images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  У Києві відбулося відкриття виставки, присвяченої українському святковому вбранню
images images images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 16 листопада 2001 року, п'ятниця  № 15 (1987) images
images
полоса
images
images
СТАРОЖИТНОСТІ
images  
images
images
images
16/11/2001



images
Із купців у наймити послав “великий Жовтень” родину мецената Івана Новикова
images
Переді мною німий свідок дівочих марень, метаморфози характеру тієї, на чию долю дісталися і революція 1917-го, і громадянська братовбивча війна, і часи непу, і Велика Вітчизняна, і повоєнні руїни. Альбом Зіночки Бабкіної. Традиційні квіточки, вірші, побажання... Замріяна провінціалочка в очікуванні ”лицаря на білому коні”: ”Гдh ты, гдh ты?..” І він з’явився в особі Івана Новикова.

Наречений Зіночки мав шестеро дітей...

Іван Семенович народився 1860 року, виріс у провінції. Дядько забрав хлопчика до Києва і почав навчати торгувати. Певно, хорошим учителем був, бо згодом молодий чоловік став купцем першої гільдії, володів престижним будинком на Подолі, а також магазинами — годував киян рибою. На той час, коли познайомився з чарівною Зіночкою, мав 41 рік і шестеро діток.

Через два роки по смерті дружини вдівець почав думати про одруження. Обрати таку, котра б стала матір’ю численного сімейства і вірною подругою, нелегко. І тут прислужилася порада товариша. Мовляв, у Владикавказі в патріархальній родині живе сирота. Скромна, хороша дівчина Зіна. Дідусь — священик — і бабуся люблять онучку і хотіли б, щоб її обранцем став порядний чоловік. Іван Семенович відклав усі справи і негайно поїхав з другом на далекий Кавказ. Знайомство відбулося. Втім, заручини також. Дехто дивувався: “Як це так?! Вийти заміж за багатодітного вдівця із далекого Києва! Це ж який ризик?! Та й старший на 22 роки”. Зіні Бабкіній тоді сповнилося 18. Залишилися милі серцю місця, закохані в юнку ровесники, засмучені кавалери. Їхні заримовані зітхання фіксує маленький альбомчик:

Ахъ, зачhм ты всегда не со мною?

Ахъ, зачhм я вездh не съ тобой!

Не дано мнh знать счастье судьбою,

Приковал твои очи другой...

І стало дівчисько Зінаїдою Миколаївною Новиковою, матір’ю шести сиріток. Родина поповнювалася, і за 14 років у будинку на Верхньому Валу з’явилася гамірлива зграйка маленьких Новикових від другого шлюбу: Іванко, Аня, Катруся, Тетянка, Сима та мізинчик Георгій. Діткам тут раділи, бо жили заможно. Чоловік був у захваті від дружини. Статечний і суворий, на перший погляд, він, мов жовторотий гімназист, передає свої почуття віршами:

Смотрю не насмотрюсь я

На Зиночку мою!..

Приватний дім на Подолі експропріювала нова влада

Магазини давали неабиякий прибуток — рибу полюбляють усі. Коштів вистачало не лише для сім’ї. Про Івана Семеновича йшла слава як про щедрого мецената. Був старостою церкви Миколи Притиска і всіляко допомагав пастві. На його гроші збудували також храм Святого Серафима в Пущі-Водиці (там цілим кагалом відпочивали влітку). Тендітна Зіночка перетворилася на статечну пані. Любий чоловік, здорові й розумні дітки, достаток і щирі друзі — про що ще мріяти?!

Проте в душі оселяються тривога та страх. Це засвідчують рядки в альбомі: “Сердце, сердце! Что ты плачешь? Иль судьба тебh страшна?” Чи не дивно, як для жінки, що твердо стоїть на ногах? Передчуття біди?

1917 рік. Єврейські погроми хвилями котилися Подолом. Родина Івана Семеновича врятувала не одного гнаного, ховаючи в дальніх кімнатах від недобрих очей. Місця вистачало всім, власний будинок займав цілий квартал. (Він і донині зберігся — стоїть на розі Костянтинівської та Верхнього Валу.) На вікно виставляли ікону — знак, що тут живуть християни. Але то був лише початок випробувань.

