images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 29 березня 2002 року, п'ятниця  № 47 (2058) images
images
полоса
images
images
ПОЛІТИЧНА ПАЛІТРА
images  
images
images
images
29/03/2002



images
Іван ПЛЮЩ: “Кияни розуміють Омельченка, а Омельченко розуміє киян...”
images
Вчора відбулася майже двогодинна розмова головного редактора газети “Хрещатик” Геннадія КИРИНДЯСОВА з головою Верховної Ради України Іваном ПЛЮЩЕМ у його робочому кабінеті. Друкуємо ті фрагменти цього інтерв’ю (повністю воно буде опубліковано в наступних номерах), які так чи інакше стосувалися виборів-2002

— Залишилося три дні до виборів. Чи вразять, на вашу думку, їх результати Україну і світ? Що ви чекаєте від 31 березня?

— Вибори — це надзвичайно важлива подія в житті суспільства і держави. Мене дивує, чому дехто вважає вибори потрібними лише партіям і політичним блокам. Насамперед то потрібно людям. Адже у цей момент народ делегує (а не передає!) владні функції тим чи іншим суб’єктам. Бо за Конституцією носієм влади у нас є тільки народ. І він може її і делегувати, й достроково відкликати. Хоча у нас чомусь немає механізму дострокового відкликання того чи іншого депутата. Ви знаєте, що раніше такий механізм був. Нині ж за діючим Основним Законом та іншими нормативними актами його немає. Тож від цих трьох днів, що залишилися до виборів, я нічого суттєвого не очікую. Бо якщо виллють на когось ще один компромат, то нічого нового у цьому не буде...

— Подейкують, що вибори можуть визнати недійсними.

— Говорять, що курей доять, але ніхто цього не бачив... Так і тут. Я подібного навіть не уявляю і не можу уявити. Центральна виборча комісія може визнати вибори недійсними, але для цього потрібна значна сума фактів, які б свідчили про порушення голосування. Вибори можуть оскаржити хіба що по якомусь округу... І ще. Суд завжди розглядає справу за чиїмось конкретним позовом.

— Хто, на вашу думку, увійде до парламентської більшості Верховної Ради нового скликання?

— Прогноз — справа невдячна. Та й чого ми ним досягнемо? У рекламних цілях — запізно, адже інтерв’ю у вашій газеті вийде завтра, коли майже не залишиться часу для агітації. Тому я за те, аби всі коментарі були після виборів. Бо нині вибороти місце в парламенті хоче такий широкий спектр партій та блоків, що є з кого вибирати. Не можу заперечити й результати соціологічних спостережень і досліджень. За даними відомого центру Разумкова, на першому місці — блок “Наша Україна”, на другому — Комуністична партія України, на третьому — Соціал-демократична партія (об’єднана), на четвертому — “За єдину Україну”, на п’ятому — блок Юлії Тимошенко, на шостому — Партія зелених України.

— Чому тут немає “Єдності”?

— А це вже запитання до її лідера Олександра Омельченка: чому він не замовив, не проспонсорував рейтинг? Було б нормально. Я думаю, що у Київського голови такі можливості, що він міг би й власний соціологічний центр створити. Тим паче у нього безліч фактів для обгрунтування високого показника... Тож ставтеся до цього по-філософськи. Характерною особливістю нинішніх виборів є те, що вперше серед політичних партій і блоків, які увійдуть до вищого законодавчого органу, на першому місці вже не буде Компартії України. Тепер лідером стане “Наша Україна”. Такий мій прогноз аж з вересня. Якщо він здійсниться, то саме цей блок стане стрижнем формування майбутньої парламентської коаліції. А з ким — побачимо.

— Ви двічі спікер нашого парламенту, який весь час дебатує з Президентом. А той, своєю чергою, накладає вето на законопроекти. Чи не запровадити нам сильну президентську владу?

— Коли мене вдруге обрали Головою Верховної Ради, я одразу зустрівся з Леонідом Кучмою і запропонував створити комісію, до якої увійшли б експерти та відповідальні працівники секретаріату Верховної Ради, Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів. Бо всім відомо: не сам Президент готує вето, а часто ті, хто вносив проект закону й агітував за його прийняття. Чому вони так роблять? Бракує домовленості з політичними силами, або ж це стало своєрідною модою (адже буде незрозуміло, навіщо вони тут сидять)... Леонід Данилович підтримав мою пропозицію, і саме за його ініціативою створили таку комісію. Ми досягли вагомих наслідків: за 2000 рік рівень прийнятих та підписаних законів сягав уже вісімдесяти відсотків, хоча до того ледве перевищував п’ятдесят. Але “касетний скандал-1”, розкол парламентської більшості створили — прямо чи опосередковано — ситуативний характер ухвалення проектів. Тому відповідальність за непідписані законопроекти мають порівну розділити Верховна Рада, Кабмін і Президент.

