images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 30 листопада 2001 року, п'ятниця  №165 (1995) images
images
полоса
images
images
У КАДРІ ТА ПОЗА КАДРОМ
images  
images
images
images
30/11/2001



images
Єжи Гофман: “Кастрати ніколи не любили тих, хто міг...”
images
Всесвітньо відомого режисера Єжи Гофмана пов’язує з нашим містом давня дружба. Його покійна дружина Валентина Трахтенберг — киянка. Родичі працювали на кіностудії імені Довженка. А роковини Бабиного Яру завжди кличуть Гофмана в Україну пом’янути ближніх. На ювілеї Богдана Ступки польський режисер став найпочеснішим гостем. Адже після ролі Богдана Хмельницького у ”Вогнем і мечем” гетьман української сцени теж здобув всесвітню славу.

— Ваш фільм “Вогнем і мечем” став точкою відліку відродження польського кіно. А які картини ви ще хотіли б зняти?

— Моя найбільша мрія створити свою “Сибіріаду”. Це буде фільм про хлопчика 8—14 років, засланого до Сибіру. Якби мені вдалося здійснити задум, дозволив би собі в майбутньому тільки спостерігати, як працюють інші. Уже двадцять років також прагну зняти стрічку про сестру першого польського короля Болеслава Хороброго Сигриду. Вона була дружиною короля Швеції, а після його смерті вийшла заміж за короля Данії. Хоча все життя любила морського розбійника Олафа Тригорсона. Сигрида народила п’ять синів, котрі стали європейськими монархами. Як особистість вона була унікальною. Коли коханий її зрадив, організувала коаліцію скандинавських флотів і особисто спостерігала, як у морській битві гине її пасія. Отож, можливо, зніму ще ці два фільми. Але потрібно вміти піти з рингу вчасно. До нокауту. Знаєте, час летить диявольськи швидко і неймовірно безжалісно.

— Чому польське кіно так тяжіє до історичних стрічок?

— Просто ви не ознайомлені з усіма нашими фільмами. Адже на кінофестивалі в Гдині було представлено тридцять картин, серед яких лише три-чотири зверталися до минулого. Навесні в Києві відбудеться фестиваль польського кіно, який покаже усе розмаїття нашого мистецтва. Ми теж пережили період захоплення Голлівудом. На екрані герої лаялися матом, жінки — здебільшого повії або покидьки суспільства. Люди на такі фільми спочатку охоче ходили, але потім “чорнуха” набридла. І тепер таких фільмів знімають мало.

— Чи є державна цензура?

— Ні. Заборонена лише порнографія. Але після подій 11 вересня весь світ побачив наслідки зла на екрані. Коли у стрічках торжествує насилля, молоде покоління переносить його в реальне життя.

— А молодь у Польщі любить ходити в кіно?

— У нас будується багато мультиплексів. Прокат перетворюється на великий бізнес. Чого нам не вистачає, то це закону про кінематограф. Найкращий такий закон має Франція. Тому її власне кіновиробництво надійно захищене. Кінотеатри, що показують невітчизняні, а особливо неєвропейські фільми, сплачують високі податки. Абсолютною умовою прокату є й заборона ввозити готові копії. Їх мають виробляти тільки у Франції. Але ми після правління Валенси залишилися з таким величезним дефіцитом, що до розгрібання проблем кіно дійдемо нескоро. І все ж торік Польща зайняла перше місце у Європі за кількістю проданих квитків. Але тепер у кінотеатрів багато глядачів відняли... мобільні телефони. Так, так! У нас спочатку теж сміялися, але потім збагнули, що цих “іграшок” близько 5 мільйонів, замість запланованих 700 тисяч. А це значить, що молоді люди витрачають гроші на розмови, і на кіно їх уже не вистачає. Бо квиток на гарний фільм коштує 5 доларів. Якщо запросити подругу і купити кока-колу з кукурудзяними пластівцями — це вже 12 доларів. Отож без “мобілки” ходили в кіно чотири рази на місяць, а з нею — тільки півтора.

— Ваша творчість обмежена лише кіно, чи є ще якесь хобі?

— Я пишу сценарії, але лише для себе. Працюю завжди з кимось, бо не вмію це робити сам. Маю комусь розповідати, диктувати. А диктофон мене не надихає. Потрібні живі очі співрозмовника. Окрім цього, більше нічим не захоплююся.

— А молоді передаєте досвід?

— Не викладаю в жодному закладі й не збираюся цього робити. Багато років я обіймав посаду художнього керівника кіностудії. І вважаю ці роки для себе пропащими, бо сам нічого на зняв. Якщо молода людина хоче чогось навчитися, для неї відчинені двері мого знімального майданчика. А спеціально розповідати мені ніколи. Життя таке багате, а я ще не все побачив, не все прочитав, не з усіма випив. Маю на увазі не гидке споживання горілки. Адже ніколи не пив наодинці і не похмелявся. Обожнюю гарний стіл, компанію цікавих людей. А час летить! Знаєте, через чотири місяці мені виповниться 70 років. Мій дід у цьому віці вважався дуже старим. А моя професія режисера — третя за виснажливістю організму після льотчика-випробувача і космонавта. Треба постійно зціплювати зуби, витримувати психофізичні перевантаження, бути наполегливим. Фільм “Вогнем і мечем” ми пробивали 11 років!

