images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Kyiv Smart City продовжує стратегічне партнерство із Visa та Google щодо впровадження розумних рішень у місті
images images images
16:30 |  У столиці вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні
images images images
14:00 |  Віталій Кличко привітав українців із Днем Гідності та Свободи
images images images
11:00 |  З 2019 будівельні норми змінять заради комфорту людей з інвалідністю
images images images
08:00 |  До 85-х роковин Голодомору у столиці відбудуться поминальні панахиди та жалобні заходи
images images images
20:30 |  У столичній мерії відбудеться художньо-патріотичний марафон до Дня Гідності та Свободи
images images images
19:30 |  Під час навчань рятувальники відпрацювали заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
images images images
18:30 |  «Арт проти насильства»
images images images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
15:30 |  Київ працює за трьох Про це свідчить сума податків, сплачених киянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:30 |  З нагоди Дня Гідності та Свободи у столиці пройдуть меморіальні і урочисті заходи
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 27 листопада 2001 року, вiвторок  №162 (1992) images
images
полоса
images
images
КИЇВ І КИЯНИ
images  
images
images
images
27/11/2001



images
Олександр Твардовський листувався з ним, а Максим Рильський був тамадою на весіллі Професора Андрія Кулінича знають дослідники російської поезії в усьому світі
images
Про літературознавця Андрія Кулінича, якому днями виповнилося вісімдесят років, можна було б відзняти цілий серіал. Сучасний варіант “Повести о настоящем человеке”. Нащадок полтавських козаків Куліничів ріс у роки непу й колективізації, пережив голодомор 33-го, воював на фронтах Великої Вітчизняної і... Далі Андрій Васильович став режисером власної долі. Попри те, що снарядом відірвало на фронті ліву кисть, а на правій лишилося три пальці, студент Київського університету на відмінно закінчив філологічний факультет, став доктором наук, а згодом — професором. Написав, причому каліграфічним почерком, 20 монографій з історії російської поезії та 200 наукових праць, котрі видано в багатьох країнах світу. Відомий киянин першим відкрив для повоєнного покоління справжнього Єсеніна, Маяковського, Шолохова, Твардовського. В десятках університетів Східної Європи викладачі, а серед них є чимало учнів Андрія Кулінича, цитують студентам публікації цього українського вченого.

Біблія та ”Кобзар” були у хаті на видноті

Андрій Васильович народився і виріс у цілком україномовному середовищі. У селі Харківці на Полтавщині співали народних пісень, вишивали рушники, варили борщі та галушки, а від нежитю лікувалися парою з вареної картоплі. І хоча в місцевій школі вистачало досвідчених учителів, до пасічника Василя Кулінича все одно ходили по пораду, як до людини вельми авторитетної. Бо ж не кожен мав у хаті стільки книжок, а тим паче Біблію і “Кобзар”.

— Мати померла, коли мені було чотири роки,— почав розповідь Андрій Кулінич.— Батько самотужки виховував шістьох дітей. У 1933-му ми, рятуючись від голодомору, подалися в таврійські степи. Досі не можу забути повсюдного крику й плачу під час отих конфіскацій і проводжань на заслання. За більшовицькими нормами в родини мало бути не більше восьми десятин землі. Трохи заможніших називали куркулями і “прописували” на півночі... З Таврії наша сім’я переїхала до містечка Сталіно Донецької області. Уявіть, навіть у провінції в тридцяті роки існували не лише російські, а й українські, єврейські, грецькі школи. На Донеччині я і вивчив досконало російську мову. Й закохався у поезію. Однак у 1939 році вступив на геолого-географічний факультет Київського університету.

На війну студенти пішли з гвинтівками зразка 1891 року

Дослідити надра рідного краю студентові Куліничу так і не судилося. Через кілька місяців його мобілізували в армію.

— Молодь була абсолютно не підготовлена до цієї війни ані психологічно, ані технічно,— продовжує Андрій Васильович.— Від нас вимагали знати прізвища всіх вождів. І це в зенітній артилерії, де новачків повинні були насамперед добре ознайомити зі складною технікою. Коли ж 22 червня 1941 року в небі над Білорусією, а саме там базувалася наша частина, з’явилися фашистські мессершмітти, нам видали гвинтівки зразка 1891 року.

Командир зенітно-артилерійського взводу старший сержант Кулінич пройшов від Бреста до Сталінграда. Коли в липні 44-го гнали ворога з Білорусії, дістав тяжке поранення: ліву кисть відірвало снарядом, а праву перев’язали так, що ледве не сталося зараження крові. “Ампутувати”,— почув солдат крізь марення жорстокий вирок. Та хірург наполягла, щоб із сусіднього госпіталю привезли антибіотики, і таки врятувала хлопцеві руку.

