images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 15 лютого 2002 року, п'ятниця  №23 (2034) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
15/02/2002



images
Зимовий марафон спортивним Києвом здійснили журналісти “Хрещатика” разом із заступником голови столичної держадміністрації Володимиром Ромашком
images

У Протасовому Яру справи йдуть угору

П’ятнадцять хвилин їзди від центру Києва — і гранітно-асфальтний пейзаж змінюється на блискучо-білу картину. Сніг у Протасовому Яру буквально засліплює очі. На його тлі численні фігурки лижників у червоних, синіх, фіолетових комбінезонах здаються ще яскравішими... Навіть не віриться, що там, де тепер вирує царство зими, до початку дев’яностих була звичайнісінька занедбана місцина. Поступово, місяць за місяцем ентузіасти на чолі із заслуженим тренером Росії, а нині президентом київського гірськолижного клубу “Віраж” Володимиром Криловим упорядковували той безлад. Вивозили звідси на вантажівках сотні старих викорчуваних дерев, насипали землю. Восени 1999-го до благоустрою території долучилася столична влада. За три місяці холдингова компанія “Київміськбуд” зробила все як годиться, й на місці рівнини виросла гора. Встановили австрійський підйомник, завезли спеціальну шведську установку — генератор штучного снігу, котрий не тане навіть при температурі п’ятнадцять градусів тепла. І ось новостворена гірськолижна траса завдовжки 360 метрів уперше вітала призерів Кубка Європи серед юніорів з паралельного слалому. Втім, тепер тут побачиш не лише спортсменів, а й тих, хто просто обожнює висоту, азарт і швидкість.

— Протасів Яр є найулюбленішим місцем відпочинку киян узимку,— почав розмову Володимир Ромашко.— Щодня сюди приїздить понад півтори тисячі киян. Популярний він і серед дипломатів. Адже у Європі гірськолижний курорт у центрі міста — справжнє диво. До речі, коли в Києві з візитом була представниця міжнародної федерації лижного спорту Яна Гантерова, зізналася, що київська траса, порівняно зі спусками в Братиславі, Празі, Ліоні та Мюнхені, найграндіозніша. У майбутньому ми хочемо зробити тут оздоровчо-культурний центр європейського рівня, який працював би протягом року. Влітку можна розвивати екстремальні розваги: маутінбайк — гірський велосипед, маутінборд — дошка на колесах, родельбан — своєрідні сани у жолобі з крутими поворотами. А подивіться-но на вершину гори! Це ж одна з найвищих точок у столиці — 202 метри над рівнем моря! Чом не збудувати панорамний оглядовий майданчик, поставити кафе, кіоски з сувенірами. Від іноземних туристів тут відбою не буде. Та для міської влади, котрій належить 51 відсоток акцій закритого акціонерного товариства “Протасів Яр”, головне не комерційна вигода, а відпочинок і оздоровлення киян. Отож курорт завжди буде доступним і для посла, і для робітника, і для школяра.

Між іншим, розбудові цього комплексу сприяє і депутат Київради по 26-му виборчому округу Солом’янського району столиці Геннадій Кириндясов.

Міська влада взяла під крило “Сокіл” і “Беркут”, обігріла “Крижинку”, “Спартак” та “Будівельник”

— Є команди, які були гордістю Радянського Союзу,— продовжує Володимир Іванович.— Ми просто не маємо права їх не зберегти. Тому Київський міський голова Олександр Омельченко, який є президентом Федерації хокею України, всіляко підтримує великий спорт і великих спортсменів. Виражається це, зокрема, в тому, що торік комунальною власністю міста стали гандбольний клуб “Спартак”, баскетбольні “Будівельник” та “Київ”, футбольний “Арсенал”. Також Київ допомагає провідним хокейним командам “Сокіл” і “Беркут”. До речі, це починання столиці підтримали Херсон і Харків.

Коли ми завітали в гості до дитячої юнацької спортивної школи олімпійського резерву “Крижинка”, юні хокеїсти змагалися з мінською “Юністю”: на льоду вирували дорослі пристрасті, а дванадцятирічні хлопчаки, мабуть, уявляли, як гратимуть... у Канаді.

