою продукцію, нам треба увійти до Всесвітньої торгової організації (ВТО). Там уже є 144 держави і майже 97 відсотків світової торгівлі регулюються тамтешніми законами. Робоча група обмірковує заявку України щодо вступу з 1993 року. Остаточне рішення вона прийме лише у травні 2003 року. Серед низки вимог до нашої країни — ухвалення ряду законів (в тому числі й Податкового кодексу), сертифікація виробництв і продукції за міжнародними стандартами. А поки що, як зауважив заступник державного секретаря Міністерства промислової політики, “Європейський Союз зупинився на кордоні Білорусі й України, і нам відведена роль своєрідного буфера й сировинного придатка”.

Більше вкладають у маєтки, ніж у промисловий сектор

Торік у промисловий сектор України інвестували понад 92 мільйони доларів. Це мізерні кошти. За словами міністерського чиновника, “маєтків під Києвом набудовано на більшу суму”. Не вкладено жодного долара у виробництво точних електронних приладів, літаків та суден. Дещицю від корейців отримав Запорізький автомобільний завод. А от підприємства, які виробляють вантажівки, автобуси, комплектуючі до них, і досі лишаються на голодному пайку. Тому уряд спеціальним законом хоче дати пільги виробникам цієї продукції за умови, що на виробництво вантажівок піде не менше 30 мільйонів доларів капітальних вкладень і не менше 10 мільйонів на комплектуючі до них. Чому саме так опікуються автомобілебудуванням?

— Майже всі країни Західної Європи з населенням у 50 мільйонів мають власну автомобілебудівну галузь,— пояснив заступник державного секретаря Мінпромполітики Леонід Мінін.— Бо одне робоче місце в ній дає роботу ще

6—7 суміжникам. Тому, якщо прибуток інвестують у виробництво, то, за законом, він не обкладається податком на додану вартість. Для того, щоб вдихнути життя у виробництво літаків та суден, надали пільги на ввезення імпортних деталей та вузлів до них. Ми розробили ще один проект закону, який дасть можливість переозброїти металургійну галузь: закрити нерентабельні виробництва, модернізувати ті, що можуть виробляти продукцію. Незабаром винесемо його на розгляд нового парламенту.

“Ерогенні” зони

Ще одна можливість залучення інвестицій — створення вільних економічних зон. Їх в Україні десять. Плюс одинадцять територій пріоритетного розвитку, де у 18 великих містах діє спеціальний режим. Тут інвестори мають пільги від 30 до 50 років, залежно від масштабів бізнесових проектів. Великі надії покладають у цьому плані на Донецький регіон, де найбільше металургійних заводів та шахт, які закриваються. Люди лишаються без роботи, і треба їх чимось зайняти. Тому перевагу надають тим інвесторам, які створюють нові підприємства. Вони звільняються на три роки від податку на прибуток, на землю, від ввізного мита на час реалізації інвестиційного проекту. Так, лише по одному Донецькому регіону вже затверджено інвестиційних проектів на один мільярд доларів. Вільна економічна зона створена й у Закарпатській області, яка увесь час потерпає від стихійних лих. І щороку понад 200 тисяч осіб виїжджають на заробітки до інших країн. Тут нині на всій території діє спеціальний інвестиційний режим. Але пільги отримує той інвестор, який запропонує проект вартістю не менше 200 тисяч доларів.

Закордонних інвесторів лякають корупція й нестабільність

Чому інвестори, незважаючи на такі, здавалося б, вигідні умови, неохоче йдуть у малі міста, районні центри? По-перше, там погана інфраструктура: немає аеропортів, зручних доріг, цивілізованих готелів тощо. На форумі навели красномовний приклад. В одному з регіонів Об’єднаних Арабських Еміратів, де, здавалося б, можна обійтися і без фінансових вливань збоку, глава держави спочатку за сім мільярдів доларів збудував сучасний порт — у піску на узбережжі вирив котлован, забетонував його, начинив сучасною технікою,— а вже потім оголосив цю територію вільною економічною зоною. Туди одразу прийшли потужні інвестори і невдовзі перетворили це місце на велику перевалочну базу.

