images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
14:00 |  Без секретів і втрат: усю інформацію БТІ столиці оцифрують
images images images
11:00 |  За отриманим у листопаді рахунком-повідомленням кияни можуть сплатити за усі житлово-комунальні послуги разом або за кожну окремо
images images images
08:00 |  Софію Київську підсвітять фіолетовим кольором до Міжнародного дня передчасно народжених дітей
images images images
19:00 |  Вперше в Україні театр ожив в бібліотеці
images images images
17:00 |  Зима прийшла на два тижні раніше норми і йти не планує
images images images
14:00 |  Киянам порадили "легалізувати" домашніх улюбленців
images images images
11:00 |  Ключовою темою Інвестиційного форуму міста Києва 2018 стануть інновації
images images images
08:00 |  Синоптики знову попередили про ожеледицю
images images images
17:00 |  Уперше українською:
images images images
14:00 |  Станція метро "Виставковий центр" може отримати новий вихід
images images images
11:00 |  Перо й до Києва доведе: у столиці відбудеться фінал "Лескара 2018"
images images images
08:00 |  У касах столичного метрополітену встановили банківські термінали
images images images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 жовтня 2001 року, п'ятниця  №145 (1975) images
images
полоса
images
images
ЛЮДИНА, МІСТО, КРАЇНА
images  
images
images
images
26/10/2001



images
Геннадій БОРГУЛЕНКО: “Я п’ю спиртне регулярно. щодня. За наказом ” Аби вивідати секрети Київського виноробного заводу, конкуренти інколи вдаються навіть до промислового шпигунства
images
Якщо торгові марки “Немірофф”, “Союз-віктан” існують по сім-вісім років, то “Княжому граду” немає ще й трьох. Проте за цей період оновлений Київський виноробний завод постійно в п’ятірці найкращих у своїй галузі. Причому нагороди отримує чесно, без підтасовок.

— На недавній виставці “Алкософт” у Пушкінському парку столиці трапилася скандальна історія,— розповідає заступник директора з питань виробництва Київського виноробного заводу Геннадій Боргуленко,— результати дегустації мінеральних вод вразили всіх. Звичайна газована столова вода одного з виробників, яку беруть із свердловини, обійшла “Боржомі”. Уявляєте? “Боржомі”, який уже весь світ об’їхав, медалі нікуди чіпляти, зайняв друге місце! Зчинився великий галас, а наступного дня був дегустаційний конкурс горілки. Її теж втемну дегустують.

— Себто як?

— Що таке темна дегустація? Коли всі пляшки, представлені на конкурс, відкриває лише одна людина. Наливає бокали, прикріпляє номерочки і тільки йому відомо, який зразок під яким номером. Буває також подвійна анонімність, коли інша людина переливає вино або горілку в інші склянки, ставить інші номери і заносить ці дані у перекодирувальну таблицю — що було другим, стало четвертим, третє — сьомим і так далі.

Не відаю про анонімність на цьому конкурсі, але те, що він після згаданого скандалу, був справді об’єктивним — це точно. Так ось, з’ясувалося, що гран-прі — в горілки “Княжий град” Київського винзаводу. Золота медаль — також у нашої “Київської”, срібну отримало “Золоте кільце”. Всі шість зразків, представлені на конкурс, нагородили медалями. Причому, що особливо важливо, це була продукція прямо із цеху. Хоча зазвичай підприємства на дегустаційні конкурси спеціально готують свою продукцію у лабораторіях. Ми принципово такого не робимо. І, схоже, незабаром, частково дякуючи саме цьому, отримаємо надзвичайно перспективний контракт.

— Який саме?

— Посол однієї з наймогутніших держав вирішив зайнятись алкогольним бізнесом. Власне, перед цим йому офіційно доручили дослідити наш ринок. Завдання полягало в тому, щоб у різні часові інтервали з різних магазинів купувати продукцію різного розливу різних торгових марок і методом порівняння з’ясувати, наскільки добра і стабільна та чи та марка. Виявилося, що часто вироби одного і того ж заводу різняться між собою за якістю. А в нас не ламана крива з піками і спадами, а практично рівна лінія. Бо гроші вкладаємо головним чином в якість. По-перше, використовуємо лише спирт люкс. Поставки з одного заводу, максимум з двох: влаштовуємо тендер і вибираємо кращу продукцію. Спирт український, бо він взагалі вважається найкращим. 80 відсотків спиртової продукції в колишньому СРСР виготовлялося тут, в Україні.