Тепер повернуся до вашого запитання. Ви знаєте, що визначальним фактором розвитку будь-якого суспільства є розподіл влади за функціональними обов’язками. І пряме президентське правління диктується надзвичайною чи ще якоюсь ситуацією. Я не хочу, аби ми дожили до такого.

— В Олександра Омельченка нині, мабуть, як ніколи, багато опонентів і однодумців. А які взаємини з Олександром Олександровичем у вас?

— Я знаю Олександра Омельченка давно, високо ціную його особисті якості. І коли він вперше став кандидатом на посаду керівника Київської міської держадміністрації, говорив так: “Я глибоко свідомий, що Омельченко буде робити, а не говорити, що своєю працею запалюватиме інших”. І не помилився. Кияни розуміють Омельченка, а Омельченко розуміє киян. По-перше, протягом минулих п’яти років у Києві стабілізувалася політична ситуація. Навіть не пам’ятаю жодної політичної сили, яка б відверто підбурювала народ проти нинішнього мера. Це висока оцінка. По-друге, поліпшився стан економіки. Коли б ми по всій Україні мали такі показники соціально-економічного зростання, як у столиці, то горя б не знали! Які саме показники? Зайнятості населення, рівня заробітної плати, купівельної спроможності населення... Середня зарплата в Києві — 615 гривень. Лише за два місяці цього року столиця віддала понад п’ятдесят мільйонів гривень до державної казни. Крім усього, Київ є ще й донором загальнодержавного бюджету. Все це і є визначальним для мене. Легкий Омельченко у спілкуванні? Ні. У мене особисто по-різному складалися стосунки з Олександром Олександровичем, але щодо головного ми завжди знаходимо спільну мову.

Скажу відверто: мені значно важче було б вести агітаційну роботу в своєму виборчому окрузі й говорити зі своїми земляками, якби не вдалося переконати Омельченка в тому, що він як міський голова має подумати про свої ресурсні зони. Тобто про зони забезпечення Києва екологічно чистою, відносно дешевою, високоякісною продовольчою групою або сировиною для харчової промисловості. У всьому світі аграрний сектор дотаційний. Колись відомий фермер Америки, який вчив Хрущова, сказав: бізнес у сільському господарстві Богом проклятий, бо фактор ризику дуже високий. Навіть система нашого земляка Терещенка базувалася на дотаційному фінансуванні товаровиробників. Тобто до 70 відсотків вартості заготовок видавалося як аванс. З цим погодився і Омельченко. Бо то не допомога, а взаємовигідна форма співпраці. Це якоюсь мірою безвідсотковий кредит. І звісно, гарантовані зони забезпечення.

І ще. Нині дехто з киян дорікає Омельченкові: у місті, мовляв, ще є необлаштовані будинки чи квартири без газу, а він щедро надає благодійницьку допомогу іншим регіонам. Але якщо ми в столиці відреставруємо усі храми, а по Україні вони так і залишаться занедбаними, то що тут хорошого? Що ми цим продемонструємо? Тому я вважаю: Омельченко правильно робить, відбудовуючи духовні святині не лише в Києві, а й, наприклад, у Ніжині, Одесі, на Закарпатті, в Севастополі... Це суттєво. Мер розуміє: таких умов, як у столиці, не мають регіони, і столиця має трошки поділитися.

А щодо нападок на Омельченка... Не робить помилок тільки той, хто нічого не робить. Тому я бачу головним чином кращі риси Київського міського голови і радий, що так думає й більшість киян. І про ті помилки, яких, на мій погляд, Олександр Олександрович припускається, я йому кажу не через мас-медіа, а при особистих зустрічах.

— А що ви можете сказати про нього як про лідера “Єдності”?

