images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
03:00 |  Думка оточуючих змушує людей економити
images images images
01:00 |  В Україну завітало "бабине літо"
images images images
22:00 |  Кілька порад для здорового хребта
images images images
20:00 |  Рослини мають свою нервову систему - вчені
images images images
18:00 |  В Україні вводять положення по періодичній підготовці професійних водіїв
images images images
16:00 |  Кияни зможуть безкоштовно помилуватися фіалками
images images images
14:00 |  Безробітним киянам збільшать розмір допомоги
images images images
12:00 |  Громадські проекти-2019 підтримала рекордна кількість киян
images images images
10:00 |  Кабмін хоче збільшити з нового року прожитковий мінімум та "мінімалку"
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з питань дорожньо-будівельних робіт
images images images
06:00 |  6 хвороб, які майже 100% зявляться через недосипання
images images images
03:00 |  Корисні продукти для поліпшення травлення
images images images
01:00 |  Що буде після Землі: вчені розповіли, на яку планету “переїдуть” люди
images images images
22:00 |  Вчені навіть не наблизились до повної розгадки цивілізації майя
images images images
20:00 |  В Ізраїлі дослідники знайшли найстарішу пивоварню у світі з залишками 13 000-літнього пива
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 25 ciчня 2002 року, п'ятниця  №11 (2022) images
images
полоса
images
images
ПРАВО І ПРАВА
images  
images
images
images
25/01/2002



images
Покарати чи помилувати? Новий Кримінальний кодекс гірший, ніж міг би бути, але кращий, ніж його попередник зразка 1960 року
images
Що засвідчили перші місяці застосування нового Кримінального кодексу, прийнятого торік 1 вересня? Відповісти на це запитання прагнули учасники зустрічі за “круглим столом”, яку провів Інститут держави і права НАН України імені Корецького. Поважне зібрання зійшлося на тому, що суспільство дістало кодекс нового типу, а його ухвалення — це крок у розвитку правової системи нашої держави. І все ж таки фахівці не лише співали дифірамби. Головна мета, за словами директора Інституту академіка Юрія Шемшученка,— загострити увагу на проблемах, котрі виникли з прийняттям документа, і передбачити напрямки їхнього розв’язання. Підгрунтям кодексу є глибоке осмислення власного досвіду, а також вивчення й узагальнення закордонного. Однак це не врятувало нормативно-правовий акт від численних прогалин, неузгодженостей і неконкретностей. Та попри всі недоліки навіть найсуворіші критики не назвали його недієздатним. Присутні схилялися до того, що на певний період слід накласти мораторій на внесення змін до кодексу. За цей час документ апробують на практиці, і тоді можна буде відкоригувати його системно. Запропоновані думки деяких учасників зустрічі вичерпно відображають палітру поглядів, висловлених за “круглих столом”.

Добрі наміри призвели до обману засуджених

В’ячеслав НАВРОЦЬКИЙ, професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка:

— Як відомо, у новому кодексі декриміналізовано чимало діянь. Частина 2 статті 74 передбачає в такому разі негайне звільнення засудженої особи. Положення з’явилося в проекті цього нормативно-правового документа в останній момент перед голосуванням (в редакції статті, запропонованій на третє читання, про негайне звільнення не йшлося). Одна з народних депутатів у газетному інтерв’ю повідомляла, що доповнення внесено за її наполяганням. Навряд чи можна заперечувати гуманізм цього формулювання. Але його процесуально та організаційно не забезпечено й відповідно не втілено в життя. Отже, добра, але декларативна норма перетворилася на черговий обман засуджених (Карл Маркс закликав розглядати їх як батьків сімейств, платників податків і захисників Вітчизни). Український закон виявився безсилим проти української ж судової бюрократії. Перша причина того — вкрай малий термін між ухваленням Кримінального кодексу та введенням його в дію. Кілька місяців (з них три літніх, відпускних) явно замалий період для оволодіння ним. Принагідно зауважу, що в Швейцарії такий документ прийняли в 1937 році, а набрав він чинності з 1942-го, до того ж правозастосовна система цієї країни тоді була в ліпшому стані, ніж у сучасній Україні.

Друга причина: окремі суди опинилися під непосильним тягарем справ, які потрібно переглянути. Адже звільнити від покарання або пом’якшити його може суд за заявою засудженого або за поданням прокурора. Ці звернення надходять у суди, на території котрих розташовані установи з відбування покарання, а вони аж ніяк не розраховані на такі масштабні разові акції. І ще одна перешкода: звільнення неможливе без тексту вироку. На його ж отримання потрібен, знову таки, час та й немалі кошти на доставку кримінальних справ, бо поштою їх заборонено пересилати. Звісно, для розв’язання цього вузла проблем вдаються до авральних заходів. Наприклад, оголошують щось на зразок толоки, коли до розгляду заяв і подань про звільнення залучають суддів з інших районів. Тобто недалекоглядність парламентаріїв призвела до вимушеного прояву трудового героїзму служителями Феміди.

