images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 18 жовтня 2001 року, четвер  №140 (1970) images
images
полоса
images
images
ХРЕЩАТИК, 36
images  
images
images
images
18/10/2001



images
Володимир ГРИНЕНКО: “Людина має добре працювати і добре заробляти”
images
Hа зустріч із Володимиром Івановичем я прийшла раніше, бо спочатку хотіла дізнатися про нього від співробітників. Та вже прохідна і подвір’я очолюваного ним підприємства свідчили про господаря: чисто, охайно, квіти. Особливо вразили рефрижераторні автопоїзди ”Мерседес”, ”Івеко“, ”Вольво” — вимиті до блиску, вони вишикувалися, наче на параді.

Потім дізналася, що загалом тут 250 автомобілів, які готові доставити будь-який вантаж у Францію, Німеччину, Італію, Іспанію і, звичайно ж, у різні міста України. За останні роки “Рапід” вийшов у лідери вітчизняних автотранспортних фірм та компаній. 1999 року він отримав відзнаку “Міжнародна платинова Зірка за Якість”, а в 2000-му постановою Кабінету Міністрів України йому (до речі, першому серед недержавних організацій) надано статус “Національний автомобільний перевізник”. А цього року товариство перемогло в одній з номінацій у відкритому загальміському рейтингу споживчих уподобань “100 найкращих підприємств Києва”.

Рапідівці не приховували поваги до Володимира Івановича: зарплатня у них пристойна, збудували власні спортивно-оздоровчий комплекс, клуб, медичну амбулаторію, торговельний комплекс, кафе. Один із водіїв навіть зауважив: “Якби в Україні всі керівники були, як наш генеральний...” Але Володимир Гриненко собі всі заслуги підприємства не приписує.

— Ці досягнення — результат спільної праці всього нашого п’ятисотенного колективу,— сказав він на початку інтерв’ю. — Я довіряю колегам, і вони мене не підводять. Адже всі вони професіонали. Хоча й самому теж доводиться чимало крутитися. На рахунку кожна хвилина.

— Як же вам удалося звичайне АТП перетворити на таку потужну, знану в світі багатопрофільну організацію?

— Просто ми вчасно перебудувалися, знайшли нішу. Зрозуміли, що лише на міських перевезеннях не вижити. Взяли кредити, купили іномарки, стали “ходити” за кордон. Одночасно збудували митні склади, сервісні центри. І відчули стабільність. Тобто зробили себе самі, без допомоги держави. І тепер щорічно в її казну відраховуємо майже шість мільйонів гривень.

— Де берете час ще й на депутатські справи?

— За одинадцять років депутатства виробив суворий режим. Щодня встаю о шостій і не лягаю доти, поки не вирішу останню заплановану справу. Крім того, тут, на “Рапіді”, все вже відлагоджено й діє відмінно.

— У чому плюси і мінуси вашого виборчого округу?

— Він знаходиться у порівняно новому районі, де швидко виростають сучасні багатоповерхівки. Звісно, це чудово. Але є зворотний бік медалі. Будинки зводяться один за одним, а інфраструктура відстає: треба доводити до ладу дороги, облаштовувати подвір’я і дитячі майданчики, висаджувати дерева. А ще відкривати школи, магазини, комбінати побуту, думати над зручними транспортними розв’язками. Я вивчив кожен будинок на своїй території, знаю всіх начальників ЖЕКів, директорів шкіл, завідуючих дитячими садками. От разом і вирішуємо, як діяти. Так, школа №303 була дуже перевантажена, учні навчалися у дві зміни. А новий освітній заклад мали звести лише у 2002 році. По допомогу я звернувся до нашого мера. Олександр Омельченко, провівши конструктивну нараду з президентом “Київміськбуду” Володимиром Поляченком, прийняв нестандартне рішення: холдингова компанія добудувала за власні кошти школу, а місто надало їй майданчики в центрі столиці. Але на цьому крапку ще не поставлено. Плануємо відкрити ще школу, стадіон і басейн. До речі, ми першими в районі оснастили класи комп’ютерами. Це вже потім загальноміську програму з комп’ютеризації запровадили і в інших середніх навчальних закладах.

— Ваші турботи, мабуть, не обмежуються шкільними проблемами?

