images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Спецтехніка знаходиться у стовідсотковій готовності до зимового періоду
images images images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 16 листопада 2001 року, п'ятниця  № 15 (1987) images
images
полоса
images
images
КУНСТКАМЕРА
images  
images
images
images
16/11/2001



images
Золото під пресом Таких великих податків на вироби з дорогоцінних металів немає в жодній країні
images

Сто років тому на Хрещатику було 38 ювелірних магазинів

Чомусь прийнято вважати, що знатні дамочки у всій Російській імперії вищали від прикрас із торговою маркою “Карл Фаберже”. Нічим крити, ім’я знамените: за ним й досі ганяються знавці і любителі старовини, відвалюючи на аукціонах за ювелірні вироби санкт-петербурзького майстра космічні суми. Проте якби хтось міг перенестися у Київ початку ХХ століття, то дізнався б, що київські вельможі мали своїх фаворитів. Одним із них був Йосип Маршак. Він почав ювелірну кар’єру 1878 року зі скромненької майстерні на Подолі. Спочатку трудився сам, мав лише кількох підмайстрів та учнів, а через десять років розкрутився до соліднішої контори на 30 робітників (до 1913 року їх уже стало аж 120) і перебрався у самісінький центр міста. У будинку на Хрещатику, 4 сяяли вітрини його магазину. Над крамницею працювала фабрика. Золоті та срібні прикраси з діамантами, перлами, самоцвітами “made in Маршак” згодом з’явилися і у магазинах Москви, Петербурга, Варшави, Тифлісу. І посипалися від модниць замовлення на ексклюзивні каблучки, браслети, кольє. Унікальні роботи київського майстра зривали перші призи та медалі на виставках у Парижі, Антверпені, Чикаго, Петербурзі. Виховав він і учнів: у 1906 році власну ювелірну справу відкрили Бриль та Гершман. Їхня фабрика розташовувалася на Хрещатику, 30. У будинку під номером 25 були фабрика та магазин першої київської ювелірної артілі, а в сусідньому — 27-му — друга артіль ВОКАСЮ, що означало “Вторая образцовая киевская артель столичных ювелиров”. На Хрещатику, 11 Яхінсон виробляв золоті ланцюги і браслети. Отак любили золотих справ майстри центральну частину міста! 1913 року, як зазначала “Довідкова книга Києва”, на Хрещатику і прилеглих до нього вулицях було 38 ювелірних майстерень і магазинів.

Бідний покупець — не друг майстрові прикрас

Сьогодні у місті прикраси можна придбати ледь не на кожному кроці: їх продають не тільки у спеціалізованих “Перлинах”, “Рубінах”, маленьких крамничках, а й у продовольчих супермаркетах. Ой, як важко пройти повз ту красу!

— До того ж ювелірні вироби цілюще діють на здоров’я,— цілком серйозно заявив мені вінницький ювелір Валентин Мальований. — Особливо корисне срібло. Ви ж загляньте у старовину, всі культові предмети у церквах — із срібла. Наприклад, у кубку з цього бактерицидного металу вода зберігається набагато довше, ніж у скляному чи фарфоровому.

Але ж кожен знає, що золото дорожче. Чому? Пан Валентин пояснив: цінність металу залежить від того, як він може вистояти під дією агресивних середовищ і від того, скільки його “залягає” у земній корі. Так от, золото є “найміцнішим горішком”: не згниває, не іржавіє, розчиняється тільки у так званій “царській” горілці — суміші азотної та соляної кислот. Що ж до його запасів, то в Україні їх явно замало. Принаймні для ювелірів. Бо вони свою дорогоцінну сировину закуповують за кордоном, переважно на Лондонській товарній біржі. До речі, це їм і вигідніше: у нас грам золота коштує 12 з половиною умовних одиниць, англійці ж продають його максимально по дев’ять з половиною доларів.

А “споживають” нині вітчизняні ювеліри 10 тонн золота на рік (видобувається ж у країні близько трьох тонн). Думаєте, багато? Якби ж то! В Україні за часів Союзу (коли за дефіцитними прикрасами доводилося вистоювати величезні черги) обробляли 20 тонн дорогоцінного металу. І це всього-на-всього на чотирьох ювелірних заводах — київському, харківському, одеському і львівському — і двох діамантових фабриках. Сьогодні в цій галузі працює до 400(!) підприємств. Щоправда, це не ті колишні промислові гіганти: на них трудяться зазвичай до 100 чоловік. Але керівники фірм кажуть, що “потягнули” б значно більше, якби закони дали розвернутися.

