images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 11 травня 2002 року, субота  №66 (2077) images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
11/05/2002



images
Школа Миколи Лисенка Автор “Духовного гімну України” спершу захистив дисертацію з фізики
images

Нещодавно минуло 160 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка — українського композитора, диригента, педагога, фольклориста, основоположника національної музичної школи. До ювілею було приурочено Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію “Микола Лисенко та українська композиторська школа”. Її ініціювали Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України та Меморіальний музей Миколи Лисенка. Учасники авторитетного зібрання — а було там понад п’ятдесят провідних учених з Києва, Львова, Одеси, Донецька, Ужгорода, Луцька, Миколаєва та інших міст України — висловилися одностайно: час зняти глянець недоторканності з постаті композитора, по-новому прочитати й переосмислити сторінки вельми цікавого й непростого життя. Саме для цього й започаткували Центр лисенкознавства.

Перший національний хор створив... студент

Життя і творчість геніального сина України тісно пов’язані з Києвом. З 1852 року навчався в пансіоні Вейля, а згодом на Липках, у Гедуена. У юному віці майбутній основоположник української музичної школи написав перший твір — польку для фортепіано, який опублікував батько до дня народження сина. Хлопець не одразу обрав фах музиканта, де йому пророкували велике майбутнє. В 1864-му закінчив фізико-математичний факультет Київського університету імені Святого Володимира. І досяг немало у згаданій галузі, через рік захистивши дисертацію на ступінь кандидата природничих наук. У цей же час створив при університеті перший український хор. Його вистачало на все: брав участь у формуванні недільної школи для хлопців-селян, а згодом — у підготовці “Словника української мови”, у перепису населення Києва...

Виступав як піаніст і хоровий диригент у різних залах Києва. Проводив щорічні шевченківські вечори. Разом із Олександром Кошицем і Кирилом Стеценком організував філармонійне товариство “Боян”. З 1908 до 1912 року очолював створений ним Український клуб. Започаткував кілька аматорських колективів, з якими об’їхав усю Україну. Концерти, концерти, концерти... Гроші від виступів ішли на громадські потреби. Зокрема на підтримку відданих за участь у антиурядовій демонстрації в солдати студентів.

У театрі Миколи Садовського, в Лук’янівському народному будинку творчості, в міському та оперному театрах з успіхом ставили його опери “Чорноморці”, “Різдвяна ніч”, “Утоплена”, “Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба”, “Енеїда”. А ще ж написав багато камерно-вокальних та фортепіанних творів. Лише на тексти Шевченка — майже 90 композицій.

Досліджував українську народну творчість, передусім думи і пісні, що їх виконував кобзар Остап Вересай. Викладав у приватних музичних школах, Інституті шляхетних дівчат. Став фундатором Музично-драматичної школи, де здобули освіту чимало видатних діячів української культури. Серед них — композитори Кирило Стеценко та Лев Ревуцький. На основі цього закладу в 1918 році утворився Музично-драматичний інститут. У 1934-му його розформували як розсадник націоналізму. Театральні ж курси стали підгрунтям для Інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Шість тисяч подарованих рублів пішли на відкриття закладу музичної освіти

Останні 18 років життя родина Лисенків мешкала на вулиці Саксаганського, 95-б. Нині там Меморіальний музей видатного композитора. Затишний куточок неподалік університету в ті часи облюбувала київська творча інтелігенція. Поруч оселилися Косачі, Старицькі, Кониські... Як згадував Євген Чикаленко, цю вулицю називали українською. Своєї квартири у Миколи Віталійовича не було, бо, як тоді гірко жартували, заробляв вчителюванням, аби мати змогу писати твори та публікувати їх. А ще ж мусив утримувати родину, де росло п’ятеро діток. До того ж дружина під час пологів померла, залишивши сиріт. Хоча якось випала нагода придбати житло: на тридцятип’ятирічний ювілей творчої діяльності симпатики композитора зібрали чималеньку суму — майже 6 тисяч рублів. Пішли ті гроші... на відкриття першого національного закладу мистецької освіти.