Оцінюючи ж новий кримінальний закон нашої держави в цілому, констатую: він кращий, ніж кодекс 1960 року, але гірший за той, яким він міг би бути.

Статтю про відмивання брудних коштів застосувати неможливо

Тетяна ГРУЗИНОВА, перший заступник начальника слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Києві:

— Хоча тема зустрічі за круглим столом присвячена недолікам нового Кримінального кодексу, варто виокремити бодай одну його дуже позитивну норму. Маю на увазі ту, котра зрівняла відповідальність за корисливі злочини. Донедавна за розкрадання державної власності було передбачено таку міру покарання, як розстріл, а приватного — від двох і більше років позбавлення волі. Часто потерпілий був приречений на жалюгідне існування, але нікого це не хвилювало. Нині міра відповідальності не залежить від форми власності (державної, колективної чи приватної). Будь-яка з них має назву “чуже майно”.

Кодекс суттєво почистили і привели у відповідність до реалій сьогодення. Законодавці нарешті визначили відповідальність за те, що в усьому світі називають “відмиванням брудних коштів”. Але, на думку практиків, згадану статтю (в існуючій редакції) практично неможливо застосувати, адже вона визнає карними подібні діяння лише тоді, коли особа заздалегідь знає, що гроші, які вона відмиватиме, здобуті злочинним шляхом. Суттєвим недоліком статті є те, що в ній не конкретизовано поняття “фінансові операції та інші угоди”, отож теоретично сюди можна включити що заманеться.

Не передбачено статей, які пом’якшували б відповідальність осіб, котрі перебували в складі організованих злочинних груп, але потім почали співпрацювати з правоохоронними органами. Без цих положень неможливо ефективно боротися з організованою злочинністю на високих етапах її розвитку. Скажімо, у кримінальному законодавстві Італії, Австрії, Німеччини, Сполучених Штатів чітко виписано, в яких випадках, кого і на скільки “амністують”. Там свідка, котрий дає цінні показання, або повністю звільняють від покарання, або скорочують термін ув’язнення на третину чи більше. Найдосконаліше це зроблено в італійському законодавстві.

Особливо хочу привернути увагу до принципів призначення покарання за злочини в сфері економіки. Головним чином вони спровоковані рівнем розвитку держави, її політичним устроєм. Варто пригадати, як колись карали за крадіжку колосків, потім переслідували директорів радгоспів, котрі замість зрівнялівки запроваджували гідну оплату за ефективну працю. У наш час талановиті економісти, які досконало обізнані з існуючим законодавством (і краще, на жаль, від народних депутатів знають усі його прогалини) поки що незатребувані державою. Вони здебільшого не можуть легально заробити в існуючих умовах, а тому йдуть у тінь, у криміналітет. Скоєні ними злочини специфічні. Вони не пов’язані з безпосереднім посяганням на особисті права й свободи громадян. Тому й покарання за них має забезпечувати повернення державі вкраденого, тобто відшкодування реальних збитків. Його слід виписати так, щоб людям стало економічно невигідно вдаватися до таких махінацій. На міжнародній конференції, що відбулася недавно, я запропонувала таку фабулу: мірою покарання має бути позбавлення волі на термін у певних межах (залежно від тяжкості скоєного). Якщо обвинувачуваний стовідсотково компенсує збитки, його слід ув’язнити, скажімо, тільки на рік. При повторенні такого злочину — не менш, ніж половину терміну, передбаченого статтею, втретє до нього слід приєднати невідбуті роки за перший і другий злочини.

Існує чимало неузгодженостей у статтях, які стосуються злочинів проти особи. Зокрема, в довгоочікуваній нормі закону, що передбачає відповідальність за торгівлю людьми. Адже її застосовують лише тоді, якщо громадян України для фізичної чи сексуальної експлуатації продають за кордон. А що робити, коли подібне здійснюють у нашій державі?

Величезною хибою є визначення відповідальності для неповнолітніх. Для дорослих передбачено понад двадцять видів покарань, у тому числі з десяток — без ув’язнення. Для дітей віком від 14 до 16 років — тільки два, з них одне — позбавлення волі. На моє глибоке переконання, це абсурд і страхіття.

Новий кодекс не містить класифікації злочинів. Відсутнє в ньому поняття корисливого злочину, а це породжує низку проблем, пов’язаних з конфіскацією майна. Немає тлумачення судимості, отож неможливо визначити, чи вважати судимою особу, покарану років з десять тому на території колишнього Радянського Союзу або позаторік у Буркіна-Фасо. Не розписані й поняття умисного злочину й тих, що скоєні з необережності. Марно шукати в новому кодексі кваліфікацію замаху на злочин, визначення реалізації ступеню злочинного наміру. Не детерміновано поняття крайньої потреби. Скажімо, чи є нею дії особи, котрі призводять до загибелі людей, якщо це коїться для врятування власного життя?