Чоловік поїхав до Бердянська по товар. А там його революція застукала. Коли після поневірянь — добирався додому три роки — повернувся, ні дружини, ні дітей на місці не застав: найстарша донька Наталя з чоловіком-революціонером поїхала до Петрограда; Ваню забрали в ополчення, і слід його пропав; старших синів і доньок війна розвіяла світами... Експропріювали все: будинок, меблі, коштовності (Зінаїда Миколаївна кохалася в них, та й для доньок дещо приберегла у посаг), навіть особисті речі. Прихистив родину колишній їхній лікар у власній квартирі, що стала комунальною. Перегородили шафою кімнату — оце вам і окремі апартаменти. А посередині “вітальні” — замість рояля... “буржуйка”. Потихеньку збиралися докупи: в “рукавичці” тепер було їх шестеро — мама та п’ятерко діток.

Щоб вижити, подружжя шило черевики

Коли після Бердянська Іван Семенович з’явився на порозі, де тепер мешкала сім’я, його не впізнали. Стрункий елегантний чоловік перетворився на старенького зацькованого дідуся з великою бородою та запалими очима. У сірій запраній сорочці (це той, що по кілька разів на день перевдягався і був чепуруном!) та сандалях з чужої ноги.

Треба було годувати сім’ю, а як? Куди піти? Магазини, що ними володів, перейшли у власність держави. На роботу... Хто ж візьме, коли затаврували страшним словом “глитаї”.

Аби вижити, хапалися за будь-яке заняття. Скажімо, за шевство. Іван Семенович з дерев’яних брусочків вистругував колодки, сукав мотузки, а Зінаїда все те моделювала — виходили непогані черевики, які залюбки купували. Хоч на сякий-такий суп вистачало.

У часи непу стало трохи легше. Івана Семеновича запросили на посаду бухгалтера в колись власний рибний магазин. Та згодом повернулися до “соціалізму”. Знову безробіття, голод. Єдиний порятунок — товкучка на Євбазі. Продавали залишки розкошів. Те, що чудом уціліло. Хіба думала та, котра музикувала на фортепіано, любила романси, поезію, театр, що заради черствого кусня хліба йтиме спозаранку з важкими торбами на плечах на “блошиний” ринок! А Іванові Семеновичу, певно, і в страшному сні не привиділося, що працюватиме десь у Боярці на чужому полі. Та голод — не тітка. Треба для дітей заробити якусь картоплину чи буряк. Дочка Аня стала “бебзиком” (певно, від “бебі”) — доглядала чужих малюків. Чи ж про таке мріяла Зіночка Бабкіна?..

Колишня пані доживала віку в халупах

Час минав, ставав іншим світ, а з ним — і люди. Мати великої родини, що втратила все майно, мусила думати про те, як одягнути й доглянути дітей — рідних і прийомних. Отож в альбомчику з’явилися сторінки з мірками для кравецтва та рецептами, як крохмалити білизну. Втім, ці записи межують із романтичними рядками про мову квітів (“Альпийская роза — мы будем счастливы”; “Березы листъ — подойди”; “Ивовая вhтка — ты меня обидела”). А ще косметичні поради, правила поводження за столом. Жінка — вона завжди жінка. Та й синів і доньок треба в люди виводити, навчати етикету. Хоча кому все це вже було треба?!

...Невдовзі після наймитування у Боярці Іван Семенович помер у злигоднях. Вся родина перехворіла на черевний тиф, і давнішній модниці довелося розпрощатися з єдиною цінною річчю — каракулевою шубою, котра так їй пасувала.

Колишня пані мужньо витримувала удари долі. З чудового й багатого дому потрапила в напівпідвальну вологу халупу, яку утеплювали... гноєм. Лікар, котрий обслуговував їх у старі добрі часи, вжахнувся, побачивши конурку, де тулилися його пацієнти. Щоправда, ще раз вони повернулися в рідні стіни. Під час Великої Вітчизняної їхню — уже нечисленну — родину розшукала двірничка, котра пам’ятала добро, яке бачила від “гнобителів”, і “поселила” у квартирі на другому поверсі тепер уже перепланованого за соціалістичними мірками їхнього-чужого будинку. Там і пережили війну. Останнім прихистком Зінаїди Миколаївни стала невеличка кімнатка в старому приміщенні на Набережно-Хрещатицькій. Померла Новикова в 1953 році, похована на Лук’янівському цвинтарі.

Віра КУЛЬОВА журналіст

прочитало 8905 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
16/11/2001 | Колись ім’я де-Веккі знали і в Парижі, і в Російській імперії.
images
images
16/11/2001 | “Містер Гелікоптер” жив на Ярославовому Валу.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.6302 sec