images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
22:00 |  Потужна метеохвиля накриє Землю на вихідних: як вберегтися від її наслідків
images images images
20:00 |  Чому люди переїдають: основні причини
images images images
18:00 |  У Києві дорожчає холодна вода
images images images
16:00 |  Власників незаконної реклами зводитимуть з розуму дзвінками
images images images
14:00 |  Зміни руху громадського транспорту під час проведення Всеукраїнського Свята подяки та мотопробігу
images images images
13:30 |  У Києві відбудуться змагання з велоспорту «Red bull-Володар Гори 2018»
images images images
13:00 |  22 вересня оголошено в столиці Днем жалоби
images images images
12:00 |  Під час закриття станції метро "Політехнічний інститут" пасажири можуть користуватися наземним громадським транспортом
images images images
10:00 |  "Міський магазин" розробив онлайн-карту легально встановлених МАФів
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться традиційне свято "Юнь Києва запрошує"
images images images
08:00 |  Цими днями передбачається перекриття руху транспорту на центральних вулицях
images images images
06:00 |  5 продуктів, які зникнуть через зміни клімату
images images images
03:00 |  На дні турецького озера знайшли руїни стародавньої церкви
images images images
01:00 |  Роботи-медузи спостерігатимуть за кораловими рифами
images images images
22:00 |  Зарплата військовослужбовців істотно зросте
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 21 вересня 2001 року, п'ятниця  №125 (1955) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
21/09/2001



images
1941-й. Пожежа на Хрещатику Досі ніхто не знає, скільки тоді загинуло киян і окупантів
images
Коли хід бойових дій набрав загрозливого для Києва характеру, інженерні частини 37-ї армії, якою командував генерал-лейтенант Андрій Власов, (майбутній оборонець Москви, а потім - зрадник) та відповідні підрозділи військ НКВС розпочали широкомасштабні роботи по мінуванню міста. Керувалися настановою Сталіна: створювати нестерпні умови ворогові. Отож вибухівку було закладено під усі електростанції, водогін, об'єкти залізничного транспорту, зв'язку (поштамт, телеграф, АТС), мости через Дніпро і підступи до них, усі важливі адміністративні будинки: раднарком (нині - вулиця Грушевського, 12), Верховна рада, ЦК КП/б/У (нині - вулиця Десятинна, 2), штаб КОВО (вулиця Банківська, 11), НКВС (Володимирська, 33). А також Успенський собор, оперний театр, музей Леніна (нині - Будинок учителя), окремі великі житлові будинки. Софійський собор врятував від загибелі тодішній директор заповідника архітектор Олекса Повстенко. Мінерам, які приїхали з вибухівкою до "підвалів Софії", він сказав, що таких підвалів не існує.

Тоді в Києві вперше у практиці Другої світової війни масово застосували радіокеровані вибухові пристрої. Хоч підготовчі роботи мали вестися у суворій таємниці, населення швидко дові-далося про них, не знаючи, втім, про далекосяжні наміри військових та про своє, фактично, заручництво. Так, за спогадами старожилів, до підвалів відомого київського "хмарочосу" - будинку Гінзбурга на Інститутській, 16-18 (тепер на тому місті стоїть готель "Україна") вибухівку в дерев'яних ящиках носили енкаведисти зі своєї будівлі навпроти, пояснюючи, що це вони буцімто переховують архіви!

17 вересня з Києва почали відходити частини Червоної армії. Того ж дня вийшли з ладу електростанції та водогін. Настало безвладдя. 19 вересня позаду відступаючих радянських військ підрозділи НКВС підірвали металеві ферми обох залізничних та автогужового (імені Євгенії Бош) мостів через Дніпро, підпалили дерев'яний Наводницький, поруч з яким тоді вже стирчали з води бики недобудованого майбутнього моста імені Патона. Не всі червоноармійці навіть встигли перейти на лівий берег. Того ж дня передові підрозділи німецької шостої армії увійшли в Київ. Знаючи про мінування та дослухаючись до пущеного підпільниками поголосу, нібито щойно буде ввімкнено електрику, як усе місто вибухне, німецькі сапери заходилися розміновувати ті об'єкти, про які довідалися від власної агентури та населення. Так, зокрема, було врятовано оперний театр, музей Леніна, урядові будинки. Витягнувши з будівлі музею Леніна три тонни тринітротолуолу разом з радіокерованими пристроями, німці виставили свою здобич на прилюдний огляд, глузуючи, мовляв, більшовики навіть власну "святиню" замінували!

