images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 18 ciчня 2002 року, п'ятниця  №7 ( (2018) images
images
полоса
images
images
СТАРОЖИТНОСТІ
images  
images
images
images
18/01/2002



images
Андріївський узвіз Його історія — не лише Михайло Булгаков, а й Растреллі, Ведель, Нечуй-Левицький, Чайковський, Купрін, Тютчев...
images
Андріївський узвіз — найулюбленіший куточок киян. З кожним будинком, що стоїть на ньому, з кожним горбом, каменем, деревами пов’язана неймовірна кількість історій, легенд, переказів, які й складають єдиний міф про цю дивовижну вулицю. Її вік — понад півтори тисячі років. Є припущення, що прообразом столичного раритету був літописний Боричів узвіз. Назва буцімто походила від “бирючів”, тобто збирачів податків, котрі стояли на шляху з Подолу до Княжого Града.

Починалася вулиця від церкви Богородиці Пирогощі, а виходила до храму Богородиці Десятинної у Верхньому Граді. Цікаво, що прислів’я “Що з воза впало, те пропало” також пов’язують з Боричевим узвозом. Про нього австрійський дипломат Сигізмунд Герберштейн, котрий відвідав Київ у XVI столітті, розповідав: “Поблизу Києва є одна гірка, через яку для купців прокладено не зовсім зручну дорогу. Якщо під час підйому нею зламається якась частина воза, то майно, яке було на ньому, відбирається в скарбницю...”

На нинішній Андріївський узвіз виходили так звані Драбські (солдатські) ворота. Поблизу них облаштували лобне місце. У часи середньовіччя там виставляли на кілках голови злочинців для всезагального огляду. Неподалік вивищувалася знаменита Лиса гора, куди нібито зліталися на шабаш слов’янські відьми.

За станом путівця пильно стежили, вирівнювали його і всіляко зміцнювали. У XVII столітті дали іншу назву — Велика дорога з Верхнього Града на Поділ. Андріївським узвозом вулиця стала після спорудження на честь Андрія Первозванного церкви за проектом придворного архітектора цариці Єлизавети Франческо Бартоломео де Растреллі. “Повість минулих літ” повідомляє, що апостол Андрій, простуючи з Корсуні до Риму, зійшовши на те місце, прорік: “На сих горах воссіяє благодать Божа”. За переказами, вівтарний образ Тайної вечері належить пензлю Леонардо да Вінчі. Є легенда про збереження цієї перлини зодчества в часи тотальної руйнації і атеїзму: виявляється, ще відтоді, коли апостол Андрій поставив на горі хрест, у підвалах храму нуртує чудодійне джерело. І якщо храм зруйнувати, то води затоплять увесь Київ...

Наприкінці XVIII століття на схилах Андріївської гори заклали Аптекарський сад, де вирощували цілющі трави для провізорів Києва. Одним із них був Лук’ян Ведель — батько відомого українського композитора Артема Веделя.

Перші згадки про планову забудову вздовж Андріївського узвозу стосуються 1805 року. Складено “Опись розданным пустопорожним местам...”, за якою власники ділянок мали освоїти їх за два роки згідно з планом. Але найперший дозвіл видали 2 квітня 1802 року, та садибу там не облаштували. Перша двоповерхівка належала губернському секретареві Котельникову.

У ХІХ столітті Андріївський узвіз заселяв простий київський люд. Обіч вулиці стояли незавидні хатки-мазанки із солом’яними стріхами. Кам’яниці з’явилися в кінці ХІХ — на початку ХХ століть. Тут мирно уживалися міщани середнього статку різних національностей. І все-таки, що вищий статус мала родина, то ближче до гори було її помешкання.

Муравйов зруйнував “гніздо розпусти”

Лад затишного куточка дещо порушився з приїздом до міста над Дніпром представника відомого в Росії роду Муравйових. На схилі літ цього чоловіка характеризували як письменника, просвітника, громадського діяча, публіциста. Але то було потім. Замолоду ж він став героєм одного зі скандалів — у Москві в салоні Зінаїди Волконської відламав руку в гіпсової статуї Аполлона. За що удостоївся іронічної епіграми Пушкіна. Втім, невдаха дав здачі, перемігши в словеснім герці “сонце російської поезії”. Кажуть, відтоді вони стали друзями. І коли після вбивства на дуелі Пушкіна Михайло Лермонтов написав вірш “Смерть поета” й потрапив у опалу до імператора Миколи І, то звернувся по допомогу саме до Муравйова. Щоправда, заступництво його не допомогло, юнака чекало заслання на Кавказ.

