images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Коли українці відпочиватимуть в 2019 році: календар державних свят
images images images
14:00 |  Графік роботи банківської системи на новорічно-різдвяні свята
images images images
11:00 |  У Києві проведуть комплексну профілактику захворювань на грип та гострі респіраторні інфекції
images images images
08:00 |  Обмеження на в’їзд до Києва великогабаритного транспорту діятиме до покращення погодних умов
images images images
17:00 |  «Особливості виходу на ринок ЄС: практичні кроки для підприємств м. Києва».
images images images
14:00 |  Діти Києва підтримали українських військових
images images images
11:00 |  Після матчу Ліги чемпіонів УЄФА київський метрополітен і наземний пасажирський транспорт працюватимуть довше
images images images
08:00 |  Киянам нагадали про програми ремонтів: що можна зробити і за скільки
images images images
19:40 |  Новий рік: як прикрасити кошик до свята (поради від флористів)
images images images
17:00 |  Де у Києві продаватимуть ялинки з паспортами
images images images
14:00 |  На столицю суне новий циклон
images images images
11:00 |  В столиці відкрилась резиденція нового українського супергероя
images images images
08:00 |  Педагогів готують працювати з "особливими" дітьми
images images images
19:00 |  101 троянда: щирий подарунок у вигляді розкішного букета
images images images
17:00 |  Магазини Києва "захопили" символи 2019 року
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 1 березня 2002 року, п'ятниця  №31 (2042) images
images
полоса
images
images
КУЛЬТУРА
images  
images
images
images
01/03/2002



images
Микола Мащенко: “Богдан Хмельницький першим підняв народ на битву за незалежність”
images
Українське кіно нині досліджує білі плями вітчизняної історії. Найвизначніші проекти за десятиріччя незалежності — фільми про гетьманів Івана Мазепу та Богдана Хмельницького. Цікаво, що першого Російська імперія шельмувала, а другого — підносила. Обидва прагнули одного — самостійності й незалежності нашої держави.

Прем’єра Юрія Іллєнка “Молитва за гетьмана Мазепу” на Берлінському кінофестивалі уже відбулася. А режисер Микола Мащенко зняв першу частину серіалу “Богдан Хмельницький. Збараж”. Автор фільму може розповідати про свого героя годинами. Наша зустріч з Миколою Мащенком відбулася на кіностудії імені Довженка.

“Україна стояла в крові”

— Чому ви у своєму фільмі звертаєтеся до постаті Богдана Хмельницького? Адже Єжи Гофман у “Вогнем і мечем” вже розповів про національно-визвольну війну України, і перевершити польський блокбастер доволі важко.

— Ще одинадцять років тому Єжи Гофман пропонував кіностудії імені Довженка співпрацю над фільмом “Вогнем і мечем”, аби ми виготовили костюми, зброю і весь інвентар епохи Запорозької Січі. Але згодом кілька наших істориків і режисерів виступили проти такої кооперації. Мовляв, цей фільм буде спрямований проти України. Я сперечався, доводив, що Гофман зніме картину й без нас. Але ж наша домовленість передбачала, що весь козацький інвентар залишиться на нашій кіностудії, аби його потім використати для зйомок фільму “Богдан Хмельницький”. Єжи Гофман знімав фільм не про гетьмана, а про міжусобні війни Польщі й України. А мені хотілося створити біографічну стрічку, де головний герой — наш славний Богдан. Адже він першим підняв український народ за віру Христову, за свободу і незалежність України. Першим сформував, випрацював національну ідею, взявся за створення самостійної держави в її етнографічних межах і першим виграв баталії, які потрясли Європу. До Богдана ніхто не міг здолати польське військо, а він його перемагав під Жовтими Водами, Зборовом, Пилявцями, Корсунем, що привело до Зборівської угоди.

