images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
14:00 |  Як у Києві готують житлові будинки до зими і куди скаржитися
images images images
12:00 |  Пам’ятки Києва беруть участь у міжнародному фотоконкурсі
images images images
10:00 |  Департамент земельних ресурсів суттєво спростив процедуру видачі документів
images images images
08:00 |  Працівників публічних бібліотек Києва нагородять відзнаками до професійного свята
images images images
06:00 |  Мистецтво чекати: британець знайшов арт-галерею в німецькому бункері
images images images
03:00 |  Волоські горіхи покращують склад крові
images images images
01:00 |  Вчені створили піну, яка дозволить “запечатувати” вогнепальні поранення
images images images
22:00 |  Вчені встановили основну причину захворювань серця
images images images
20:00 |  Україна і Білорусь спільно досліджуватимуть Антарктику
images images images
18:00 |  Для киян відкривають нову зону для барбекю у Голосіївському районі
images images images
16:00 |  Киян та гостей міста запрошують відвідати вистаку фіалок присвячену Дню вчителя
images images images
14:00 |  Як не отруїтися грибами: МОЗ дав 12 порад
images images images
12:00 |  У столичному зоопарку встановлять інформаційні таблички для незрячих
images images images
10:00 |  У Києві стартувала соціальна ініціатива ECOSTRUM, присвячена проблемі накопичення сміття
images images images
08:00 |  Вихідними дорожники продовжували ремонт столичних шляхів
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 8 лютого 2002 року, п'ятниця  №19 (2030) images
images
полоса
images
images
МЕГАПОЛІС
images  
images
images
images
08/02/2002



images
Дніпровська пристань Незабаром біля Московського мосту розпочнеться будівництво елітного мікрорайону на воді
images
Як уже розповідала наша газета, ще в червні 2000 року Київрада та англійська компанія “Роялстоун лімітід” уклали генеральну інвестиційну угоду з реалізації проекту будівництва та експлуатації нового житлового масиву в Дніпровському районі. Її підписали мер столиці Олександр Омельченко та голова Ради директорів згаданої вище фірми. За цим проектом на безлюдному півострові неподалік Московського мосту (загальна площа території понад 18 гектарів) виросте елітне містечко з яхт-клубом. Для координації дій у мерії створили робочу групу. Замовником на проектування, будівництво та комерційну експлуатацію майбутніх об’єктів стало українське акціонерне товариство із стовідсотковим іноземним капіталом “Дніпровська пристань”. Нещодавно ми зустрілися із його генеральним директором Михайлом ПІНЧУКОМ. У розмові взяли участь журналісти “Хрещатика”: головний редактор, депутат Київради Геннадій КИРИНДЯСОВ і редактор відділу економіки та фінансів Володимир ГАЛЕГА.

— Пане Михайле, хто головний інвестор, проектант і генеральний підрядник з будівництва цього мікрорайону, аналогів якому, кажуть, немає у СНД?

— Головний інвестор — наша материнська компанія “Роялстоун Кіпр лімітід”. У свою чергу, вона є стовідсотковим дочірнім підприємством британської компанії “Роялстоун лімітід”, яка втілює подібні проекти по всьому світу. Така схема залучення коштів не нова — нею користується чимало фірм у розвинутих європейських країнах. Тобто наш інвестор пішов уже второваним шляхом. Спроектувало ж новий комплекс на дніпровському пустищі за концепцією англійських архітекторів (будівництво житла та офісів прямо на воді) творче бюро Олександра Комаровського. Фірма досить відома у Києві. Свого часу брала участь у розробці ряду престижних столичних об’єктів. Остання їхня робота — оновлений майдан Незалежності. Генерального підрядника ще не визначили. Попередній відбір серед великих компаній міжнародного класу, які належать до десятки найпотужніших світових будівельних корпорацій, витримали одиниці. Вийшли, так би мовити, на фінішну пряму, і незабаром на них чекає остаточний тендер. Нині ми вивчаємо їхні комерційні пропозиції.

— Невже не довіряєте українським будівельникам?

