images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Kyiv Smart City продовжує стратегічне партнерство із Visa та Google щодо впровадження розумних рішень у місті
images images images
16:30 |  У столиці вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні
images images images
14:00 |  Віталій Кличко привітав українців із Днем Гідності та Свободи
images images images
11:00 |  З 2019 будівельні норми змінять заради комфорту людей з інвалідністю
images images images
08:00 |  До 85-х роковин Голодомору у столиці відбудуться поминальні панахиди та жалобні заходи
images images images
20:30 |  У столичній мерії відбудеться художньо-патріотичний марафон до Дня Гідності та Свободи
images images images
19:30 |  Під час навчань рятувальники відпрацювали заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
images images images
18:30 |  «Арт проти насильства»
images images images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
15:30 |  Київ працює за трьох Про це свідчить сума податків, сплачених киянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:30 |  З нагоди Дня Гідності та Свободи у столиці пройдуть меморіальні і урочисті заходи
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 30 жовтня 2001 року, вiвторок  №146 (1976) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
30/10/2001



images
РАДИКАЛьні рішення щодо “Радикалу” прийняла столична влада, побувавши на цьому хімічному заводі під час виїзної апаратної наради
images
Відкрите акціонерне товариство ”Радикал” в останні чотири роки псувало міську статистику, тобто тримало лідерство в ”чорному” списку заводів, які не працювали жодного дня. На засіданнях ради директорів київських підприємств, апаратних нарадах у мерії, щойно розмова заходила про столичний промисловий комплекс, одразу вигулькував цей завод. Начальник київського управління статистики Юрій Близненко не раз пропонував: щось нам треба робити із ”Радикалом” — змусити його працювати або ж викреслити із переліку... Не всі знали (тим паче представники деяких електронних ЗМІ, котрі нещодавно налякали киян сюжетами про екологічно небезпечний вилив ртуті на заводі, який начебто загрожує столиці), що міська влада вже рік опікується хімічним збанкрутілим монстром. Контролює погашення недоїмки до бюджету, заборгованості із заробітної платні. А з середини серпня тут працює оперативно-рятувальна служба із Харкова, яка виграла тендер. І саме зі столичного бюджету на збирання ртуті виділено 360 тисяч гривень (вже освоєно 200 тисяч), хоча завод і підпорядкований Міністерству промислової політики...

Мертва зона чужої безгосподарності

Хвилин п’ятнадцять муніципальний “РАФ” із журналістами простояв біля прохідної заводу “Радикал”. Через переднє вікно ми бачили, як метушилися біля напіввідчинених воріт охоронці, слухаючи розпорядження по мобільних телефонах. Нарешті звідкись надійшла команда, і автобус заїхав на територію. Перше враження таке, ніби колись тут добряче “попрацювала” важка артилерія. Більшість корпусів розбито, у стінах величезні дірки, мов після прямого влучення снарядів, вибиті шибки, всюди розкидано залізяччя. Дощ, сніг, вітер і сонце доконали напівзруйновані споруди. Решту території заполонили бур’яни та кущі. Мертве виробництво оживляли лише целулоїдні червоні стрічки вздовж розбитої дороги, застережні знаки, натикані перед проходами, та люди у яскравих скафандрах і масках з балонами за плечима, що час від часу з’являлися й зникали у темних проломах.

Каустична сода та хлор, які виробляв завод із 1954 року, сьогодні були б на вагу золота і давали підприємству чималі прибутки. Це високоліквідна продукція, яку використовують для очищення питної й технічної води на атомних станціях (нині Україна змушена купувати за кордоном до 60 тисяч тонн соди). Причому, за оцінками фахівців, цих грошей вистачило б і на модернізацію виробництва, і на природоохоронні заходи, і на ліквідацію наслідків колишнього радянського господарювання. Адже за п’ятдесят років разом із газовими викидами у навколишнє середовище потрапило майже 100 тонн ртуті, її планові витрати на одну тонну продукції становили 450 грамів. Завод приватизували у 1995 році, а через рік виробництво хімічних речовин припинилося. Таку політику власників можна було б зрозуміти: не стало шкідливого виробництва — і добре. У серпні 2000 року Київський арбітражний суд визнав ВАТ “Радикал” банкрутом і дав добро на ліквідаційну процедуру. Але дехто з колишніх акціонерів опинився під слідством. Мова про те, що зупинили завод із порушенням усіх вимог природоохоронного законодавства: не вивезли залишки хімічних речовин, не поставили охорону. Й досі на території лежить п’ять тисяч тонн кам’яної солі, 117 тонн олеуму, 70 тонн сірчаної та 130 тонн соляної кислот, а головне — майже 150 тонн ртуті. За словами начальника управління екології та природних ресурсів у місті Києві Миколи Мовчана, майже 100 тонн її зберігається в спеціальних заварених електролізах (ваннах), отож не витече. “Живе срібло” обережно зіллють у спеціальні бочки й відправлять у Горлівку (Донецька область). Там його перероблятиме товариство з обмеженою відповідальністю “Микитртуть”, яке давно спеціалізується на цьому. Отже, хвилюватися не треба. Інша річ, що на двох поверхах заводського корпусу накопичилося 44 тонни ртутьвмісних шламів. Майже 20 тонн їх уже зібрали рятувальники, запакували в спеціальну тару і незабаром відправлять на переробний завод.

...Біля цеху електролізу Київський міський голова Олександр Омельченко уважно вислухав пояснення керівника оперативно-рятувальної групи.

