images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
10:00 |  Департамент земельних ресурсів суттєво спростив процедуру видачі документів
images images images
08:00 |  Працівників публічних бібліотек Києва нагородять відзнаками до професійного свята
images images images
06:00 |  Мистецтво чекати: британець знайшов арт-галерею в німецькому бункері
images images images
03:00 |  Волоські горіхи покращують склад крові
images images images
01:00 |  Вчені створили піну, яка дозволить “запечатувати” вогнепальні поранення
images images images
22:00 |  Вчені встановили основну причину захворювань серця
images images images
20:00 |  Україна і Білорусь спільно досліджуватимуть Антарктику
images images images
18:00 |  Для киян відкривають нову зону для барбекю у Голосіївському районі
images images images
16:00 |  Киян та гостей міста запрошують відвідати вистаку фіалок присвячену Дню вчителя
images images images
14:00 |  Як не отруїтися грибами: МОЗ дав 12 порад
images images images
12:00 |  У столичному зоопарку встановлять інформаційні таблички для незрячих
images images images
10:00 |  У Києві стартувала соціальна ініціатива ECOSTRUM, присвячена проблемі накопичення сміття
images images images
08:00 |  Вихідними дорожники продовжували ремонт столичних шляхів
images images images
06:00 |  Нанороботи врятують людство від раку
images images images
03:00 |  Українці вивели надзвичайно корисний сорт картоплі
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 14 грудня 2001 року, п'ятниця  №173 (2003) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
14/12/2001



images
За одну ніч “переписали” Київ у березні 1874 року Найбільший супротив тодішнім обліковцям чинили представники... вищих класів
images
Від 90-х років ХVIII століття українські землі перебували у адміністративному підпорядкуванні двох монархій — Австрійської (з 1867 року — Австро-Угорської) та Російської. У габсбурзькій монархії перший державний перепис відбувся 1818 року, у монархії Романових — через 80 років (1897-го). Зрозуміло, що будь-який уряд, видаючи розпорядження про “переоблік” населення на підвладній йому території, переслідує насамперед, так би мовити, статистико-економічні цілі — фіскальні, поліційні тощо. Методика переписів визначається здебільшого якраз цим. Цікаво: надзвичайно рідкісний випадок — проведення такого заходу за ініціативою наукової установи. Але саме так сталося із одноденним переписом людності Києва, затіяним за ініціативою Павла Чубинського, відомого етнографа і фольклориста, і виконаним головним чином під його ж керівництвом.

У квітні 1873 року нещодавно відкритий у Києві Південно-західний відділ Імператорського Російського Географічного Товариства запропонував свої послуги Головному начальникові краю князю Олександру Дондукову-Корсакову у переписі населення Києва — на зразок того, що був здійснений у Петербурзі.

Пропозицію було прийнято. В червні 1873-го створюється комісія (її роботою фактично і керував Павло Чубинський), котра надзвичайно швидко і грунтовно провела підготовчу роботу. Були визначені межі міста, час перепису, форма листків для опитування, спосіб їх роздачі, перебіг самого перепису. У вересні 1873 року комісія подала план на розгляд генерал-губернаторові.

Подальше керівництво майбутнім заходом перебрав на себе розпорядчий комітет, у якому поряд з членами Географічного товариства працювали представники різних відомств: міської адміністрації, університету, духовних установ...

Київ поділили на 20 переписних дільниць. На чолі кожної — спостерігач, у розпорядженні якого були реєстратори (із студентів та чиновників). Кожному з них належало обійти певну групу будинків. Супроводжувати реєстратора мав солдат. Він (до речі, без зброї) носив папку з паперами і виконував доручення, забезпечуючи зв’язок із спостерігачем.

Участь поліції обмежилася доставкою переписних квартирних листків. Протягом “переписної” ночі у місцевій поліційній дільниці мав чергувати пристав. Нижчі чини у переписі жодної участі не брали, щоб, як писав пізніше сам Чубинський, “не згубити всю справу, збудивши підозри населення та заставивши його ховатися чи розбігатися, причому, звісно, були б отримані цифри, надто далекі від дійсності”. На нараді у генерал-губернатора у вересні 1873 року один з військових начальників, підтриманий обер-поліцмейстером фон Гюббенетом, ніяк не міг зрозуміти, чому комісія, так турбуючись про повноту перепису, не згоджується на які-небудь “рішучі” заходи: “У нас тут є близько 40 000 війська; оточимо Київ на ніч і перепишемо всіх — жодна душа нікуди не дінеться!”.

