images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 8 лютого 2002 року, п'ятниця  №19 (2030) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
08/02/2002



images
Хатка під очеретяною стріхою за... 200 тисяч доларів Навіщо сучасній людині болота?
images
Мабуть, не одному “перетворювачеві” природи постійно гикалося на початку лютого. Бо, як сказав керівник департаменту охорони, використання і відтворення природних ресурсів Міністерства екології України Ярослав Мовчан, “сьогодні все прогресивне людство буде зберігати болота”. Такий нібито жартівливий вступ передував дуже серйозній розмові. Адже людина настільки звикла вважати себе “вінцем” природи, що вже й не помічає, що той “вінець” давно став терновим. І завдає природі все більших і більших страждань. Болота ж — ще один болючий гостряк.

Можна, звичайно тепер виправдовуватися, казати, що ми не самі такі — увесь світ ще з XIX століття кинувся наввипередки осушувати і вивільняти землі з-під нікому не потрібних боліт для інтенсивного господарського використання. В Україні таким чином ми втратили більше половини усіх природних боліт. Що це дало? О, багато чого. Приміром тільки у річку Прип’ять, притоку Дніпра, щорічно з меліорованих ділянок “спливають” понад 200 тонн фосфору, 900 тонн азоту, 18 тисяч (!) тонн сульфатів, 23 тисячі тонн хлоридів тощо. А ще відбувається переосушення грунтів, водна і вітрова ерозії, ущільнення, мінералізація за рахунок втрати гумусу. І цей перелік негативних наслідків можна продовжувати й продовжувати.

Нарешті спохопилися і в 1971 році заснували у місті Рамсар (Іран) Конвенцію про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення. Щоб потрапити до спеціального Переліку, об’єкт має відповідати таким критеріям: типовість та унікальність екосистеми, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тисяч водяних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу й зимівлі риби.

За часів Союзу за Україною значилося аж... три водно-болотні угіддя міжнародного значення — Кілійське гирло Дунаю, Каркінітська затока, Ягорлицька і Тендрівська затоки. У 1995 році наша держава поновила своє членство у Конвенції (зараз у ній 117 країн) і відповідною постановою Кабміну визначила 22 водно-болотні угіддя загальнодержавного значення загальною площею 650 тисяч гектарів. У недалекому майбутньому їх кількість зросте до 36. Більше 20 цих комплексів претендують на міжнародний статус.

На розмову про сьогоднішній стан наших боліт і запросили журналістів у Міністерство екології та природних ресурсів України — на Всесвітній день водно-болотних угідь. Вже згадуваний Ярослав Мовчан, керівник Державної служби заповідної справи Віктор Леоненко, представники міжнародної неурядової організації, що опікується болотами, Василь Костюшин та Європейської спілки збереження берегів Володимир Домашлінець, начальник управління комплексного регулювання, охорони, використання та відтворення природних ресурсів Мінекоресурсів України Ігор Іваненко просто приголомшили “планов громадьем”.

Уявляєте, досить нам виконати прийняту у 2000 році Національну програму збереження, розвитку та розбудови екомережі — і наша країна перетвориться у великий національний парк. (Будемо сподіватися, що це станеться ще за життя нинішніх поколінь.) Проблема одна — як забезпечити реалізацію цієї програми на практиці. І насамперед дуже важко вирішується земельне питання, зауважив Ігор Іваненко. Наприклад за п’ять років, що передували 1999-му, загальна площа заповідників збільшилася приблизно вдвічі. Зараз ці темпи дуже сповільнилися. Іде процес роздержавлення, приватизації. Люди отримують свої земельні паї і чути нічого не хочуть про заповідні зони. До речі, у Києві ця проблема ще гостріша, бо земля у столиці дорога.

А надто коли мова йде про болота. Дуже часто ми недооцінюємо значення таких екосистем, впевнений Василь Костюшин. Але ж це по-перше, чиста вода; по-друге, різноманітні ресурси: тварини, риби, птахи, рідкісні рослини; по-третє, природний очищувач води, яку ми скидаємо. Приміром, усі знають Сиваш, переїжджали через нього, коли діставалися до Криму. Але мало кому відомо, що це — водно-болотне угіддя світового значення (до цих угідь відносять і морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів.— Авт.) Два роки тому спеціальна експедиція лише за 10 днів нарахувала там один мільйон 200 тисяч птахів. Це означає, що за час перельотів — з серпня до кінця листопада — тут відпочивають і годуються не менше 10—15 мільйонів птахів.