— Навпаки, нам вигідніше з економічної і комерційної точки зору мати саме вітчизняного генерального підрядника. Знаємо, що у Києві є вже чимало будівельних організацій справді європейського класу. Але кредитори поставили умову: генеральний підрядник повинен бути добре відомим на міжнародному будівельному ринку. На жаль, з-поміж українських компаній такої не знайшлося. Власне, самі іноземці фізично не працюватимуть. Просто їхня участь у проекті гарантуватиме міжнародним інвесторам виконання усіх вимог з високої якості і швидкості робіт. Безпосередньо ж зводитимуть елітний мікрорайон саме українські майстри. Планується, що це буде відома на всю Україну холдингова компанія “Київміськбуд” — один із найголовніших субпідрядників. Не один раз ми вели переговори із президентом холдингу Володимиром Поляченком. Уже є попередня домовленість про співпрацю. Столичні будівельники нещодавно отримали усне підтвердження їхньої участі (що у цивілізованих країнах рівноцінно письмовій угоді) від нашого інвестора. На їхні плечі ляже величезний обсяг робіт. Компанія, наприклад, прокладатиме інженерні мережі — енергію, газ, воду доведеться проводити здалеку.

— А що ж тоді дістанеться іноземним фахівцям?

— Їхня команда спостерігатиме за будівельними роботами і контролюватиме їхню якість, консультуватиме українських фахівців, а також визначатиме цінову політику, займатиметься маркетингом...

— Коли заб’єте у землю перший кілок і як довго триватимуть роботи?

— Обсяг робіт такий великий, що, дай нам Боже вкластися у чотири роки. Строки вже й так скоротились на одинадцять місяців. Затримка сталася через те, що команда архітектора Олександра Комаровського у цей час працювала на першочергових об’єктах, які треба було здати до десятої річниці Незалежності України. Крім того, сім місяців тому проектом опікувалося Головне управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій. Потім ці функції перебрало на себе Головне управління економіки. Після того, як столична влада знову підтвердила гарантії, які надає інвесторові, встановили остаточний термін — весна нинішнього року. Маю на увазі широкомасштабне будівництво. А поки що виконуємо роботи, пов’язані з інженерною підготовкою будівельного майданчика.

— З чого саме почнете?

— Будівництво поділене на чотири етапи. Спочатку зведемо дванадцять шестиповерхівок на 222 квартири. Загальна площа, приміром, двокімнатної становитиме понад 100 квадратних метрів. У помешканнях іншого типу передбачені дворівневі квартири на понад 200 квадратних метрів. До першочергових об’єктів потрапляє і електрична підстанція “Деснянська”, яка працює вже багато років. Її наші архітектори перемістили у бік мосту, бо не вписалася у проект. Оскільки обладнання на ній старе, то ми фактично збудуємо нову підстанцію на іншому місці і передамо її на баланс міста. Крім того, щоб не перешкоджати інтенсивному рухові автотранспорту на Московському мосту, біля в’їзду до Дніпровської пристані зробимо розв’язку, яку також візьме на утримання столична служба. На це піде, за нашими підрахунками, майже два роки. Потім збудуємо школу, лікарню, яхт-клуб, готель, спортивний та торговий комплекси тощо. Одне слово, у центрі великого міста з’явиться невелике містечко із сучасною інфраструктурою.

— Чи можливі тут у перспективі міжнародні змагання, скажімо, з вітрильного спорту?

— Звичайно! Високий європейський клас спортивної бази дасть змогу проводити такі турніри. Крім того, останнім часом стали дуже популярними подорожі на яхті з Чорного моря до Києва чи з Києва до Чорного моря. Але коли яхтсмени припливають до столиці, їм нікуди поставити судна, немає надійної охорони, ремонтної бази тощо. Знаємо, що в Україні вже є чимало власників дорогих яхт, виписаних навіть із-за кордону, а більшість яхт-клубів, причалів не відповідають сучасним вимогам.

— Стороннім на територію цього елітного містечка вхід буде суворо заборонено?

— Я не сказав би, що суворо. Два роки тому, коли мене запросили до участі над проектом, я запитав інвесторів: це буде такий собі заповідник для небідних громадян? Ні в якому разі, заспокоїли мене. Масив складається із в’їзду, житлової частини і закладів загального користування. Безперечно, один із головних принципів — безпека тамтешніх мешканців, як це заведено у цивілізованих країнах. Про їхній спокій дбатиме спеціальна охоронна служба. До житлового сектору не можна буде потрапити без дозволу або спеціального посвідчення. І це логічно. Адже у Києві, до речі, чи не в кожному будинку при вході є кімната для консьєржів. Але школа, лікарня, торговий центр, супермаркет, тренажерний зал, яхт-клуб, готель тощо будуть відкриті для пересічного киянина. Будь-хто зможе на вихідні приїхати сюди і відпочити. Є домовленість із комунальним підприємством “Плесо” про спільне користування пляжами. Доступ до них буде вільний.

