images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
17:00 |  Kyiv Smart City продовжує стратегічне партнерство із Visa та Google щодо впровадження розумних рішень у місті
images images images
16:30 |  У столиці вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні
images images images
14:00 |  Віталій Кличко привітав українців із Днем Гідності та Свободи
images images images
11:00 |  З 2019 будівельні норми змінять заради комфорту людей з інвалідністю
images images images
08:00 |  До 85-х роковин Голодомору у столиці відбудуться поминальні панахиди та жалобні заходи
images images images
20:30 |  У столичній мерії відбудеться художньо-патріотичний марафон до Дня Гідності та Свободи
images images images
19:30 |  Під час навчань рятувальники відпрацювали заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
images images images
18:30 |  «Арт проти насильства»
images images images
17:00 |  Північний офіс Держаудитслужби проведе пряму лінію з громадянами
images images images
15:30 |  Київ працює за трьох Про це свідчить сума податків, сплачених киянами
images images images
14:30 |  У столиці три дні триватиме Міжнародна виставка продовольчої продукції «Ukrainian Food Expo 2018»
images images images
14:00 |  У Києві відбудеться XVII Міжнародний промисловий форум
images images images
11:30 |  З нагоди Дня Гідності та Свободи у столиці пройдуть меморіальні і урочисті заходи
images images images
11:00 |  Столичні лікарі пояснили, хто не може стати донором
images images images
08:00 |  Столичні рятувальники проведуть масштабні навчання
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 жовтня 2001 року, п'ятниця  №145 (1975) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
26/10/2001



images
Голгофа Богородиці Печерської, або Як загинув славнозвісний Успенський собор
images
“Хочу побудувати собі церкву на Русі, в Києві...

Я сама прийду подивитися на церкву і в ній буду жити...”

Києво-Печерський патерик


Головний храм Києво-Печерської лаври — Успенський собор — нарешті відроджено. Та не всім відома трагічна доля цієї святині. Як же сталося, що шедевр архітектури півстоліття тому варварськи висадили в повітря? Думки дослідників розбігаються. Одні звинувачують гітлерівських загарбників, інші — радянську владу. Як колишній мешканець Музейного городка, що розташовувався на території Києво-Печерської лаври, хочу поділитися своїми міркуваннями з цього приводу.

Лавра мого дитинства іменувалася “Цитаделью”

Коли 1926 року було остаточно прийнято рішення про створення на території Києво-Печерського монастиря антирелігійного заповідника, лаврські корпуси та келії почало терміново заселяти цивільне населення. Переважно робітники заводу “Арсенал”, взуттєвої фабрики та інших навколишніх підприємств, а також інваліди, службовці, вчителі, працівники музею. Вже на початку 30-х років на території Верхньої та Нижньої лаври (в тому числі Дальні й Ближні печери) мешкали понад тисячу пролетарських сімей.

Саме в ці роки за антирелігійним осередком міцно закріпилася його офіційна назва: Всеукраїнський Музейний городок. У засобах масової інформації інколи фігурує слово “містечко”. Це неправильно. Бо в усіх документах, пов’язаних із діяльністю музею (від вивіски до квитанцій за комунальні послуги), завжди вказували: “Музейний городок”. До речі, слово таке в українській мові є, а тому перекладу не потребує.

Тільки 1944 року музей перейменовано на “Державний історико-культурний заповідник “Києво-Печерська лавра”. Але поштова адреса залишилася попередньою. Вона звучала коротко й дещо романтично: “Київ-15, Цитадель”. Поштове відділення розташувалося тут же, в заповіднику, біля центрального входу (праворуч від Святої брами) у довгій будівлі колишніх келій старців. До війни наша родина мешкала в корпусі № 20 (келії клірошан), після війни — в корпусі № 51 (нині у цьому будинку на Дальніх печерах знову розміщено келії ченців).

