images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
10:00 |  У Києві стартувала соціальна ініціатива ECOSTRUM, присвячена проблемі накопичення сміття
images images images
08:00 |  Вихідними дорожники продовжували ремонт столичних шляхів
images images images
06:00 |  Нанороботи врятують людство від раку
images images images
03:00 |  Українці вивели надзвичайно корисний сорт картоплі
images images images
01:00 |  На дні океану відзняли маловідому істоту
images images images
22:00 |  Науковці пропонують обнести льодовики “підводними стінами”
images images images
20:00 |  На Печерську розкопали давнє поселення
images images images
18:00 |  До України завезуть надсучасні потяги
images images images
16:00 |  Віталій Кличко: Ще 40 місцевих рад приєдналися до Асоціації міст України
images images images
14:00 |  До кінця року у столиці планують оголосити тендери щодо оновлення пасажирського транспорту
images images images
12:00 |  На Співочому полі заграє осінніми фарбами Фестиваль хризантем
images images images
10:00 |  "Київводоканал" та "Київтеплоенерго" підписали угоду для оптимізації роботи зняття та опломбування квартирних лічильників
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 12 квiтня 2002 року, п'ятниця  №55 (2066) images
images
полоса
images
images
ТАЛАНТИ Й ШАНУВАЛЬНИКИ
images  
images
images
images
12/04/2002



images
Дмитро Лалєнков: “Моїм учителем був... телевізор”
images
“Навіть ролі другого плану граю, як вперше”

— Дмитре, ви щоразу отримуєте театральну премію за ролі другого плану. Що це для вас означає, адже всі артисти мріють про головні?

— Я зіграв дуже багато провідних ролей, але, мабуть, був недостатньо розумним та делікатним стосовно матеріалу, якщо вони залишилися поза увагою театрального бомонду. Певно, у ролях другого плану в артистові підсвідомо щось прокидається, аби не загубитися йому на сцені. Навіть ролі другого плану граю, як вперше. І тоді включаєшся на всі сто. Проте це не означає, що на головних дозволяєш собі схалтурити. А взагалі, важливо не те, який персонаж, а як ти його зіграв. Амбіціями з цього приводу я не переймаюся. Адже суто фізично неможливо регенерувати в собі стільки енергії, щоб виконувати лише провідні ролі з повною віддачею.

— Стосовно премії “Київська пектораль” діячі театру говорять різне. А як ви ставитеся до щорічного рейтингу лицедіїв?

— По суті, то такий самий жарт, як присудження звання народного артиста. Але це свято, що нам влаштовують. У житті є справжні речі — народження, життя і смерть. Все інше, на мій погляд, не варте серйозного обговорення.

— Що змушує вас, артиста Національного академічного театру імені Лесі Українки, мігрувати на сцени муніципальних колективів?

— Я не зациклююся на рідному театрові, хоча вся моя творча енергія тут. Коли отримую запрошення попрацювати в іншому творчому просторі, довго думаю, та якщо це справді приваблює, погоджуюся з дозволу нашого керівництва. Хіба художник може постійно малювати на одному квадратному сантиметрі? Тож і я повинен рости і змінювати амплуа заради своєї професії.

— А в рідних стінах рости вже важко?

— Ні, тут граю чимало цікавих ролей. Тепер у моєму репертуарі п’ять спектаклів. Хоча бували часи, коли був зайнятий у двадцяти восьми.

— Театр імені Лесі Українки в українській культурі має свою специфіку, бо сюди зазвичай приїздили артисти після закінчення російських навчальних закладів, а через певний час, освоївши сцену, поверталися до Москви чи Ленінграда. Ви ж киянин, вчилися тут в інституті. Чи не почуваєтеся на чужій території?

— Ні, бо ми не в гостях. Дуже прикро іноді чути від колег претензії, чому в нас з українськими театрами однаковий статус. Але ж у всьому світі існують єврейські та англомовні театри. До того ж у 97 країнах світу по дві державні мови, і ніхто не почувається в приймах. То чому з нами має бути інакше? Просто я в себе вдома розмовляю російською, а поряд хтось українською, а дехто, може, й англійською. Головне, аби ми розуміли одне одного.

— З ким із майстрів старої школи довелося разом працювати?

— З Валерією Заклунною, Адою Роговцевою, Валерієм Бесарабом, Ларисою Кадочниковою, покійним Леонідом Бакштаєвим. Проблем у спікуванні не було, бо вони добре ставилися до початківців, а я не мав зайвих амбіцій. Та й смішних історій траплялося чимало. Одного разу я мало не зірвав виставу “Дякую”, бо заснув на сцені. Перед цим два тижні вночі знімався в кіно, а вдень грав у театрі. Зрозуміло, що трохи втомився. Отож, коли на мене посвітили софітами, пригрівся й задрімав. А за сюжетом я мав узагалі зникнути, бо мій герой повісився. Уявіть здивування Ади Роговцевої і Влада Задніпровського, коли вони вийшли на сцену і побачили мене сплячого. Розбудили й тихо питають, що їм тепер робити. А тоді перейшли на авансцену й почали викручуватися. Роговцева згідно з текстом запитує: “Куди він подівся?”, Задніпровський відповідає, що помер. “Як помер, коли ми його щойно бачили?” А той знову: “Помер, а ви з глузду з’їхали, так само, як усі, хто його побачив. Він нормально пішов на той світ, а хто його звідси виніс, я не знаю”. Потім був скандал, та мені вибачили.

