images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
14:00 |  Цього року на низці мостів та шляхопроводів виконано капітальний ремонт
images images images
11:00 |  Третині киян "навішали" боргів. Як перевірити, справжні вони чи вигадані?
images images images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 5 грудня 2001 року, середа  №167 (1997) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
05/12/2001



images
Непіднята цілина Її спробують зорати українські землероби за допомогою німецьких ноу-хау
images
Перша українсько-німецька біржа відбулася в 1998 році й мала непогані результати. Чимало вітчизняних та німецьких бізнесменів стали партнерами, а успішні спільні проекти переконали інших підприємців у комерційній доцільності таких зустрічей. Друга біржа ”АгроКонтакти-2001”, що відкрилася минулого тижня у Києві (в приміщенні Національного аграрного університету), отримала значно більший резонанс і на політичній, і на діловій ниві.

Міжнародний форум аграріїв двох країн організували Бюро Делегата німецької економіки в Україні, Східний комітет німецької економіки та Німецько-Український Форум за сприяння українського уряду, Міністерства аграрної політики та Українського союзу промисловців і підприємців. Але не лише такий високий рівень виділили захід з-поміж подібних, що проходять у столиці чи не кожного місяця. Є ще ціла низка важливих моментів, які характеризують значущість цієї зустрічі.

Нинішня біржа зібрала значно більше представників ділових кіл з обох сторін, ніж попередня. Адже інтерес до нашої країни підвищується пропорційно із реаліями, які маємо внаслідок економічної реформи (про що, до речі, свідчить стале зростання внутрішнього валового продукту) і, зокрема, зміни у сільському господарстві. Тут темпи розвитку перевищують не лише показники пострадянських країн, а й деяких європейських. За словами віце-прем’єр-міністра України Леоніда Козаченка, який взяв участь у прес-конференції, за результатами біржі, товарообіг між обома країнами нині — один мільярд доларів. А потреби в оновленні, приміром, лише нашої сільськогосподарської техніки обчислюються сумою понад 50 мільярдів гривень. Аби такі кошти у вигляді інвестицій, кредитів, лізингу спрямувати на потреби українських машинобудівників, то через декілька років ми б не мали клопоту з тракторами і комбайнами (нині їх доводиться щовесни буквально складати заново), а відтак — з обробкою землі, сівбою та збиранням урожаю. І не обов’язково купувати машини за кордоном. По-перше, дорого. Митні пільги мають лише постачальники в Україну головних вузлів та комплектуючих. По-друге, досвід останніх років свідчить про те, що деталі до імпортних машин можуть виготовляти й наші умільці. Була б лише технічна документація на сучасну сільськогосподарську техніку і кошти, щоб поставити її на потік!

Ще один перспективний напрямок співпраці — рослинництво. У німецьких фермерів урожайність сільськогосподарських культур удвічі вища, ніж у нас. Але ми залучаємо в галузь у вісім разів менше ресурсів. Аби фінансування збільшити хоча б на 20 відсотків, вийшли б на рівень світових стандартів. Скажімо, виноробство в Україні за останні два роки удвічі наростило потужності. Нині у цій сфері працює понад 200 підприємств. Але технології вирощування винограду і виготовлення вина, обладнання дуже недосконалі. Німецькі колеги значно випередили нас. Урожай тамтешні виробники спиртного скупили до... 2005 року! Якщо у Європі популярний вислів: хто не пив білого німецького вина — той не жив, то у нас поки що лишається актуальним інший вислів: хто вип’є нашого вина — той довго не житиме. І це — попри однакові кліматичні умови, адже виноградні плантації в Німеччині і в Україні (наприклад, Херсонська область) розташовані на одній широті. Але ж наша продукція конкурентоспроможна на німецькому ринку?

