images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 19 квiтня 2002 року, п'ятниця  №59 (2070) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
19/04/2002



images
Академік Анатолій Шидловський керує інститутом, де створили перший у світі комп’ютер
images

Із досьє “Хрещатика”

У травні Інститут електродинаміки НАН України відзначить 55 років із дня заснування. Тут було розроблено програмне забезпечення для ЕОМ першого покоління, перший вітчизняний електромобіль, універсальний інструмент для різання, зварювання й напилювання у космосі... Про високий рівень робіт інституту свідчать 2500 авторських свідоцтв і патентів США, Великої Британії, Франції, Японії, Німеччини. Близько ста розробок відзначено преміями, дипломами й медалями міжнародних виставок та ярмарків.

Науковці цього закладу читали лекції в Римі, Неаполі, Болоньї, Віргінійському університеті США, Технічному університеті Зелена Гура (Польща). Понад 50 учених стали лауреатами державних премій у галузі науки й техніки.


В установах Національної академії наук України відбулися чергові перевибори керівництва. В Інституті електродинаміки

НАНУ колеги знову висловили довіру академіку Анатолію Шидловському. Нещодавно наша газета повідомляла про те, що віце-президента Національної академії наук Анатолія Шидловського нагороджено “Командорським Хрестом Заслуги Польщі”. Про цю відзнаку президента Польщі, міжнародні контакти, видатних науковців, які працювали в інституті й вплинули на розвиток цивілізації (а це саме так), ми й ведемо мову з Анатолієм Корнійовичем.

Закон Ома і в Польщі, і в Африці один

— З колегами з-за кордону ми співпрацюємо давно,— сказав він.— Наш інститут координував роботу галузі в країнах Ради Економічної Взаємодопомоги. З ученими легко налагоджувати контакти, бо закон Ома всюди однаковий — у нас і в Польщі, і навіть у Південній Африці. Політика на це абсолютно не впливає. А коли держава стала незалежною, то почали спілкуватися частіше. Зникла потреба їздити в Москву по закордонні паспорти, звітувати. Нині співпрацюємо не лише з Академією наук Польщі, а й з Інститутом електротехніки в Острові, з Гірничою академією у Кракові, з Політехніками в Щецині, Лодзі. Польські науковці стали закордонними членами нашої академії, а я нині в Лодзі — почесний професор. І все-таки було приємною несподіванкою, коли мене нагородили відзнакою президента Польщі.

— Анатолію Корнійовичу, в Національній академії наук ви очолюєте секцію фізико-технічних і математичних наук, тобто фізик, а не лірик, однак започаткували контакти із Щецинським інститутом східного слов’янства...

— Річ у тім, що Щецинське воєводство — це колишня Померанія, куди з’їхалися люди різних національностей, а українська спільнота становить десь 40—45 тисяч осіб. До речі, зустріч із земляками була дуже зворушливою, навіть варениками пригощали. В університеті вони організували чудову східнослов’янську бібліотеку з розділом україністики. Я був на його відкритті, подарував книжки й підписав угоду про співпрацю між академіями наук та інститутом східного слов’янства у місті Щецині і між бібліотеками — імені Вернадського у Києві, імені Стефаника у Львові і Поморською.

— Що ще цікавого було під час візиту?

— Багато чого. Наприклад, у бібліотеці мені показали старовинну Біблію, написану на пергаменті. Питаю: можна на раритет покласти руку? Так, кажуть, це дуже корисно, вона випромінює позитивну енергію. А поруч — єврейська Тора завдовжки 72 метри. До неї не можна торкатися жіночим рукам. Але хранителька — представниця слабкої статі. Подейкують, що за час її роботи Тора... “виросла” на три метри. Містика, та й годі! Там же я посадив магнолію. Переді мною такий самий ритуал виконав Далай-лама. Грунт треба було розрівнювати лопаткою, а я руками, бо до землі звик змалку. А табличку “Академік Шидловський” повернув “лицем” до дерева. Для чого, запитують. Аби бачило, хто посадив і краще розвивалося (усміхається).

— А ще до яких країн вторували дорогу?

— Підтримуємо контакти з Чехією, Словаччиною. Потроху співпрацюємо з Америкою. Виконуємо проекти з науково-технічних фондів: американських, німецьких, шведських. Нас залучають до роботи комісій, наприклад, з Кіотської угоди про зменшення викидів у атмосферу. Та головне — нам доручено розробити стратегію розвитку паливно-енергетичного комплексу до 2010 року. Тому без закордонного досвіду не обійтися. Як казав класик: і чужому навчайтеся, й свого не цурайтесь.

Сто тисяч вітряків зруйнували більшовики

— І що ж підказує закордонний досвід — використовувати нетрадиційні види енергії?

— Розумієте, всі нині ратують за сонячну чи вітрову, однак ці галузі ще треба розвивати, що ми і робимо. Створюємо вітрогенератори й вітроустановки, нові конструкції сонячних колекторів, фототермічні модулі для одночасного вироблення тепла та струму. Та екологічно чисті джерела поки що не роблять погоди. Навіть традиційні гідростанції генерують лише п’ять-десять відсотків електроенергії.

— Модною нині біоенергетикою займаєтеся?