А ще болото може бути прекрасним місцем... відпочинку. Люди не хочуть просто вилежуватися на пляжі, вони приходять до турфірми з готовим списком — хочемо побачити те, те й ще оте. Наприклад, як мінімум кілька десятків мільйонів (!) землян люблять спостерігати за птахами. Для них організовують спеціальні тури. А нам в Україні таки є що показати. І набагато дешевше буде зберегти те, що маємо, аніж потім його відновлювати.

Голландці, як відомо, сотні мільйонів гульденів витрачають на землі, які вони відвойовують у моря. І ось на одній з таких ділянок вони зробили... болото. За рік там побували три мільйони чоловік. Тобто екотуризм може давати (і вже дає!) дуже великі гроші. Щоправда, нас, на жаль, це не стосується. Маємо хіба що перші несміливі спроби.

Хоча, нагадаю, туризм нині — це галузь господарства, котра у світі розвивається якнайактивніше. Є країни, в яких у туризмі зайнято сім—десять відсотків усього працездатного населення. Бо це дуже прибуткова справа, яка, до речі, не вимагає якихось великих капіталовкладень.

Отже, світова тенденція, так би мовити,— назад до болота! І в Америці, і в Європі вже почали подекуди зносити дамби меліоративних систем і повертати землі до природного стану. Тепер цей поворот має здійснитися й у свідомості людей. Тобто усіма можливими методами — від моральних до економічних, а то й із застосуванням якихось каральних санкцій — треба переконати землевласників, землекористувачів, що зовсім не обов’язково “гвалтувати” природу. Що можна жити з нею у мирі й любові й при цьому отримувати добрі гроші.

Приміром, і досі є спроби вирощувати рис під Скадовськом. Ну і що? Врожаю практично нема. А ті хімікати, що застосовують у значних кількостях, опиняються врешті-решт у санітарній зоні міста. Як кажуть, жодної тобі користі з того рису, окрім шкоди і людям, і землі.

А ось інший приклад. Місто Вилково, розташоване на території Дунайського біосферного заповідника, часто називають українською Венецією. І справді, вода, канали, човни — краса... Але працювати місцевим жителям ніде. Адже це ще й прикордонна зона. Так-от, минулого року майже 500 чоловік мали там постійну роботу — зрізали й пакували очерет! І відправляли його за кордон, де він зараз нарозхват. А десь, як, приміром, у Голландії, саме український очерет отримав знак якості, його визнали найкращим. Ну модно тепер у Західній Європі жити в екологічно чистій домівці. І якщо доведеться вам мандрувати тією ж Голландією, Францією, Німеччиною, не сумнівайтеся, отака собі “хатка” під очеретяним дахом коштує від... 200 тисяч доларів. І більше!

Тож і виходить: експорт очерету — дуже вигідна справа. І що найголовніше, це екологічно чисте виробництво, яке не шкодить довкіллю. Крім того, сьогодні очерет зрізали, а він наступного року ще кращий виростає.

Що стосується нашого міста, то, звісно, столичні жителі зацікавлені мати поблизу чисте озеро чи річку, а не болото. Причому, це їхнє прагнення постійно вступає у конфлікт із законом, бо деякі “природолюби” намагаються побудувати свої “вілли” не десь, а саме у прибережній захисній смузі — Дніпра, інших великих і малих річок, Київського моря. Та й до болота теж дісталися — унікальний природний комплекс, розташований на кордоні Київської області, потерпає зараз від наступу дачників. Але ж на цьому Романівському болоті є рослини, яких немає ніде більше в Україні. Якщо ми їх втратимо, то втратимо назавжди. І чого тоді варті усі екологічні розмови про райдужне майбутнє, коли нині не можемо захистити одне-єдине болото.

Є неподалік Києва ще кілька куточків, не таких унікальних, але поки що досить мальовничих, з різноманітною живністю і птаством. Їх теж можна перевести до розряду заповідних зон і влаштувати там зелені стежини. Приміром, до Кончі-Заспи усього 20 хвилин їхати автобусом. Маленькі городяни могли б на власні очі пересвідчитися, що болото — це не загниваюча твань, а живий організм, багатий і красивий у всіх своїх проявах. А якщо ще й батьки поїдуть, то цілі родини “асфальтових” жителів зможуть побачити справжнісіньке диво — як у тихі води сідає сонце.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”

прочитало 7349 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
08/02/2002 | Служба 088 — швидка допомога від “Київенерго”. Іноді оператори приймають до чотирьох тисяч дзвінків на добу
images
images
08/02/2002 | Баталії навколо Говерли. Долю спорткомплексу на горі, можливо, вирішуватиме зібрання європейських міністрів
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3463 sec