Ми беремо спирт на заводі, збудованому ще за кріпацтва. Стара винокурня на Житомирщині. Там досі стоять велетенські мідні чани. За старими рецептами виготовляють солод, ферментами не користуються — все натуральне. Їздимо на пробу разом з головним технологом, вибираємо. Адже у двох бочках продукція може різнитися.

Так само й з вином. Приїжджаємо в Молдову чи Македонію, придивляємося, пробуємо. На хорошій продукції ставимо мітку, опечатуємо бочку — це наше. Потім відібрана партія потрапляє до технолога Світлани Василицької. Вона винороб від Бога. 35 років очолювала центральну українську лабораторію ще за радянських часів. А тоді вимоги були ой які! Світлана Михайлівна — легенда галузі, ми попросили її повернутися з пенсії. Стільки енергії у жінки, що будь-кому фори дасть.

В Україні для обробки вина застосовують желатин, бентоніт (інфузорна земля, схожа на алебастр чи цемент). Засипали, розмішали — і весь осад на дні. Але при цьому напій збіднюється — зникають корисні сполуки, вітаміни, світлішає, смак погіршується. Ми ж використовуємо італійські ультраохолоджувачі, які коштують понад сто тисяч доларів — обробляють вино холодом і теплом. Ці методи дозволяють зберегти всі необхідні компоненти. Крім того, вони дають напою стабільність без внесення консервантів.

Ми до всього так ставимося: якщо це фільтр-каріон, то найкращий у галузі. Німецький, скажімо. Якщо інгредієнти, то їхніх поставщиків вибираємо лише на конкурсній основі. Зате потім маємо хороший результат. Така скрупульозність обходиться недешево, але вважаємо, що якістю поступатися не можна.

Так само з водою. Беремо її з артезіанської свердловини на глибині 265 метрів юрського періоду. А потім ще й спеціально обробляємо.

— Артезіанську?

— Звичайно. Молекула аміаку, наприклад, має менший розмір, ніж молекула води. Тому нема такого сита, яке затримало б аміак, але пропустило б воду. Це роблять спеціальні монообмінні фільтри — натрійкатіонітові. У нас є американська система “Дельта-7”. Ми були одними з перших в Україні, хто її придбав. Це установка зворотного осмосу (осмос — від осмотичного тиску). Уявіть собі: стоїть потужний насос на 15 — 20 атмосфер, який через спеціальну систему мембран тисне на воду. Домішки, які потрібно видалити, відсіюються. Власне, ця технологія була колись розроблена Національним космічним агентством США для повної регенерації води на орбіті. Чому така велика увага до води на нашому заводі? Тому що від її якості залежить марка всієї продукції. В горілці лише 40 відсотків спирту, все інше — Н2О.

У нас була справжня епопея, коли запускали зворотний осмос. Здали воду на аналізи, щоб її сертифікували. Отримуємо відповідь — ваша вода не підходить. Виявляється, очищена на цій установці, вона за показниками підходить для горілки на експорт. А це — інший стандарт. Я кажу: “Стривайте, невже ми не гідні пити горілку, зроблену на такій воді, котра використовується в експортній продукції?”

— Я бачу на столі бокали з вином. Це, вибачте, для гостей?

— Річ у тім,— засміявся Геннадій, зрозумівши натяк,— що зараз за наказом мушу пити щодня. Та ще й кілька разів. І вино, і горілку. Створено дегустаційну комісію — я, головний технолог і начальник лабораторії,— яка постійно контролює якість продукції на різних етапах її виготовлення. Зробили купаж горілки у цеху — принесли на пробу. Подається на розлив — ще несуть. Поклали в лоток — знову пробуй. Кожен у своєму кабінеті. Незалежно один від одного пишемо, подобається чи ні. Коли щось не так — з’ясовуємо, чому. Інколи по п’ять-шість різних марок за день перепробуєш.

— Так і спитись недовго...

— Дегустаційна норма — 15 грамів. Та випиваю не все. Вже за ароматом, кольором можна визначити, чи хороша продукція. Півтора-два грами попробую — і достатньо.

— Геннадію, востаннє бачились з вами років десять тому. І раптом така зустріч. Пригадую, що тільки-но з’явилась наша газета, ви допомагали її становленню. Здається, навіть у штаті працювали. Відверто здивований, як можна було стати таким кваліфікованим виноробом?

— Ну, це практика. А до цього — трішки таланту. Я зараз увесь час у відрядженнях: Молдова, Македонія, Крим... І сам не знав, що зумію розрізняти високоякісну горілку, вино, спирт. А три роки тому зайнявся виноробством — і зараз непоганий фахівець.