— Так, але не треба вважати її панацеєю, великих запасів енергії на звалищах не знайдемо. Зате в діло йде все: гній, трава, особливо ефективний курячий послід. Та й із забрудненням довкілля можна таким чином боротися. Коли обираємо вид енергії, виходимо з економічної доцільності, обраховуємо, скільки коштує кіловат. На тепловій станції з очисними спорудами — близько тисячі доларів. На атомній — від двох до трьох тисяч. І вітрова енергетика теж коштує тисячу доларів. Тільки коли вітру немає (а потрібна швидкість його чотири метри на секунду) — нічого не буде. Ось у горах, куди важко протягнути лінії і де часто дме вітер, це вигідно. Даремно більшовики сто тисяч вітряків зруйнували. І кому вони заважали? Вітерець крутив, колесо рипіло... А спалося як під такий супровід! Я пам’ятаю з дитинства.

— Анатолію Корнійовичу, а як ви стали енергетиком?

— Краще скажу, як у науку пішов. Ніколи про це не думав, мріяв про інженерну стезю. Тоді Микита Хрущов лаяв учених і казав, що від них усі біди. І я йому вірив. Та якось пішов на конференцію, і мене потягло чогось на трибуну. Раптом підходить до мене якийсь дядечко (як виявилося, доктор наук) і запитує: “Ви не хотіли б у мене працювати?” Через місяць він очолив інститут. Мій батько тоді був безнадійно хворим, з війни прийшов контуженим. Я ще встиг із ним порадитися. Він хоч і мав чотири класи освіти, але був людиною прогресивною. Благословив. Так я почав “гризти граніт науки”. Незабаром професор Мілях запропонував мені вступати до аспірантури. Оскільки з горя я виконав роботу, розраховану чи не на рік, за три місяці. І потім працював день і ніч. Вклався в аспірантський строк і захистив кандидатську дисертацію.

— В техніці таке буває нечасто...

— Так. Але коли я відкрив новий напрямок (розробку систем підвищення якості електричної енергії), шестеро моїх учнів достроково отримали дипломи кандидатів. Це було на межі 60—70-х років. Я відчув важливість тематики й опублікував статтю в газеті “Известия”. Якщо параметри якості енергії не відповідають стандартам, то всі прилади значно швидше виходять з ладу. До того ж, коли світло блимає, люди погано себе почувають... Годинники псуються й показують різний час, конвеєри рухаються не з такою швидкістю, як мали б. Тобто держава зазнає значних збитків. І коли на основі розробленої теорії почали виготовляти різноманітні пристрої, то в науковців був простір для фантазії. Мої тодішні аспіранти стали професорами, членами-кореспондентами академії.

Чотири доктори наук в одній сім’ї

— Кажуть, ви були наймолодшим директором інституту в Академії наук?

— Так, коли Олександр Миколайович Мілях передав кермо влади, мені було 40 років. За час мого правління “відбрунькувалися” чотири інститути: радіотехнічних проблем, загальної енергетики, проблем моделювання в енергетиці, проблем реєстрації інформації та науково-технічний центр вугільних технологій. А ще раніше — Інститут кібернетики. Сергій Олексійович Лебедєв створив першу в світі ЕОМ, коли очолював наш інститут. З його лабораторії виріс Кібернетичний центр.

Щойно Лебедєв розробив малу електронну розрахункову машину, його забрали до Москви на посаду директора Інституту точної механіки й вимірювальної техніки. А ще він був генеральним конструктором зі створення протиракетних комплексів.

Його наступником став Анатолій Дмитрович Нестеренко. Саме цьому чоловікові Україна завдячує приладобудівною галуззю. Майже всі приладобудівні заводи країни вийшли з його лабораторії. Потім інститут очолив Олександр Миколайович Мілях — автор розробок про перетворення параметрів електроенергії. Він конструював електродинамічні машини, які стали важливою складовою вітчизняних ракетних пристроїв.

— Певно, вас доля зводила і з іншими цікавими людьми?

— Так, зустрічався з відомими вченими і в ООН, і в Москві. Шкодую, що не вів щоденників. Наприклад, головний енергетик світу, як ми його називали, Валерій Попков працював на Дніпрогесі, потім став академіком АН СРСР, а згодом — президентом всесвітньої електротехнічної комісії. Ми з ним дружили. Коли приїздив до Києва і його запрошували на різноманітні заходи, він казав: “У мене керує Тамара Василівна, дружина Шидловського”. Валерію Івановичу дуже подобалися перлини стародавньої архітектури. Захоплювався Софійським собором: “Це ж треба було нашим предкам звести таке диво, яке й через десять століть милує око!”

А нині під керівництвом президента Бориса Патона ми працюємо над питаннями надійності та безпеки всіх великих систем, національної безпеки й енергетичної незалежності України, інформатизації, розвитку нових наукових напрямків. Все це державні проблеми надзвичайної важливості, і я пишаюся, що розв’язую їх разом з такими людьми. Син селянина з Веприка (є таке село на Чернігівщині), хіба міг думати, що спілкуватимуся з легендарними персонами.

— А тепер і у вашій сім’ї всі великі вчені?

— Дружина — професор медицини. Одна донька — член-кореспондент Національної академії, а друга — доктор медичних наук. Чи багато таких родин, де на один квадратний метр припадає стільки докторів наук? Ні? І я так гадаю!

Ніна СОТНИК “Хрещатик”

прочитало 6029 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3321 sec