images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
18:00 |  Голлівудська зірка викладатиме в київському університеті
images images images
16:00 |  Уперше за десять років у столиці придбано 122 квартири для дітей-сиріт
images images images
14:00 |  Як у Києві готують житлові будинки до зими і куди скаржитися
images images images
12:00 |  Пам’ятки Києва беруть участь у міжнародному фотоконкурсі
images images images
10:00 |  Департамент земельних ресурсів суттєво спростив процедуру видачі документів
images images images
08:00 |  Працівників публічних бібліотек Києва нагородять відзнаками до професійного свята
images images images
06:00 |  Мистецтво чекати: британець знайшов арт-галерею в німецькому бункері
images images images
03:00 |  Волоські горіхи покращують склад крові
images images images
01:00 |  Вчені створили піну, яка дозволить “запечатувати” вогнепальні поранення
images images images
22:00 |  Вчені встановили основну причину захворювань серця
images images images
20:00 |  Україна і Білорусь спільно досліджуватимуть Антарктику
images images images
18:00 |  Для киян відкривають нову зону для барбекю у Голосіївському районі
images images images
16:00 |  Киян та гостей міста запрошують відвідати вистаку фіалок присвячену Дню вчителя
images images images
14:00 |  Як не отруїтися грибами: МОЗ дав 12 порад
images images images
12:00 |  У столичному зоопарку встановлять інформаційні таблички для незрячих
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 20 лютого 2002 року, середа  №25 (2036) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
20/02/2002



images
Сьогодні — фанера, завтра — ламінована підлога За такою технологічною схемою намагаються працювати київські деревообробники
images
Недавнє засідання Ради директорів столичних підприємств традиційно відбулося на одному з старійших київських виробництв. Промисловців приймало закрите акціонерне товариство “Фанплит” — колишній Дарницький фанерний завод, заснований 1908 року. Спочатку продукцію використовували як пакувальний матеріал для цукрової промисловості. Згодом авіабудівники та виробники меблів оцінили переваги саме вітчизняного дешевого, але якісного матеріалу і закуповували його у великій кількості для своїх потреб. А частина продукції навіть за радянських часів йшла на експорт. Запитань до директора заводу було багато. Але найбільше цікавило гостей, яким чином не лише вижили за економічної кризи, а й вийшли у лідери галузі? Адже з десяти аналогічних підприємств, які були в Україні, працює сьогодні лише половина.

Улюбленці долі

Заводу пощастило: у 1986 році, маючи достатньо оборотного капіталу, він перший серед деревообробних підприємств колишнього Союзу отримав право закупити за кордоном найсучаснішу, як на той час, німецьку лінію фірми “Бізон” для виготовлення деревинно-волокнистої плити (ДВП). Низькосортну деревину для неї подрібнюють дві машини. Одну, надпотужну, задешево купили у Закарпатті. Під час повені тамтешні деревообробники викинули її на смітник. А на київському заводі машині дали лад. Тепер ці два агрегати щодня перетирають сталевими ножами майже 500 кубічних метрів лісу. Потім тріска потрапляє у черево “Бізона”, де разом зі стружками, тирсою та іншими дрібними відходами виробництва перемелюється на порох. До нього додають клей, смолу, парафін тощо, і після технологічних метаморфоз на світ з’являється гладенька і міцна плита, якою обшивають салони літаків, зовнішні та внутрішні стіни дачних будиночків, а також задню частину та низ найрізноманітніших меблевих виробів. Лінія безвідмовно працює шістнадцять років. Після монтажу та запуску лінії фахівці з німецької фірми, від’їжджаючи додому, залишили шістнадцять журналів контролю за основними технологічними циклами. За цей час столичні деревообробники не порушили жодного пункту, незважаючи на те, що працюють у чотири зміни: рубильник умикають щопонеділка зранку, вимикають щосуботи пізно увечері.