Такого народного піднесення, як за Богдана Хмельницького, тодішній світ не бачив. Проти польських панів воювали діти, старі, жінки. Вони боролися за свою церкву і свободу. Наголошую — за церкву, бо простий люд не міг збагнути, що то є суверенність. Але кожен прагнув захистити православну віру від осквернення. Адже українські церкви здавали у найм, а право вершити православний обряд продавалося. Аби українець пішов вінчатися, мав платити ляхам великі гроші. Князь Вишневецький наказав познімати дзвони: “щоб не загудів жоден дзвін, не заграла бандура”. Насилля було небачене — і духовне, і фізичне. Тому й війна була жахливою. Загинуло мільйон людей. Україна стояла в крові, перетворилася на руїну. Але з усього того постала нова сила — козацька незалежна держава. Проблеми, які Богдан розв’язував тоді, були на часі вчора, є сьогодні й будуть завтра. А наш народ досі б’ється над питаннями: “Хто ми? Звідки? Чи правильно йдемо? З ким нам бути разом?” Як зробити так, щоб земля справді стала нашою, а не як Шевченко казав: “На нашій, не своїй землі ми живемо”. Ці проблеми вічні, тільки тоді їх розв’язував гетьман, а тепер президенти, тоді — козацька рада, нині — Верховна Рада. Масштаби інші, світ інший, а от труднощі ті ж самі. Що отримують люди від політичних рішень?

— Але ж Зборівський мир не дав свободи.

— Після підписання Зборівської угоди Богдан дуже мучився, молився в храмі, бо в документі й слова не йшлося про простий люд. Привілеї передбачалися 40 тисячам козаків, котрих раніше позбавили пільг. А сотні тисяч людей, які воювали проти шляхти, за Зборівською угодою змушені були здати зброю і повернутися до своїх господарів. Із воїнів-переможців знову перетворитися на холопів. Простий люд це стерпіти не міг. Король випускав універсали, аби шляхта не мстила повстанцям, але їх все одно били батогами, страчували.

Богдан зрозумів свою помилку, але виходу не було. А за воєнний геній його порівнювали з Кромвелем і Олександром Македонським. І він зумів народний гнів спрямувати на визволення від рабства. Навіть після катастрофічної поразки під Берестечком, коли соратники кричали йому “Геть!”, воліли іншого гетьмана, Хмельницький оволодів ситуацією, здолав розчарування у ньому народу, зібрав його і знову підняв на боротьбу.

“Переяславська угода — лише воєнний союз”

— А чого ж подався в обійми Росії?

— Та хоч би як талановито він вибудовував свою стратегію, сам справитися з ворогами не міг. Богдан боявся союзу Польщі й Криму, шукав собі союзників, писав і московському цареві. Але юний Олексій Михайлович не міг піти йому назустріч, бо уклав Вічний мир з Річчю Посполитою. Тому Хмельницький змушений був тимчасово укласти Зборівський мир. Та після Берестечка він знову здобув грандіозні військові перемоги. І все ж, щоб їх затвердити, знову попросився під опіку московського царя. Але потрібно пам’ятати, що Переяславська угода — то лише військовий союз. Вона ніколи не називалася актом дружби на всі віки. Її березневий варіант потім зник, бо там і мовилося про широкі права України у військовому союзі з Московським царством. Російські емісари не мали права втручатися ні у вибори керівництва, ні у дипломатичні стосунки із зарубіжними країнами. Церква теж залишалася самостійною, а московський патріарх Никон не мав влади над духовним життям України. Одне слово, йшлося про допомогу Кремля у виборюванні Україною свободи, а вона, у свою чергу, повинна була сплачувати великі податки. Але після смерті Хмельницького все пішло інакше. Син Олексія Тишайшого Петро І шукав березневі угоди, але не для того, щоб їх дотримувати, а щоб знищити. Потім основні положення Переяславської ради було перекручено. І у прекрасному фільмі “Богдан Хмельницький”, знятому Ігорем Савченком 1938 року, до кінця правда не сказана, бо в той час неможливо було усе розповісти про тодішню Україну і про велич Хмельницького як політика і державотворця. Адже керівництво Радянського Союзу теж трактувало Переяславську угоду як вічний братерський союз наших народів. І тільки тепер, у незалежній державі, стало можливо створити об’єктивно правдивий фільм про Богдана Хмельницького.

