images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 30 ciчня 2002 року, середа  №13 (2024) images
images
полоса
images
images
ПОЛІТИЧНА ПАЛІТРА
images  
images
images
images
30/01/2002



images
Привид агітації Якби комп’ютер тлумачив Закон про вибори, у нього почалися б глюки
images
У народі кажуть, буцімто різноманітні страхи остаточно зникають після свята Водохреща. Та не покинули вони мас-медійників. Винуваті у цьому... вибори, а саме: заборона на агітацію до 9 лютого. Ніби все логічно — до завершення процесу реєстрації кандидатів у депутати нема потреби інформувати народ про чесноти потенційних кандидатів. Проте аби дотримати букви закону, треба усвідомлювати, що воно таке — агітація. Оскільки офіційного тлумачення досі немає, то виходить, нині кожен журналіст знаходиться під дамокловим мечем загрози покарання за порушення виборчого законодавства. Адже фактично він сам має інтуїтивно відчувати, де в його матеріалі є елементи агітації, й нещадно викорінювати їх. А раптом помилиться?

Загадка виборчкому

На Заході активно розвивається науковий напрямок під назвою “нейролінгвістичне програмування” (НЛП). Його прибічники вважають, що кожне слово не лише несе певну інформацію, а й впливає на підсвідомість людини. З цієї точки зору, навіть безневинна замітка про якусь партію чи блок може вважатися агітацією, адже читачам зайвий раз нагадують про існування конкретної політичної організації. Мало того, за теорією “магічної кулі”, коли весь час акцентувати увагу людини на якійсь одній назві, то хоч-не-хоч вона поставиться до цього “бренду” прихильніше.

З іншого боку, є так званий семантичний шум — не кожна інформація викликає ту реакцію, задля якої написана, бо люди мають власні переконання, які змінити надзвичайно важко. Тому в справжніх агітках треба писати відкритим текстом: голосуй, мовляв, за громадянина N, бо програєш.

Озброєні приблизно ось такими новітніми теоретичними досягненнями у галузі масової комунікації, журналісти протягом місяця змушені розв’язувати головну для них загадку виборчкому самотужки. І навіть доволі відверте інтерв’ю голови ЦВК Михайла Рябця одному з тижневиків не поставило всіх крапок над “і”. З’ясувалося лише, що під час мораторію на агітацію ліпше утримуватися від оціночних суджень, котрі можуть бути її елементами.

Заборона на те, не відомо на що

Відтак, під час заборони на агітацію мас-медіа мають лише інформувати громадськість про те, що відбувається в українському політикумі. Треба сказати, вітчизняні газети і журнали достоту гідно витримують нелегке випробування. Воно було б на краще взагалі припинити протягом цього непевного часу вихід політичних шпальт, а кореспондентів відправити у відпустки. Але політики, в свою чергу, не можуть утриматися від того, щоб не роздмухати якийсь скандал чи не організувати резонансну акцію. А інформувати треба. Розриваючись між бажанням оцінювати й аналізувати та страхом перед покаранням за елементи агітації, варто підстрахуватися, про всяк випадок, знанням положень законодавства. Нормативний документ, котрий регулює процес обрання депутатів у Верховну Раду, містить досить чітку позицію стосовно того, що не є агітацією. Отже, до неї не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації) про дії кандидатів у депутати, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України (п.2 ст.51 Закону України “Про вибори народних депутатів України”). Решта — агітація. І за логікою речей, усі повідомлення в засобах масової інформації також вважаються агітацією. Окрім, звичайно, офіційної хроніки.

Втім, дійсність виявилася не такою вже й жахливою. На сьогодні немає жодного позову до мас-медіа з приводу порушення мораторію на агітацію. Тобто українські журналісти зорієнтувалися правильно. Ще й витримали непростий екзамен на політичну індиферентність, коли висвітлювали “суботу дванадцяти з’їздів”.

Зрештою, народний депутат України, голова парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю та корупцією Юрій Кармазін так прокоментував мораторій на агітацію:

— Новий закон про вибори, відверто кажучи, створює для журналістів доволі цікаву ситуацію. Однак це не означає припинення роботи. Можна, скажімо, висвітлювати життя політиків без реклами, тобто як виконавців службових обов’язків. А крізь призму суспільного життя реально висвітлювати багато аспектів. Конституційний суд не давав жодного тлумачення щодо “агітаційних” норм закону, а роз’яснення ЦВК у даному разі є просто незаконним. У нас зафіксовано, що можна проводити агітацію як “за”, так і “проти”. А от визначення слова “агітація” не зовсім чітке. Тому, якщо журналісти інформуватимуть про життя партії чи блоку, це не буде агітацією.

Суцільна пропаганда?

Втім, цілком імовірно, що далі події розгортатимуться за схемою “її нема — усі чекають, а є вона — усі тікають”. Себто після завершення мораторію на агітацію буде дозволено не лише інформувати, а й переконувати читачів у привабливості того чи того кандидата. І здається, ніби от тоді й настане суцільний рай для “лицарів пера”. Але варто лишень далі прочитати закон про вибори, аби виникли певні сумніви щодо хеппі-енду.

Агітацію буде дозволено. Проте за жеребкуванням чи за плату. І будь-який “круглий стіл”, інтерв’ю чи інші форми подачі аналітичних матеріалів у законі зафіксовані як агітаційні. А коли йдеться про “незамовний” текст? Тоді це — елементи агітації, вживати які (поза угодами, звісно) суворо заборонено державним та комунальним засобам масової інформації. А також їхнім посадовим та службовим особам і творчим працівникам — під час виборчого процесу у матеріалах і передачах, не обумовлених угодами (п.4 ст.56).