Оскільки Музейний городок став антирелігійним осередком, то й наочна агітація тут була в дусі того часу. Наприклад, над Святою брамою значущо красувався великий плакат: “Не ждіть рятунку ні від кого, Ні від богів, ні від царів. Позбудеться ярма тяжкого Сама сім’я пролетарів” (рядки з “Інтернаціоналу”). З боку Троїцької церкви висів транспарант ще конкретнішого змісту: “П’ятирічкою по релігії!”

Відомі слова Маркса про опіум для народу накреслили на окремому стенді біля Всіхсвятської церкви. Та найобразливіший для священницької братії вислів “прикрашав” фасад багатостраждального Успенського собору: “Ченці — кровопивці трудового народу”.

Зовнішній вигляд Великої дзвіниці у ті роки був далеко не найкращим. Обшарпані стіни, шматки обваленої штукатурки, вищерблені колони — все це, безумовно, затьмарювало етап сходження вузькими й стрімкими сходами на верхівку кам’яного велета. Але потім у відвідувачів просто дух перехоплювало від побаченого з-під широкої арки останнього ярусу!

У святкові дні мешканці цитаделі милувалися дзвіницею вночі, коли на всіх терасах споруди запалювали різноколірні ліхтарі, й тоді кам’яне диво Шеделя здавалося ілюмінованим кораблем, що пропливає крізь хмари у вічність. Але й тут без перегинів не обійшлося. Деякі ідеологи пропонували замінити хрест на бані дзвіниці п’ятикутною зіркою — так, як це зробили зі шпилем міської думи на Хрещатику, коли бронзова постать святого архістратига Михаїла змушена була поступитися революційному символові. На щастя, в лаврі до цього не дійшло.

Арештанти 37-го...

Ліворуч від Економічної брами розташувалося господарське подвір’я з великою кузнею. Сюди з усієї лаври зносили металеві вироби та конструкції, що потребували негайного ремонту. Вогнедишне горно поглинало багато палива. В студені зимові дні, коли бракувало дров, біля дверей ковальського цеху з’являлися їхні “замінники” — старі меблі, бильця, кіоти, балясини і... старовинні твори образотворчого мистецтва. Якось мій старший брат підібрав на дорозі кинуту вантажником темну дерев’яну дошку. Нею виявилося... “Богоявлення”. За твердженням фахівців, це — унікальна українська ікона XVIII сторіччя.

Та реальне явлення Бога на територію Музейного городка затримувалося. Мабуть, Господь випробовував його мешканців на міцність духу. В другій половині 30-х років над лаврою почали збиратися грозові хмари. У великі підвали 24 корпусу помістили в’язнів. Зранку й увечері їх групами виводили на прогулянку, решту часу тримали під замком. Жителі “цитаделі” говорили про арештантів пошепки. Йшов чорний тридцять сьомий рік...

Якось серед ночі довгі коридори двадцятого корпусу наповнилися гучним стукотом. Перелякані мешканці одне за одним на вимогу енкавеесівців відчиняли двері своїх квартир. Казали, що тієї фатальної ночі з лаврських будинків забрали вісімдесят чоловік. Пішла під конвоєм і моя бабуся. Лише через три місяці отримали від неї перший лист зі зворотною адресою... “СТОН” (Соловецкая тюрьма особого назначения). Абревіатура красномовно свідчила про душевний стан людей, які потрапляли у те пекло.

Уже по війні тяжкохвора жінка зустрілася зі своїми рідними. Вона годинами розповідала про Соловецький монастир, на території якого влада створила табір. Найдавнішою пам’яткою там також був Успенський собор, і це допомогло їй вижити. Бабуся молилася Пресвятій Богородиці, постійно згадуючи найдорожчу для неї київську святиню.

Але побачити Печерську церкву їй не судилося. 22 червня 1941 року бомбили Київ. Це стало прелюдією до страшної трагедії. У місті було запроваджено воєнний стан. Одягнув сіру шинелю і Музейний городок — у прямому й переносному значенні слова: золоті бані храмів і дзвіниць почали закамуфльовувати у зелений колір, об’єднуючи їх візуально з банями Хрестовоздвиженської та Всіхсвятської церков, які були замазані фарбою ще за часів громадянської війни.

