images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
10:00 |  Департамент земельних ресурсів суттєво спростив процедуру видачі документів
images images images
08:00 |  Працівників публічних бібліотек Києва нагородять відзнаками до професійного свята
images images images
06:00 |  Мистецтво чекати: британець знайшов арт-галерею в німецькому бункері
images images images
03:00 |  Волоські горіхи покращують склад крові
images images images
01:00 |  Вчені створили піну, яка дозволить “запечатувати” вогнепальні поранення
images images images
22:00 |  Вчені встановили основну причину захворювань серця
images images images
20:00 |  Україна і Білорусь спільно досліджуватимуть Антарктику
images images images
18:00 |  Для киян відкривають нову зону для барбекю у Голосіївському районі
images images images
16:00 |  Киян та гостей міста запрошують відвідати вистаку фіалок присвячену Дню вчителя
images images images
14:00 |  Як не отруїтися грибами: МОЗ дав 12 порад
images images images
12:00 |  У столичному зоопарку встановлять інформаційні таблички для незрячих
images images images
10:00 |  У Києві стартувала соціальна ініціатива ECOSTRUM, присвячена проблемі накопичення сміття
images images images
08:00 |  Вихідними дорожники продовжували ремонт столичних шляхів
images images images
06:00 |  Нанороботи врятують людство від раку
images images images
03:00 |  Українці вивели надзвичайно корисний сорт картоплі
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 1 березня 2002 року, п'ятниця  №31 (2042) images
images
полоса
images
images
ПРИРОДА І МИ
images  
images
images
images
01/03/2002



images
Що робити з Київським морем? Над цим думають учені, екологи, студенти
images
Поєднати досвід та молоду енергію намагалися учасники “круглого столу” “Стан Київського водосховища: чи є загроза екологічній безпеці?” Досвід, причому багаторічний, представили науковці та поважні чиновники, яких Всеукраїнська екологічна ліга запросила до участі у зібранні, а свій молодечий запал привнесли у обговорення студенти багатьох київських університетів. До речі, саме активісти Національного молодіжного центру “Екологічні ініціативи” й ініціювали таку бесіду. Бо, врешті-решт, нинішні студенти — це завтрашні фахівці, які у недалекому майбутньому опиняться, як мовиться, віч-на-віч з проблемами рідної держави. Одна з них — Дніпровський каскад і, зокрема, Київське море.

Коротко нагадаю, про що йдеться. У 1927 році зведенням Дніпрогесу почалося будівництво Дніпровського каскаду, яке завершилося у 1978-му створенням Канівського водосховища. Шість гребель, шість морів. Одне з них, Київське, спорудили у 60-х роках. З тих пір над “головою” столиці висять 3,7 кубічних кілометра води, які тиснуть на 75-метрову греблю. Є група вчених, які вважають, що у випадку прориву греблі (через якийсь техногенний чи природний катаклізм) гідрохвиля висотою 15 метрів знищить увесь лівий берег і пониззя на правому. Якщо ж спрацює принцип доміно і впадуть інші греблі Дніпровського каскаду, то це стане початком всеукраїнської катастрофи. До того ж і у, скажімо так, нормальному стані Київське море приносить більше шкоди, ніж користі довкіллю й людям.

Чи дійсно це так і що у такому випадку робити, і чи треба щось робити взагалі, й намагалися визначити учасники зібрання.

“Київське керівництво захотіло мати своє водосховище...”

Те, що будівництво Дніпровського каскаду завдало багато лиха Україні, не заперечує вже ніхто. Навіть Юхим Бакшеєв, колишній директор “Укрдіпроводгоспу”, безпосередній учасник подій, зазначив, що саме Київське водосховище планували будувати лише в тому випадку, якби почали втілювати у життя рішення про подальший розвиток воднотранспортних сполучень: по Десні, Жиздрі — до Волги і по верхньому Дніпру, Західній Двині — до Балтійського моря. Такого не сталося, однак тодішня київська влада вирішила, що своє, “домашнє” море їй вкрай необхідне, незважаючи навіть на те, що проект, в усякому разі первісний, показував його неефективність з економічної точки зору.

