images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 19 квiтня 2002 року, п'ятниця  №59 (2070) images
images
полоса
images
images
СТАРОЖИТНОСТІ
images  
images
images
images
19/04/2002



images
Аж з березня 1872-го кияни платять за воду з кранів
images
Наше місто було одним із перших у Російській імперії, де проклали централізований водогін. На жаль, історія цієї життєво важливої галузі міського життя — в тіні. Її бібліографія доволі куценька: “Свод постановлений первых 9 русских водопроводных съездов на период 1893 — 1909 г.”, “Труды Русских водопроводных съездов” і “Описание Киевского водопровода”, видрукуване 1910 року. Лише п’ять років тому побачила світ капітальна праця столичних учених П. Петімка, М. Царіка,

В. Кобзаря, О. Кириченка “Водопостачання Києва 1872 — 1997”.

Стимулювало будівництво в другій половині ХІХ століття економічне піднесення. Городяни потроху почали призвичаюватися до води з кранів, а не з відкритих водоймищ чи колодязів-копанок. Це сприятливо позначилося на санітарно-епідеміологічній ситуації. Адже на той час за рівнем смертності Київ був у авангарді серед великих міст Росії.

“Поїти” доводилося 57 вулиць, 101 провулок, 11 площ, майже 5,5 тисячі житлових будинків, 66 промислових підприємств. Серед них — цукрорафінадні, млинарські, пивоварні, тютюнові, чинбарські, цегельні заводи. Особливо багато води потребували “Арсенал” і “Південно-Російський”. Ситуація вимагала створення та зміцнення комунальних служб.

Ясна річ, “цивілізація” на берегах Дніпра народжувалася не на порожньому місці. Ще 1855 року інженер Савин збудував у майстернях водогін з двома паровими машинами та насосами. Незабаром від ставків та річки Либідь протягли локальні труби до кадетського корпусу. Воду подавали нагору паровими насосами в спеціальні місткості, а звідти вона надходила до споживачів.

Тоді ж у Київській фортеці з’явилися ватерклозети-первістки. Заможні міщани й деякі підприємства облаштовували артезіанські свердловини. Решта ж користувалися поверхневими джерелами та криницями. Вода в них була з найближчих до поверхні горизонтів, а відтак, і найбільше забруднена. Про це неодноразово йшлося на засіданнях міської Думи, в доповідних записках санітарних лікарів, учених. Ось що писав “Киевлянинъ” 15 жовтня 1864 року про стан водопостачання на Печерську: “...в верхних частях города для потребностей населения не имеется достаточного количества колодцев, они при средней глубине 12—18 саженей дают воду дурного вкуса. Вода доставляется из Днепра по

40—60 копеек за бочку”. Тож, як не крути, а потрібні були значні капіталовкладення і високі темпи спорудження водогінної мережі. Галузь ставала модною й престижною. Її розвитком займалися передові вітчизняні й зарубіжні вчені, інженери. Розробляли технології очищення води, теорію гідравлічних розрахунків трубопроводів, конструкції механічного обладнання. Серед російських фахівців на той час світилами вважали барона Дельвіга, інженера Зиміна, братів Струве, Штукенберга, професорів Іванова, Тімонова, Беспалова, Жуковського, батька гідродинаміки Петрова, хіміків Бунге і Менделєєва та багатьох інших. Завдяки їм 1884 року в Санкт-Петербурзькому інституті шляхів сполучення, який вважався чи не єдиною кузнею кадрів, відкрили кафедру гідравліки.

Не пасли задніх і кияни. В’ячеслав Іванов — автор “Енциклопедії з санітарної техніки” та двох десятків праць з водопостачання і водовідведення, обіймав посаду професора кафедри будівельного мистецтва відділення санітарної техніки політехнічного інституту. За внесок у науку нагороджений орденами Святої Анни 3-го та

2-го ступенів. Був делегатом трьох Російських водогінних з’їздів. Павло Тутковський — професор університету, відомий геолог, один із засновників і перший директор Геологічного музею, автор першого українського словника геологічних термінів, прославився і як ініціатор проекту артезіанського водопостачання нашого міста. Професор Микола Бунге, голова Київського відділення Російського технічного товариства, очолював комісію з питань реконструкції київської каналізації, був членом правління місцевого товариства водопостачання. Одним із перших дослідив хімічний склад дніпровської води та інших джерел і запропонував технологію її очищення. У Варшаві на ІІ Російському водогінному з’їзді виступив із доповіддю “Про очищення води Дніпра хімічним способом”. Геолог Костянтин Феофілактов (спочатку професор, потім ректор університету Святого Володимира) написав праці та зробив дослідження в галузі стратиграфії, тектоніки, гідрогеології України. Першим склав гідрогеологічну карту Києва та однойменної губернії. Вивчав зсуви на правому березі Дніпра. Саме в цей період зроблено найважливіші винаходи, відкриття, пов’язані з водопостачанням. Було закладено теоретичні основи гідравліки, гідротехніки, гідрогеології.

Натомість перший централізований міський водогін своєю появою завдячує інженерові й підприємцю Аманду Струве. Урочисте закладення споруд майбутньої мережі відбулося 22 травня 1871 року у Міському саду. Струве на правах концесіонера передав, з дозволу міської Думи, підряд на виконання основних будівельних робіт інженеру Донату. Треба було швидко звести водоприймальний колодязь, водонапірні башти, облаштовувати резервуар, приміщення для фільтрів і насосну станцію. А ще — фонтани, водорозбірні крани, пожежні гідранти. Автором цих споруд був міський архітектор Олександр Шілле.

Перша черга міської водопровідної мережі почала працювати 1 березня 1872 року. Про це наступного дня повідомив “Киевлянинъ”. Тоді ж почали брати плату з абонентів за користування живильною рідиною. Контору підприємства відкрили 14 квітня 1872 року на вулиці Рейтарській, у будинку фон Брікена.

Олена СЕДИК “Хрещатик”

прочитало 5648 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
19/04/2002 | “Богу помолитися й Караваєву вклонитися...”.
images
images
19/04/2002 | У Ботсаду мали спорудити басейн.
images
images
19/04/2002 | Володимира Святого мав змінити Володимир Ленін. На щастя, грандіозна перебудова Володимирської гірки не відбулася
images
images
19/04/2002 | Брежнєв був почесним громадянином Києва. і власником ювілейної медалі номер один
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3364 sec