images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 12 березня 2002 року, вiвторок  №36 (2047) images
images
полоса
images
images
НАОСТАНОК
images  
images
images
images
12/03/2002



images
“Совок” вкоренився в наші душі міцно Так вважає бубабіст Олександр Ірванець
images

Коли у вісімдесяті роки минулого століття поважні майстри пера творили літературу а-ля соціалістичний реалізм, Олександр Ірванець із двома колегами по цеху бентежили читачів віршовими провокаціями, з яких вихлюпувалися бурлеск, балаган, буфонада. Вони так і назвали свого часу угруповання — “Бу-Ба-Бу”. Колишній бубабіст Ірванець і нині не вписується в образ вітчизняного літератора. Тоді як солідні поети і прозаїки нарікають на безгрошів’я і скруту, Олександр лише за останні півроку видав кілька книг. Торішнього жовтня краківське видавництво опублікувало збірку його п’єс у перекладах польською та з передмовою викладача краківського Яґеллонського університету, знаного україніста Пшемислава Томанека. Тим часом львівська “Кальварія” у своїй поетичній серії “Ковчег” надрукувала поетичну збірку “Вірші останнього десятиліття”. На початку 2002 року та ж “Кальварія” випустила роман Олександра Ірванця “Рівне/Ровно”, а київське видавництво “Смолоскип” — збірку драматургічних творів “П’ять п’єс”. Завтра, 13 березня, в арт-клубі “Остання барикада” письменник влаштовує презентацію своїх чотирьох літературних новинок.

— Олександре, як так вийшло, що у скрутний для літераторів час ви спромоглися водночас аж на чотири книги?

— Ці твори писалися не одразу. Наприклад, п’єси, які увійшли до книги, виданої “Смолоскипом”, створені вже досить давно. Але тільки тепер трапилася нагода опублікувати їх. Над романом “Рівне/Ровно” також працював кілька років зі значними перервами. Закінчив наприкінці 2000-го. Тоді він і побачив світ у криворізькому літературно-художньому часописі “Кур’єр Кривбасу”. А потім до мене звернувся головний редактор “Кальварії” з пропозицією випустити цей твір окремою книгою. Вірші теж творилися не залпом, навіть навпаки, останнім часом пишу їх украй рідко. За десять років заледве три десятки. Майже всі й увійшли до збірочки “Вірші останнього десятиліття”. Ну а те, що мої п’єси зацікавили польське видання, для мене самого стало приємною несподіванкою. Пшемислав Томанек колись уже перекладав кілька моїх п’єс, але зібрати їх у книгу, та ще й відшукати видавця у Польщі це також справа не така легка. Тому я був приголомшений, коли довідався про вихід книги у Кракові.

— Чому ваш роман має дивну подвійну назву?

— Роман “Рівне/Ровно” — про моє рідне місто у Західній Україні. Але це річ не документальна, а художня, тобто вимислена. В уяві я розмежував Україну (в результаті громадянської війни чи якихось інших драматичних колізій) на дві держави: Східну соціалістичну і Західну демократичну. А Рівне, як свого часу Берлін, деякі інші міста (наприклад, Відень, Бейрут, Єрусалим), розділене на два сектори. Центром міста проходить висока, нездоланна Стіна. Західне Рівне живе окремим відрізаним анклавом, тоді як східне Ровно залишається обласним центром Соціалістичної України. Шлойма Ецірван — головний герой роману, котрий мешкає в західному секторі, отримує дозвіл на одноденне відвідання східної частини міста. Там живуть його рідні та друзі, яких він не бачив кілька років. Додому він повертається із спецзавданням: йому доручають, а точніше, змушують об’єднати дві половини розділеного міста.

— Хіба Рівне таке специфічне місто?

— Я писав цей роман саме про Рівне, бо найкраще знаю його топографічно. Навряд чи міг би в уяві розділити, наприклад, Київ чи Львів. Але річ не в тім. Сьогодні кожне місто, село чи людина в Україні розділені невидимою стіною на “західну” і “східну” частини: усі ми маємо ще дуже багато “східного”, “совкового”. І про це, на мою думку, потрібно говорити!

— Вельми дивно вийшло: з поезії ви різко перекваліфікувалися на велику прозову форму. На лірику вже немає часу й місця?

— Справді, віршів нині пишу дуже мало. Чомусь виходять гостросоціальними. Саме такою є моя сьогоднішня “лірика”. Коли тобі сорок і більше, співати про садки вишневі вже не можеш — бачиш у житті достатньо темних сторін, про які не в силі змовчати. Але ж пишеш за порухом душі, значить — лірика. Вона жорстка, сатирична, але яка вже є.

— Аж п’ять п’єс написали останнім часом. Невже театральні постановки легше творити? У мене, навпаки, таке враження, що сьогоднішня українська драматургія, м’яко кажучи, не у найкращому стані.

— На жаль, це так. І проблема, як на мій погляд, у мові. Так-так, у мові, якою послуговується наше сьогоднішнє суспільство. Десять років незалежності мало посунули нас уперед по шляху українізації. І через це написати п’єсу про сучасне життя надзвичайно важко. А якщо при цьому письменник хоче залишитися чесним перед самим собою, це практично неможливо. Бо люди не те що не розмовляють так, як диктори радіо й телебачення, вони дедалі більше відвикають від рідної мови. Насамперед це стосується великих і середніх міст. Тому, коли пишеш п’єсу, то мусиш або вигадувати якийсь фантастичний світ і вже там твої герої розмовлятимуть граматично правильною українською, або ж доведеться писати так, як чуєш у повсякденному житті. З усіма вкрапленнями суржику, русизмами, англіцизмами, “низькою” лексикою, жаргоном, сленгом. Я ж писав п’єси переважно для читання, існує такий жанр на Заході. Він навіть у сусідній Польщі досить популярний, а от у нас залишається майже невідомим. Тобто мої п’єси не стільки для режисера, як для читача, який їх зрозуміє, осягне, домислить і в уяві здійснить постановку.

— Але ж не скажеш, що п’єси Олександра Ірванця не ставлять режисери...

— Досить часто маю приємні винятки, коли дізнаюся про намір того чи іншого театру взятися за реалізацію моєї драматургії. Лише протягом минулого року ці п’єси ставили харківський театр-студія “Арабески”, київський Театр драми та комедії на Лівому березі Дніпра, Штатс-Театр у Штутгарті та Казематтентеатр у Люксембургу. Це радісні й приємні для мене факти. Але, на жаль, вони не переконують мене у життєздатності сучасної української драматургії. Молодих імен катастрофічно бракує. Ми не тільки дуже мало знані у Європі, ми і в себе вдома непопулярні. Зате київська публіка валом суне на заїжджі ангажементові спектаклі, переважно московських зірок! Де ж вітчизняна сучасна п’єса?! Адже стільки цікавого є в сьогоденні!

Олена ОХРІМЧУК “Хрещатик”

прочитало 6080 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
12/03/2002 | Тамара Гвердцителі — донька “Кавказької полонянки”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.366 sec