images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 24 квiтня 2002 року, середа  №61 (2072) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
24/04/2002



images
Зелений змій з червоною ознакою Київський лікеро-горілчаний завод випустив хіт сезону
images

Історична довідка

За ініціативою міністра фінансів Росії Сергія Вітте наприкінці ХІХ століття імператор Олександр ІІІ учетверте ввів державну монополію на виробництво горілки. По всій імперії заклали 350 заводів або, як їх тоді називали, винних складів. На початку 1896 року наглядач першого округу Київського акцизного управління звернувся до Київської міської управи з проханням виділити землю “мерою до одной десятины” під будівництво такого складу. Прохання задовольнили. Міністерство фінансів придбало дві приватні садиби по вулиці Кудрявській. Після знесення приміщень і викорчовування саду влітку на цьому місці збудували “Казенний винний склад № 1”. Перший розлив горілки відбувся того ж року на восьми столах. До 1914 року всі операції з миття посуду і розфасування продукції (у ємності 0,5, 0,1, 0,3 літра і дерев’яні бочки) проводилися вручну. Цікаво, що у великих містах горілку продавали з 7 години ранку і до 10 години вечора (у селах до восьмої). Під час виборів у Думу, сільських та волосних зібрань, інших суспільних заходів торгівля оковитою була суворо заборонена. З початком Першої світової війни випуск продукції припинили. У 1922 році вийшов декрет про націоналізацію винної промисловості. По вулиці Кудрявській, 16 запрацював Київський лікеро-горілчаний завод № 2, що входив в об’єднання спиртових заводів України. Під час оборони Києва на заводі виробляли пляшки із запалювальною сумішшю, а під час окупації — мінеральну воду. З 1946-го по 1980 рік завод поетапно реконструювали, довели потужність до 2,1 мільйона декалітрів на рік. У 1992—2000 роках підприємство орендувала ВКК “АЛКО”, нині майновий комплекс Київського лікеро-горілчаного заводу передано у довгострокову оренду фірмі “Еванс”.


Горілку не п’ють лише хворі або хитрі, кажуть у народі. А от торгують нею всі. Спектр реалізації оковитої дуже широкий: від спеціалізованих фірмових магазинів до імпровізованих базарів на тротуарах. Часто-густо такий товар “з асфальту” далекий від досконалості, бо виготовлений напівкустарним способом у підвалі або розлитий у цеху без дотримання технологічних вимог. Справжніх виробників лікеро-горілчаної продукції, які вже розкрутили свою торгову марку, в Україні на пальцях можна перелічити. Київський лікеро-горілчаний завод міг би бути у першій п’ятірці, якби не низка обставин як об’єктивних, так і суб’єктивних. Не вдаючись у подробиці, зауважмо, що майже два роки він простояв без діла. Врешті його за згодою столичної влади орендувала на п’ять років (з правом подовження терміну) київська фірма “Еванс”. Торік підприємству виповнилося 150 років, але, побувавши на виробництві, цього не скажеш. Нині повним ходом іде реконструкція у цехах. А з директором заводу Олександром Савченком ми розмовляли у мебльованому комп’ютеризованому офісі.

— Від колишніх господарів ми успадкували старе обладнання, зношене на 80 відсотків. Дільницю з підготовки води, без якої не обійтися, залишили нам у жалюгідному стані. А що таке горілка? Це спирт плюс вода. Чим вища її якість, тим кращий напій. Тому ми перш за все повністю модернізували саме це обладнання, вклали майже 100 тисяч доларів. На території заводу є свердловина з артезіанською водою. Але наші фахівці виявили у ній великий вміст аміаку та сірки і порадили брати воду з Десни, яка, за їхніми словами, має оптимальний склад мінералів. Звичайно, потім проганяємо її через спеціальні фільтри з вугілля, піску, інших абсорбентів. А незабаром оброблятимемо рідину ще й сріблом. Запустили нову італійську лінію з розливу горілки, яка обійшлася нам у 120 тисяч доларів. Щоб зекономити, в Італії купили ще й некомплектне обладнання. З нього змонтували на підприємстві власними силами третю лінію. Таким чином ми крок за кроком, не зупиняючи виробництва, очищаємо завод від металобрухту і переозброюємося технологічно.

— А звідки берете спирт?

