images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  У кінотеатрі на Подолі одночасно демонструють 6 українських фільмів
images images images
06:00 |  Що робити, якщо ви загубили закордонний паспорт під час подорожі
images images images
03:00 |  У Новій Зеландії виявлено “пульсуючу” медузу-мутанта
images images images
01:00 |  Личинки москітів навчилися харчуватися пластиком
images images images
22:00 |  Учасники «Євробачення-2017» випустили пісню українською мовою
images images images
20:00 |  Українцям заплатять за фейки в новинах
images images images
18:00 |  Безпритульні тварини стануть зірками фестивалю на Русанівці
images images images
16:00 |  Як працює сервіс оренди велосипедів "bike sharing"
images images images
14:00 |  "Велосипедом на роботу" замість авто або маршруток: киян закликають приєднатися до флешмобу
images images images
12:45 |  Триває Всеукраїнський конкурс на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва
images images images
12:00 |  Під час Всеукраїнського свята подяки частково заборонять рух транспорту
images images images
10:00 |  У "Київводоканалі" презентували план із реконструкції Бортницької станції аерації
images images images
08:00 |  У Києві триватимуть традиційні сільськогосподарські ярмарки
images images images
06:00 |  На міжнародній конференції ДПП столиця представила проект з підвищення безпеки дорожнього руху в Києві
images images images
03:00 |  Думка оточуючих змушує людей економити
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 20 грудня 2001 року, четвер  №176 (2006) images
images
полоса
images
images
ПРАВО І ПРАВА
images  
images
images
images
20/12/2001



images
Прописати не можна зареєструвати Після рішення Конституційного суду розділові знаки у цьому заголовку можна ставити на власний розсуд
images
Заборона жити в певному місці — це висилка, були переконані вчені-юристи ще за радянських часів. Припис жити в певному місці — заслання (дивись статті 28 і 27 Кримінального кодексу Української РСР 1960 року). І те, й друге — покарання. Однак інститут прописки, який існував у нашій державі з тридцятих років до сьогодні, передбачав саме тотальну заборону обирати місце проживання.

Дискусія щодо того, бути чи не бути цьому останньому бастіонові тоталітарної системи, тривала довго. Навесні нинішнього року парламент навіть скасував адміністративне покарання за порушення режиму прописки. Зміни механізму та способу реєстрації громадян передбачені Указом Президента України “Про додаткові заходи з реалізації права людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання” від 15 червня 2001 року. Згідно з означеним документом Кабінет Міністрів до 1 жовтня 2001 року повинен був подати пропозиції стосовно поетапної відмови від “дозвільного порядку вибору місця проживання” (тобто інституту прописки) й таким чином забезпечити повну реалізацію прав і свобод людини й громадянина, гарантованих Конституцією України. А центральні й місцеві органи виконавчої влади були зобов’язані до

1 грудня 2001-го привести відповідно до Основного Закону свої нормативно-правові акти щодо свободи переміщення й поінформувати про це населення.

Скасування механізму закріпачення з площини намірів перейшло у сферу реальності 20 листопада. Вбрані в червоні мантії члени Конституційного суду традиційно зібралися за столом у формі літери “п” і заявили: прописка в Україні є незаконною. Рішення цієї інституції є, як відомо, обов’язковим, остаточним і оскарженню не підлягає.

Радикальних змін у житті громадян у зв’язку з таким вердиктом поки що не передбачається. Все зводиться до того, що віднині кожен має право, за словами держсекретаря Міністерства юстиції Олександра Лавриновича, жити там, де хоче. Щоправда, здоровий глузд підказує, що це не так, адже багато хто хотів би мешкати, скажімо, на Інститутській, але можливості не дозволяють.

Отож прописки вже немає, а реєстрації, яка мала замінити її, ще немає. Вона існує лише у вигляді трьох проектів, які лежать у комітетах Верховної Ради. Малоймовірно, що парламент нинішнього скликання надумається їх не те що прийняти, а навіть розглянути. Як трапилося так, що віз поставили попереду коняки й сподіваються, що вона його таки повезе?

Верховна Рада і Конституційний суд є взаємно незалежними. Всі звернення останній має розглянути у встановленому законом порядку. А строк провадження у справах за конституційним поданням не повинен перевищувати трьох місяців, пояснив працівник Інституту держави і права НАН України імені Корецького Віктор Харченко. Подання 48 народних депутатів, котрі заявили, що інститут прописки не відповідає трьом статтям Основного Закону (24-й, 33-й і 64-й), не могло бути винятком. До слова, варто згадати: проект закону України “Про державний реєстр фізичних осіб” від 27 листопада 2000 року вносив на розгляд Верховної Ради тоді ще народний депутат Олександр Лавринович. Проте 5 липня цього року документ не набрав потрібної кількості голосів (його підтримали лише 170 народних обранців). Каменем спотикання став перелік відомостей, що їх вносять у реєстр, адже серед них були й такі, як відбитки пальців. Їх на законних підставах можна затребувати тільки у злочинця чи особи, котру підозрюють у криміналі.

