images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 8 лютого 2002 року, п'ятниця  №19 (2030) images
images
полоса
images
images
НАШІ ЗА КОРДОНОМ
images  
images
images
images
08/02/2002



images
Андрій Курков: “Буш заслуговує на Нобелівську премію миру”
images
Про те, що київський письменник Андрій Курков полонив Європу, писалося й говорилося багато. Нині його книжки видаються у Франції, Німеччині, Україні, Швейцарії, Голландії, Великій Британії і навіть Китаї. Український автор став новітньою зіркою літературного небосхилу “Старого світу”. Та врешті його слава перетнула й Атлантичний океан. Стаття про творчість Андрія Куркова побачила світ у “Нью-Йорк Таймс”, а університети Кембріджа та Оксфорда вивісили плакати з портретами письменника. Нашим співвітчизником зацікавилися дві наймогутніші книжкові організації Америки “Borders” та Асоціація незалежних книготорговців. Щоправда, право на друкування романів американські видавництва купували у своїх британських колег, бо в Україні цим бізнесом особливо ніхто не переймається і заробляти гроші на сучасній вітчизняній літературі не вміє.

Андрій Курков полетів до Штатів тоді, коли самі американці практично відмовилися від послуг авіакомпаній після подій 11 вересня. Тому він побачив Америку іншу, не ту, яку ми знаємо за фільмами й поп-культурою. Своїми враженнями він поділився одразу після повернення.

— Мої уявлення про США були набагато гірші, ніж реальність, бо я сприймав країну, оцінюючи американців, котрих зустрічав у Європі. Вони, здебільшого, розмовляли голосніше за інших, усіх повчали.

По приїзді мене шокували американська працездатність і зовсім інший темп життя, в який я одразу втрапив. Найкраще, що здивувало, — як зустріли: по-королівськи, з лімузином в аеропорту, поселили в п’ятизірковий готель. Я навіть подумав: навіщо марно викидати такі гроші? Але згодом збагнув — мене оточили максимальними зручностями, за які вимагають максимальної віддачі. Адже я був запрошений для рекламної кампанії роману “Пікнік на льоду”. Робота розпочиналася щоденно з самісінького ранку — ділового сніданку. Потім я зустрічався з членами літературного клубу, де мене просили розповідати про книгу, про нашу країну. Обіди і вечері теж були діловими, і працювати доводилося допізна. Бували дні, коли у мене було по три зустрічі з потенційними читачами, по п’ятнадцять інтерв’ю, ще два-три прямих ефіри на радіо і телебаченні. У такому скаженому темпі я ніколи не працював. А, зважаючи на чотирнадцятигодинну різницю в часі між Києвом і Сан-Франциско, думав, що звалюся на другий день. Але все ж витримав і впав з ніг уже вдома.

Тому сказати, що бачив Америку, не можу. Усі знамениті пам’ятники і споруди мені показували з вікна лімузина. Проте я зустрівся із багатьма американцями, десь із кількома тисячами. І лише одна дама й справді виявилася пихатою та зарозумілою, якими я вважав жителів США до поїздки. Усі інші абсолютно нормальні спокійні люди.

— Штати приголомшені вересневою катастрофою?

— Ні. У мене відбулася цікава розмова з їхнім журналістом, котрий сказав, що в американців немає традицій жалоби. “Якщо завтра уб’ють мого брата, післязавтра я все одно вийду на роботу. І горе не вплине на якість моєї праці”,— сказав він. І це не бездушність, а особлива форма патріотизму, точніше — його трансформація у свідомості громадян. Вони вірять: що б не сталося, перемога буде за ними, Америка виживе і піде далі. Ця впевненість іноді може здатися трохи зарозумілою, але американці позбавлені сентиментальності, як, скажімо, німці чи слов’яни. Їхнє уміння тримати емоції при собі — наслідок англо-саксонського коріння предків. Упевнений, що вони знаходять можливість розслабитися, поділитися з кимось переживаннями (можливо, із психотерапевтом), але не в діловій сфері. Наприклад, коли у нас знайомляться дві особи, вони одразу відчувають імпульс, що підказує рівень розмови і можливості близькості. Американці ж одразу відкриті, але не на емоційному рівні. Вони усміхаються, дуже привітні. Але це не душевність, а національна манера поведінки, що вже генетично запрограмована. Я маю на увазі лише американців європейського походження. Вони абсолютно не чуттєві, і що дивно, це є запорукою прогресу. За рахунок пригнічення душевних переживань набирає обертів ділова або наукова активність.

— Як американці ставляться до Буша?

— З гумором. Інтелігенція каже, що у них не було вибору. Ель Гора вони вважають незрілим політиком. А Буш усе ж таки виходець із сім’ї колишнього президента.