Отже, нині ще доволі прості часи: заборонено агітацію, і квит. А надалі доведеться, напевне, весь час зазирати у закон, приміряючи до кожного рядка термін “елементи агітації”, і розміщувати інтерв’ю лише як форму пропаганди.

Повернемося до наших ягнят

Коли закон обійшовся без чіткого визначення дійства, агітацію можна подати у будь-якому форматі. Якщо дозволяє фантазія, з одного боку, а з іншого — спробуйте довести, що не припустилися порушення. Цікаво, як же ЦВК вирішуватиме проблему? “Подробности”, наприклад, цитують точку зору секретаря Центральної виборчої комісії Олександра Нельги: “Я думаю, що це не стільки пов’язано з якимись порушеннями, скільки з тим, що невпевнено будуть поводитися в інформаційному просторі суб’єкти виборчого процесу... У статті 52 є згадки про те, що не є передвиборчою агітацією. І таким чином, трошки прояснюється це питання. Потім у частині 2 статті 53 є перелік форм, в яких може вестись агітація. Але це не означає, що йдеться про зміст самої передвиборчої агітації, і визначитись, чи то є, скажімо, теледебати, чи то є вони агітаційними, чи ні. Те — не відоме, поки ми не з’ясуємо змісту цієї форми”.

І знову, як бачите, ми потрапляємо в якесь замкнуте коло. Це, як у сюжеті із відомої старої комедії: якщо вас цікавить цей халат, будь ласка. Якщо гудзики не перламутрові, що ж, будемо шукати... Закон зобов’язує засоби масової інформації розміщувати перебвиборні матеріали лише на підставі угоди та за фактом проплачених на рахунок редакції грошей. Напевне, проектуючи сам документ, законотворці тішили себе думками про забезпечення максимально надійної (для суб’єктів виборчого процесу) діяльності ЗМІ. Не виключено, що за умов гри в одні ворота вони праві. Та навіть плата за послуги, яку редакція має отримати на законних підставах, не може переважити відчуття несвободи, скажімо, друкованого органу в процесі такої співпраці із замовником. Так чи інакше, поняття свободи ЗМІ дискредитується як таке. І несвободу не відшкодує ніхто.

Право “першої ночі”

Ніхто допоки не пояснив, яким саме чином будь-який кандидат реалізує своє законне право на рівність у доступі до газети чи телеканалу незалежно від їхньої форми власності. От прийде він, скажімо, до головного редактора і.. забуксує десь у хвості віртуальної черги претендентів. Чи вистачить йому одного лише (не досить чітко виписаного) права, щоб воно стало обов’язком для шефа конкретного видання? У інтерв’ю “Дзеркалу тижня” голова Центрвиборчкому Михайло Рябець відповів на запитання про право кандидата і обов’язок головного редактора так: “Закон справді не зобов’язує засоби масової інформації публікувати передвиборчі агітаційні матеріали. Але у цьому ж законі є фундаментальна норма про рівність у доступі до ЗМІ. З неї і треба виходити”. Таким чином, будь-хто з керівників газети, радіо, телебачення може гадати на кавовій гущі, чи звернеться хтось із суб’єктів до суду, чи ні. Михайло Рябець, до речі, сказав на одній із прес-конференцій кореспондентові “Хрещатика”, що не має права тлумачити закон. Бо це — виняткова прерогатива Конституційного суду. Щоправда, особистий погляд на проблему Михайло Михайлович має, про що й повідало “Дзеркало тижня”: “Якщо газета надала комусь із кандидатів площу за рахунок його передвиборчого фонду, то другий, якому вона відмовила, має підстави говорити про порушення його прав. Згідно з цим суд може, розглядаючи це питання, визнати дії керівника цього ЗМІ неправомірними”. Тож начувайтеся...

Хто не ризикує, той не п’є...

Не менш дратівливим видається й той факт, що наші законодавці чомусь “забули” про ті друковані органи, засновниками яких є політичні партії. Виходить, що ліві просто-таки зобов’язані агітувати на своїх сторінках за правих, і навпаки, і так далі, і тому подібне. В іншому разі вони порушать закон про вибори. Невже законотворці були абсолютно переконані, що абсолютно нікому із протилежного за ідеологією табору не прийде в голову сповна скористатися наданим їм законом правом? А уявіть собі, що таке станеться. І що цей по суті “експеримент”можна сприймати не вузько і не однозначно. А використати так, якщо, звичайно, стане розуму, що й західні спостерігачі напишуть не лише банальні звіти, а й... дисертації. Ну, а зворотний бік непрогнозованої ситуації дістанеться судам. Вони будуть зважувати всі (!) обставини, аби прийняти справедливе рішення. Але ж суди можуть розглядати їх досить довго. І нічогісінько тут не попишеш. Та у виборчого процесу є свої строго виписані терміни. Якщо у витоках проблеми, тобто в самих підвалинах закону закладено похибку чи то неточність, де ж має бути істина? Якби комп’ютерові найостаннішого покоління довелося її встановлювати, у нього почалися б глюки...

Лілія БРУДНИЦЬКА, Олена ХАНТЕР “Хрещатик”

прочитало 6120 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
30/01/2002 | Мораторій на агітацію не порушувався.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3123 sec