— Крім традиційних молока, цукру, ми експортуємо до Німеччини у великій кількості концентрат яблучного соку, бо він — найкращий, — сказав на прес-конференції пан Козаченко.— А спільне українсько-шведське підприємство “Чумак” продає німцям томатну пасту і вже захопило майже п’ять відсотків тамтешнього внутрішнього ринку. Причому сплачує 60 відсотків увізного мита! Уявіть собі, яким попитом користується українська продукція, якщо її вигідно завозити навіть за таких шалених зборів? До речі, маркетингові дослідження цієї фірми свідчать: як тільки Україна приєднається до ГАТТ-СОТТ (європейська організація з якості) і таким чином увійде у зовсім інше, ліберальніше митне поле, консервована продукція спільного підприємства завоює до 30 відсотків німецького ринку. Донедавна лідером з виробництва такого виду харчів вважалася Туреччина. Але там овочі та фрукти вирощують цілий рік, земля не відпочиває і доводиться “підтримувати” її пестицидами й мінеральними добривами. Наш товар чистіший: з одного боку, бракує хімікатів, з іншого — українці здавна культивують органічні добрива. А ще остання інформація: маємо контракт на півмільйона тонн продовольчого зерна, яке на пільгових умовах експортуватимемо до Європи. У тому числі й до Німеччини.

Допомагатимуть німецькі фахівці українцям і у вирощуванні сортового та елітного насіння. За словами співголови німецько-української комісії з насінництва пана Дітера Рюккера, рівень підготовки наших учених їх повністю влаштовує. Вже навіть є зразки спільної продукції: сорти, виведені селекціонерами двох країн. Одна проблема на кордоні — злощасне високе мито на ввезення гороху, картоплі та цукрового буряка. Воно перешкоджає двосторонній торгівлі.

— Україна має величезний природний потенціал, тобто людей, землю і бажання працювати,— сказала делегат німецької економіки в Україні пані Карін Рау.— Пропонуємо вам свої ноу-хау. Таке поєднання повинно дати обом державам дуже гарні плоди. Коли ваші аграрії міцно стануть на ноги, дійде черга до масового експорту української сільськогосподарської продукції на європейський ринок. І хоча сьогодні він перенасичений, для продовольства високої якості завжди знайдеться місце.

Звичайно, мета зустрічі німецьких і українських аграріїв полягала не в тому, щоб обговорювати питання, скажімо, зниження ставки ввізного мита на рослинницьку продукцію. Надто воно складне і вимагає прискіпливого аналізу, аргументів і зрештою вирішення на високому політичному рівні. З одного боку, нашому сільському господарству треба культивувати насіння високої якості, якого у нас обмаль. Але якщо зовсім відкрити кордони, то імпортна продукція “задушить” українських учених-селекціонерів, які ледь животіють. З іншого — треба ж нам на когось рівнятися, скажімо, на ту саму Німеччину, де досягли у цій царині високого успіху. Отже, річ у тім, щоб витримати на внутрішньому ринку певну пропорцію ввізного товару і вітчизняного. Як зауважив віце-прем’єр-міністр Леонід Козаченко, імпорт створить конкурентне середовище, нашим підприємцям доведеться піднімати планку щодо якості насіння. А коли вони це зроблять, тоді можна буде “повністю відкрити кордони для торгівлі”.

На думку Надзвичайного і Повноважного Посла Німеччини пана Дітмара Штюдемана, Україна вже вийшла на шлях економічного розвитку й успішно прямує до цивілізованого ринку. Тому німецькі фірми готові активніше співпрацювати з нами. Особливу зацікавленість виявляють середні та дрібні підприємства, які становлять кістяк німецької економіки. Вони давно працюють на своєму ринку і традиційно мають високу підприємницьку культуру на основі сучасних технологій. Нею вони готові поділитися з українськими виробниками сільськогосподарської продукції. Важливо й те, зазначив пан посол, що біржа “АгроКонтакти-2001” відбулася напередодні візиту федерального канцлера Німеччини Герхарда Шредера в Україну. Адже до складу німецької делегації повинні увійти керівники цілої низки міністерств і відомств, котрі опікуються відповідними напрямками у сільському господарстві. Крім того, керівники обох держав мають підписати спільну заяву про подальшу співпрацю у різних галузях, у тому числі й у сільському господарстві. Таким чином деякі питання, які постали під час дискусії українських і німецьких аграріїв, вирішать найближчим часом.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 5870 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
05/12/2001 | “Коротке замикання” в столичній мерії. з’єднало АК “Київенерго” і РАТ “ЄЕС Росії” на п’ять років
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2665 sec