images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Науковці пропонують обнести льодовики “підводними стінами”
images images images
20:00 |  На Печерську розкопали давнє поселення
images images images
18:00 |  До України завезуть надсучасні потяги
images images images
16:00 |  Віталій Кличко: Ще 40 місцевих рад приєдналися до Асоціації міст України
images images images
14:00 |  До кінця року у столиці планують оголосити тендери щодо оновлення пасажирського транспорту
images images images
12:00 |  На Співочому полі заграє осінніми фарбами Фестиваль хризантем
images images images
10:00 |  "Київводоканал" та "Київтеплоенерго" підписали угоду для оптимізації роботи зняття та опломбування квартирних лічильників
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 6 грудня 2001 року, четвер  №168 (1998) images
images
полоса
images
images
ХРЕЩАТИК, 36
images  
images
images
images
06/12/2001



images
Тарас Шамайда: “Найвищою посадою має стати посада громадянина”
images
Не вірте тим, хто стверджує, що політики-романтики в наш вік перевелися. Побувайте хоча б раз на сесії Київради і вашу увагу неодмінно приверне жвавий хлопець, який своєю активністю не дає заснути столичним обранцям під час обговорення поточних питань. Йдеться про Тараса Шамайду. Депутат, рухівець, футбольний фан і просто весела людина. Родом із Полтави, із сім’ї, в якій панував національний дух. У їхній домашній бібліотеці були й заборонені тоді книжки, за які господарі ризикували потрапити за грати. Батько полюбляв читати маленькому Тарасикові Шевченкові “Гайдамаки”, Довженкову “Зачаровану Десну”, співомовки Степана Руданського... Тож не дивно, що хлопець виріс наполегливим і цілеспрямованим. Скажімо, тричі вступав до Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. І таки домігся свого.

— У вузі панувала атмосфера свободи, і викладачі до студентів добре ставилися,— згадує Тарас.— Це заслуга й нині вже покійного директора інституту Анатолія Москаленка, і таких яскравих викладачів, як, наприклад, Анатолй Погрібний, Степан Колесник, Юрій Лисенко. Але найціннішим було спілкування з однокурсниками. Чимало з них стали відомими журналістами: Олесь Терещенко, Сашко Шилко, Роман Скрипін, Дмитро Лиховій... Ми добре знали, що таке студентська солідарність. Я, приміром, кілька років очолював “Студентське братство”. Гуртували нас спільні творчі вечори та дискотеки. Ми майже завжди добивалися поставлених цілей, іноді навіть через страйк. То була добра школа життя. Більшість людей, які пройшли через цей “Крим і Рим”, уже не дозволять чиновникам топтати свої права.

— Чому ви обрали фах журналіста?

— Хотілося нести до людей правду. Більшість моїх публікацій стосувалися політики, іноді зачіпав і теми досить небезпечні. Доводилося писати про зловживання в Міністерстві охорони здоров’я чи в зовнішній торгівлі, про корупцію у вищих ешелонах влади, про безчинства міліції і зникнення людей. Найбільшим розчаруванням для мене стала байдужість людей, які все це читають, лають владу останніми словами, але й пальцем не поворухнуть, щоб злочинці змінили високі кабінети на тюремні нари. Це, безперечно, стосується не всіх, але дуже багатьох.

— І ви вирішили змінити журналістське перо на політичний амвон?

— Ще навчаючись в університеті, я брав участь у студентському голодуванні. І тоді я переконався, що організована молодь може зрушити бюрократичні гори. Так, нам удалося добитися відставки уряду Масола, проходження нашими хлопцями військової служби на території України, націоналізації майна компартії, комсомолу. Щоправда, не зуміли підштовхнути депутатів до перевиборів у Верховну Раду.

— А чому ви подалися в депутати?

— Я переконаний, що найвищою посадою в державі має стати посада громадянина. Кожен громадянин може й повинен впливати на державну політику — це і є демократія. Можна те робити шляхом громадського тиску. Я — голова Молодого Руху Києва. І коли уряд Пустовойтенка скасовував студентські пільги, ми домагалися їхнього поновлення буквально за десять-п’ятнадцять днів: влаштовували пікети, збирали підписи. А депутатство є ще одним інструментом впливу. Вперше я балотувався 1994 року в Шевченківському районі Києва. Переміг на всіх “звичайних” дільницях, а от кількатисячний контингент Лук’янівської тюрми відкинув мене на друге місце. Оскільки спостерігачів у день виборів до цього специфічного закладу не пустили, можна лише здогадуватися, хто і як там голосував. А вже 1998 року я здобув підтримку виборців Оболоні, випередивши вісімнадцять конкурентів.

— Чи виконали свої передвиборчі обіцянки?

— А я особисто нічого й не обіцяв. Йшла команда, яка реально може розв’язувати якісь проблеми. Але за три роки депутатства мені вдалося зробити більше, ніж моїм попередникам за десять.

— І що ж саме?

— Київрада — орган колегіальний, рішення ухвалюють не менше 39-ти чоловік. Однак іноді один або кілька депутатів готують проект постанови, який потім підтримується в комісії та на сесії. Мені пощастило “провести” чимало таких рішень. Це і виділення додаткового мільйона гривень на ремонт ліфтів у Мінському районі, і зниження плати за оренду приміщень для громадських, молодіжних та дитячих організацій, і запровадження нових транспортних маршрутів. Чимало моїх пропозицій внесено до щойно прийнятої програми “Столична освіта” — від безплатних поїздок з наступного року київських старшокласників на Тарасову гору в Каневі до регулярних ремонтів у школах. До речі, у програмі “Шкільні дахи” мій округ представлено чи не найкраще — адже відремонтовано чи ремонтуються дахи у школах № 226, 268 та гімназії “Оболонь”.