Нацистський прапор над храмом

Що ближче німці підступали до Києва, то неспокійніше ставало на території музею. Частіше з’являлися військові. Час від часу в районі Соборної площі ставили оточувальні загони. Приїжджали й від’їжджали машини. Відчувалося: нам довго не протриматися. Треба було рятувати лаврське добро. Так думали мешканці, спостерігаючи за переміщеннями людей у формі.

Показовими стали одкровення дядька Михайла (Кучерука), кочегара і двірника Музейного городка. На схилі віку він зізнався журналістам, що на початку вересня сорок першого року на територію заповідника заїхало вночі кілька критих машин. Із них вийшли люди в цивільному, і один з чоловіків, назвавшись працівником НКВС, узяв у Михайла Павловича ключі від входів у підземелля, що вело до Успенського собору. Цілу ніч молодики заносили в підвали якісь предмети, схожі на цеглини, і тільки вранці залишили територію лаври.

Можливо, “предмети, схожі на цеглини”, й були матеріалом для мурування численних підземних сходів. А може...

Ранком 19 вересня жителі “цитаделі” з сумом спостерігали “конвульсії” Ланцюгового мосту через Дніпро. Його металеві ферми були занурені у воду, в повітрі стояв запах гару, і де-не-де здіймалися хмаринки диму. Міст був окрасою навколишньої місцевості, і без нього важко було уявити неповторний лаврський краєвид. Червоноармійці такі дії виправдовували: відступаючи, вони “спалювали за собою мости”. Але це сповістило киян про те, що війна вже в їхньому домі, і як незаперечний довід цього пополудні в місто увійшли передові частини гітлерівців.

Наступного ранку на територію Музейного городка крізь Святу браму в’їхала колона німецьких мотоциклістів. Зупинившись біля собору, вони розгорнули рацію і щось довго доповідали керівництву. Згодом Соборна площа була вщерть заповнена людьми. Над храмом замайорів нацистський прапор. Якісь поважні особи зверталися до натовпу з палкими промовами та обіцянками. Урочисто гуркотіли лаврські дзвони.

Надвечір декорації змінилися. Почали горіти й вибухати склади старого “Арсеналу”, що розташувався проти центрального входу до заповідника. Там багато років зберігали боєприпаси. Полум’я згодом перекинулося на Велику дзвіницю та будівлю церкви святого Феодосія за монастирським муром, зайнялися дахи лаврських келій. Німці намагалися загасити пожежу брандспойтами, з’єднавши довгі рукава з Дніпром, але чиясь “старанна” рука весь час перерізала гумові труби, і вода не надходила за призначенням.

Мої рідні часто згадували цю жахливу ніч. Вікна двадцятого корпусу виходили просто на дзвіницю. А жар був таким сильним, що потріскалося скло, і міріади дрібних скалок, розсипаючись іскрами, залітали до квартир. Деякі мешканці затуляли розбиті шибки подушками і ковдрами, що пізніше стало темою для веселих жартів. Але на той час усім постояльцям було не до сміху.

Реагували окупанти на події адекватно. Всіх жителів лаври і навколишніх вулиць призивного віку зігнали на Соборну площу, а найпідозріліших заточили під склепіння Трапезної церкви, де вже зібралося багато військовополонених. Наступного дня колону в’язнів відправили “по етапу” вулицями Січневого повстання — Кірова — Хрещатик — Червоноармійська — залізнична товарна станція. Одному з лаврських мешканців пощастило утекти від конвоїрів біля Миколаївського костьолу. Напівживий від страху він насмілився повернутися додому тільки пізньої ночі.

(Далі буде)

Дмитро ЛАВРОВ києвознавець

прочитало 8631 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3255 sec