— Без підтримки столичної влади ми б не вижили,— приєднався до розмови директор “Крижинки” Олексій Богінов.— Нині у нашій школі 300 учнів. А разом із фігуристами на цьому катку тренується 500 чоловік. Колись на цьому льоду починали кар’єру такі знаменитості, як Дмитро Христич і Олексій Житник. Та щоб і надалі підростала гідна зміна для участі у зимових Олімпійських іграх, потрібен ще хоча б один майданчик. Якщо облаштовувати його за модульною технологією, як це роблять, скажімо, в Канаді, то на це знадобиться три-чотири місяці. Це дасть можливість збільшити кількість і годин для тренувань, і, що найголовніше, глядацьких місць — з трьохсот до кількох тисяч. А ще я вірю: колись таки виросте навпроти іподрому величезний льодовий стадіон.

— Торік цей довгобуд перейшов на баланс міста,— прокоментував ситуацію перший заступник начальника Головного столичного управління фізкультури і спорту Петро Буркацький.— Будівництво критої спортивної арени та льодового стадіону на проспекті Глушкова, 9 розпочато ще в 1978 році. Але після того, як забили палі, роботи призупинилися до 1985-го. Нині для реконструкції напівзруйнованого об’єкта потрібно 40 мільйонів гривень.

Для художніх фільмів відвели хороми, а під школу художньої гімнастики — невеликий зал

Той, хто хоч раз бачив виступ художніх гімнасток, погодиться, що це не менш яскраве видовище, аніж розрекламовані американські блокбастери, які крутять у “Кінопалаці”. До чого я це? А до того, що в Міжнародному центрі культури і мистецтв (колишній Жовтневий палац) відома у світі школа Дерюгіних, Альбіни та Ірини, змушена тулитися у приміщенні, не пристосованому для репетицій.

— Своє місце під сонцем шукаємо вже понад двадцять років,— поскаржилася Альбіна Миколаївна.— У сімдесятих були “в приймах” у клубу спортивної гімнастики “Спартак”. Згодом, коли Москва затвердила відкрити на нашій базі школу олімпійського резерву, довелося боротися з чиновниками з Національної опери. Театр якраз ставав на реконструкцію, трупі ніде було репетирувати. Тож для артистів у нашому залі навіть хотіли лінолеум постелити. “Гаразд, але швидка чергуватиме тут щодня”,— мовила я й відстояла своє дітище. Десять років тому нас спіткало справжнє лихо — через підземні води схил, на якому стоїть Жовтневий палац, почав повзти. На стінах з’явилися величезні тріщини, потрібен був негайний ремонт. І тоді на допомогу прийшла столична влада. Пригадую, будівельники, зварювальники, штукатури, маляри працювали з ранку до вечора, немов здавали урядовий об’єкт. А Володимир Ромашко та Петро Буркацький бували тут чи не щодня й особисто контролювали якість робіт. До того ж у 2001 році завдяки матеріальній підтримці мерії наші дівчата змогли виїхати на двадцять три міжнародні гран-прі. Місто забезпечує юних гімнасток (а їх у нас майже триста) спортивною формою. Тепер готуємося до чемпіонату світу в Новому Орлеані, де сподіваємося здобути найвищі нагороди.

Палац підводного плавання тримається на плаву завдяки тренерам-ентузіастам

Зовні монументальна будівля на Ленінградській площі виглядає сірою й непоказною. Втім, якщо пірнути всередину, можна побачити зовсім іншу картину: на першому поверсі — різнокольорові вітражі, за якими розташувалося невеличке кафе, на стінах — яскраві сюжети з диснеївської мультиків, у тренажерних залах і залах для шейпінгу — сучасний, без претензії на шик дизайн. У самому басейні — теж просторо, світло й охайно. Вода виблискує кришталевою прозорістю, а в повітрі немає їдкого запаху хлору.

— Усе завдяки гіпохлориду натрію,— пояснює директор палацу, віце-президент Української федерації підводного плавання Віктор Адамський.— Ця речовина не випаровується і надає воді приємного блакитного відтінку. До того ж діють чотири спеціальні фільтри з кварцевого піску. Вода — то живий організм, трохи перегрієш — і стане каламутною.

Погодьтеся, такий детальний коментар може дати тільки справжній господар, обізнаний з усіма технічними нюансами. Ще б пак, адже з 1978 року Віктор Миколайович працював тут тренером, а з 1985-го є директором і за сумісництвом... майстром з євроремонту. Бо ще в застійні часи зрозумів: найкраще виглядає те, що зробив своїми руками.