“Кромвель називав Хмельницького великим скорителем фортець антихриста”

— А на основі яких документів писався сценарій?

— Я прочитав сотні книг про ті часи. Але ніхто не написав біографію Хмельницького достеменно. Найбільше мене вразив Проспер Меріме своїм твором про козаків і про їхнього гетьмана. Французький класик намагався розібратися, в чому велич постаті Богдана. Бо про нього розповідали різне — був дуже неоднозначний. Кромвель називав його великим скорителем фортець антихриста, генералісимусом християнської церкви. Інші його проклинали — ті, хто не хотів незалежності України. Але кому не потрібна правдива історія, тому не потрібна й наша держава. Ми щойно закінчили зйомки першого фільму “Збараж”, коли Хмельницький після чотирьох могутніх перемог зупинився, аби подумати: чи йти у серце Польщі. Проспер Меріме вважав, що Богдан не пішов на Річ Посполиту, бо навчався у польських колегіумах, давав присягу королю, навіть одержав від нього шаблю, прикрашену коштовностями, за воїнські подвиги. Адже він був сотником реєстрового козацтва, тобто служив королю й отримував пристойну зарплату. Його батько загинув, захищаючи Польщу від татарської орди.

Але я вважаю, що Богдана зупинили зовсім інші мотиви. По-перше, він воював не сам, а пліч-о-пліч з татарською ордою. А це 50 тисяч воїнів, ще й 120 тисяч возів, які вони захопили під Пилявцями. І така сила мала пройти крізь Польщу. А Богдан подумав: “Оце як захопимо здобич, то трофеї мусимо ділити з татарами, потім територію, ще й воювати з ханом, щоб відстояти свою частку”. І він не пішов на короля. До того ж світ заплюндрував би його, коли б він об’єднався з нехристиянами. Європа ніколи б не дала зруйнувати Річ Посполиту. Почалася б війна. Богдан, піднявши меч за свободу свого народу, вкрив би себе й українців ганьбою поневолювачів. Вважаю, Хмельницький учинив дуже мудро.

— А коли б він знав, що принесе Україні Переяславська угода, чи підписав би її?

— Знаєте, на всі угоди він дивився як на тимчасові. Поляки вважали його геніальним дипломатом, бо щомиті він вирішував — з ким скласти союз і на який період, щоб досягти мети. Й оце уміння знаходити порозуміння виділяло його з політиків того часу. До нього приїздили посли з європейських країн, з Росії, зі Сходу. А з московським царством він об’єднався, аби протистояти союзу Криму і Польщі. Якщо зважити, що татари були васалами Порти, зрозуміло, що Богдан зі своїм військом протистояти їм не міг. Тому він кинувся за підтримкою до російського царя, щоб захистити кордони з Кримом і Польщею. І в цій дипломатичній боротьбі він переміг, оскільки домігся розірвання Вічного миру між Польщею і Московським царством. А тим часом уже почав листуватися із шведським, румунським королями, запитував у французів — як би ті поставилися до розриву стосунків Козацької республіки з Кремлем. Отже, ніхто й не сподівався, що тимчасова Переяславська угода стане фатальною. Та незважаючи на це, Хмельницький був і залишається найвидатнішим державотворцем.

“Бог послав мені надзвичайних артистів”

— Відчувається, що ви просто закохані у постать гетьмана. Чому ж для цієї ролі обрали маловідомого широкому загалу артиста Володимира Абазопуло?