— Довелося нам думати, як змінити ситуацію,— сказав Юхим Олексійович.— І придумали.

Він вважає, що київська гребля захистила столицю від повеней, а весь каскад — міста вниз по Дніпру. До того ж Крим, Донбас, Кіровоград, Миколаїв — увесь південь України отримали гарантоване водопостачання. Подальший розвиток мали водний транспорт та рибне господарство. Гідроелектростанції давали енергію, не забруднюючи довкілля.

Цікавий момент. За всіх цих умов Київська ГЕС залишалася неефективною, тому вперше в Україні побудували гідроакумулюючу станцію, яка створює компенсаційні ємкості, котрі використовуються у години пік.

Що ж стосується надійності греблі, то всі розмови про її можливе руйнування пан Бакшеєв вважає повним абсурдом. Земляні споруди (а наша гребля саме така, бетоном захищена лише невелика ділянка, яка перекриває русло) стоятимуть тисячоліттями, впевнений досвідчений гідротехнік.

У жодному разі не беручи під сумнів слова Юхима Олексійовича, все ж хочу зауважити: а чи можна вважати ситуацію 60-х років XX століття однозначно адекватною початку XXI? І чи конструктори сумнозвісних хмарочосів у Нью-Йорку не були так само впевнені (до 11 вересня минулого року) у їхній цілковитій безпеці? До речі, завідуючий відділом гідротехніки Інституту гідротехніки та меліорації Дмитро Савчук, який, звичайно, теж солідарний з паном Бакшеєвим, навів у своєму виступі такі дані — щороку у світі відбувається 10—15 аварій на греблях, деякі досить серйозні, із значними людськими жертвами.

Дніпровський каскад — наш страховий поліс на випадок екокатастроф?

Отже, позиція гідротехніків зрозуміла. А що думають з приводу Київського моря (чи треба з ним щось робити) інші спеціалісти? Зокрема провідний науковий співробітник відділу екології водойм Інституту гідробіології Академії наук України Володимир Щербак зауважив, що створення будь-якої штучної водойми негативно впливає на довкілля. Але природа — це система, яка спроможна до саморегуляції, вона здатна сама себе вилікувати. Такої ж думки був його колега — старший науковий співробітник того ж таки Інституту гідробіології Юрій Плігін.

Їхні аргументи базуються на тому, що за час, який минув з 1965 року (саме тоді “стало до ладу” водосховище), Київське море пройшло певні етапи розвитку, тобто сформувалася нова екосистема, повністю відмінна від тієї, що була раніше. І що найголовніше — вона жива, вона продовжує розвиватися. Приміром, у верхній частині водосховища формується так звана проточно-острівна заплава, характерна для звичайної річки. І острови ці заростають істинним заплавним лісом, яким він був до створення водосховища. Тобто природа сама відтворює ландшафт, котрий людина колись знищила.

Доказом того, що Київське море живе, є і його велике біорізноманіття. Наприклад, якщо у всьому Дніпрі нараховується близько двох з половиною тисяч видів водоростей, то тільки у нашому морі їх 800. У жодному іншому водосховищі такого немає, вони бідніші за Київське. Площа цього великого водного дзеркала — 960 квадратних кілометрів. Приблизно 40 відсотків — мілководдя, яке просто буяє і флорою, і фауною. Це місце гніздування та міграції птахів, нересту та нагулу риби, тут ростуть рідкісні рослини й живуть “червонокнижні” звірі. Одне слово, це надзвичайно цінні осередки довкілля, на яких зберігається й відновлюється різноманіття нашої природи. Їх ми однозначно втратимо, якщо Київське море “ліквідують”.

