images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 20 грудня 2001 року, четвер  №176 (2006) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
20/12/2001



images
За місце під хрестами б’ються чиновники та церковники Києво-Печерської лаври
images
До депутатів Київради звернувся генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Кролівець. Мовляв, ченцям затісно у власних стінах і вони потроху захоплюють приміщення музею, викидаючи на вулицю техніку, меблі та й самих працівників. Сергій Павлович стверджує, що ці неправомірні дії чиняться з благословення намісника Лаври, єпископа Павла. Наприклад, у ніч з шостого на сьоме листопада цього року тридцять ченців увірвалися у 69-й корпус, виштовхали з нього пост охорони, винесли музейне майно і занесли своє. “Цього ж вечора о 22 годині 10 хвилин шестеро осіб у чернечому одязі вскочили до майстерні інженерної частини, де чергували сантехніки та електрики, і зажадали звільнити приміщення,— йдеться у доповідній записці пана Кролівця на ім’я начальника Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації Олександра Биструшкіна.— Коли працівники заповідника відмовилися, непрохані гості заблокували вхідні двері й підпалили ватний матрац під вікнами корпусу та заявили, що викурять їх, як тхорів. Охоронна фірма викликала наряд міліції, який навіть не склав протоколу...”

На черговому засіданні восьмої сесії Київради депутати, заслухавши запит генерального директора заповідника, створили спеціальну комісію, яка мала поставити всі крапки над “і”. До неї ввійшли Володимир Слободян, Надія Шаталова, Петро Головатенко, Володимир Мартинюк. Очолив комісію Кіндрат Гіщак. Депутати вирішили не відкладати справи в довгий ящик і наступного ж дня, запросивши з собою муніципальну пресу, вирушили в Лавру розплутувати гордіїв вузол.

Дорогою до лаври Сергій Кролівець розповів журналістам, що за останні шість років ченці самовільно зайняли шість корпусів, які, до речі, є комунальною власністю міста. Куди лише директор музею не звертався по допомогу: і в Головне управління культури та мистецтв, і в Головне управління з питань майна міста, і навіть в Адміністрацію Президента. Але приміщення музею так і не повернули.

Робочу екскурсію депутати розпочали з напівзахопленого 56-го корпусу. Донедавна його орендував “Головфінтех” Міністерства фінансів України. На першому поверсі нас зустріли два охоронці: праворуч — монастирський “козачок”, ліворуч — приватний страж фірми Мінфіну. Пропустили. Побачене, м’яко кажучи, здивувало: напівпрогнила підлога, обшарпані стіни, потрощені меблі... А от і Андрій Когут, головний інженер обчислювального центру Міністерства фінансів — колишнього орендатора “конфліктного” господарства:

— 22 січня цього року до нас зайшли десь з вісімдесят ченців, винесли техніку, меблі просто на вулицю і зайняли другий поверх. Ми навіть у суд подали, але нам відмовили. Мовляв, ми не є власниками приміщення... А тепер збираємо речі й переселяємося у відремонтований офіс на Подолі.

У музейній бібліотеці ми зустрілися з працівниками заповідника. Один з них, науковий співробітник Олександр Берьозкін розповів, як два тижні тому його побили ченці:

— Коли я намагався потрапити до 56-го “окупованого” корпусу, дорогу мені заступив лаврський охоронець із так званої козацької варти. І пояснив, що це приміщення належить тепер Лаврі, тому мені нічого робити. У відповідь на своє обурення я дістав кілька стусанів. Мені порвали куртку та розбили годинник. Довелося писати заяву в міліцію. Повернувшись з Печерського райуправління, я зіткнувся з настоятелем Лаври отцем Павлом. Він у присутності десятка ченців, представників охоронної фірми “Парком”, а також жінки, яка назвалася депутатом Верховної Ради Світланою Глінцовою, висловив жаль, що козаки мене взагалі не вбили.

— Мені треба було відключити щитовий кабель у 69-му корпусі. Тільки-но взявся за роботу, як з’явилися кілька ченців і наказали забиратися геть. Я відмовився. Тоді мене там зачинили,— поскаржився електрик Микола Рафаловський.— За дві години випустили, а на електрощитову почепили свій замок. Внаслідок — чотири корпуси залишилися без світла.

— Наш колектив став жертвою політичних інтриг, — долучився до розмови науковий співробітник музею Олексій Ткаченко.— Нещодавно ми святкували 950-річчя Києво-Печерської лаври. А російська автокефальна церква виникла в 1448 році, ще 141 рік її не визнавали. Тепер господарює, бачте, в Лаврі — святині Київської Русі. Робиться все, щоб зміцнити тут позицію цієї колоніальної структури. Зрозуміло, що ця церква — найчисленніша релігійна організація в Україні. І ходять туди потенційні виборці.

— Більше того, відкрито йде ідеологічна обробка віруючих, під час проповіді роздають антидержавні листівки,— додав науковий співробітник відділу інформації Василь Горовий.— Зміст її зводиться до того, що, мовляв, за царя-батюшки жилося добре. А нині ми порушили присягу перед самодержавцем, і через це всі біди. Мені важко зрозуміти: тут діє релігійна громада чи політична організація? Тож не дивно, що бабусі, виходячи з лаври, іноді кажуть: “Я ж говорила тобі — українська мова не благословенна!”