До того, як оселитися на Андріївському узвозі, мандрівник часто бував у Києві, особливо в Андріївській церкві. З Палестини привіз дар Святій Обителі — у срібному ковчезі часточку мощів апостола Андрія. А 1857 року купив садибу в улюбленому міжгір’ї (нині тут будинки № 36—38). І... зіткнувся із зовсім небогоугодними речами. Саме в цьому куточку було “гнездо порока и разврата” — численні гральні заклади та шинки, будинки “під червоними ліхтарями”. За його словами, “... всякую ночь происходили буйства при неистовых криках и смрадных песнях”. Андрій Муравйов свого домігся: “дома беззаконной терпимости” виселили — спочатку на Нижній Вал, а згодом на Ямську. Після такої “санації” на узвозі лишилося єдине “гніздо розпусти” — заклад, де торгували лікеро-горілчаними виробами (нині будинок № 5).

Муравйов добре прислужився храмові Андрія Первозванного. Помітивши, що грунтові води та протоки руйнують гору, а відтак вона зсувається до Дніпра, забив тривогу. Обладнали дренажну систему, врятувавши цим київську перлину. Відремонтували всередині ще й придбали дві ікони — “Проповідь апостола Андрія” і “Вибір віри князем Володимиром”.

За участі цього чоловіка вимостили дорогу каменем, а тротуари — жовтою цеглою. Уздовж їх ще й перильця спорудили.

У домі доброчинця бували Чайковський, Тютчев, Апухтін та багато інших. А митрополит Арсеній назвав його захисником православ’я. Ревний хранитель церковних традицій, він навіть на смертному ложі, під час останньої сповіді, “інспектував” священиків. “Благодарю: таинство совершено по чину” — останні слова Андрія Миколайовича.

Потім у будинку жив відомий київський терапевт Іван Воскресенський — другий чоловік матері Михайла Булгакова. Одну з кімнат у 1913 році займав і сам письменник з дружиною Тетяною Лаппа. Там же діяли приватна акушерсько-гінекологічна школа та клініка Петра Нейштубе.

Сусідом Муравйова був Міхай Грабовський — літературний критик, письменник польсько-української школи, збирач художніх творів. Свого часу він задекларував “кам’яний триповерховий зі службами будинок”, та за два роки спорудити не зміг і звернувся до влади з проханням зробити це за державний рахунок. Зрештою дістав штраф за невиконання зобов’язань. Проте зусиллями його та Муравйова з’явилися нижче від Андріївської церкви сквер і альтанка, які стали називати Кокорєвським місцем. На честь московського купця Кокорєва — одного з кандидатів на пост міністра фінансів. У 1859 році Василь Олександрович відвідав Київ і вирішив купити ділянку поблизу шедевра Растреллі. Грабовський запропонував поступитися йому своєю. Той її придбав і подарував місту. Ще й пожертвував гроші на облаштування скверика. Майже через тридцять років потому там побудували чавунну альтанку. Звідти кияни й гості милувалися чудовими задніпрянськими краєвидами. З цього місця спостерігав за пожежею на Подолі Іван Нечуй-Левицький. “Здавалося, ніби сім апокаліпсичних янголів одразу вилили на Київ усі сім фіялів людського горя та пожежі та крові...” — писав він у 1910 році.

Аби розбагатіти, купець... підпалив майстерню дружини

У 1890 році садибу Грабовського (нині № 34) придбав купець другої гільдії Андрій Петрович Слинко. Він тримав торговий дім, а його дружина, Феодосія Петрівна — майстерню з виготовлення капелюшків і магазин при ній. Кажуть, її справи йшли краще, ніж чоловіка. І коли той дізнався, що робітня дружини застрахована на кругленьку суму, то... спалив її й одержав бажану винагороду. Завдяки чому відкрив торгівлю мануфактурою на Думській площі. Потім кмітливий купець ще не раз вдавався до таких маніпуляцій і згодом став власником кількох будинків на Басейній і Великій Васильківській.