— Це мій найбільший здобуток у фільмі. Хмельницького міг би чудово зіграти Богдан Ступка. Та коли ми розпочали роботу над фільмом, він уже мав дві ролі — Мазепи і міністра культури. І наш проект не вписувався в його плани. Звичайно, вибір актора — це запорука успіху. І Бог послав мені надзвичайних артистів, хоча я сам їх не запрошував. Прийшли й зовсім невідомі — Віктор Кручина блискуче зіграв князя Вишневецького, Володимир Наконечний — Виговського. Польського короля — добре знаний Сергій Джигурда.

Я сам за вдачею романтик, тому завжди прагнув романтизувати своїх героїв, а це вимагає й пошуку відповідних виконавців. На великих ролях зірок у мене немає, та після виходу “Богдана Хмельницького”, впевнений, мої артисти ними стануть. Абазопуло будуть запрошувати всі режисери, бо йому вдалося передати багатство і складність натури Хмельницького. Адже Богданові спадково дісталася неврастенія. Він ще у дитинстві міг учинити щось різке, надзвичайне. Уже гетьманом, під гарячу руку — проломити шаблею голову другові-полковнику. І тут же плакав, сповідувався. Всі його чесноти були перемішані з неймовірною знервованістю і вибуховим характером. При цьому володів людською привабливістю і силою. Він був сміливим, аж до героїзму, і “тонким” на сльозу. Коли захопив короля у полон — тут же встав на коліно і, поцілувавши йому руку, відпустив. А сина за погану науку прив’язав до гармати. Його постать багатогранна і гармонійна, як музика Бетховена, де тиша — складова могутніх акордів, пауз і ніжних нот.

— Чи бачите ви серед сучасних державних мужів когось масштабу Хмельницького?

— Ні, але я режисер, а не політик. Хочу створити образ лідера, в якого варто повчитися тримати булаву і думати про людей. Мого героя мають любити. Я прагнув, щоб він подобався, змушував думати.

“Не уявляю нашу державу без кінематографії...”

— Хто фінансово підтримував картину?

— Обидва проекти — “Мазепа” і “Богдан Хмельницький” — дістали патронат Президента Леоніда Кучми. На черзі новий фільм “Тарас Бульба”, який зніматиме режисер Віктор Гресь. Ми вже підготували для його роботи костюми, зброю. “Тараса Бульбу” ми замислювали ще десять років тому. Я ходив з листом до тодішнього президента Леоніда Кравчука, він дав згоду. Але далі слів діло не пішло. Проте Віктор Гресь постійно про це думав, і нарешті з’явилася база для його картини.

— А чому, на ваш погляд, сучасна кіноіндустрія в Росії набагато краще розвинена, ніж в Україні?

— Бо створено чудові умови для інвестицій. На “Мосфільмі” працює сотня кінокамер, а у нас лише дві, й тим по 30 років. Коли англійці захотіли зняти у нас кілька фрагментів фільму про Ейнштейна, то змушені були везти з собою всю техніку. Вони сказали, що хоча робоча сила у нас і дешевша, але їм це невигідно — бо великі транспортні витрати. До того ж у Росії інвесторів не обкладають таким податком, як у нас. Можливо, коли б у нас були особистості масштабу Олександра Довженка, й до наших потреб дослухалися законотворці... Та все одно не уявляю України без великого кінематографа. І кроки до його відродження робляться. Насамперед треба дати дорогу молодим. Уже другий рік видають президентські гранди початківцям. Володимир Тихий таким чином зміг зняти “Мийників автомобілів”, а Сергій Маслобойщиков — “Шум вітру”.

Допомагає нам і столична влада. Наш мер Олександр Омельченко виділив 120 тисяч гривень на “Чорну раду”, коли потрібно було терміново розрахуватися з артистами і кіннотниками. Окрім цього, місто допомагає зводити житло. Ми не просимо квартир, а самі їх будуємо. А мій кабінет на кіностудії відремонтовано і обставлено за розпорядженням мера. Мені подобається, що Олександр Омельченко не вміщується в свою посаду. І хоча багато робить для міста і киян, створив партію, щоб відстоювати інтереси всієї України. Я підтримую кожну чесну і відверту ініціативу.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 7411 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3584 sec