Можу визначити, що налито, з якого сорту, сировини, якого заводу. Конкуренти стежать, куди їжджу, чим цікавлюсь. Справжнісіньке промислове шпигунство! Я покажу фото дівчини, яка з’являється через кілька днів, через тиждень там, де був я чи наш технолог. Запитує, які бочки відібрали, пропонує виробникові більшу ціну, аби перехопити продукцію. Та не завжди їй вдається, бо якщо ми вдарили по руках із поставщиками — це залізно.

— А от як відрізнити якісні напої? Бо зараз стільки підробок...

— Ось хороше сухе натуральне вино (бере бокал червоного в руки). Якщо його на столі залишити на тиждень, то з’явиться плівка, в якій оселяться мікроорганізми. Бо це — не вороже для живого середовище. Якщо ж у ньому не житиме мікроб, то ця рідина чужа і для вашої печінки, і для жовчного міхура.

— Ну а як визначити це з першого погляду?

— За ароматом, смаком... Особливо помітно, коли у вині цукровий сироп, а не виноградний, натуральний цукор — фруктоза, глюкоза. Ми таке сусло, можливо, із Іспанії будемо отримувати. Є така пропозиція звідти. Хоча це й дорогувато, але натуральний виноградний цукор — концентрат виноградного соку — важлива складова якості. Робитимемо напівсолодкі, напівсухі вина — “Каберне”, “Мерло”, “Фетяску”, “Сапераві” (у нас нині лише сухі). “Кагор” буде шикарний. Торік відзначено золотою медаллю у Петербурзі. З’явиться “Мергеретар”. Це вино, що... Е-е... Ні, його краще спробувати. Хвилиночку (дістав із шафи бутиль, налив). Ну як?

— М-да-а...

— Це із мускату “Отонель”. Десертне вино з широким розвиненим ароматом. Багатющий смак.

— Ми дещо захопилися, відволіклися. То що ж найперше вказує на високоякісну продукцію?

— Ціна. Три гривні 20 копійок у півлітровій пляшці горілки — акцизний збір. Плюс податки. Виходить, що 4,20 — 4,50 — це лише бюджетне наповнення півлітри. І якщо в магазині вона стоїть по 3,20 чи 3,50, то виробник або пірат, або ж має пільги,— а це вже нечесна гра. Особисто я п’ю нашу горілку. Цікаво, що і в Молдову поставляємо, хоча там усе життя п’ють головним чином вино. А тепер вже й нашу оковиту. Щоправда, інколи жаліються...

— На що? На головний біль?

— Ні. Кажуть, що продукція “Княжого Граду” без гальмів. Питаю, як це? Зупинитись неможливо. Немає поганих відчуттів, хоч ти лусни!

Особлива гордість — наші настоянки. Раніше директори заводів, скажімо, не дуже чесні й совісні, використовували у виробництві дешевий, неякісний спирт. Тому й казали у народі: “Від перцівки голова тріщить”. А от у нас, що в білих горілках, що в кольорових — одна і та ж основа, із зернового спирту люкс.

Ось “Горобина на коньяку” (взяв пляшку), її на заводах випускають лише влітку. Бо взимку через великі температурні перепади утворюється осад. Ми ж, завдяки головному технологові Світлані Михайлівні (це її знахідка) даємо напій в магазини цілий рік. У виробників-конкурентів — шок. Вміст — справжній сік червоноплідної і чорноплідної горобини, а також висококласний коньяк із Сімферополя. Жодних консервантів. У мене в багажнику якось усю зиму проїздила така пляшка. А зима 1999-го року була до 20—25 градусів морозу. Дістаю її — вся інеєм вкрита. Протер, дивлюся — усередині утворився стовп з льоду. Ну, думаю, гарне випробування. Розмерзлося — чиста, як сльоза.

— Відверто кажучи, очі розбігаються від такої різноманітної продукції. Навіщо стільки? Ви ж і покупців, напевно, збиваєте з пантелику щораз новинкою...

— У кожного свої захоплення. Враховуємо, прагнемо розширювати асортимент. Якщо не ти це зробиш, то хтось, твій конкурент.

Хоча зауваження слушне. Зараз ми вибираємо улюблені в народі види горілки. Деякі вже зняли з виробництва — “Сіверську”, “Галичину”, “Староруську, “Чумацький шлях”, “Екстру”, “Московську”. Поступово переходимо до випуску міцних напоїв за власною рецептурою. Це вже наша інтелектуальна власність. Можу запевнити любителів оковитої: їм смакуватиме краще.

Валерій НОВОСВІТНІЙ “Хрещатик”

прочитало 10922 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3245 sec