У 20-ті роки це помешкання викупила єврейська родина. Але бідолашним не поталанило: радянська влада вирішила все експропріювати. Та новий власник будинку був метикований і обдурив пильних борців за рівність, заселивши кімнати численною... ріднею. Так і жили там “квартиранти” до початку сімдесятих. Старший працівник музею Марина Чуєва розповіла, як колись до музею завітали закордонні гості. Подружжя ізраїльців довго ходило кімнатами, пильно придивлялося до всього. І чоловік не витримав, зізнався, що в цих стінах минуло його дитинство...

Невеличка квартира слугувала прихистком для багатьох, хто згодом став гордістю українського народу. Олександр Олесь, Осип Маковей, Іван Франко, Гнат Хоткевич, Фотій Красицький, Панас Сластьон, Петро Чайковський... У невеличкій кімнатці чотири роки жив юний Максим Рильський, якого одинадцятирічним привіз до гімназії старший брат.

Лисенко помер у власному кабінеті в 1912 році. Вранці збирався йти на роботу, і стало зле... О 13 годині 44 хвилини зупинилося палке і зболене серце патріота.

Портрет повертали через Верховну Раду і Кабмін

Нині три світлиці відновлено за фотографіями, споминами сучасників. Історія деяких речей — окрема сторінка. Скажімо, портрета Лисенка роботи львівського художника Йосипа Куриласа. Висить він у вітальні. Дещо асиметрично. На тому самому місці, куди колись його помістив господар. До відкриття квартири-меморіалу зберігався в сховищах Музею Тараса Шевченка. Твір незвичайний. Його подарували композиторові шанувальники. Рама дбайливо виконана народними майстрами: понизу лаврові гілки, а вгорі вирізьблені з дерева фігури — музики, що грають на народних інструментах, і дві дівчини — символ єднання Західної і Східної України. Ясна річ, нові власники не поспішали з ним розлучатися. Довелося звернутися по допомогу до Верховної Ради й уряду...

У кабінеті Лисенка прикрашає стіну портрет пензля Івана Труша. На робочому столі автограф хору “Боже Великий Єдиний”. Микола Віталійович написав його на замовлення автора тексту Олександра Кониського як дитячий духовний гімн. Для шкіл Галичини. Тепер він став “Духовним гімном України”, що звучить вічною молитвою: “Боже Великий Єдиний, Нам Україну храни...” Навіки.

У їдальні буфет та рояль, що належали родині композитора. Сонячні шпалери, обідній стіл, укритий полотняною мережаною скатертиною, тогочасний посуд. Цікава історія рояля. Його свого часу взяли напрокат для дітей, аби навчалися музики. І ось через понад півстоліття дев’яносторічний чоловік, колишній мешканець цього будинку, почувши по радіо про відкриття музею, повернув цінний експонат.

Серед раритетів — рояль композитора, платівки із записами гри Лисенка на фортепіано, родинні фото, світлини, зроблені під час похорон, і червона китайка, що нею була вкрита труна. Проводжали його в останню путь понад п’ятдесят тисяч шанувальників. Співав, хоча це й було заборонено, тисячний хор під керівництвом Олександра Кошиця. З вікон нинішнього театру оперети лунав траурний марш “Прощання з клейнодами” з драми “Гетьман Дорошенко”. На жаль, виконують його дуже рідко. Хоча ноти збереглися...

Тепер з’явилася надія, що створений за радянських часів позолочено-хрестоматійний образ реанімують, знявши застарілий леп тоталітарної епохи. Відновиться лисенківський конкурс, реставрують фондові записи. Зрештою, побачать світ повне зібрання творів композитора і правдивий його життєпис.

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”

прочитало 10757 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
11/05/2002 | Пам’яті Володимира Симоненка присвячено міжнародний джазовий фестиваль у Києві.
images
images
11/05/2002 | Вийшли мемуари Людмили Гурченко.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



роман авдеев торпедо нужен свой родной стадио : 0.3082 sec