images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 14 березня 2002 року, четвер  №38 (2049) images
images
полоса
images
images
ФІНАНСИ
images  
images
images
images
14/03/2002



images
Кредитування села Якщо держава дає гривню, комерційні банки — 20
images

До 2000 року українське село не знало, що таке комерційний кредит. Якщо, звісно, не брати до уваги позики, які надавали дрібним землевласникам каси взаємодопомоги у дореволюційний час. Сторінки ж новітньої історії всуціль заповнені колгоспами з їхньою специфічною системою господарювання і досить дивними стосунками з державою. І навіть у

незалежній Україні, яка успадкувала радянську специфіку села, з реформами не поспішали. Рятували аграрний сектор від повного занепаду прямим фінансуванням і матеріально-технічними ресурсами.

Від таких неринкових методів врешті-решт довелося відмовитися. У 2000 році уряд, очолюваний Віктором Ющенком, спробував стимулювати грошове кредитування аграрного сектора через банки, частково компенсуючи їм кредитну ставку з бюджету. І спроба вдалася. Щоправда, тоді, за словами незалежного експерта, кандидата економічних наук Інни Чапко, банкіри більше повірили самому прем’єру (колишньому своєму колезі), ніж новому механізмові фінансування села. Та механізм цей виявився досить дієвим і ефективним, про що свідчить статистика тих літ. Скажімо, у 1999 році середня ставка за кредитами комерційних банків сягала аж 53 відсотків. Більшість сільськогосподарських підприємств були тоді збиткові, не мали ні ліквідної застави, ні страхового поліса. Та й з правової точки зору навряд чи могли вважатися справжніми власниками майна та землі. Адже паралельно відбувалися реформування та реструктуризація аграрного сектора. Тобто важко було визначити, хто позичальник і чим він відповідає за наданий кредит. За таких непевних умов уряд запропонував компенсувати частину ставки за кредитами, виділивши на 2000 рік 175 мільйонів гривень.

Перший рік грошового кредитування села дав чудові результати. Комерційні банки за компенсаційною системою вклали в аграрний сектор 800 мільйонів гривень і ще майже мільярд на загальних умовах. Серед позичальників найбільшу кількість становили сільськогосподарські товаровиробники, яких було аж 92 відсотки від загальної кількості. Вони ж виявилися й найдисциплінованішими у поверненні позиченого: розрахувалися понад 90 відсотків.

Оскільки перший кредитний млинець вдався, то на 2001 рік держава зберегла той самий механізм здешевлення позик селу, виділивши з бюджету 150 мільйонів гривень. Щоправда, під компенсацію вже підпадали не лише кредити на сезонні потреби виробництва, а й на придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. На це пішло 100 мільйонів гривень, а решта (50 мільйонів) — підприємствам АПК, що використовували кредити для закупівлі сільськогосподарської продукції безпосередньо у товаровиробників. Рівень компенсації для першої категорії позик визначили на рівні 70 відсотків облікової ставки НБУ, для другої — 50.

Такі умови викликали просто-таки бум на ринку кредитів з обслуговування агропромислового комплексу. За підсумками 2001 року, по 2,8 мільярда гривень було залучено за кожною схемою. А кількість позичальників зросла майже втричі і сягнула 12 тисяч підприємств. Вдала система оцінки заставленого майна, яку напрацювали банки, дала змогу вчасно виконати більшість кредитних угод. Частину довелося пролонгувати. Але банки свідомо пішли на це, адже вони зацікавлені у збереженні партнерів і співпраці з ними, а не відшкодуванні позик будь-якою ціною. До того ж загальна ситуація з поверненням кредитів знову була вельми оптимістичною: в 2001 році 88 відсотків позичальників вчасно розрахувалися.

Тож і на нинішній рік механізм грошового кредитування села вирішили не змінювати, а лише дещо скоригували. Скажімо, рівень компенсації для сільськогосподарських підприємств раніше був не менше 70 відсотків облікової ставки НБУ, нині — до 70. Для усіх інших — до 50 відсотків. Введено і диференціацію за кредитами у вітчизняній та іноземній валютах, відповідно 10 і 5 відсотків річних для сільгоспвиробників і 7 та 4 відсотки — для всіх інших. Окрім того, обидві категорії позичальників виборюватимуть кредити на конкурсній основі.

Частина таких нововведень прямо пов’язана з обмеженою сумою, виділеною в бюджеті на компенсацію (150 мільйонів гривень). Її вже й торік не вистачило, а нині доведеться відрахувати 30 мільйонів (зі 150) на погашення минулорічних несплат.

Та ці негативні моменти не можуть суттєво вплинути на розвиток кредитного руху в агропромисловому комплексі, переконані аналітики. Держава всерйоз взялася за реформування села і розробляє політику довгострокового кредитування АПК.

— Підготовлено проект закону “Про особливості кредитування сільського господарства”, в якому враховано специфіку цього сектора економіки,— каже Інна Чапко.— Пропонується стимулювати довгострокові кредити через надання пільг комерційним банкам при оподаткуванні. Йдеться про те, що в разі надання такої позики сільськогосподарському товаровиробнику прибуток від цієї операції оподатковуватиметься за 50-відсотковою ставкою. Таку практику планується впровадити на всі довгострокові кредити незалежно від того, в яку галузь укладено кошти. Адже нині їхня питома вага ледве сягає 16 відсотків. І це не окрема проблема села чи промисловості: це проблема макроекономічна,

Лариса ДАЦЮК “Хрещатик”

прочитало 5954 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
14/03/2002 | Імперські борги громадянам повертає Україна. За п’ять років вкладники Ощадбанку отримали тільки 0,3 відсотка своїх заощаджень
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4052 sec