— У серіалі “Нероби” ви граєте нового українця. Ваше ставлення до цього суспільного прошарку?

— Вкрай негативне. Так, як він крутить грошима й долями людей, порядна людина не зможе.

“Мені щастить

на падлюк”

— Чому ж погодилися грати роль негідника?

— А мені взагалі щастить на падлюк. У театрі стільки їх зіграв, аж набридло.

Бо кожний вихід на сцену в такій ролі — це моя власна боротьба зі злом. У спектаклі “Королівські ігри” граю Кромвеля, котрий знищив у XVI столітті третину населення Англії. Він керував державою чотири роки і встиг накоїти стільки лиха, що загоювати рани довелося кілька століть. Тому кожен спектакль — це знищення цієї потвори перед глядачем.

— Не боїтеся? Існує акторське повір’я, що виконавці несуть тягар вчинків своїх героїв і навіть за них розплачуються.

— Знаєте, не хочеться в таке вірити, але це правда. Чим більше світла несеш зі сцени, тим більше його у твоєму житті, і навпаки: якщо граєш морок й трагедії, то вони переслідують у реальності. Бо навіть ефемерно, але скоюєш погані вчинки, які обертаються злом для виконавця.

— У серіалі “Нероби” вразило те, що на початку стрічки ви виглядаєте молодо, а потім постаєте розповнілим і опухлим від пияцтва, хоча ці зйомки відбувалися приблизно в той самий час. Як вдалося так змінитися?

— Просто мене розбудили вдосвіта, коли порядні артисти повинні ще спати. Отож фокус не в акторському перевтіленні, а в тому, що грав спросоння.

— У авторській стрічці Сергія Маслобойщикова “Шум вітру” ви розуміли характер свого героя, адже він постійно на щось скаржиться?

— Ні. Ми з режисером домовилися, що я граю людину, якій важко жити на цьому світі, але у деталі не поринали. Тому шукати щось особливе не мало сенсу, адже нам усім тепер важко, проблеми схожі. Нас не розуміють діти, ми не розуміємо своїх дружин. Тому щось видумувати не довелося.

— А роль полковника Чорноти у фільмі “Богдан Хмельницький” вам до душі?

— Так, це дуже колоритна особа, хоч і неприємна. Він бігає з шаблею і матюкається. Але на майданчику я так увійшов у роль, що коли Микола Мащенко на мене розкричався перед масовкою з 700 чоловік, вихопив реквізитну шаблю і погнався за режисером. Той утік, а як я заспокоївся, прийшов і сказав: “Молодець!” Щоправда, я потім довго вибачався.

— А ви поділяєте закоханість Миколи Павловича у постать Богдана Хмельницького?

— Мащенко — справжній митець, віддається роботі сповна. І якщо вже полюбив свого героя, то мав на це право. Для мене Богдан Хмельницький — людина вчинків. Він не говорив, що потрібно перевернути гору, а брав її і перевертав. Інша річ — куди та гора впала. Гетьман наробив чимало помилок. У нього було безліч ворогів, але такі особистості завжди їх мають. Для мене він у тому ж ряду, що й Наполеон, Сталін.

“Вступив

до театрального

з легкої руки

Костя Степанкова”

— Скільки часу ви простояли біля балетного станка, щоб так майстерно станцювати у постановці Алли Рубіної “Неймовірний бал”?

— Два тижні. І не тому, що такий талановитий. Просто більше часу не було. До того ж Алла Давидівна вміє сказати артистові найголовніше, а все інше ти робиш на творчому натхненні. До цього я ніколи не займався танцями, хоча іноді брав участь у танцювальних виставах. А в “Дамі без камелій” навіть грав артиста балету Ковентгарден, і так, що солісти з нашого оперного подумали, наче маю фахову підготовку. А моїм єдиним учителем балету був... телевізор. Ще малюком я з завмиранням серця, сидячи на горшку, дивився трансляції “Сплячої красуні”, “Лебединого озера”. Неможливо було відірвати від екрана. І я подумки мавпував, уявляв, наче сам танцюю. А тепер, як усі артисти, вмію зіграти схоже на те, що має бути в ідеалі. Мабуть, тому й не осоромився на “Неймовірному балі”.

— Ви з дитинства мріяли стати артистом?

— Ні, мої батьки — музиканти, і я теж готувався до вступу в консерваторію. Але в армії потрапив до ансамблю пісні й танцю. Ми готували капусник, де режисером був Кость Степанков-молодший. І в останню мить, коли хтось з виконавців захворів, він попросив, щоб я вийшов на заміну. Виступ був вдалим, глядачі довго сміялися, а Кость розповів про це Роговцевій. Ада Миколаївна порадила вступати до театрального. Думаю, це доля, бо моя робота дає мені колосальну насолоду. Хоча й бувають сумніви, але ненадовго.

— А своїм дітям ви порадили б обрати професію артиста?

— Я їм у вічі кажу: “Не лізьте ви у це діло!” Бо наша робота пожирає нерви, надто емоційна. Є безліч набагато спокійніших професій. А тут іноді навіть не розумієш, хто ти насправді.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 6289 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4042 sec