А ще перед самісіньким розвалом радянської імперії встигли придбати обладнання фінської компанії “Рауте” для виготовлення шпону — основи майбутніх фанерних листів, щоправда, запустили цех уже в незалежній Україні. Причому налагоджували лінію не фіни (то їм не вистачало деталей, то бідкалися з плутаниною в кресленнях), а київські електронники — випускники КПІ, разом із заводськими майстрами. Перебрали усе до гвинтика, доукомплектували вузли, і виробництво запрацювало. Нині кожен четвертий кубічний метр фанери і кожен другий квадратний метр ДВП, виготовлений в Україні,— київський. Усього ж на підприємстві працює понад 500 осіб, переважно жінки. А середній заробіток перевищує 1000 гривень. Продукцію експортують до традиційних замовників: США, Англії, Німеччини, Іспанії, Бельгії, Йорданії, Сирії, Чехії, Австрії, а також країн СНД. І хоча ці держави мають власні деревообробні комбінати, київська фанера і ДВП на зовнішньому ринку конкурентоспроможні. Бо, за словами голови правління закритого акціонерного товариства “Фанплит” Палладія Горбатюка, намагаються робити усе, “щоб вироби були хоч на копійку, але дешевшими за інші”.

...У фанерному цеху пахне свіжою стружкою. Уздовж стіни лежить попиляний кругляк. Два великих металевих кігті захоплюють одну із заготовок і переносять на транспортер. Кілька секунд — і її “ковтає” потужна машина. А далі починається найдивовижніше: очищена від кори колода розмотується, наче сувій тканини під час кроєння, на довгу і широку дерев’яну стрічку! Причому структура її, як сказали пізніше, на порядок міцніша. Адже під час обробки вона ущільнюється, і з неї вичавлюється зайва волога. Однак для того, щоб ця стрічка перетворилася на повноцінний шпон, її розрізають на стандартні листи і закладають у сушильну камеру. Там дерев’яні тоненькі “коржі” печуться за температури 320 градусів близько семи хвилин, усихаючи ще на десять відсотків. Потім вони потрапляють на сортувальну дільницю. Досвідченим оком робітниці швидко оцінюють якість: чистий шпон, який іде на експорт, відкладають. Далі з трьох-чотирьох листків (залежно від того, якої товщини фанеру хоче мати замовник) складають таке собі прямокутне тістечко, оброблене клеєм. Його пресують і витримують 24 години. Виріб майже готовий. Невеличкі тріщини замазують спеціальною шпатлівкою, потім поверхню шліфують. В окремому тихому приміщенні майстрині дерев’яними молоточками простукують поверхню готового виробу, прислухаючись до резонансу. Щодзвінкіший звук — то вищої якості фанерний щит.

Заробляють валюту на відходах

На дванадцяти гектарах розміщено з десяток цехів. На решті території — склади просто неба. Запасаються деревиною на майбутнє. Адже єдина проблема у деревообробників — нестача повноцінної сировини. Приміром, фанеру на експорт виготовляли з рідкісних порід берези та вільхи. Раніше майже 95 відсотків деревини завозили з Росії. Але останнім часом найближча сусідка встановила такі високі ціни, що співпрацювати з нею стало економічно невигідно. До того ж “кусають” і усілякі митні збори. Тому завозять деревину з усієї України, яку перед обробкою облагороджують за допомогою термообробки.

— У нас немає відходів — переробляємо геть усе,— пояснив директор заводу Палладій Горбатюк.— Вивозимо лише готову продукцію. Онде, бачите, гора чорнозему. навіщо він нам? Його ми отримуємо після миття тріски та інших відходів. За декілька років найдрібніші мікроорганізми перетворюються на чудовий гумус. Причому він настільки жирний, що доводиться додавати звичайної землі. Цього року майже 20 тисяч кубічних метрів використаємо для облагородження території навколо 200-квартирного будинку, який зводимо за власні кошти. Першу чергу — 70 квартир — здамо весною.

Аби не “ділитися” заробітком із суміжниками, придбали на Київському радіозаводі обладнання для ламінування фанерних листів і ДВП. Тепер меблевим фабрикам продають не напівфабрикат, а готову продукцію, вкриту оздоблювальною плівкою на будь-який смак. На жаль, в Україні таку плівку не виробляють, доводиться купувати в Польщі та Італії. І все ж тривають переговори зі шведами та італійцями щодо нового (вартістю 20 мільйонів доларів) або “беушного” (вдвічі дешевшого) обладнання для заводу з виробництва ламінованої підлоги. На ньому працюватимуть ще 200 осіб. А потужність буде удвічі більша за все нинішнє виробництво. Якщо торік виготовили продукції на 32 мільйони гривень, то коли запрацює цей завод, матимуть 100 мільйонів. “Невже щось подібне не можна сконструювати у Києві? Або хоча б половину деталей та комплектуючих виготовляти на ваших заводах? Ви б мали замовлення і гроші, а ми — дешеву лінію”, — розмірковував уголос пан Горбатюк в оточенні столичних підприємців. Ті промовчали...