— Деякі шпиталі,— пригадує мій співрозмовник,— були оснащені не гірше, аніж нинішні лікарні. Це робили переважно за кошти іммігрантів. “Моей Родине от блудного сына. Сергей Рахманинов” — побачив я табличку на металевому ліжку для післяопераційних хворих. І таких прикладів можна навести сотні. Мистецтво рятувало нас у прямому й переносному сенсі. Книжечка віршів Суркова чи переписаний вірш Єсеніна були, наче ковток свіжого повітря у сірих фронтових буднях. Кожен новий розділ поеми “Василий Теркин” Олександра Твардовського заучували напам’ять і передавали з уст в уста, ніби слова молитви...

“Ви не Рузвельт і в нас не Америка”

Андрій Кулінич чудово розумів: без руки він не зможе бути геологом-практиком. Отож вирішив опановувати іноземні мови. Та бюрократи від освіти інакше міркували щодо презентабельної зовнішності майбутніх дипломатів. “Нам не потрібні дипломати-каліки, йдіть у філологи”,— так категорично відмовили в 1944 році студенту Куліничу у приймальній комісії новоствореного міжнародного факультету Київського університету. “Але ж Рузвельт був на інвалідному візку”,— спробував заперечити він. “Ви не Рузвельт і в нас не Америка”,— грюкнули перед носом дверима.

— Вступивши на філологію, я зрозумів, що це моє покликання,— каже Андрій Васильович.— Ми частенько зустрічалися з Максимом Рильським, Володимиром Сосюрою, Юрієм Яновським. А ви б чули, які лекції читав відомий академік Олександр Білецький! Навчалися ми у приміщенні університетської бібліотеки в третю зміну — з сьомої вечора до півночі. Але ніхто не відчував утоми, навпаки — хотілося до ранку дискутувати, співати і... закохуватися у симпатичних однокурсниць. До речі, то були не просто красиві дівчата, а, як згодом з’ясувалося, і талановиті вчені. Професор Кіра Шахова — визнаний фахівець із західноєвропейської літератури, Лариса Скалозуб — фонетистка зі світовим ім’ям, чимало наукових праць написали мовознавець Маргарита Карпенко та літературознавець Зінаїда Кирилюк.

Гості кричали ”гірко” і закусували ікрою та осетриною

— Я студіювала філософію, а Андрій читав у нас лекції,— приєдналася до розмови дружина професора Тамара Олександрівна.— Півтора року зустрічалися, в гуртку вивчали разом архітектуру Києва, аж нарешті одружилися. Максим Рильський, який був опонентом під час захисту докторської дисертації мого судженого, погодився виконати роль тамади на весіллі. Важко повірити, але в 1952 році можна було дозволити собі купити до святкового столу за сто карбованців кілограм чорної ікри, за 37 — червоної і за шість карбованців — великого осетра. Зодягалися ми тоді дуже просто: чоловіки зазвичай носили військову форму, а жінки шили сукні зі штапелю “Анка”. Останнім писком моди вважалися куплені в комісійному лакові чоботи.

— Максим Тадейович був людиною вельми демократичною,— пригадує Андрій Кулінич,— життєлюб із надзвичайним почуттям гумору: умів і анекдот під чарочку розповісти, і своїх колег на місце поставити делікатно. На одному із засідань, де письменника пропісочували за націоналізм, він не витерпів і сказав співробітникові: “Теоретично, може, я і не правий, але практично скажу: ваше прізвище, пане Калюжний, перекладається як “г... південне”.

* * *

Певно, мрія кожного філолога — не просто досліджувати творчість поетів, а й спілкуватися з ними. Олексій Сурков, Костянтин Симонов, Остап Вишня, Олександр Твардовський, Михайло Шолохов — цих майстрів слова Андрій Кулінич знав особисто. В Державному архіві літератури і мистецтв навіть зберігається його листування з Твардовським та дружиною письменника Марією Іларіонівною.

— Пушкін якось сказав, що поезія має бути трохи дурнуватою. Ахматова, Гумільов, Мандельштам, як на мене, писали для вибраних. Єсенін же — для всіх,— вважає професор Кулінич.— Він доступний, лаконічний, мелодійний і водночас його лірика глибоко філософська. Єсенін — моя найпалкіша поетична любов.

Таким захопленням російською поезією завідувач кафедри історії російської літератури Київського національного університету Андрій Кулінич заразив не одне покоління своїх студентів. Серед них, до речі, і популярний поет-пісняр Юрій Рибчинський, і відомий англійський професор Річард Девідсон, і китайський бізнесмен Чен Іцзюн (він захистив дисертацію про сприйняття Маяковського в Китаї), і польський вчений Юзеф Добровольський, і сотні інших. Тож нещодавно, 22 листопада, Андрія Васильовича найчастіше вітали словами: з ювілеєм, Учителю!

Божена ДОБЖАНСЬКА “Хрещатик”

прочитало 9392 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.6343 sec