— Ми вже вичистили від шламів перший поверх, підчищаємо другий,— по-воєнному доповів Юрій Куліш.— Гадаю, за межі цеху ртуть не потрапила — пішла по лотковій каналізації (яка не з’єднана з каналізацією підприємства і міста) і нагромадилася в спеціальних уловлювачах. Звідти ми її вибираємо. Нас тут працює десять чоловік. Такої кількості людей вистачить, аби очистити від небезпечних залишків устаткування й підлогу. Зливати ртуть могли б і колишні працівники заводу, але приміщення в аварійному стані, тому займатися цим можуть лише професіонали. А технологи, які трудилися тут багато років, постійно консультують нас.

Олександр Олександрович подякував мужнім хлопцям за небезпечну й відповідальну роботу, а з нагоди Дня рятівника вручив їм іменні годинники — безпосередньо на робочому місці.

Коли ламати важче, ніж будувати

В актовому залі компанії “Беарс”, головний офіс якої розташований неподалік місця “екологічної катастрофи”, учасники виїзної апаратної наради детальніше проаналізували ситуацію на “Радикалі”, поділилися думками, наскільки вона небезпечна для киян. Зійшлися на одному: те, що сталося, екології Києва не загрожує. Надзвичайної ситуації, пов’язаної із забрудненням ртуттю повітря та води, не існує. Так, є окремі місця, де випаровування ртуті вищі за норму. Але завдяки тому, що температура надворі низька й знижуватиметься з настанням холодів, на мешканців навколишніх будинків це не вплине. Забруднено хімічними відходами і потребує рекультивації лише 10 із 70 гектарів заводської площі.

За словами Олександра Омельченка, з першим етапом начебто все зрозуміло: до кінця листопада рятувальники ліквідують наслідки чужого нехлюйства. Прокуророві міста Києва, начальнику столичного Головного управління Міністерства внутрішніх справ доручать прискорити розгляд кримінальних справ щодо колишніх акціонерів, а Київрада повинна ухвалити рішення про передачу акцій, які залишилися, у власність місцевої громади міста. Аби заспокоїти мешканців столиці, найближчим часом відповідні служби зроблять повторні аналізи землі й атмосферного повітря як на заводі, так і на прилеглій території. Результати обов’язково дійдуть до мас-медіа. Їх прокоментують фахівці.

— У телевізійних репортажах про “ртутний скандал” увесь час лунало словосполучення “міська влада”,— зауважив столичний мер.— А це вже політичний бік справи. Тому я попросив фахівців підготувати довідку по заводу. Хто справжній власник? З якою метою його приватизували? І незабаром кияни поіменно знатимуть “справжніх героїв” — винуватців того, що сталося. А поки що долю підприємства вирішуватимемо ми. У народі кажуть: руйнувати — не будувати. В цьому випадку якраз навпаки: ліквідувати виробництво буде важче, ніж створити нове. До кінця року завершимо другий етап: підготуємо й затвердимо техніко-економічне обгрунтування. Профінансувати роботу повинні як місто, так і міністерства з надзвичайних ситуацій та промислової політики. А тоді побачимо, як бути далі. Є різні думки: одні спеціалісти пропонують посадити тут дерева, інші кажуть, що на повну реабілітацію цих площ знадобиться 10—15 років і, як мінімум, 30—35 мільйонів доларів.

Соцмістечко просить тепла

Цей мікрорайон у теперішньому Деснянському (колись Дніпровському) районі виник у повоєнні роки поряд із промисловою зоною, одночасно із заводами “Радикал”, “Хімволокно”, Дарницьким шовковим комбінатом. І проживають у ньому переважно ті, хто працює чи працював на цих підприємствах. Колись зручні й затишні будиночки у два-три поверхи серед лісу з часом перетворилися на аварійні, занедбані споруди посеред сучасного масиву. Але не це хвилювало їхніх мешканців минулої п’ятниці...

На столичного мера тут чекали давно. Тільки-но Олександр Омельченко вийшов із автобуса, його обступив чималий гурт.

— Я начальник ЖЕКу, який обслуговує будинки, що перебувають на балансі заводу “Радикал”,— хвилюючись, розповідала молодичка.— Тепло дали на весь мікрорайон. У будинках на сусідній вулиці, які належать заводу “Хімволокно” і фабриці “Дарні”, батареї гарячі, а у нас — холодні. Заступник начальника мереж Дарницької ТЕЦ пояснює це так: мовляв, під землею блукаючі електричні струми, труби увесь час пробиває напруга, і взагалі ми споживаємо забагато тепла. Тому заслінку на тепловому розподільнику зняли й поставили на її місце шайбу, начебто так краще регулювати температуру води. Але ж нам від цього не жарко, а зимно. У кожному такому помешканні 20 квартир і практично всюди є малі діти.

Вислухавши ці та інші претензії, Олександр Олександрович заспокоїв людей. Швидко зв’язався по мобільному телефону з головою правління акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”: “Під’їжджайте разом із директором Дарницької на Соцмістечко”. Тут на вас чекатиме мій заступник Фоменко. Будете доти, доки у будинках не стане тепло”. А відповідному управлінню мер доручив за тиждень зробити інвентаризацію усіх цих малогабаритних споруд. Можливо, десь років через три-чотири тут з’являться багатоповерхівки або престижні котеджі для заможних.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 9701 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.5924 sec