images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 15 листопада 2001 року, четвер  № 15 (1986) images
images
полоса
images
images
TV-БАЧЕННЯ
images  
images
images
images
15/11/2001



images
Телебачення нам подарували... інопланетяни?
images
Завтра, 16 листопада, День працівників радіо, телебачення і зв’язку. Вітаючи телевізійників зі святом, ”Хрещатик” знайомить читачів з кухнею, що по той бік екрана. У цьому нам допомагає відомий організатор телевізійного процесу в Україні (понад три десятиліття обіймав ключові посади в системі державного телерадіомовлення), колишній член першого складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, академік Телевізійної академії України Іван МАЩЕНКО. Нещодавно з друку вийшла його чергова книга ”Міфи і реалії телерадіоефіру”. Це не тільки дослідження маловідомих сторінок історії телебачення і радіо, але часто й погляд автора під новим кутом на, здавалося б, до того добре знані факти й події.

— У своїй книзі ви ставите під сумнів земне походження телебачення. Невже нам його подарували інопланетяни?

— Я нічого не стверджую. Зважте й судіть самі. На території індійського штату Джамма під час розкопок стоянки індоарійського племені археологи натрапили на незвичайну знахідку. Це кілька тонких плит невідомої породи білого мармуру розміром півтора квадратних метра і завтовшки 4,7 сантиметра. Чим не габарити суперсучасного плоского телевізора?

Радіовуглецевий аналіз, що показав вік знахідки, сягає десяти тисячоліть. Рентгенівське просвічування плит виявило — вони нашпиговані дивовижними предметами неприродного походження, які за конфігурацією нагадують блоки з радіодеталями і комп’ютерними чіпами. Поверхня ціла й неушкоджена. Навіть використовуючи сучасні технології, неможливо вмонтувати будь-що в кам’яну породу, не пошкодивши її поверхні. Висловлюються припущення, що ці мармурові плити... доісторичні телевізори! Ось тільки як їх увімкнути?

— Вигадка вчених-фантазерів?

— У розповідях, взятих із різних джерел, де згадуються прибульці з космосу, є згадка про дивовижні камені: — “сяючі”, такі, що світяться вночі, “живі”, розрадники. Оповідки знаходять в індусів, у тібетців, а камінь Грааль знають у Європі. Як свідчать давні рукописи, на ньому виникали пророчі слова. А оглядали його в скініях-шахтах, бо там удень зображення було чіткішим, контрастнішим. Є свідчення (легенди та перекази), що в XIII столітті нашої ери Грааль ще працював. І, певне, таке тривале життя йому забезпечувало атомне джерело енергії. Недаремно у Старому Заповіті сказано, що бог Яхве вразив тяжкими хворобами філістимлян, які після розгрому альбігойців — хранителів розрадника — захопили священний камінь.

Грааль — подарунок пришельців із сузір’я Оріон. Прикметно, що слово “Христос” спочатку теж означало небесний камінь. Лише згодом стало частиною всесвітньо відомого імені. І всі релігії було засновано на вірі у камінь. Євреї — у покладений в Сіоні, християни — у Христа, мусульмани — у чорний кааб у Мецці, індуси — у вчення Упанішад.

Є інші цікаві відомості. Зокрема, у найдавніших індійських писемних джерелах Ведах неодноразово згадуються космічні дзеркала, якими користувалися боги індоарійців. За допомогою таких люстерок на будь-якій віддалі від місця події боги могли спостерігати за битвами, що відбувалися на просторах Всесвіту. Про чарівні дзеркала і чаші, у яких відтворювалися події, розповідають численні легенди народів Середньої Азії.

Деякі з перших систем механічного телебачення 30-х років XX століття теж базувалися на дзеркальному зображенні. Саме така модель апарата була на довоєнному київському телецентрі. До речі, наша столиця у першій десятці міст світу, де ще до війни почало розвиватися телебачення.

— І все ж ми святкуємо не кількатисячолітню дату заснування телебачення, а значно меншу.

— Справді. Першому науковому передбаченню домашнього екрана — понад 120 років. Початку механічного телебачення — більше 70 років, а повоєнному електронному в Україні — лише піввіку.

— Серед інших білих плям телебачення ви згадуєте Останкінську вежу. Власне, історія її спорудження викладена у попередніх книгах. А про те, що існувало й існує загадкове довкола неї,— пишете вперше.

— Останкіно, за переказами, здавна мало лиху славу. Колись там було село Осташково, а неподалік, у Мар’їному гаї, ховали прочан і бездомних людей. Такі місця називали убогими домами, або божедомками. У Москві їх було чотири. Проте потім три з них ліквідували і згодом лише до Мар’їного гаю звозили всіх, хто помер наглою смертю. Трупи хоронили лише раз на рік — у семик, тобто на сьомий четвер після Пасхи (а до того зберігали тіла у величезних ямах з льодом). Але страхітливе прокляття отієї місцини на цьому не закінчувалося. Якщо у Мар’їному гаю ховали людей, які померли від поножовщини, голоду чи холоду, то на околиці Останкіно був ще й цвинтар самогубців. А ще там начебто здавна влаштовували таємні містерії чарівники і чорнокнижники. Проте партійні бонзи, які у 60-х роках обирали місце під спорудження гігантського телекомплексу, на такі “байки” не звертали уваги. Чимало телевізійників, що працювали згодом у новому телецентрі, відчували дискомфорт.