— Мені важко визначитися, коли запитують, якій я партії симпатизую. Вчора я зустрічався з президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи, котрого знаю понад десять років. Кажу йому: “Ось характерний європейський соціаліст”. А він мене поправив: мовляв, будучи президентом Ради Європи, вже не належу до жодної партії, тому тимчасово позапартійний. Я ж позафракційний. Бо залишився членом народно-демократичної партії, призупинивши в ній свою діяльність. Але я такий представник НДП, який весь час каже, що вона себе вичерпала і не виконує тих функцій, для котрих була створена — єднання демократичних сил України. Крім того, я фактично і практично на боці Ющенка і давно підтримую його. “Єдність” — партія центристського спрямування, яка відмежовує ультралівих і ультраправих. “Єдність” — це сила, яка довела і переконала, що може працювати в політичному полі і має вагомі результати економічної співпраці. Але за півроку ще нікому не вдавалося повністю розкрутити партію. Тому партія Омельченка у періоді становлення і формування. Та її справи свідчать про те, що вона має майбутнє. Тому моє кредо таке: “В єдності за нашу єдину Україну”. Чому вживаю таку тезу? Бо переконаний: саме “Єдність”, “Наша Україна” та “За єдину Україну” стануть стовпами парламентської більшості.

— Яку роль у житті України ви відводите собі після березневих виборів?

— Ніяку. Якщо люди знову оберуть мене народним депутатом, то якусь роль відведуть мені політичні сили у парламенті. А от яку саме — побачимо після виборів.

— В Україні напередодні виборів налічується понад 130 партій. Як ви, людина, що вийшла з однопартійної системи, ставитеся до такої політичної строкатості?

— Треба роз’яснити людям, що партії парламентського типу не мають нічого спільного з тією партією, що була колись. Подібної КПРС нині немає і ніколи не буде. Бо можна лише раз обдурити і змусити людей жити під лозунгами “Мы говорим партия — подразумеваем Ленин, говорим Ленин — подразумеваем партия”, “Партия — ум, честь и совесть нашей эпохи”. До слова, місяць тому я у складі делегації побував у Китаї, де, як відомо, при владі комуністи. І за чотири дні ніде не бачив ні райкомів, ні обкомів партії. Ми відмовилися від них у 1988 році: дев’ятнадцята партійна конференція КПРС, делегатом якої був і я, прийняла звернення до з’їзду народних депутатів про виключення з Конституції статей про керівну роль партії. Про що ж свідчить нинішня велика кількість партій? Про те, що наше законодавство, за яким вони формуються, не лише недосконале, а й сприяє такому зайвому процесу. Утворюються партії сімейні, кутові, міністерські, галузеві... І про це треба говорити відверто. Ми ж суспільство молодої демократії й змушені цим перебродити. Минулі вибори 1998 року відбувалися за змішаною системою. У них взяла участь тридцять одна партія. Чотири роки пробазікали про політичну структурованість суспільства, а закону не змінили. Тоді пройшли у парламент сім партій і нині прогнозують стільки ж. Тож 130 — це цифра, яка відображає одне кумівство, а справжніх політичних сил, яким народ довіряє, у нас лише п’ять—сім. Добре, якби з тих семи набрали сили три—чотири: ліва, центристська, права і опозиційна. У нас же, до слова, в парламенті дві опозиції, і в цьому ми найпередовіша в світі країна: в одній — соціалісти й комуністи, в іншій — “Батьківщина” і “Собор”.

— Вас народ сприймає доброзичливо навіть в найдраматичніші моменти нашої політики. Досі згадують вашу фразу “Депутат Заяць, не стрибайте по залу, ви не в лісі!”. Розкажіть, будь ласка, якийсь політичний анекдот чи про Плюща, чи від Плюща, аби хоч трохи розвеселити наших читачів у цей нелегкий час.

— Наше життя вже само по собі або суцільний гумор, або суцільна сатира. Ми обиратимемо четверту Верховну Раду, виключне право сформувати яку мають тільки виборці. Я б хотів, аби ми обрали такий парламент, який би вже через місяць не називали цирком, театром, зоопарком. Звичайно, не всі на виборах виграють. І ті, що програють, одразу ж стануть в опозицію до тих, кому пощастило більше. Це природно. Почнеться другий етап соціологічних досліджень. Я б хотів, щоб цього разу Верховній Раді дали попрацювати спочатку, а вже потім оцінювали. А то сьогодні вибираємо, а завтра — не довіряємо. У цьому й є найбільший гумор, а я — суб’єкт цього гуморного процесу...



прочитало 5632 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2744 sec