Вчені також вважають, що грунти, які більше 30 років перебували під водою, повністю деградували, змінили свою структуру, всі органічні речовини з них “пішли”. Тобто про рекультивацію цих земель не може бути й мови. Сільськогосподарські культури на них розвиватися не будуть, а от бур’яни — будь ласка! Наприклад, така собі рослина амброзія, яка “наступає” на нас з півдня, оселиться там з великим задоволенням. Але ж ця сама амброзія дуже небезпечна для людей, схильних до алергічних реакцій. З іншого боку, у разі спуску водосховища у великій кількості з’являться мошки, які можуть переносити ящур та туляремію(!), і комарі (серед яких і так вже фіксуються малярійні).

І, звичайно, у розмові про Київське море не можна обійти проблеми радіоактивного забруднення. За ці роки на дні водосховища назбиралося, за одними даними, 400, за іншими — 600 мільйонів тонн мулу, у якому наявні як радіонукліди, так і важкі метали. Більше того, старший науковий співробітник Інституту гідробіології Василь Кленус вважає, що основна маса радіонуклідів у 1986 році затрималася саме у Київському водосховищі, завдяки чому рівень забруднення інших “морів” Дніпровського каскаду набагато нижчий.

Приклади різних екологічних катастроф, які відбувалися на річках, довели, що саме водосховища відіграють роль своєрідних пасток для забруднюючих речовин. І саме Київське море великою мірою врятувало нас від небезпеки, яку “принесла” чорнобильська аварія, зауважив пан Кленус. Зараз же відбувається процес самоочищення води. Приміром, у водах Дніпровського каскаду вміст цезію-137 перебуває на доаварійному рівні, почала зменшуватися кількість зараженої риби, нові її покоління вже набагато “чистіші”.

Куди ж подінуться радіонукліди, якщо вода піде? По-перше, почнуть поширюватися разом з пилом, а по-друге, що набагато небезпечніше, відбуватиметься їхній біологічний перенос. На звільнені землі прийдуть різні птахи, тварини й понесуть радіоактивний бруд по усіх усюдах. Встановлений факт — птахи, які прилітають до нас з Великобританії, повертаються додому набагато “бруднішими”.

Не нашкодь!

Отже, думка переважної більшості учасників “круглого столу” була єдиною — за ці роки на Київському водосховищі сформувалася абсолютно нова екосистема, і повернення до старого бути не може. Дніпровський каскад існує, і якщо почати його ліквідовувати, то чи не завдамо довкіллю ще більшої шкоди? Викинемо величезні кошти, а результат буде нульовий. Чи не краще керуватися принципом медиків — не нашкодь?

Треба сказати, що аргументи противників спуску Київського моря виглядали доволі переконливо й обгрунтовано. Особливо за відсутності другої сторони. На жаль, на зібранні практично не було тих, хто вважає, що водосховище треба “чіпати” і негайно. І це не тільки письменники і журналісти (які, можливо, не мають спеціальних знань), а й зрілі наукові мужі. Тобто дискусії як такої не вийшло.

Деякі учасники бесіди намагалися пожвавити розмову, нагадавши, наприклад, про підтоплення міст і земель, яке на півдні України досягло просто-таки катастрофічного характеру. А звинувачують у цьому саме каскад. Не мав успіху й “провокаційний” виступ начальника відділу контролю поводження з відходами (Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів) Анатолія Шапрана. Він говорив про можливе збільшення кислотності води, яке призведе до міграції радіонуклідів із мулу назад у рідину, а вона піде у наш водогін. Насправді ж промовці не були прихильниками ліквідації Київського моря.

Отже, запрошуємо опонентів до продовження розмови на шпальтах нашої газети. Бо, переконана, щоб мати свою думку, а надто приступати до якихось дій, треба обов’язково знати всі аргументи.

Як сказала на завершення бесіди перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, водосховище у нас одне, і треба не йти стінка на стінку, а розв’язувати проблему комплексно, з урахуванням думок усіх зацікавлених сторін.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”

прочитало 8930 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.384 sec