За хабар у 50 гривень дадуть п’ятнадцять років тюрми?

Андрій РИШЕЛЮК, завідуючий відділом науково-експертного управління апарату Верховної Ради України:

— У новому Кримінальному кодексі таке покарання, як штраф, згадується в 180 статтях. Його розмір установлено в межах від 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це може викликати труднощі застосування цієї норми покарання, пов’язані з девальвацією.

На початку 90-х знецінення грошей, з одного боку, й постійне підвищення номінального розміру зарплат, пенсій та іншої соціальної допомоги з другого призводили до того, що кримінально-карними ставали зовсім неістотні порушення закону, а суми стягнень були смішними. Величезні сили й ресурси правоохоронні органи й суди витрачали на питання, які, за логікою, не повинні навіть дотикатися сфери кримінального закону. У 1995 році всі передбачені штрафи виразили в певній кількості мінімальних зарплат. Однак цим не виправили ситуацію, а тільки погіршили. Бо саме на той час найнижчий заробіток становив 60 тисяч купонокарбованців, що після запровадження гривні у 1996 році дорівнювало 60 копійкам. Відтак поняття мінімальної зарплати виявилося фікцією. Тоді виникли формальні підстави розглядати крадіжку велосипеда, що належить державі чи юридичній особі, як розкрадання державного чи колективного майна у великих розмірах, а за нього передбачено позбавлення волі терміном від п’яти до п’ятнадцяти років. Особливо “великий розмір” у 1985-му був приблизно еквівалентний вартості автомобіля, а в 1995-му — двох-трьох пар взуття.

Після грошової реформи неоподаткований мінімум становить 17 гривень і є незмінним протягом шести років. Знецінення грошей (воно триває й досі) спричинило другу кризу в застосуванні статей Кримінального кодексу. Адже за зловживання службовим становищем, якщо воно заподіяло шкоду на суму понад 85 гривень, мали позбавляти волі строком від п’яти до восьми років, а хабар у 50 гривень тягнув за собою ув’язнення терміном від восьми до п’ятнадцяти літ. Намагаючись досягти хоч якоїсь справедливості, судді під час розгляду таких справ визначали покарання, нижче від установленої законом крайньої межі.

Таким чином інфляція двічі боляче вдарила по кримінальному законові, істотно спотворивши його зміст. Однак розробники нового кодексу наступили на ті самі граблі, і тепер лишається чекати, доки вони вкотре боляче нас вдарять. Грошові величини знову будуються на неоподаткованому мінімумі. Якщо його не коригували упродовж шести років, то не без того, що він може різко зрости. Скажімо, підніметься до 50 гривень. У такому разі ухилення від сплати податків на суму 49 тисяч гривень не вважатиметься злочином! З іншого боку, розміри всіх штрафів збільшаться втричі. Виникне гостра потреба масштабно змінювати новий кодекс, а до того часу суддям знову доведеться віднаходити способи обійти букву закону, який став несправедливим.

Існує ще така небезпека: поняття неоподаткованого мінімуму не закріплено в податкових законах. Воно присутнє не в усіх варіантах проекту податкового кодексу. Що буде, коли воно зникне з відповідного законодавства? Ще одна, цього разу наймасштабніша криза?

Ще у 1995 році я пропонував розміри штрафів будувати на автономному понятті. Назвали б його, скажімо, “розрахунковою одиницею”. Тоді коригувати грошові величини можна буде відповідно до ситуації.

За недостатньої конкретики закон не відрізнятиме вуличного хулігана від політичного опонента

Микола СІРИЙ, старший науковий співробітник Інституту держави і права НАН України імені Корецького, президент юридичного клубу:

— Кримінальний кодекс містить чимало загальних карно-правових заборон. А будь-яка неконкретика відкриває широке поле для занадто вільного трактування закону тими, хто його застосовує. У такому випадку підприємець чи банкір точно не знає, за що його можуть притягти до кримінальної відповідальності. Що точніше викладено зміст (навіть якщо задовго), то ефективніша дія.

Приміром, у статті 171, де йдеться про захист журналістів, а отже, й свободи слова, на мою думку, слід було б зазначити: кожен, хто перешкоджає за допомогою фізичної сили підготовці репортажу, фотозйомці, інтерв’ю, повинен нести кримінальну відповідальність.

У наш час політичні суперечки вихлюпуються не тільки на сторінки газет, а й на вулицю. Історія не знає прикладів, коли б учасники таких конфліктів перебували в формі делікатного діалогу. Тому хочеться, щоб новий кримінальний закон був чіткішим в оцінюванні поведінки людей, які обстоюють свої політичні погляди. За недостатньо визначеного застосування закон не відрізнятиме вуличного хулігана від політичного опонента. Це призведе або до зруйнування багатопартійності, або ж до посилення елементів екстремальності в її розвитку. І те, й те погано для суспільства.

Ніна КЛИМКОВСЬКА “Хрещатик”

прочитало 5793 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4796 sec