— Ми розраховували на власні сили, тому й вижили,— продовжує мій співрозмовник.— Тричі басейн, зведений у 1975-му і реконструйований у 1986-му, простоював по півроку на ремонті. Що й казати, тяжкі були часи, але боргів ніколи не робили. Ось і нині працюємо, як кажуть, на повну котушку з шостої ранку до одинадцятої вечора. Щодня до нас приходить близько тисячі дітей та дорослих, тут тренуються учні чотирьох юнацьких спортивних шкіл. Що ж до змагань, то нещодавно вперше відбулася першість України серед юнаків, у якій взяли участь 350 спортсменів, та відбірковий етап кубка Європи з водного поло, кубок України з синхронного плавання. Неабияку підтримку в їхній організації надає столична влада. Вже доброю традицією стали всеукраїнські дитячі змагання “Золоті рибки” на приз Діда Мороза і Нептуна.

— Нині у місті функціонує 48 басейнів,— поінформував Петро Буркацький.— З них лише чотири п’ятдесятиметрові. На жаль, нині більшість цих споруд у напіваварійному стані, адже колись вони були власністю оборонних підприємств, котрі за останні роки збанкрутіли. Тому таким об’єктам, як Палац підводного спорту чи басейн Київського політехнічного університету, ми приділяємо велику увагу. Адже вони тепер на вагу золота... Олімпійського.

Щоб манеж не перетворився на міраж, його потрібно реконструювати

Із затвердженням проекту Аквапарку на озері Тельбін у Віктора Астахова, директора Школи вищої спортивної майстерності, яка базується у критому манежі, з’явилася надія, що невдовзі реконструюють і його дітище.

— Ось бачите цю довжелезну білу будівлю поблизу багатоповерхового готелю,— показує на малюнок Віктор Михайлович. —Це і є наш манеж, оновлений. Аби легкоатлети змогли тут нормально тренуватися, потрібно замінити старий бетон, зробити стяжку, перестелити бігові доріжки. Приблизний кошторис ремонту споруди, зведеної у 1979 році, становить майже чотири мільйони гривень. Звичайно, у такій ситуації усі сподівання тільки на столичне керівництво. Наш нинішній куратор Володимир Ромашко чоловік суворий, але справедливий. Він свого слова завжди дотримує. Що ж до моїх вихованців, то вони честі міста й країни не зронять. Хіба ж такі знаменитості, як чемпіон світу і Європи з вільної боротьби Ельбрус Тедеєв, срібний призер чемпіонату Європи з п’ятиборства Тетяна Наказна, чемпіонка світу із дзюдо Анастасія Матросова та багато інших талановитих спортсменів, можуть підвести?!

“Є спорт високих досягнень, а є — фізкультура”

Ще один рекорд, який в останні роки б’є Київ, — це рекорд масовості. Тільки-но пригріє весняне сонечко, на сотнях стадіонів міста, у парках, скверах, численних стежках здоров’я з’являються маленькі й дорослі бігуни, стрибуни, велосипедисти й охочі поганяти м’яч. У нашому місті в такий динамічний спосіб виконується за сприяння районних держадміністрацій столиці, міських рад спортивних товариств і відомств, федерацій з видів спорту цільова комплексна програма “Фізичне виховання — здоров’я нації”.

— За компартійних часів масові спортивні змагання у столиці були прерогативою Міністерства освіти,— розповідає Володимир Ромашко.— Але через брак коштів про це забули на довгі роки. А ж доки міська влада не відродила наприкінці 90-х популярні “Старти надій”, змагання з футболу на приз “Шкіряний м’яч”, “Золота шайба” — з хокею та “Біла тура” — з шахів. Разом зі службою у справах неповнолітніх ми проводимо спартакіаду “А в нас у дворі” з 14 видів спорту. Загалом у місті діє понад сто дитячих підліткових клубів, які відвідують майже дванадцять тисяч юнаків і дівчат. Велику увагу приділяє міська влада спортивній підготовці інвалідів. У місті діє центр “Інваспорт”, де функціонує спортивна школа для дітей з обмеженими можливостями. Щороку проводиться спартакіада серед інвалідів “Повір у себе”. Понад десять років у Києві працює федерація загартування і зимового плавання, до якої входить чотири клуби. В них займається понад 500 людей похилого віку. Вже традиційним став на День Києва “Пробіг під каштанами”. До речі, найулюбленіший, звичайно, після боксу, вид змагання Олександра Омельченка. Є спорт високих досягнень, а є фізкультура. Нам до душі обидва.



прочитало 5692 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2602 sec