“Невдовзі я почала помічати, що з нами стали відбуватися неприємні зміни,— згадувала Тетяна Земскова.— Жінки робилися некрасивими, збудженими. У багатьох в очах з’явилося щось трагічне. Дівчата не хотіли одружуватися, а якщо й парувалися, то часто не могли народити дитину. Чоловіки несподівано помирали: то від раку, то з незрозумілих причин. Бабуся-гардеробниця розповідала, що ночами неприкаяні душі самогубців водять танок навколо Останкінської вежі, наче мстять Богу і людям. І досі деякі психологи вважають, що у цьому районі сконцентрована чорна аура, негативна енергія, яка за допомогою телебачення передається майже по всій країні. Деякі люди категорично відмовлялися зніматися в Останкіно. А якщо й з’являлися, то передачу не дивилися. Тривалий час не дозволяв показувати себе по ящику письменник Леонід Леонов, який багато спілкувався з болгарською віщункою Вангою: начебто вона пророкувала йому випадкову смерть, якщо його зображення з’явиться на екранах телевізорів”. І Леонов відмовився знімати на відеоплівку свій творчий вечір, посилаючись на засторогу Ванги...

— Останкінський телецентр стоїть на кладовищі. Наш телеолівець на Сирці — на місці єврейського цвинтаря. Скільки було протестів проти цього будівництва!

— Справді, так і було.

— Ви згадуєте сина українського поета-демократа Павла Грабовського — Бориса, який сконструював передавальну електронну телесистему, що вперше у світі транслювала на відстань рухоме зображення. На відміну від попередніх книг докладно знайомите з маловідомими сторінками життя цього талановитого винахідника.

— Він описав принцип польоту птеродактиля, за його образом і подобою створив птаха з металу і тканини. Розповідав друзям про воїнів київського князя, які разом з кіньми перелітали через стіни Царгорода, а також про крила, які понесли нашого вітчизняного Ікара з дзвіниці. “Легенда? Небилиця? Було!” — гарячково стверджував він. Його полонила думка — створити літаючу гранату: “Якщо до звичайної ручної бомби приробити крильце, то будь-який боєць зміг би кидати її на сто метрів”. Та військові спеціалісти поставилися до цього винаходу скептично. Він задумав снаряд, швидкість якого змогла б подолати земне тяжіння, і вирватися у космічний простір. На основі нової вибухової речовини — термітного заряду — створив спеціальний патрон, сила якого порівняно із звичайним збільшилася у два з половиною раза. Однак спеціальна комісія після успішного завершення випробувань передала чудо-патрон напіваматорському воєнізованому товариству “Осовіахім”. Там цей винахід Грабовського відкинули на тій підставі, що далекобійні кулі “можуть при пораненні завдати людині... стражданнь”. Тож подальшу роботу над термітними патронами припинили.

Борис Павлович запропонував виготовити маску, за допомогою якої можна було б тривалий час перебувати під водою. І назвав її досить поетично — зябра для людини. Та відповідь від однієї організації була прохолодною: “Нині всі спортивні змагання проводять над водою. Тому немає потреби застосовувати пропоновані вами зябра для дихання людини під водою...” Шкода. Тому що зябра із силіконової тканини, що непроникна для води, але пропускає розчинене у ній повітря, знадобилися б, скажімо, підводним ремонтникам. Так чи інакше, але щось подібне до ідеї Грабовського згодом за кордоном запатентували як винахід. Після війни вченому видали свідоцтво про винахід призматичних окулярів для сліпих (помутніння рогівки). Тож не всі пропозиції Грабовського були “не від миру сього”. А його вакуумний пристрій катодного пучка, створений ще 1926 року, через тридцять п’ять років використав Борис Патон при плавленні і зварюванні металів. Написав вдячного листа винахідникові.

— Остання ваша робота розрахована не лише на фахівців, але й на широкий загал. Зокрема, багато уваги приділяється популярним телевізійним проектам. І як тільки вдалось зібрати такі цікавинки?

— Це робота не одного десятка років. Маю, наприклад, спогади редактора Центрального телебачення Сергія Муратова, який працював над програмою “Вечір веселих запитань”, що передувала “Клубу веселих і кмітливих”. А історія досить показова. Виявляється, не всі ідеї спрацьовують при створенні так званого інтерактивного телебачення, коли до нього залучається глядач.

У прямому ефірі “Вечора веселих запитань” було чимало курйозів. Один з них виявився фатальним. Текст злощасного конкурсного завдання для телеглядачів був таким: “Народна мудрість гласить: “Готуй улітку сани, а взимку воза”. Сьогодні на вулиці спекотно, але цікаво, чи готові у вас шуби, шапки, валянки? Хто першим приїде до студії у зимовому вбранні, той отримає приз”.

Більш за все були здивовані, напевно, працівники ДАІ. Вересень. Погожий вечір. У бік Університету на Ленінських горках раптом поринув натовп людей на велосипедах, мотоциклах, приватних машинах, у таксі — і всі одягнені по-зимовому! Коли всі ці ентузіасти в шубах і валянках заполонили сцену, з місця у залі зірвався секретар комсомольської організації Московського державного університету і закричав: “Комсомольці, до мене!” Півзали кинулося за ним на сцену відновлювати порядок. І все це — в прямому ефірі! На екрані телевізорів з’явилась заставка “Перерва з технічних причин” і відтоді програми “Вечір веселих запитань” більше не було в ефірі.

Валерій НОВОСВІТНІЙ “Хрещатик”

прочитало 8429 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
15/11/2001 | Микола Вересень був шокований, коли перечитував власну книгу. Яку не писав....
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.2776 sec