У 1900—1901 роках у садибі на Андріївському узвозі підприємливе подружжя звело п’ятиповерхівку — прибутковий “Будинок-терем”, як його прозвали в народі.

Купецька донька вийшла заміж вдруге (першим її чоловіком був племінник Федора Достоєвського Павло Сватковський), за актора імператорських театрів Сергія Жданова. Але перед зятем поставили умову — кинути сцену. Та, щоб він не нудьгував, спорудили домашній театр у Ворзелі, який існував до 1941 року. Андрія Петровича Слинка розстріляли як “бриллиантщика, миллионщика и золотушника” в 1919-му. Йому було тоді 84 роки.

“Будинок-терем” став прихистком багатьох відомих людей. Там мешкав юрист, журналіст, політичний і громадський діяч монархічного спрямування Анатолій Савенко. Його дружина — прима Київської опери Надія Новоспаська, часто співала разом із Федором Шаляпіним. Перед гастролями той неодмінно телеграфував, вимагаючи, аби його партнеркою була саме Надія. Савенка ж вибрали в Четверту Державну Думу. Там він “заглушал своим зычным голосом крамольные речи думских ораторов”. Був таким близьким до імператорської родини, що супроводжував імператрицю Марію Федорівну з Києва в Крим”. Очолював Союз російських націоналістів, а після зречення Миколи ІІ став головним уповноваженим з водних і змішаних перевезень у районі Дніпра, Дністра, Буга й Чорного моря. Воював у армії Денікіна. Разом із сином Борисом пройшов увесь шлях Білої армії від Києва до Одеси, опинився в Туреччині, та після смерті сина таємно повернувся в Радянську Росію. Жив у Керчі під вимишленим прізвищем, надсилав листи родині, підписуючись із конспіративних міркувань “Твоя тетя”. У 1922 році помер, так і не розсекретившись.

У 60-ті роки ХХ століття у колишньому будинку купця квартирував чудовий український письменник Григір Тютюнник, що опоетизував у своїх творах Андріївський узвіз.

Запасся картоплею і вижив

У будинку № 34 жили також професори Університету Св. Володимира Павло Житецький і Тауфік Кезма. Сірієць за походженням, Кезма в 20—30-х роках разом із Агатангелом Кримським створив українську орієнталістську школу й готував учених-сходознавців та дипломатів. Був старостою Андріївської церкви. Коли в ОГПУ його запитали, хто він — християнин чи радянський громадянин, чесно відповів: “Я — християнин і поганий радянський громадянин...” Залишили в спокої, але професор змушений був працювати лаборантом.

У вересні 1943 року напередодні звільнення Києва видали наказ про виселення західної частини міста в район вокзалу на Жилянську. Аби не заважали бойовим діям. Дехто з мешканців вирішив перечекати лихоліття в рідних стінах. Серед них — і Тауфік Кезма. Знаючи кілька східних мов, але не володіючи німецькою, склав підрядник, де просив не чіпати його і не вбивати. Запасся картоплею і вижив.

У 1946 році випадково побачив, як на вулиці збили жінку. Вона була глуха і самотня. Чоловік старанно виходжував її, і зрештою вони побралися. Схилами Дніпра часто прогулювалося подружжя стареньких, які ніжно підтримували одне одного. Так і доживали віку в любові та злагоді.

Свого часу на Андріївському узвозі оселялися відомий кінорежисер, скульптор Іван Кавалерідзе, “святий лікар” Феофіл Яновський, родич Тараса Шевченка художник Фотій Красицький, український композитор, диригент, організатор першої професійної української хорової капели Олександр Кошиць, засновник вітчизняної гомеопатії Дем’ян Попов та багато інших знаменитостей.

* * *

Редакція “Хрещатика” висловлює щиру подяку науковому працівникові Владиславі Осьмак за надану інформацію.

Віра КУЛЬОВА ”Хрещатик”

прочитало 9877 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
18/01/2002 | Був монах Іван грішником чи ні, але шлях його іменем назвали.
images
images
18/01/2002 | І “Матка Боска Ченстоховська”, й ікона Володимирської Богоматері — київські святині.
images
images
18/01/2002 | З вежі, що стояла на будинку Павла Чубинського, було видно “матір міст руських”.
images
images
18/01/2002 | На початку ХХ століття майбутні комерсанти вивчали Закон Божий та каліграфію.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.7051 sec