— Юрій Іллєнко пообіцяв, що картина “Молитва за гетьмана Мазепу” стане гідною відповіддю вашому “Вогнем і мечем”.

— Буду цьому тільки радий. Бо добре пам’ятаю славний період українського кіно, розпочатий “Тінями забутих предків” Параджанова, “Камінним хрестом” Осики, “Білим птахом з чорною ознакою” Іллєнка. Чудово, якщо “Мазепа” стане у цьому великому строю. Адже є країни, що ніколи не мали власного кінематографа. Скажімо, Вірменія. Україна виростила славетних художників, великих майстрів і власне неповторне кіно! Зауважу тільки, що, знімаючи “Вогнем і мечем”, я не збирався ставити запитання, на які б чекав відповіді.

— Як ви оцінюєте роль Богдана Хмельницького в історії наших народів?

— Як і кожна історична постать, Хмельницький неоднозначний. Не все так вийшло, як він думав і мріяв. Шансів створити самостійну державу у нього не було, оскільки це не відповідало інтересам Росії і Туреччини. Окрім цього, існував ще закон ієрархії. Султан, король, цар зверталися один до одного “брате”. Бо були братами по харизмі. Людина з низів, Хмельницький стати поруч з ними не мав права. Це суперечило етикету. Але якщо гетьман не приніс Україні матеріальної вигоди, то в духовному сенсі до його героїчної легенди зверталися потім усі покоління українців. Вони пам’ятали про час, коли були в славі. Вважаю, що для національної свідомості не вистачило б згадки лише про те, що Україна — нащадок Київської Русі. Богдан — символ нації.

— А що ви можете порадити українським кінематографістам?

— Кіно — це сплав мистецтва з виробництвом, на відміну від живопису або музики, що самодостатні. Кіно — дорога забава. І для того, щоб жило, йому потрібен глядач. Воно вийшло з балагана, як і театр. Отож які б філософські “навороти” ми йому не ліпили, це мистецтво для мас. Не потрібно в кіно самовиражатися. Робіть його цікавим. А глядачі прийдуть у кінотеатри, якщо матимуть кошти. Тому я бажаю Україні добробуту. А щодо журналістів, то зауважу: якщо у вас будуть переважати критики, котрі ненавидять власне кіно, воно не стане на ноги. У нас такі писаки теж є. Але ж кастрати ніколи не любили тих, хто міг! Тому любіть своїх артистів, режисерів, художників. Кажіть своїм творцям: “Це поки що не вершина”. Але в тому, що маєте, шукайте паростки хорошого.

— Ваша дружина киянка. Розкажіть про неї.

— Моя дружина, на жаль, уже покійна. Вона не дожила кілька місяців до прем’єри “Вогнем і мечем”. Її роль у моїй творчості неоціненна. Бо вона завжди мене підтримувала і не дозволяла сумніватися у власних силах. Це вона познайомила нас з Богданом Ступкою на роковинах Бабиного Яру. Пам’ятаю, ми потім з ним довго розмовляли в якомусь приміщенні. Згодом я побачив його на сцені й закохався в цей талант.

— Вас вважають провідником польської ідеї відродження нації, хоча за паспортом ви єврей.

— У Міцкевича мати теж була єврейкою, а Пушкін узагалі нащадок ефіопів. Мої пращури жили в Польщі з початку ХVІ століття. Вони втекли з Іспанії, рятуючись від інквізиції. Я не відрікаюся від своїх коренів, але за культурою і самосвідомістю — поляк. Хоча в 1968 році через національність мало не покинув батьківщину. Бо тоді в Польщі здійняли неймовірну хвилю антисемітизму. Я саме знімав “Пана Володиєвського”. Мої колеги хотіли влаштувати мені саботаж. На квартирі відповідні органи робили обшуки, викликали на допити, звинувачували у підриванні державного ладу. Це мене врешті довело до того, що я заявив: “Хочете, щоб я виїхав? Добре. Моя дружина має радянське громадянство. Я закінчив Московський інститут кінематографії. Отож емігрую в Радянський Союз!” Від мене одразу відчепилися, але сил зняти серіал “Пан Володиєвський” у мене не залишилося.

— А з чого нині складається ваш день?

— Я обожнюю Мазурські озера, де маю будинок. Можу годинами дивитися, як вода змінює колір, настрій. Дуже люблю природу, тому у Варшаві майже не буваю. Я тепер живу сам. Рідня дружини з Києва. Це професор Ісаак Трахтенберг та його діти Ксана Медвідь і Сергій Хотимський. Вони раніше працювали на кіностудії Довженка, а тепер живуть у Мюнхені. Ми дружимо, зустрічаємося, де тільки можемо. Моя дочка мешкає з дітьми в США. Вона одна з винахідників комп’ютера “Макінтош”. Онукам 8 і 5 років. Вони приїздять до мене на озера влітку, я до них — на Різдво. А у Польщі вже немає нікого. Працюю я лише за необхідністю. Можу байдикувати місяцями. Але коли термін здачі роботи наближається — труджуся по 8—12 годин на добу без перерви. Але для цього потрібно, щоб наді мною висів дамоклів меч.

Ліліана ФЕСЕНКО “Хрещатик”

прочитало 7576 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
30/11/2001 | Володимир Попков знімає “Ляльку”.
images
images
30/11/2001 | “Хто ви є, містер Джекі?”.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3617 sec