— Як кияни діставатимуться до Дніпровської пристані?

— Доїхати до неї із центральної частини Києва можна буде за 15—20 хвилин на автомобілі чи автобусі. Транспорт курсуватиме і містечком, але рух буде мінімальним. Особливо вантажівок, які обслуговуватимуть магазини, ресторани тощо. Під кожним помешканням заплановано спорудити гаражі. На сім’ю передбачено місце для паркування за європейським стандартом. Крім того, можливо, Дніпром плаватимуть катери чи річкові трамвайчики. Ми спеціально пропливли від найближчої пристані до півострова і на подорож витратили усього п’ятнадцять хвилин.

— Столичні будівельники вже не перший рік працюють за схемою, започаткованою холдинговою компанією “Київміськбуд”: житло ще проектують, а майбутні власники вже інвестують кошти у будівництво — викупляють квадратні метри. Чи взяли на озброєння їхній досвід?

— Так, ми добре знайомі з цим експериментом знаменитої компанії “Київміськбуд”. Взагалі інвесторів у нас вітають на будь-якому етапі робіт. Дві фірми, котрі продаватимуть квартири (їхні логотипи і телефони можна побачити на рекламному щиті біля Московського мосту при в’їзді до півострова), провели опитування серед киян. Багато людей уже виявили бажання інвестувати свої заощадження у житло для себе. Інтерес до цього проекту такий великий, що на останній презентації зібралися майже 500 осіб. Довелося створити спеціальну службу. Вона надає вичерпну інформацію: коли саме буде зведено те чи те помешкання, скільки коштує один квадратний метр, навіть куди виходитимуть вікна вашої майбутньої квартири. Але інвестор виділяє кошти на все будівництво.

— Аргументуйте доцільність зведення такого мікрорайону у центрі столиці.

— Докази прості: мер і його команда хочуть зробити Київ європейським містом. І Дніпровська пристань якнайкраще вписується у концепцію розвитку столиці. Чим більше буде таких об’єктів, тим швидше ми вийдемо на якісно новий рівень життя. До того ж зводитиметься він не за бюджетні кошти, а за гроші іноземних інвесторів. Наприкінці листопада 2001 року начальник Головного управління економіки Ігор Шовкун побував у Лондоні, ближче познайомився з нашими інвесторами, побачив на власні очі аналогічні забудови в затоці Темзи. Я також був у складі тієї делегації. Не знаю, як кого, а мене такі містечка на воді дуже вразили. Виходиш увечері на набережну — чути тільки плескіт хвиль. Зверху над тобою — небо, знизу — щогли білосніжних яхт. У європейських країнах заможні люди працюють у центрі мегаполісів, а живуть і відпочивають зазвичай за містом. Переважно біля води. Проживання у такому місці — корисно для здоров’я: мікроклімат лікує нерви, знімає стреси. Подібні містечка існують у Канаді, США, Шотландії... Причому в зведенні їх брали участь і наші інвестори. У Києві вони майже два роки вивчали економічну і політичну ситуацію, особливості нашого законодавства, вибирали місце розташування містечка. Тому не копіюватимуть сліпо ті комплекси, що вже побудували, а пристосовуватимуть об’єкти до наших умов. Скажімо, у Великій Британії можна спорудити будинок на межі з водою. В Україні цього не зробиш: забороняється порушувати санітарну зону. Концепція англійських архітекторів якраз і передбачала будівництво помешкань на самому зрізі біля води та на палях у воді. Але враховуючи вимоги українського законодавства, архітектори були змушені зменшити кількість споруд та відступити від води на відстань, яку встановлено нормативами Водного та нового Земельного кодексів. Тепер ця захисна смуга включає лише гідротехнічні споруди: струмонаправляючу дамбу та берегоукріплюючу стіну. Безперечно, особливу увагу приділятимемо їх зовнішньому вигляду, а також можливості використання їх для соціальних потреб — відпочинку, спортивних та оздоровчих заходів.

— Розкажіть детальніше, будь ласка, саме про екологічний аспект...

