images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
20:00 |  На Печерську розкопали давнє поселення
images images images
18:00 |  До України завезуть надсучасні потяги
images images images
16:00 |  Віталій Кличко: Ще 40 місцевих рад приєдналися до Асоціації міст України
images images images
14:00 |  До кінця року у столиці планують оголосити тендери щодо оновлення пасажирського транспорту
images images images
12:00 |  На Співочому полі заграє осінніми фарбами Фестиваль хризантем
images images images
10:00 |  "Київводоканал" та "Київтеплоенерго" підписали угоду для оптимізації роботи зняття та опломбування квартирних лічильників
images images images
08:00 |  У Контакт-центрі відбудеться "пряма лінія" з мешканцями з питань утримання зеленого господарства столиці
images images images
06:00 |  Хронічна втома: чому виникає і чим небезпечна
images images images
03:00 |  558 млн років тому на Землі жили дікінсонії
images images images
01:00 |  Перші гумки жували ще до нашої ери
images images images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 2 листопада 2001 року, п'ятниця  №149 (1979) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
02/11/2001



images
Голгофа Богородиці Печерської, або Як загинув славнозвісний Успенський собор
images

”вид” зникав під виклик “шнель!”

Стосовно Успенського собору. Гітлерівці, мабуть, одразу виявили, що храм заміновано, бо на території Музейного городка в перші дні знайшли і знешкодили кілька вибухових пристроїв. Це дало привід німецьким саперам ретельно обстежити лаврські будівлі і подвір’я. І першу звістку про страшну загрозу мешканці почули саме від них.

“Шнель! Міни! Партизан!” Такими вигуками в середині жовтня почалося “велике переселення” лаврських постояльців із насиджених місць. Озброєні солдати недвозначно вказували на двері, а це означало, що зворотного шляху вже не буде. У триденний строк корпуси і келії Верхньої лаври звільнили від цивільного населення. Але ще протягом двох тижнів охорона пропускала на територію музею його співробітників. Попри вибухонебезпечну обстановку, німці продовжували укріпляти колишню Печерську фортецю (мабуть, нові хазяї добре розібралися з місцезнаходженням мінних зарядів). Вони встановили дві зенітні батареї: одну — в районі, де розташувався “Вид”, другу — за південним монастирським муром, уздовж вулиці Запечерної.

“Вид” — один з найгарніших куточків лаври. В усі часи цей оглядовий майданчик, об’єднаний аркбутанами з будівлею старовинної друкарні, вважався осередком паломництва найвидатніших діячів вітчизняної та світової культури. Тут милувалися задніпровськими віддалинами Пушкін, Міцкевич, Гоголь, Ломоносов, Сковорода, Бальзак, Ліст, Чайковський, Врубель. “Хто, відвідуючи Києво-Печерську лавру, не спочивав на друкарському ганку, про того можна сказати, що був у Києві і не бачив київської дзвіниці”,— писав Шевченко.

Цю місцеву традицію у другій декаді жовтня вирішила підтримати й велика група високопоставлених німецьких офіцерів. Але тільки-но вони прийшли на місце огляду, як страшенний вибух струснув землю. Опорна стіна завалилася. Працівник Музейного городка Андрій Гуржій пізніше згадував: “Мама мені розповіла, що ходила дивитися на висаджений оглядовий майданчик. Бачила шматки генеральських мундирів, погони на деревах... Вибух стався в той час, коли фашисти милувались краєвидом Києва.” Про цю ж подію колишній чиновник вермахту сказав так: “Вибух на майданчику забрав від нас багато офіцерів, унтер-офіцерів і солдатів”.

Виникає питання: коли ж було заміновано “Вид”? Відповідь однозначна: саме в той період, коли на території Музейного городка з’явилися “предмети, схожі на цеглини”. Інакше здійснити таку складну операцію в умовах підвищеної секретності та боєготовності німців було б просто неможливо.

У цій заплутаній історії є ще один загадковий штрих. Через кілька днів (а точніше — 18 жовтня) серед уламків зруйнованої стіни знайшли бездиханне тіло директора музею Шеверницького. Перед ким завинив поважний директор? Це запитання стає ще актуальнішим, коли дізнаємося про такі підробиці. Буквально через день, 20 жовтня, на квартиру заступника музею і головного хранителя фондів Чорногубова з’являються троє невідомих у німецькій формі. Спілкуючись російською, вони пропонують господарю піти з ними. Більше Чорногубова ніхто не бачив. Лише влітку наступного року в рові на дніпровських схилах знайшли його понівечений труп.

Хто і за що вбив керівників музею? Можливо, вони не так повели себе, як цього хотілося б обумовленим силам. Безперечно, дирекція заповідника знала про мінування собору. Але як це позначилося на їхніх контактах з окупантами? Відомо, що в перший день приходу гітлерівців у лавру Чорногубов передав на збереження до київського музею західного та східного мистецтва дві найцінніші реліквії Успенського собору — чудотворну ікону Успіння Пресвятої Богородиці та Ігорівську ікону Божої Матері. Через півстоліття у запасниках Державного музею українського мистецтва випадково були виявлені унікальні ікони від головного іконостасу Успенського храму. Імовірно, це теж справа рук хранителя фондів Музейного городка. Якщо так, то людина здійснила мужній вчинок в ім’я збереження духовних цінностей.

”Цей акт треба розглядати як замах на життя президента Тісо...”