— Звичайно. Справ цілком достатньо. Ось улітку, наприклад, впорядкували озеро Сонячне: розчистили дно, вирівняли береги, завезли чистий пісок, встановили тенти й кабінки для переодягання, збудували два кафе. Люди задоволені вже тому, що можуть тепер відпочивати неподалік від дому. Нині займаємося спортивними майданчиками. У всіх під’їздах облаштовуємо приміщення для консьєржів. Тут теж не все однозначно. У деяких під’їздах ініціативні люди облаштували місця для сторожів за свої кревні гроші, а згодом за програмою в інших будинках це зробили за рахунок держави. До мене приходили й запитували: “Як же так, Володимире Івановичу? У них є і нові двері, й туалети, а у нас коштів на це не вистачило. Допоможіть”. І допомагаю. В наступному році, так ми вирішили, в усіх наших будинках працюватимуть консьєржі. Це не лише забезпечить лад, чистоту, якусь естетику, а ще й появу робочих місць. У 2002 році обов’язково побудуємо підземний перехід на розі Харківського шосе і вулиці Тростянецької, де трамвайна колія. Там складна транспортна розв’язка, і через велику кількість машин перехожим доводиться довго чекати, аби перейти дорогу. Не кажу вже про проблеми виборців. Допомогти всім, на жаль, не можу, але 70—80 відсотків питань, з якими до мене звертаються, все ж вирішую.

— Якби вам надали право прийняти новий закон, яким би він був?

— Закон про оподаткування громадян. Організаціям він теж потрібний, але громадянам — насамперед. Дивіться, що у нас виходить. Людина заробила, приміром, тисячу гривень, і майже стільки саме з цієї суми їй і підприємству треба віддати державі. Тому й стали подекуди видавати зарплатню в конвертах. Від цього держава лише втрачає. А якби брали, скажімо, як у Росії, лише 13 відсотків загального податку, то не було б подвійної бухгалтерії, підвищилася б купівельна спроможність... Це спонукало б до піднесення харчової і легкої промисловості (ось вам і підтримка вітчизняного товаровиробника). Знову ж таки, з’явилися б нові робочі місця, збільшилися надходження до бюджету. Я вважаю, що людина має добре працювати і добре заробляти, а пенсія — залежати від стажу роботи та її характеру. Жодної зрівнялівки.

— Володимире Івановичу, ви безпартійний за переконанням чи просто ще не знайшли підходящої партії?

— Щоб працювати на користь свого району, міста чи конкретного виборця, зовсім не обов’язково вступати до якоїсь політичної організації. Дехто йде в партію, аби потрапити до Верховної Ради. Я ж цього не прагну.

— Що вас хвилює як батька, киянина, громадянина?

— Я ніколи не визнавав позиції “моя хата скраю...” Як можна залишатися байдужим до американської трагедії, подій у Чечні, зубожіння ветеранів війни? Хвилює, хто прийде після нас. Я 18 років віддав “Рапіду”, і мені не байдуже, кому вручити кермо правління. Молодь нині прагне щось досягти в житті, здобуває належну освіту, вивчає іноземні мови, опановує комп’ютерну техніку. Але, на жаль, є й такі, котрі “заробляють” гроші сумнівними засобами. Мені не по собі, коли бачу серед наркоманок чи проституток зовсім юних дівчат. Якими вони стануть матерями, якщо ще здатні ними бути? Кажуть, у 2020 році в Україні може залишитися лише 15 мільйонів мешканців...

— Між іншим, і у вас лише один онук...

— Я вже говорив на цю делікатну тему з донькою Оленою, а вона: “Що ти, батьку, і одного виховати важко”. Хоча з чоловіком заробляють непогано. А як же тим, хто ледь зводить кінці з кінцями? Тож це питання слід вирішувати на державному рівні, в кожному місті і районі. В Києві, наприклад, існує програма будівництва житла для молодих.

— До речі, з онуком знаходите спільну мову?

— Легко. Володі пішов третій рік — вік, коли і з батьками, і з дідусями та бабусями найгармонійніші стосунки. Ось коли він підросте, тоді і можуть виникнути проблеми.

— Ваша донька виховує його так само, як ви колись її, чи вже за іншими пріоритетами?

— Пріоритети не змінилися: виховати здорову, порядну, освічену людину.

— Певно, дідусь, який очолює автомобільну компанію, дарує онукові переважно іграшкові машини?

