Олігарх, який виграє парламентські перегони, претендуватиме на президентське місце
У Росії влада олігархів нині обмежена, а от українські хочуть залишатися частиною політичного істеблішменту країни ще певний час. Одні вважають, що головну роль тут відіграють фінанси, інші впевнені, що справа в політичному впливові. Багато хто стверджує, нібито Україною керують три впливові людини. Кожен із них представляє інтереси свого регіону, часто протилежні іншому. З наближенням України до парламентських виборів ставки цих груп дедалі зростають. Адже команда, що набере найбільшу кількість місць у парламенті, одержить більше шансів для перемоги на президентських виборах 2004 року. А це дозволить переможцям змінити курс країни на ціле десятиліття.
“The Washington Times”
Жіноче питання у виборчій кампанії
В останні роки радянської епохи законодавство гарантувало половину місць у місцевих радах і третину у Верховній Раді України жінкам. У трьох парламентах (обраних у 1990, 1994 і 1998 роках) кількість представниць слабкої статі була значно меншою: приміром, нині їх лише вісім відсотків.
Одна з двох жіночих груп нинішньої виборчої кампанії — “Жінки за майбутнє” — досягла високих результатів опитувань. Вони набрали до семи відсотків голосів. Ці дані гарантують, що блок легко перетне 4-відсотковий бар’єр, за яким вирішуватиметься доля 225 місць у парламенті. Відповідно до опитування суспільної думки, проведеного у січні Інститутом соціальних досліджень, 10 відсотків жінок і 2 відсотки чоловіків проголосують за “Жінок за майбутнє”.
Партія злетіла на третє місце (з 35 передвиборчих блоків і партій) дуже стрімко. За неповний рік вона активізувала 500 осередків, залучила 320 тисяч членів. Для порівняння: комуністи нараховують удвічі менше. За словами західного експерта з жіночих питань в Україні професора Олександри Грицак, від ідеології “Жінок за майбутнє” віє радянським духом, а не ідеями емансипації, руху жінок Заходу за свої права. Українські політичні леді обмежуються питаннями охорони материнства і дитинства, що цілком відповідає комуністичним стереотипам ролі жінок у політиці.
“Radio Free Europe/Radio Liberty”
Україна збирає новий урожай “озимих”
Березень — не час жнив. Але Валерій Хорошковський, лідер блоку “Команда озимого покоління”, переконаний: парламентські вибори можуть стати плідним часом для його нового реформістського дітища. Пишаючись незвичною назвою і відповідною кадровою політикою, “Команда озимого покоління” заявила про себе як про ліберальну, проринкову силу, яка щиро віддана боротьбі з пережитками радянського минулого України. Підприємець, член Верховної Ради і радник колишнього прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка пан Хорошковський під час візиту до Вашингтона сказав, що назва партії втілює переконання її творців: “Ми хочемо, щоб до керівництва прийшло нове покоління, яке готове рухатися вперед. Нам потрібні не тільки політики, а й підприємці, викладачі, журналісти,— всі зацікавлені у вивільненні від державного керма старого покоління”.
Крім того, “озимина” — це витривалий сорт пшениці, яку сіють восени. Рослина переносить сувору зиму під снігом, щоб розцвісти весняної пори. “Навіть зі здобуттям незалежності мало пройти десять зим, щоб наше покоління виросло під снігом,— пояснював пан Хорошковський.— Тепер ми відчуваємо, що прийшов час нам розквітнути”. Ключові фігури молодого руху— висококласний реформіст у Верховній Раді Інна Богословська, підприємці Вадим Хуржос та Ірина Горіна. Усім не більше сорока. “Команда озимого покоління” планує провести на виборах у березні близько 100 кандидатів.
“Time”
Підготувала Ірина Сивашова, “Хрещатик”