Але повернімося до фатального дня вітчизняної історії —

3 листопада 1941 року. Для цього насамперед скористаємося свідченнями очевидців трагедії. Зрозуміло, ними могли бути тільки окупанти, оскільки, за їхніми твердженнями, на цей період лавра мала “особливо ретельне огороджування і сувору охорону всіх будівель”. Ось яке повідомлення надіслала в Берлін німецька розвідувальна опергрупа “С” 7 листопада 1941 року:

“Президент Словаччини Тісо відвідав Київ 3 листопада 1941 року і заїхав до лаврського монастиря. Він прибув зі своїм почтом до монастиря близько 11 год. 40 хв. І відбув з монастирської площі близько 12 год. 30 хв. За кілька хвилин перед 14 год. 30 хв. усередині собору стався невеликий вибух. Один із вартових помітив три постаті, що втікали. Їх застрелено. Кілька хвилин потому стався грандіозний вибух, який зруйнував усю будівлю собору. Вибухова речовина, ймовірно, була закладена заздалегідь. Детонації не сталося раніше тільки завдяки досконалому оточенню кордоном і дбайливій охороні всієї будівлі. Очевидно, цей акт треба розглядати як замах на життя президента Тісо...”

Ось уже шість десятиліть іде запекла дискусія — хто ж все-таки підірвав славнозвісний собор? Шукають викривальні документи. Зазвичай їх не знаходять (бо який злочинець триматиме при собі речові докази, що компрометують його). І починається традиційне перетягування каната між так званою радянською та німецькою версіями. Загадка століття... Таємниця останньої війни... Секрети спецслужб...

Але будьмо відверті. Якщо це і секрет, то, безумовно, “секрет полішинеля” — бо нічого загадкового, а тим паче таємничого, в цій резонансній справі нема. Все знаходиться на поверхні. В цьому легко переконатись, якщо зважено та об’єктивно проаналізувати всі ланки скоєного злочину. Слідство завжди цікавлять мотиви. В нашому випадку ці мотиви можуть зіграти ключову роль.

Питання перше: “Кому це вигідно? Хто з ворогуючих сторін міг наважитись на руйнування релігійної святині?”

Щодо радянської сторони, то вона поза конкуренцією. Трощити храми на світанку побудови соціалізму було справою звичною. Таким чином на цілком законних підставах знищили в Києві безцінні пам’ятники історії та архітектури — Михайлівський Золотоверхий монастир, ансамбль Братського монастиря, Десятинну церкву, церкву Богородиці Пирогощі, Микільський Військовий собор, Стовповий монастир, церкву Миколи Доброго, Георгіївський собор, храм Різдва Христового та ще кілька десятків православних святинь. Вінцем активної атеїстичної пропаганди та непримиренної боротьби з релігією стало перетворення території Києво-Печерського монастиря на антирелігійний заповідник, а Володимирського собору — на склад, потім — на музей атеїзму.

Як же повели себе гітлерівці, прийшовши до стольного граду у військовій формі з безліччю зброї і пряжками з написом “З нами Бог”? Зрозуміло, вони відкрили всі київські храми, які закрила радянська влада. Намічалася урочиста відправа в Успенському соборі Печерської лаври, про що кияни дізналися з листівок, розкиданих у громадських місцях. Це був продуманий політичний хід загарбників, який, на перший погляд, влаштовував обидві сторони. Та мир виявився крихким. На п’ятий день окупації почав горіти Хрещатик. Було підірвано комендатуру (на розі Прорізної), штаб (готель “Континенталь”), радіокомітет (на розі Інститутської) та багато інших будинків, де зручно розташувалися гітлерівці. Загинуло багато солдатів та офіцерів.

У відповідь німці стали робити облави, брати в полон заручників і тут же розстрілювати їх. Розкрутився жахливий маховик Бабиного яру. Після короткого затишшя знову почала палати центральна частина міста. Так, 1 листопада сталася велика пожежа в будинку колишньої думи (Хрещатик, 18), внаслідок якої від споруди залишились тільки каркас та стіни. Комендант Києва фон Ебергард у своїх наказах погрожував населенню посиленням каральних заходів. Ось на якому політичному тлі розгорталися події на початку листопада 1941 року.

Міни вітчизняного виробництва в руїнах храму

Питання друге: хто знищив головний храм Києво-Печерської лаври?

Незабутній Олександр Довженко після визволення Києва багато спілкувався з місцевими жителями, і це спонукало його занотувати у своєму знаменитому “Щоденнику” думку про те, що Успенський собор зруйнувала радянська підпільна агентура. “Київ — геніальне місто. Київ — старець поруйнований... Чим більше дивлюсь я на Київ, тим більше бачу, яку страшну трагедію пережив він”,— писав великий діяч мистецтв.

Радянські керівники не заперечували своєї причетності до мінування у воєнні роки стратегічних та промислових об’єктів. У той же час факти свідчать і про закладення вибухових пристроїв під цивільні споруди міста, такі, як Оперний театр, університет, держбанк, колишній Педагогічний музей, колишній Інститут шляхетних дівчат та цілий ряд житлових будинків, які в першу чергу могли стати осередком масових відвідин окупантами. А 1942 року одна з київських газет помістила фотографію гітлерівців на тлі Софіївського собору, окреслену великою “шапкою”: “Ці німецькі солдати врятували центральний храм України, знешкодивши вибуховий пристрій”.

Виникає одразу паралель з Успенським храмом. І тут не треба довго ритися в архівних документах, щоб визначити міру “нашої” участі в цій “мокрій справі”. Треба тільки трохи копнути руїни та фундамент зруйнованого храму, що з успіхом і зробили радянські сапери після визволення міста від фашистів. Саме там були виявлені міни вітчизняного виробництва, що за якихось причин не спрацювали. І якщо це можна вважати явищем закономірним, то з визначенням виконавця зловісного замислу треба ще грунтовно розібратись.

(Далі буде)

Дмитро ЛАВРОВ києвознавець

прочитало 7392 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4045 sec