— Півострів з одного боку омиває річка Десенка, з іншого — штучна затока Дніпра. У деяких місцях водоймища глибина сягає сімнадцяти метрів. Колись тут із дна брали пісок для намивання. До речі, це дуже важливо для безпечного плавання саме вітрильних суден із довгими кілями. І оскільки чисту воду й повітря нам подарувала природа, то головне — не порушувати екологічного балансу. Дніпровська пристань спроектована таким чином, щоб стічна вода, дощова й тала, не потрапила напряму у водоймище. Перед зливом вона проходитиме через спеціальні очисні споруди. Надзвичайно важливо, щоб тут було багато зелені, дерев. Головне управління архітектури вже затвердило дендроплан, яким передбачено великий парк з рідкісними деревами, зокрема й екзотичними. Хочемо озеленити півострів, адже там нині ростуть переважно кущі та поодинокі верби. Але акцент зробимо не на кількості насаджень, а на красі ландшафту. Мріємо про такий собі оазис на зразок кримського ботанічного саду, коли людина, пройшовши метрів двадцять, потрапляє з альпійського куточка на галявину, оточену російськими березами. Завеземо чорнозем, бо поки що тут лише один пісок. Крім того, кожен будинок матиме автономну сучасну котельну, яка гарантуватиме мінімум шкідливих викидів у повітря. Опалювальне обладнання шукали по всій Україні. Не хочу казати нічого поганого про вітчизняні котли (останніми роками стали значно надійнішими та безпечнішими), але вони програють зарубіжним, які викидають у повітря значно менше шкідливих речовин. Тому купуватимемо їх за кордоном.

— Скільки ж грошей піде на спорудження цього дива на Дніпрі?

— Спочатку ми заявили 50 мільйонів доларів. Гадаю, сума збільшиться. На скільки — поки важко сказати. Можливо, ще на 20 — 40 мільйонів.

— Часто інвестори скаржаться на чиновників: реєстрація підприємства, збирання усіляких узгоджень, дозволів або довідок забирає багато часу, нервів і грошей. Чи відчули це на собі?

— Знаєте (невелика пауза), не можу пригадати бодай один такий негативний факт за час нашої співпраці зі столичною владою. Ми і наші інвестори двічі зустрічалися з мером Києва Олександром Омельченком. Процитую лише один пункт із генеральної інвестиційної угоди: “Сторони домовилися будувати свої взаємовідносини на основі рівноправності, партнерства і взаємної вигоди”. Міська влада не лише, так би мовити, благословляє проект на державному рівні, контролює його виконання, а й співпрацює з нами як повноцінний партнер. Саме для цього, за рішенням Олександра Омельченка, у мерії й створили робочу групу, керівником якої призначено заступника Київського міського голови — секретаря Київради Володимира Ялового. Гадаю, нам пощастило, що цим великим і важливим для міста інвестиційним проектом опікується саме Володимир Борисович. Адже він, як мені відомо, свого часу працював у Міністерстві закордонних справ, побував у багатьох країнах світу, а потім як заступник Київського міського голови курирував міжнародні зв’язки. Тобто добре знає, що таке європейські стандарти. З ним ми вирішуємо стратегічні питання. А на “виконавчому” рівні проект супроводжує, як я вже казав, головний економіст столиці Ігор Шовкун. До нього ми звертаємося, якщо треба владнати якусь конкретну проблему.

— Щоб керувати таким складним інвестиційним проектом, треба мати неабиякий досвід, а вам, знаємо, немає ще й тридцяти. Певно, опановували управлінську науку за кордоном?

— Ні, я закінчив факультет романо-германської філології Київського університету імені Тараса Шевченка і факультет правознавства Міжрегіональної академії управління персоналом. Тобто маю дві вищі освіти. Досконало знаю англійську мову, адже тривалий час працював перекладачем. Потім — юристом та директором компанії інвестора у державному інвестиційному проекті “Золото України”. Контактував, як правило, з іноземними бізнесменами, які тут працювали. А нещодавно запропонували очолити акціонерне товариство “Дніпровська пристань”.

— Що ж, Михайле Олександровичу, бажаємо успіхів і, як кажуть, сім футів під кілем тих яхт, які плаватимуть під вікнами майбутніх помешкань!

— Дякую, але точніше було б побажати сім метрів намиву під майбутнє будівництво. Адже робота почнеться саме із цього: треба підняти півострів майже до висоти Московського мосту.



прочитало 5712 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2784 sec