— У жодній країні немає такого обтяжливого податкового пресу, як у нас,— бідкається президент Асоціації ювелірів України Григорій Плющ.— А акцизний збір! Приміром, у Росії його ставка є нульовою, в Західній Європі — не більше 5 відсотків, ми ж платимо 55! Хіба можна в таких умовах розвивати галузь? Більшості наших підприємств не під силу навіть купити нормальне обладнання, працюють на старому.

А за їхні проблеми розплачуємося (у прямому розумінні!) ми. Адже всі ті податки, акцизи “лягають” на собівартість і відповідно на ціну тієї каблучки, яка вам так припала до душі і на яку так довго збирали гроші. А наша куценька купівельна спроможність знову-таки бумерангом повертається до ювелірів. От таке замкнене коло! Щоб легше було його розірвати, виробники зусилля свої об’єднали: створили Асоціацію ювелірів України. Їй скоро виповниться дев’ять років. Спочатку згуртовані золотомайстри налагоджували з “обрубаними” колишніми партнерами поставки сировини, комплектуючих, матеріалів для своїх заводів. Тоді асоціація поборола монополію держави на експорт золота — отримала статус спецекспортера української ювелірної продукції. Потім лобіювала у Верховній Раді прийняття Закону “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”. Тепер лідери асоціації намагаються проштовхнути зібрані ними документи для зниження ставки акцизного збору, які залежалися у Кабінеті Міністрів.

Дешеві коштовності не бувають із тризубом

Дизайнери кажуть, що німкені терпіти не можуть жовтого золота, зате буквально “схиблені” на строгих прикрасах з білого металу і з діамантовими скалочками (до речі, їхня пристрасть нині якраз на хвилі моди). Француженкам байдуже, якого кольору їхня дорога “біжу”, головне, аби вона блищала і було її багато. Італійки обожнюють товсті ланцюги, масивні браслети, величезні персні, рясно всіяні каменями. Найконсервативніше до ювелірних прикрас ставляться англійські леді — вони не визнають нічого, окрім класичних вечірніх аксесуарів. Ми “справжнім” вважаємо золото червоного відтінку. А на думку дизайнерів, скоро у моду ввійде жовте. Хоча поки що ювеліри експериментують із нетрадиційними кольорами і пропонують представницям прекрасної статі не тільки біле, жовте, червоне, а й зелене, сіре, голубе золото. Екстравагантно, чи не так?

Але не кожна модниця ризикує ту красу купувати. Справді, останнім часом любительки ювелірних виробів розділилися на прихильниць вітчизняних або ж закордонних прикрас. Спеціалісти кажуть: немає поганого золота стандартної проби, є різні стандарти. Тобто якщо із двох ланцюжків однакової проби один виявиться міцним, а інший — не витримає й найменшого напруження, то це зовсім не означає, що в одному більше золота, а в другому його зекономили. Просто у тих виробах різний склад домішок (лігатури).

От тут-то й заковика, бо ці аргументи підходять тільки для легальної прикраси — купленої у магазині. А ціни там ну дуже недемократичні. З цього якраз і користаються наші підприємливі “бізнесмени”: коштовності на базарах, можна сказати, доступні. Щоправда, якість того товару добряче “кульгає”: він гнеться, ламається, окислюється. Ювеліри і спеціалісти Державної пробірної служби України не радять купувати дешеві дорогоцінності з Польщі, Туреччини, Китаю. А якщо перед якоюсь “цяцькою” встояти не можете, беріть її у руки і нумо до центрального київського казенного підприємства пробірного контролю на Отто Шмідта, 26. Там візьмуть спеціальний пробірний камінь із кремнистого сланцю, проведуть вашим “зразком” по ньому риску. По кольору тієї риски з допомогою пробірної голки і хімреактивів визначать, якої проби золото у вашій обнові. Читай, скільки в ній дорогоцінного металу. А норми тут такі: якщо золота в одному грамі сплаву — третина, то воно 333 проби, якщо 58 з половиною відсотка — проба 585. Ще в Україні узаконені 375, 500, 750 і 950 проби золота і 750, 800, 830, 875, 925, 960 срібла. Отож дивіться, пані, яка цифра викарбувана на вашій каблучці, та й, головне, чи є на ній тризуб. З 1995 року він неодмінно має стояти на ювелірних виробах (навіть імпортних), бо без цього клейма ваша коштовність поза законом.

Олена ОХРІМЧУК “Хрещатик”

прочитало 10070 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
16/11/2001 | Радянський уряд міг собі дозволити відмовитися від унікальної колекції коштовностей.
images
images
16/11/2001 | Як ви ставитеся, приміром, до діамантового кольє?.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2844 sec