— Купуємо на Житомирщині. Взагалі у будь-яких регіонах спирт має однакові технологічні показники. Відрізняється він лише смаком, а тому від споживачів досить часто можна почути нарікання: вчора горілка була одна, а сьогодні, мовляв, інша. Таємниць тут ніяких немає: просто одна й та ж горілка виготовлена з різних спиртів. Щоб нейтралізувати подібні скарги, ми, як і “Союз-Віктан”, “Княжий град”, співпрацюємо лише з одним заводом.

— Чому у вас така скромна реклама? Побачити її можна хіба що на бігбордах, встановлених біля автомагістралей...

— Не вистачає коштів, бо усе зароблене ми вкладаємо у реконструкцію. В той час, як наші конкуренти, скажімо, Одеський лікеро-горілчаний завод, на “розкручування” лише однієї горілки “Мягков” витратив майже півмільйона доларів. До речі, цей візуальний образ спочатку розробила для нас одна рекламна агенція, але ми відмовилися від нього. Тоді його використали одесити, хоча й не мали такого права...

— А хто підказав тему “Казенки”: саму назву, серп і молот на червоному тлі?

— Це власна розробка. Таким чином ми торкнулися “ностальгійних” струн у душах наших споживачів, і горілка стала справжнім хітом сезону: добре продається навіть без потужної реклами. Візуальне сприйняття горілки таке: казенна — значить, державна, отже, високої якості. Тим більше, що наше підприємство до 1913 року називалося Казенним винним складом № 1. Таким чином ми ще й віддали данину традиції... (До кабінету зайшов заступник директора заводу і поставив на стіл... ящик горілки. Щоправда, підняти його можна було двома пальцями. У стилізованій під 60-ті роки дерев’яній тарі стояли 20 пляшечок “Казенки” по 50 грамів кожна. Зверху ящик був затягнутий целофановою плівкою, на якій кріпилася акцизна марка.— Авт.) Коли торік на заводі побував заступник голови Київської міської державної адміністрації Юрій Россада і ми почали бідкатися, що столичні магазини неохоче беруть нашу продукцію, почули від нього: то вигадайте щось цікаве для покупців! От ми й розробили такий сувенір. Спочатку думали зробити ящик відкритим. Але акцизну марку на кожну пляшку не наклеїш, бо одразу спотворювався зовнішній вигляд. Тому вирішили затягнути плівкою і клеїти одну марку зверху. У торгівлю новинка піде одразу, як тільки отримаємо дозвіл від департаменту. На неї вже чекають 1200 торговельних точок у Києві і три наші фірмові магазини. Крім того, наша продукція, хоча і в невеликій кількості, присутня майже у всіх регіонах України. Експортуємо її також до Англії, Німеччини, Росії, але поки що дуже мало.

— Споконвіку виробництво лікеро-горілчаної продукції вважалося прибутковою справою. Певно, муніципалітет зацікавлений у таких виробниках, як ваше підприємство, зокрема через великі податки, що сплачуєте до міського бюджету?

— Не зовсім так. Специфіка виробництва лікеро-горілчаної продукції полягає в тому, що податки надходять в першу чергу до державного бюджету. Лише Автономна Республіка Крим залишає у себе трохи акцизних грошей. Це, до речі, єдиний регіон в Україні, який має таку пільгу. У місцевих бюджетах, як правило, осідає частина податку на прибуток, на додану вартість, відрахування за комунальні послуги, землю тощо. Але все одно для міста таке виробництво потрібне: адже це й нові робочі місця, і завантаженість торгівлі. Крім того, роботу мають суміжники, які виготовляють етикетку, пляшку, пробку. На нашому підприємстві працюють нині 200 осіб. З них 75 працівників колишнього лікеро-горілчаного підприємства “АЛКО”. Середній заробіток — 600 гривень. Але він зростатиме паралельно зі збільшенням обсягів виробництва. Щоб підтримати і заохотити людей, ми даємо їм безвідсоткові позички, скажімо, на будівництво житла чи купівлю побутової техніки. Комплексні обіди для них коштують лише дві гривні замість шести. Тобто знаходимо найрізноманітніші шляхи, щоб вони мали змогу нормально працювати.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 6001 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
24/04/2002 | Горілка за ціною одеколону“Тройной”. і досі продається на столичних ринках
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.267 sec