— Не тільки. У нього багато різних іграшок. А ось у мене автомобілі були улюбленими, адже я мріяв бути водієм. Бо мій батько працював у республіканському ДАІ. Тому після восьмого класу вступив у житомирський автодорожній технікум, а потім працював і навчався на вечірньому факультеті інституту цього ж профілю.

— Мабуть, класно водите власну машину?

— А у мене її немає. Вистачає клопоту з 250 робочими, що є на підприємстві.

— А як відпочиваєте? Де буваєте? Що дивитеся по телевізору?

— Понад усе люблю природу. Де є річка, ліс — там відпочиває моя душа. Аби все встигати, потрібне здоров’я, тому щоденно бігаю, займаюся в тренажерному залі, двічі на тиждень граю у теніс. Це часу забирає мало, а сил додає багато. Із театрів перевагу надаю Національній опері. Телевізор майже не дивлюся. В кінотеатри зараз не ходжу, хоча люблю старі кінострічки — за їхню доброту і душевність. Треба більше показувати молоді фільмів про нашу історію. Аби знали й пам’ятали, бо іноді чуєш: “Змарнували ви своє життя”. Гіркі й несправедливі ці слова.

— На читання час залишається?

— Якщо відверто, то на художню літературу — ні. Здебільшого беру книжки з економіки, журнали, газети.

До речі, “Хрещатик” за останні роки значно змінився на краще. Хоча, як на мене, варто ще частіше друкувати статті на економічні теми та про позитивний досвід українських підприємств. Саме за моєю ініціативою нашу муніципальну газету передплатили всім депутатам Київради, бо не завжди за справами встигаєш її купити в кіоску чи на розкладці.

— У вас багато друзів?

— Не так багато, але я впевнений у них, а вони в мені. А ось приятелів, знайомих, колег, з якими легко й приємно спілкуватися, чимало.

— Що вам важко пробачити іншим?

— Брехню. Для мене перестає існувати той, хто обманув бодай раз. Крім того, не люблю безвідповідальних і байдужих.

— А як же з постулатом, що треба прощати?

— Тяжко мені це дається. Хоча з роками дійшов думки: треба десь і зрозуміти, і пробачити.

— За гороскопом ви Рак. Чи відповідає ваш характер тому, про що розповідають зірки?

— Повністю. Водна стихія — то моє. Відпочиваю тільки там, де є річка. З травня до листопада живу біля Десни. Яка там краса! Люблю прозору воду і прозорі взаємини між людьми. Той, хто “темнить”, має подвійне дно, не може бути моїм другом чи в моїй команді.

— І знову хочу повернутися до теми депутатства. Скажіть, навіщо воно вам?

— Особисто мені від нього нічого не треба. Маю достаток, сім’я доньки теж живе непогано. За всі одинадцять років я ніколи не користувався депутатськими пільгами, не брав путівки на відпочинок. А вирішив балотуватися, бо це дає змогу ефективніше допомагати людям. Коли комусь завдяки мені стає легше, коли чую слова вдячності, я щасливий.

Депутат Київради від 11-го округу Дарницького району столиці Володимир Іванович Гриненко приймає виборців кожного першого вівторка з 17.00 у приміщенні ЖЕКу № 907 за адресою: вулиця Ахматової, 2-а, і кожного третього четверга у приміщенні ЖЕКу № 904 за адресою: вулиця Ревуцького, 13-б.

Із досьє “Хрещатика”

Володимир Гриненко — депутат Київради трьох скликань від 11-го округу Дарницького району столиці, член комісії з питань містобудування та землекористування, радник Київського міського голови з питань транспорту. Народився 6 липня 1947 року в селі Коцюбинське Києво-Святошинського району Київської області. Після закінчення в 1972 році столичного автомобільно-дорожнього інституту працював директором станції технічного обслуговування, заступником начальника автомобільно-транспортного підприємства-11172, заступником начальника Київського міського виробничого об’єднання вантажного автотранспорту, а з 1984-го очолив АТП-13064, яке з 1994 року реорганізовано в закрите акціонерне товариство “Київська виробнича компанія “Рапід”. Заслужений працівник транспорту України. Нагороджений орденами Дружби народів і “За заслуги” третього ступеня. Безпартійний. Має доньку й онука.

Оксана МИХАЙЛЕНКО журналіст

прочитало 6908 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3107 sec