Переробка деревини — надто енергоємне виробництво. Раніше на газ, електричну енергію витрачали копійки. За ринкових умов, щоб не залежати від вартості енергоносіїв, які дорожчали щороку, збудували власну котельню за один мільйон доларів із прибутку. Обладнання купили у Чехії. Виробництво тепла повністю контролює комп’ютер, стежить за параметрами, які задає спеціальна програма. На моніторі, крім цифр та літер, навіть видно, як мерехтить полум’я під двома котлами і куди надходить пара. А щоб менше відпрацьованого тепла вилітало в трубу, його вловлюють потужними вентиляторами і повертають до нового циклу. Втрати й тут майже нульові.

Насамкінець директорам столичних підприємств показали дільницю лазерної технології. Цю установку, як сказав Палладій Горбатюк, купили в Росії під час серпневого путчу. Якраз у той день, коли майбутній президент Росії Борис Єльцин виступав перед москвичами, стоячи на танку, на одному секретному підприємстві київські виробники “ударили по руках” і забрали агрегат. Уявіть собі велетенський лобзик (яким випилювали колись у школі на уроках праці усілякі візерунки з фанери), де замість сталевої пилочки — тоненький лазерний промінчик, за допомогою якого виготовляють високохудожні вироби для архітектурного оздоблення офісів, виробничих та побутових приміщень, меблів. Приміром, на таких “лазерних” стільцях сидить малеча в усіх столичних дитячих садках.

Нові робочі місця зі старими умовами праці

Незабаром у столиці буде створено громадське неприбуткове об’єднання — київську спілку роботодавців. Про це сказав під час засідання голова Ради директорів міста Іван Голодівський. Сьогодні структура, яку він очолює, не має юридичного статусу і є лише дорадчим органом при Київській міській державній адміністрації. Тому підпис голови Ради директорів на тристоронній угоді з професійними спілками та органами виконавчої влади — формальний. Спілка ж роботодавців матиме значно ширші повноваження. До неї, за бажанням, може увійти будь-яка організація роботодавців, юридична або фізична особа, яка працює на території Києва і має “факт використання найманої праці”. Об’єднання відстоюватиме їхні права у столичних владних структурах. Його представники братимуть участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики як держави, так і міста, зокрема, готуватимуть пропозиції до Регіональної угоди, яку щороку підписує міська влада з профспілками, і контролюватимуть її виконання. Нівелюватиме конфлікти на підприємствах між адміністрацією та робітниками, щоб вони не переростали у страйки, стежитиме за дотриманням колективних договорів. А становище там катастрофічне. За словами заступника Київської міської ради профспілок Сталіни Сазонової, на підприємствах, які працюють у столиці давно, ці важливі документи за часів економічної кризи значно “схудли”. Із них викинуто чимало важливих пунктів не на користь робітників. У новостворених структурах колективні договори відсутні взагалі. Дійшло до того, що, скажімо, у популярних нині закладах громадського харчування “Мак- Дональдс” працівника можуть звільнити з роботи навіть через те, що він захворів!

— Сьогодні ми побачили чудове виробництво, яке міцно стоїть на ногах,— сказала Сталіна Федорівна.— Я спостерігала, з якою цікавістю керівники підприємств розглядали цехи, обладнання. Але жоден із них не зайшов до побутового приміщення, роздягальні, душової. Це свідчення того, що у вас одна турбота: нарощування обсягів виробництва, отримання прибутків, нарахування зарплатні. Вам не вистачає часу і бажання займатися соціальними питаннями. Нові робочі місця — це добре. Але ж вони вимагають і створення сучасних умов праці.

А щодо побутових приміщень, то на заводі “Фанплит” із цим усе гаразд. Крім кімнати відпочинку, просторої їдальні, оздоблених власними виробами, є ще дві сауни з басейнами для своїх працівників. Сам бачив.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 7141 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4236 sec