Відсутність прописки чимало кого, м’яко кажучи, занепокоїла. Адже на ній “зав’язані” безліч різних державних структур. Усі соціальні питання вирішували завдяки їй. Найдражливішим у державі, де більшість громадян — бідняки, є багатотисячні черги на безплатне житло. Втім, у квартирному питанні обвалу не прогнозують. Бо нині кожний, хто прописувався в столиці, зобов’язаний був надавати довідки про те, чи мав він житло раніше. Тож варіант, коли людина, скажімо, продає свою приватизовану квартиру в Луганську, приїжджає в Київ і стає на квартоблік, у принципі був неможливим й до доленосного рішення Конституційного суду. Їм відмовляли на простій підставі: вони вже скористалися правом на безплатне житло.

Останнім часом не залежала від прописки й пенсія. Літні люди отримували її за фактичним місцем проживання. На підтвердження того, що вони мешкають у дітей чи родичів, приносили довідку з жеку. Труднощі можуть виникнути лише в тих, хто приїхав з ближнього зарубіжжя: без прописки їм грошей не видають.

Найскладніша ситуація із субсидіями, допомогою найнезахищенішим верствам населення та соціально-побутовим обслуговуванням інвалідів. Щоб уладнати проблеми, доведеться повністю змінити нормативну базу, яка регулює цю царину нашого буття.

Рано чи пізно закон про реєстрацію буде ухвалено. Нині нею хотіли б займатися і паспортна служба Міністерства внутрішніх справ, і Міністерство юстиції, і державна податкова адміністрація. У багатьох країнах, розташованих у межах омріяного Європейського дому, цю функцію виконує поліція. Знайомі, котрі тривалий час мешкають у Голландії, розповідають, що там така процедура справляє приємне враження. Поліцейська дільниця наповнена ароматом свіжої кави. Її можна купити в автоматі. В іншому продають вершки. Персонал привітно усміхається. Відвідувачі почуваються розкуто. Нікому й на думку не спаде продемонструвати їм свій поганий настрій, не кажучи вже про зверхність і пихатість. При такій реєстрації з людським обличчям у тій країні налагоджено контроль за “фізичними особами”, якому позаздрив би навіть КДБ СРСР. Тож субсидії, пенсії, страховки, соціальні виплати доходять до адресатів без проблем. В Україні теж відпрацюють такий механізм обліку, але це буде не завтра. Олександр Лавринович дипломатично заявив: оскільки інститут прописки є дуже великою за обсягом системою, яку організовували протягом десятиліть, потрібен певний час навіть для того, щоб просто усвідомити рішення Конституційного суду суто психологічно. Це стосується і пересічних громадян, і службовців означеної сфери.

* * *

Між міліцією та населенням десятки років існувало протистояння: правоохоронці вважали, що громадяни мають мешкати там, де прописані, а люди були переконані, що повинні бути прописані там, де живуть. Конституційний суд вирішив цю суперечку на користь останніх. Однак думки фахівців з приводу того, що тепер маємо, є полярними.

Рефат ЧУБАРОВ, перший заступник голови Комітету з прав людини Верховної Ради:

— Побоювання, буцімто скасування прописки призведе до хаосу й правового вакууму, безпідставні. Конституційний суд прийняв рішення не на порожньому місці. Підготовкою до нього можна вважати ухвалення протягом останнього часу низки законів: про громадянство, міграцію, біженців, порядок надання політичного притулку. Майнові права захищатиме недавно прийнятий Сімейний кодекс.

Андрій ПУТОВ, старший помічник начальника Подільського райвійськкомату Києва:

— Завдяки законові про реєстрацію нам легше буде здійснювати призов до лав Збройних сил. Сьогодні типовою є ситуація, коли юнак прописаний в одному місці, а мешкає в іншому, і знайти його практично неможливо, жодної санкції, навіть у вигляді штрафу, до нього не застосуєш.

Михайло ВАЛЮК, головний лікар клінічної лікарні № 9 Києва:

— Скасування прописки — катастрофа, адже лікарні фінансує місто. Ліки для пільговиків закуповують за кошти районних бюджетів. На ці потреби в столиці щороку витрачають мільйони гривень! Тепер по медичну допомогу до нас можуть завертатися іногородні, витрати ж на них ніде не передбачені. Виникнуть труднощі в дільничних терапевтів. Нині за ними закріплений сталий контингент, а відтепер він розшириться. Доведеться суттєво скоригувати плани проведення онкологічних та профілактичних оглядів, флюорографії.

Останнім часом пацієнтами часто цікавляться слідчі органи, тож ми записуємо паспортні дані тих, хто у нас лікується. А як бути тепер?

Ніна КЛИМКОВСЬКА “Хрещатик” Світлана СУХОРУКОВА адвокат

прочитало 7332 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
20/12/2001 | Як ви ставитеся до скасування прописки?.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4316 sec