images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  LED-освітлення змінює життя київських вулиць
images images images
16:30 |  «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація»
images images images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 31 ciчня 2002 року, четвер  №14 (2025) images
images
полоса
images
images
МИ
images  
images
images
images
31/01/2002



images
Київські астрономи можуть працювати на екологію Але їхніми роботами цікавляться тільки за кордоном
images
Розхоже уявлення про астронома малює зазвичай людину, голова якої десь там, у Всесвіті, поміж зорями. А земля для неї щось далеке-далеке, нецікаве й другорядне. Поміж тим в Астрономічній обсерваторії Національного університету імені Тараса Шевченка працюють вчені, які разом із Сонцем повсякчас вивчають і Землю. А також готові конкретним доробком допомогти рідній державі й рідному місту зокрема.

— Ми можемо вести постійний моніторинг земної атмосфери, простежувати за тими змінами, які іншими методами зафіксувати не можна,— пояснює старший науковий співробітник обсерваторії, кандидат фізико-математичних наук Всеволод Лозицький. А його колега, теж старший науковий співробітник, Сергій Мусатенко додає: “Оцей знаменитий лондонський смог — він є вже і в Києві, просто ми його поки що не бачимо оком, але на великих магістралях вже відчуваємо фізично, бо ж дихати нічим. А ті дослідження, які в нас проводять, приміром, сам бачив, як на Голосієвській площі насосиком проби брали, або знайомі киянам будочки — пости спостереження за станом повітря — це все правильно. Але цього, по-моєму, явно недостатньо”.

А конкретно київські вчені пропонують використати можливості класичного астрономічного інструмента — сонячного телескопа. З його допомогою геліофізик Всеволод Лозицький вивчає процеси, які відбуваються на Сонці. Телескоп має дуже високу чутливість, а крім того, він — панорамної дії, тобто дозволяє реєструвати одразу увесь сонячний спектр. Але сонячний промінь “по дорозі” до київських астрономів пронизує не тільки рідну атмосферу, а й земну, причому по всій її товщі. І цей великий шлях дозволяє дуже точно виділяти ті спектральні “вклади”, які належать саме земній атмосфері. Тобто стежити за поведінкою газів, що її складають.

— Приміром, одним із основних компонентів, як відомо, є кисень,— зауважує Всеволод Григорович.— Це ж золотий запас нашої атмосфери. Ми вивчали його спеціально і встановили, що за останніх 15 років суттєвих змін концентрації кисню у повітряному басейні Києві не сталося. Але ж необхідно досліджувати динаміку можливих змін далі.

Крім того, в земній атмосфері є ще так звані малі домішки, котрі теж відіграють не останню роль у житті практично кожного землянина. Наприклад, для визначення стану повітря у місті важливо з’ясувати концентрацію двоокису азоту. Цей газ нам “забезпечують” автотранспорт, літаки (при польотах на невеликій висоті), деякі мінеральні добрива. З’ясувалося, що чим більше двоокису азоту, тим менше озону. Тобто цей елемент явно якимось чином сприяє руйнуванню озону, який, з одного боку, наш щит від зловісного ультрафіолету, а з другого, у великій концентрації сам може бути смертельно небезпечним для людини. На сьогодні ситуація далеко не ясна, і розплутати її можна з допомогою сонячного телескопа.

Можуть столичні астрономи вивчати і метан — кліматоутворюючий газ, від вмісту якого залежить температурний режим певних регіонів, зокрема тих, де є великі промислові комплекси. Багато зараз у світі говорять про парниковий ефект, який загрожує викликати глобальне потепління, а з ним — різкі зміни у кліматі й різні природні катаклізми. Як себе “поводять” парникові гази — теж надзвичайно цікава й актуальна тема для досліджень. Причому не тільки фундаментальних, а й прикладних, практичних. Методика пана Лозицького та його колег дозволяє вести постійний багатокомпонентний моніторинг, отримувати дані по всій товщі атмосфери, усереднювати їх. А потім можна судити про те, що відбувається у повітряному басейні Києва, на основі не локальних вимірювань, а таких, що дозволяють відстежувати певні тенденції. А крім того, не тільки зацікавлені особи (за службовим обов’язком, посадою), а й усі городяни могли б отримувати оперативну інформацію про те, чим вони дихають саме сьогодні і чого можна сподіватися завтра, післязавтра, через тиждень.

Хоча Всеволод Григорович представив роботи як експериментальні, вже є певний досвід, певний доробок. Є публікації у фаховій пресі. Виступи на міжнародних конференціях, зокрема 1996 року у Києві. Дуже зацікавилися новою методикою... німці! Вони до того й гадки не мали, що сонячний телескоп можна використовувати ще й так. Директор астрономічної обсерваторії у Потсдамі настійливо просив надіслати йому публікації, що стосуються саме важливості цих досліджень для екології. Звісно, я не могла не запитати: а що ж, як кажуть, на батьківщині самих героїв?

— Наша основна робота — дослідження Сонця,— пояснює Всеволод Лозицький.— Саме за це ми звітуємо. Робити ще щось, робити більше ми можемо, але якими силами?! Наше обладнання потребує модернізації, необхідні сучасні реєструвальні пристрої. (Про зарплатню самих науковців, можливість, як колись, брати на півставки студентів, пан Лозовський нічого не сказав, думаю, ви, шановні читачі, розумієте чому.— Авт.) На жаль, через обмежене фінансування ми вимушені вести тільки ті дослідження, які це саме фінансування дозволяє.

Ну, добре. Стан вітчизняної науки нам відомий, гроші на неї виділяють справді мізерні. А що ж ті, хто, в усякому разі, на словах так дбає про чистоту довкілля? Міністерство екології та природних ресурсів України, приміром. І чи міська влада теж не хоче нічого знати про те, чим вона дихає у прямому розумінні цього слова.

— Я особисто відніс усі матеріали до Мінекології (це ще до того, як міністром став Сергій Курикін.— Авт.),— розповідає вже згадуваний Сергій Мусатенко.— Чекав, чекав, нарешті сам прийшов за відповіддю. А у тамтешніх чиновників записано — заявнику, буцімто, усе пояснили по телефону. Але ж мені ніхто звідти жодного разу не телефонував! Зверталися ми і до нашого мера Олександра Омельченка — від нього особисто нічого не отримали, а від його першого заступника Івана Фоменка прийшла відписка. Оце й усе.

Залишається, мабуть, чекати, поки, як уже, на жаль, не раз бувало, прийде до нас подібна методика із-за кордону. Тоді, не виключено, й гроші знайдуться, щоб заплатити їхнім вченим. Аякже, вони ж імпортні, розумні, а ми так, українці, хуторяни...

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”

прочитало 6089 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
31/01/2002 | У наших квартирах повітря брудніше, ніж на вулиці. Такого невтішного висновку дійшли вчені
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3533 sec