Підготовча робота тривала з квітня 1873 року до початку березня 1874-го. За тиждень до перепису кожен спостерігач з планом та списком будинків обійшов свою дільницю, щоб поспілкуватися з власниками будівель та перевірити, чи в усі квартири рознесені переписні листки.

Ось як згадує про свою участь у київському переписі, який відбувся 2 березня 1874 року, учень Чубинського Федір Вовк: “Я після полудня уже був у відведеному мені містом приміщенні; прийняв пристава, розпорядився про приготування чаю і закуски і чекав на своїх реєстраторів... Коли зібралися всі, а це було близько 6-ї вечора, з’явилися і солдатики зі своїм офіцером, розібрали папки з листами і вирушили кожен реєстратор зі своїм солдатиком... Залишившись з одним тільки запасним реєстратором, я сів на наданого мені містом на цю ніч візника і об’їхав увесь свій район, щоб переконатися, що все йде як слід. Години через 2—3 почали з’являтися солдатики з вимогами то свічок, то листків, то чогось іншого, а потім близько півночі прибіг солдатик з лаконічною запискою: “Прошу допомоги!” Не знаючи, чи йдеться про прибавку робочих рук, чи про щось значно неприємніше, я послав за поліцейським надзирателем і разом з ним під’їхав до великого будинку біля базару”. Виявилося, що на постоялому дворі ночують більше 400 чоловік — селяни, що приїхали на базар, а головним чином — “трикопієчні нічліжники-босяки”. Федір Вовк зазначає, що “ці люди і їм подібні в інших нічліжках були, здається, єдиними в усьому місті поснулими, і багатьох з них довелося будити. Наша поява не справила на них ніякого особливого враження, і на мої попередження, що перепис не має ні найменшого фіскального чи поліційного характеру, що з нами немає поліції і ми не маємо навіть права питати у кого-небудь паспорт, а вони, напроти, мають повну можливість називати себе, як їм завгодно, і говорити про свої заняття, що їм здумається,— з усіх боків посипалися вигуки, що все це їм добре відомо і що вони добре знають, що говорити неправду немає ніякої потреби. І дійсно, було немало таких, які дуже відверто в якості свого заняття оголошували “воровство”, проституцію і т. п...

...Цікаво, що врешті-решт найбільш свідомо і спокійно і навіть найбільш добродушно поставилися до перепису ті, кому найбільше не довіряли, а саме — низи київського населення, робітники, міщани, дрібні купці і т. п... Майже всі випадки протидії переписові припадають на частку вищих класів населення”. Вовк виділяє архієпископа Миколая, який прославився колись захистом Соловецького монастиря від англійської ескадри і з гордістю носив на шиї великий георгіївський хрест: він “дав свідчення особисто і записав рідною мовою, як своєю, так і учнів софійської школи, малоруську”.

Про ентузіазм, з яким працювали члени Південно-західного відділу Географічного товариства, свідчить, зокрема, той факт, що, закінчивши перепис годині о четвертій, учасники одразу зайнялися підрахунками, а о восьмій ранку всі спостерігачі зібралися на квартирі помічника голови відділу. Вже приблизно через годину сам голова відділу Григорій Галаган подав генерал-губернаторові “загальну цифру населення Києва”.

А вона була такою — 127251 людина з (передмістями), а “чисто київського” народу нарахували 116774 людини. До речі, чоловіків — 71848, жінок — 55403. Тобто на 130 чоловіків припадало всього 100 жінок. І що цікаво: перепис у Петербурзі (1869 року) дав точнісінько таке співвідношення чоловічого й жіночого населення!

Матеріали київського перепису були видрукувані вже навесні 1875 року.

Олександр ФЕДОРОВ історик

прочитало 6364 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
14/12/2001 | Енергетики створюють свій музей.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3906 sec