По-друге, інвесторам потрібні не лише певні пільги, а й передбачуваність у державній політиці. Їм дарма, який буде режим: “червоний”, диктаторський чи військовий, аби була стабільність. Тому, незважаючи на комуністичний устрій, лише один Шанхай у Китаї за дев’ять років залучив шістнадцять мільярдів доларів. А країна в цілому торік — 50 мільярдів і вийшла на друге місце за інвестиціями.

По-третє, на кожному кроці інвестор стикається у нас зі здирництвом, тільки-но ступивши на українську землю. Уже в аеропорту таксист “лупить” з нього за проїзд до міста майже 100 доларів (про це розповідали самі іноземці). Під час поселення в готелі і проживання від ціни за сервіс (який до того ж обернено пропорційний якості) у нього паморочиться в голові. У владних кабінетах чиновники різних рівнів натякають на додаткові витрати за бодай найменшу інформацію тощо. Та що там казати, якщо за п’ять років в Україні й досі не прийнято Податковий кодекс — документ, який регламентує всю фінансову, в тому числі й інвестиційну, діяльність! Крім того, давно застаріли закони про господарчі, акціонерні товариства, корпоративне управління. А це ж найважливіші закони для інвестора. Як правило, він купує контрольні пакети акцій підприємств, а далі не знає, що з ними робити, за яким законом керувати підприємством — немає чітких механізмів. Кілька разів змінювався закон про інвестиції. Усе це суттєво підвищує фінансові ризики, немає впевненості, що проект окупиться і гроші повернуться в повному обсязі. Часто інвестори не можуть застрахувати свій капітал на наших теренах, бо ставки за страхування інвестиційних ризиків непомірно високі — лягають додатковим навантаженням на основні інвестиції.

У столиці однакові умови для всіх

— Я радий з того, що у Києві немає ні вільної економічної зони, ні якогось спеціального інвестиційного режиму,— сказав начальник Головного столичного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій Михайло Поживанов.— Адже такий режим перш за все на руку посадовцям, які контролюють роботу. Зваблений пільгами, у таку зону приходить інвестор, але для того, щоб їх отримати, він все одно повинен давати хабара усіляким наглядовим структурам. Крім того, сусідні підприємства, які виготовляють одну й ту саму продукцію, працюють у неоднаковому конкурентному середовищі. Відповідно це позначається на ціні. Відомо, що незабаром Кабінет Міністрів розгляне результати діяльності вільних економічних зон, а потім вирішуватиме: чи продовжити пільговий режим в конкретному регіоні, чи скасувати його. Але ж це зайвий раз підтверджує нестабільну політику щодо залучення інвестицій. Якщо ми вже встановили якісь терміни, то треба їх дотримуватися.

Чи не тому кожен третій інвестиційний долар осідає саме у столиці. Якщо позаторік місто мало 163 мільйони доларів прямих іноземних інвестицій, торік — 248. Цього року, незважаючи на вибори, сподіваються на більшу суму. Визначені пріоритети до 2004 року. Це — телекомунікації, зв’язок, транспорт, промисловий комплекс. Найбільше у столичну економіку інвестувала за два останніх роки Голландія, яка потіснила США. Далі йдуть Кіпр, Австрія, Німеччина. Торік чималий “внесок” зробила Росія. У Києві працює 93 страхові компанії, які зібрали за цей час понад 900 мільйонів гривень. А сплатили своїм клієнтам близько 300 мільйонів. Решта грошей розійшлася бозна-куди, а могла б працювати на економіку, принаймні маючи такий капітал, можна було б і знизити страхову ставку інвестиційних ризиків. На жаль, і досі інтереси цих компаній лежать у іншій площині.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 5331 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3641 sec