А ще переконав колег по Київраді не підтримувати великі витрати на речі, якими міська влада займатися не повинна. Тому й відхилили на сесії проект про закупівлю столицею літаків та вертольотів на 43 мільйони гривень. Я переконаний, що брати цю техніку в оренду вигідніше. Натомість вивільнені кошти можна використати на ремонт дитячих майданчиків, на освітлення дворів чи облаштування пішохідних доріжок.

— А як ви розпорядилися 400 тисячами бюджетних гривень, виділеними на вирішення проблем депутатського округу?

— Цих коштів звичайно не вистачить для розв’язання й одного відсотка проблем. Тому визначаю найголовніші. По-перше, допомога малозабезпеченим. Щокварталу разом із соціальними службами мікрорайонів виплачуємо матеріальну допомогу сотням інвалідів, багатодітних, самотніх чи хворих людей. По-друге, для шкіл і дитсадків облаштовуємо комп’ютерні класи, кімнати, закуповуємо меблі, підручники, робимо ремонти. По-третє, впорядковуємо дитячі майданчики, приміщення для консьєржок у житлових будинках, купуємо інвентар для двірників, одне слово, здійснюємо те, до чого не доходять руки районної влади.

— Ви вибрали для роботи одну з найскладніших комісій Киїради — з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку. Чому?

— Будь-які питання, що розглядаються на сесії (гуманітарні, земельні, правові), так чи інакше пов’язані з розподілом коштів. І депутатська фракція Руху делегувала своїх представників до різних комісій. Найбільше — до бюджетної. Можна ухвалювати скільки завгодно декларацій про підтримку освітян чи медиків, але вони залишаться порожніми словами, якщо не підкріплюватимуться реальними грішми. Бюджетна комісія найчисленніша в Київраді, й більшість її членів — однодумці. Починаючи з ухвалення проекту бюджету на 1999 рік, ми запровадили процедуру бюджетних слухань, коли керівники районів та столичних управлінь обґрунтовували перед комісією свої фінансові потреби. Ми працюємо над проектом бюджету разом з міською адміністрацією, але остаточний варіант на сесію виносить саме наша комісія. Це є нормою в демократичних країнах — вирішальну роль у бюджетному процесі відіграють не чиновники, а депутати, обрані населенням. Ще одна новинка — регулярне проведення незалежного аудиту міського бюджету. Про те, наскільки це важливо, свідчить промовистий факт: нашій Верховній Раді й досі не вдалося домогтися аудиту державного бюджету.

— Ви багато разів бували за кордоном, спостерігали, як там діє місцеве самоврядування...

— Так. Скажімо, у Польщі кожен громадянин може спокійнісінько зайти до сесійної зали міської ради, відвідати засідання будь-якої комісії. Оце і є “прозорість влади”. Мені сподобалася здорова конкуренція між службами міськради і громадськими та приватними структурами. А чому в нас вивозити сміття з Києва доручають лише комунальним організаціям? Адже кожна райрада чи ЖЕК могли б оголосити конкурс і визначити найекономічнішу і найдієвішу структуру.

— Ви плануєте балотуватися на наступний термін?

— Скоріше так. Багато моїх виборців закликають мене до цього. А блок “Наша Україна”, який очолює Віктор Ющенко і до якого входить і Рух, є найпопулярнішою політичною силою. Сьогодні ми маємо шанс здобути перемогу на виборах як до парламенту, так і до місцевих органів влади, щоб довести те, що розпочав і робив уряд Віктора Андрійовича.

— Попри депутатську роботу у вас залишається час для себе, своєї сім’ї, друзів?

— Коли з’являється вільний час — подорожую. Я з товаришами об’їхав майже всю Україну та кілька зарубіжних країн.

— Які у вас захоплення?

— Крім подорожей — гарна музика (люблю класику, а з сучасних українських гуртів — “Кому вниз”, “Плач Єремії”, “Океан Ельзи”, ВВ). Вважаю себе футбольним уболівальником, особливо коли грає національна збірна.

— Як людина життєрадісна ви, мабуть, знаєте багато кумедних історій. Розкажіть читачам “Хрещатика” одну з них.

— Залюбки. У Лондоні мені розказали анекдот, який показує зразок співпраці преси та влади. Місцева газета вийшла із заголовком на першій шпальті: “Половина міської ради — злочинці”. Обурений голова ради телефонує головному редакторові й вимагає негайного спростування. Наступного дня в газеті виходить стаття під величезним заголовком: “Половина міської ради — не злочинці”.

Із досьє “Хрещатика”

Тарасові Анатолійовичу Шамайді 29 років. Народився в робітничій родині у Полтаві. Закінчив Інститут журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював у столичних газетах, очолював прес-службу Народного руху. 1998 року обраний депутатом Київради по 42-му округу (на Оболоні). Член постійної комісії з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку. Координатор фракції Українського народного руху в Київраді. Заступник голови Київської організації Руху. Член ради Всеукраїнської коаліції молоді “Наша Україна”. Керівник департаменту регіональної політики та місцевого самоврядування Фонду підтримки молодіжних демократичних ініціатив. За гороскопом – Рак. Дружина Ліліана – аспірантка Київського університету культури і мистецтв.

Депутат Київради по 42-му виборчому округу

Оболонського району столиці Тарас Анатолійович Шамайда

приймає кожної першої і третьої середи з 16.00 до 19.00

за адресою: Київ, вул. Прирічна, 9,ЖЕК № 10, другий поверх.

Адреса для листів: 04080, Київ-80, а/с № 50.

E-mail:info@mr.org.ua

Богдана БАБИЧ “Хрещатик”

прочитало 8221 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.6629 sec