Тероризм зробив із США світового борця за мир. Вважаю, що Буш нині вартий Нобелівської премії миру. Бо завдяки війні Пентагону з талібаном відроджується країна, котра десятки років перебувала в стані громадянських суперечок. Те, що не вдалося колись СРСР, вийшло у Штатів.

Аж ніяк не хочу порівнювати, чи варті жертви в Нью-Йорку перемоги гуманізму у найбіднішій країні Сходу, але якби не було вересневого лиха і подальших відомих подій, в Афганістані досі б вирощували опіум, готували банди терористів. Відверто кажучи, я не вірив, що американці так швидко, розумно і без особливих втрат упораються з талібами.

— Виявляється, їм удається все, за що вони беруться?

— Не сказав би, що все. А з іншого боку, гуманітарні науки там ніколи не були популярні серед студентів. Це країна менеджерів і раціональних технарів. Їх з дитинства привчають із цента будувати долар. Головна мета кожного — досягти власної фінансової незалежності, а ще краще — кар’єри і суспільного визнання. Їхній спосіб життя — боротьба із відвертими і таємними ворогами. Адже це змагання за кар’єру. Америка — держава із дуже чіткими правилами поведінки та виживання. Там неможливо поставити керувати компанією або ввести до ради директорів корпорації свого бездарного сина чи доньку, бо ніхто не захоче взяти за це відповідальність на себе. Людей шанують лише за професійними чи іншими корпоративними мірками. Такий підхід вибудовується із культу сили, що панував тут з XVIII століття, а потім переріс у культ закону, котрий запровадили, аби одна сила могла стримати іншу. Американська християнська мораль викристалізувалася не так давно — у тридцяті роки ХХ століття. І вона вельми різниться від європейської.

— Чим?

— Знову ж відсутністю сентиментальності. В Америці є люди, яким законом заборонено заходити в ту чи іншу церкву. Бо община, що їх вигнала, отримує в суді спеціальне рішення, котре не дозволяє їм наближатися до церкви ближче, ніж на двадцять метрів. Тобто запроваджена система “ізгоїв”. Цінності спільноти понад усе, бо кожен дуже боїться стати вигнанцем. Адже тоді не зробить кар’єри, не зможе зайнятися бізнесом. До його магазину просто ніхто не ходитиме. Не всі ці правила записані в кодексі чи конституції, але вони прищеплюються з дитинства. І це база здорової Америки. В цьому устрої є чимало схожого з комунами або кібуцами. І так живуть більшість американців. Адже США — це не тільки Нью-Йорк, а сотні тисяч маленьких общин у невеликих містах.

— А дружба в нашому розумінні існує?

— В інтелектуальному середовищі так. Але там є інший вид стосунків — корпоративна дружба. Родини підтримують тісні взаємини, поки батьки сімейства працюють в одній фірмі. Навіть вихідні вони не можуть вільно планувати, бо дуже часто усією родиною зобов’язані зустрічатися з величезною сім’єю родичів своїх співробітників на пікніках, усміхатися і пити пиво.

Щойно людина розраховується, вона перериває усі зв’язки зі своїми недавніми колегами.

— А книжки вони читають?

— На заході Америки книжкові магазини закриваються опівночі. Вони побудовані як універсальні: продаються компакт-диски, відео, програми для комп’ютера. Та головне книги. І в кожному такому магазині обов’язково є кав’ярня, що працює як читальний зал. Сюди можна принести книжку з будь-якого поверху і за чашкою кави вирішувати, яку з них купити.

Розвинений також ринок букіністичної літератури. Книги, які вже були куплені й прочитані, знову здаються у продаж. Я бачив у Портленді книжковий магазин, що займав увесь квартал. Частина його належала букіністичному відділу (“Used books”). І там стояло до каси дві черги людей. Одна здавала книжки, одразу отримуючи гроші, а інша тут-таки ж їх купувала. Це свідчить, що навіть за відсутності коштів люди прагнуть читати. Бо багаті американці купують лише нові примірники. Ще я бачив книжкові базари, влаштовані на пустирищах між будинками. О сьомій годині ранку кілька афроамериканців вивозили шафи на колесах: продавали старі книжки по три долари кожну. І одразу збирався натовп. Річ у тім, що половина Америки живе в маленьких містах, хуторках, де можна придбати лише два-три романи про любов в місцевому продуктовому магазині. Сім’ї виїжджають до найближчого міста десь раз-двічі на місяць, щоб купити необхідні товари. І зазвичай голова сім’ї дозволяє своїм домочадцям придбати книжки на певну суму. Потім уся родина йде до каси і викладає 200—300 доларів тільки за літературу.

— Які ваші твори друкуватимуть у США?

— Я вже казав про “Пікнік на льоду”, на черзі “Гра у відрізаний палець”. Ще в журналі вийшла повість “Не варто боятися темряви”.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 5116 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3424 sec