* * *

Розмова з працівниками заповідника затяглася до вечора. Депутати не встигли ні детально оглянути корпуси, ні вислухати єпископа Павла. Тому наступного дня автори цих рядків поспішили в монастир, аби поспілкуватися з його настоятелем. Нашому візиту не здивувалися. Зустріли радо і навіть зголосилися провести свою екскурсію по Лаврі. До речі, єпископ Павло поводився з нами вельми люб’язно і розмовляв тільки українською:

— Я вам можу пояснити, чому між мною і “улюбленим” Кролівцем сталася сутичка. Зараз ви на власні очі побачите, до чого він довів Лавру. Перетворив святиню на притон для бізнесменів. Тут прописалася фірма “Самара”, яка виготовляє огорожі, віконні грати на продаж. У гаражах Кролівця ремонтують машини. У першому корпусі (на території монастиря) міститься ресторан, а в

54-му — кафе. Там відкрито продають пиво, а може, й щось міцніше. А ще заповідник торгує хрестиками (вартістю від 50-ти гривень і більше), іконами, книжками.

Ми показали настоятелю доповідну про побиття ченцями наукового співробітника музею Олександра Берьозкіна.

— Берьозкін? Знаю такого. Це душевно хвора людина.

— Кажуть, владико, що його били з вашого благословення?

— Ні. Той випадок я добре пам’ятаю. Коли охоронна фірма заповідника — “Парком” — безчинствувала в 56-му корпусі, який ми відстояли, з’явився Берьозкін і почав звинувачувати мене у всіх смертних гріхах, ще й сміятися наді мною,— пояснив отець Павло.— На що я йому відповів, що “ти будеш сміятися до того каштана за спаплюжені святині”. Тут він зірвався на крик: “Ви чули? Павло хоче мене повісити!”

— А електрика навіщо зачинили в щитовій?

— А що мали робити? Йому ж наказали відключити нам світло.

— Ми чули, що ченці діяли не самі, їм допомагали якісь козачки. Це ваша охорона?

— Так. Ми найняли 15 хлопців з громадської організації, якою керує в Києві пан Сагайдак, аби навести лад на території Лаври і заодно розігнати бомжів, злодіїв, наркоманів. Козацькій варті платимо чотири тисячі гривень щомісяця. Спочатку хотіли залучити міліціонерів, але вони загнули непосильну ціну — аж 7 гривень на годину. Довелося відмовитися.

— Подейкують, що ви вже встигли самовільно захопити шість корпусів заповідника?

— Не захопили, а врятували від гнилі, тріщин і руйнування. Скажімо, у 44-му корпусі прорвало воду, вона півроку підмивала фундамент. Треба було щось робити. І ми взяли будівлю під свою опіку. Щоб її зберегти, довелося залити 52 кубометри бетону. А Кролівець побіг плакатися до Київради, мовляв, заповідник захоплюють москалі.

Знаючи, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути, ми все ж таки вирішили пройтися по корпусах. І ця екскурсія розпочалася з того ж напівзахопленого

56-го корпусу. В дверях ми зіштовхнулися з нашим учорашнім знайомим головним інженером обчислювального центру Міністерства фінансів Андрієм Когутом. Тепер він говорив інакше:

— Комп’ютерів нам не били, хіба що трішки пошкодили кілька стареньких шаф, коли виносили. Але я жодних претензій до Свято-Успенської лаври не маю...

Обійшовши захоплені корпуси, ми побачили всюди подібну картину: тріщини в стінах, запліснявілі стелі, гнилу підлогу... Особливо вразила бібліотека, з побитих вікон якої виднілися фоліанти старовинних книг.

— Ми забирали і забиратимемо приміщення, бо подивіться, до якого стану їх довів музей,— наголосив владика.— А ми будівлі відновлюємо, ходімо, переконаєтеся самі.

Шістдесятий корпус ченці забрали минулої зими. Нині там живуть семінаристи. Що й казати — євроремонт. Отець Павло розповів, що у семінарії їх навчається 2400. Більшість — іногородні (з Молдови, Болгарії, Сербії, Білорусі, Румунії, Росії), і їм потрібно десь жити.

— Ми хотіли, щоб нам офіційно передали ці приміщення. Але скільки не оббиваємо урядових порогів, все марно,— додав настоятель.

Наша довідка

Перша письмова згадка про Києво-Печерський монастир датована 1051 роком у “Повісті временних літ”. Проте історики стверджують, що побудовано святиню значно раніше. Лавра пережила навали половців, монголо-татар, князівські міжусобиці. Найбільшого розквіту досягла за часів гетьманства Івана Мазепи. У другій половині XVIII століття їй належало 200 вотчин, 300 тисяч десятин орної землі, 400 лісових угідь і великих сіножатей. Окрім того, володіла сотнями млинів, шинків, гут, рудень, цегельних заводів, винокурень... Мала майже 76 тисяч підданих. Не переводилися в обителі й освітянські традиції. 1860 року в Лаврі було відкрито двокласне народне училище для дітей. Монастир постійно жертвував гроші на різні навчальні заклади: києво-подільське, києво-софійське, черкаське, уманське, богуславське училища. Турбувалися й про здоров’я ченців та прочан. У 1845-му було споруджено лікарню, яка щороку безплатно обслуговувала 500 чоловік. Тільки впродовж одного року (1913) лаврська аптека виділила ліків за 30622-ма рецептами. На початку ХХ століття в бібліотеці монастиря було близько 30 тисяч книг і 429 рукописів. Після жовтневого перевороту більшовики постановили припинити діяльність Києво-Печерської лаври. Згодом нарком внутрішніх справ “на допомогу голодуючим” вилучив церковне начиння, ікони, хрести, столові прибори з коштовних металів. А 1926 року “совєти” черговим указом перетворили лавру на Всеукраїнське музейне містечко, а Володимирський та Софійський собори стали його філіями. Після проголошення Україною незалежності частину музейного скарбу повернули церковникам. У 1995-му остаточно завершився поділ майна між Києво-Печерською лаврою та історико-культурним заповідником. Із 144 будівель 58 офіційно передано церкві.

Богдана БАБИЧ, Ірина ТИРАН “Хрещатик”

прочитало 6165 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.9455 sec