Але 24 вересня по обіді стався потужний вибух у приміщенні "Дитячого світу" на розі Хрещатика і Прорізної, 28/2, куди населення, за наказом окупаційної влади, здавало радіоприймачі. У цьому гарному будинку містилася німецька комендатура. Від детонації спрацювали вибухові пристрої в сусідніх будинках, зокрема, в готелі "Спартак" (Хрещатик, 30/1). Відтак почалася катастрофічна пожежа головної вулиці Києва. А горіти було чому. На всіх кухнях у суліях, бідонах зберігався гас. Коли спалахнуло, винести його здогадалися не всі, адже насамперед рятували життя! До того ж дехто зумів запастися в останні дні такою кількістю гасу, що заповнив ним навіть ванни. Перегородки, перекриття, конструкції дахів були переважно дерев'яними, у сараях та підвалах повно дров та вугілля. На горищах багатьох будинків лежали заздалегідь приховані пляшки із запалювальною рідиною, відомою як "коктейль Молотова": їх мали кидати у німецькі танки, якщо ті прорвуться на Хрещатик. Отже, все це стало здобиччю вогню. Ніхто ніколи не підраховував, скільки в тих вибухах і пожежах загинуло киян та окупантів... Загасити пожежу, що блискавично поширювалася в суцільній щільній забудові центра міста, не було чим - водогін не діяв. Німці поставили на набережній Дніпра свої військові пожежні машини (київські завбачливо перегнали на лівий берег ще до підриву мостів), проклали шланги по сходах до пам'ятника Хрещення та підключили до них такі ж машини на початку Хрещатика і намагалися залити вогонь. Але всюдисущий "хтось" різав ті шланги. Над пасажем потужні хвилі розжареного повітря носили покрівельне залізо як пір'ячко. Горіло до 2 жовтня, і весь цей час стояло оточення на Володимирській, бульварі Шевченка, Липській. Вибухи й пожежа знищили Хрещатик від будинку № 5 до Бессарабки - на непарному боці, від сучасного майдану Незалежності (тоді площа Калініна) до вулиці Богдана Хмельницького - на парному, вулицю Заньковецької, Станіславського, Карла Маркса... Частково постраждали і прилеглі до епіцентру пожежі вулиці. Всередині ж цих кварталів вигоріло все дощенту. Лише окремі будівлі, що мали залізобетонні перекриття, як-от: Хрещатик, 32 (банк) та 40/2 (універмаг), Пушкінська, 7 постраждали менше. Деякі споруди підривали німецькі сапери, намагаючись зупинити просування вогню.

21 жовтня 1941 року газета "Українське слово" писала:

"Перший вибух хмарою диму затьмарив ясний день. Полум'я охопило крамницю "Дитячий світ", яка містилася на розі Прорізної та Хрещатика. З цього почалося. Вибух за вибухом. Пожежа поширювалася уверх по Прорізній вулиці і перекинулася на обидва боки Хрещатика. Вночі кияни спостерігали велику заграву, яка не вщухала, а невпинно розросталася. Жидо-большевики зруйнували водогін. Пожежу гасити було неможливо. В той час вогонь був господарем - він жер і знищував будинок за будинком. Згоріло 5 найкращих кінотеатрів, театр юного глядача, театр КОВО, радіотеатр, консерваторія та музична школа, центральний поштамт, будинок міськради, 2 найбільші універмаги, 5 найкращих ресторанів та кафе, цирк, міський ломбард, 5 найбільших готелів ("Континенталь", "Савой", "Гранд-готель" та інші), центральна міська залізнична станція (квиткові каси), будинок архітектора та вчених, 2 пасажі, друкарня, 8 взуттєва фабрика, середня школа, понад 100 найкращих крамниць. Загинуло багато бібліотек. Цікавих документів, коштовних речей. Наприклад, в київській консерваторії згорів великий орган і щось 200 роялів і піаніно. Навіть важко собі уявити і підрахувати величезні розміри цього нечуваного злочину совєтів!" Пожежу нацисти лицемірно використали, як "привід для помсти" - масової страти київських євреїв у Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року. Коли вогонь на Хрещатику вщух, німецькі сапери взялися підривати фасади тих будинків, що могли впасти, особливо на вузькій Прорізній вулиці. Згодом з цього факту не забарилася скористатися більшовицька пропаганда - бачте, "це німці зруйнували Хрещатик!"

На початку листопада 1943 року німецькі окупанти, тікаючи з Києва, так само вдалися до тактики "випаленої землі": знищили робітничі селища на Трухановому острові, Передмостовій слобідці. Запалав університет, великі житлові будинки на Липках, на вулицях Володимирській, Костьольній, Саксаганського, Великій Васильківській, Великий Житомирській, на Львівській площі... Руїни на Хрещатику у визволеному Києві розбирало все місто. Аж до теперішньої станції метро "Либідська" від головної вулиці столиці України проклали тимчасову трамвайну колію. Вантажні вагони вивозили туди щебінку та уламки будівель, що не підлягали переробці. Там ними загачували величезні кар'єри, звідки колись, на зламі XIX-XX століть, видобували зелену спондилову глину, а з неї виробляли оту міцну жовту цеглу, з якої, власне, й було вимурувано старий Хрещатик. По війні виріс новий, "кремово-кераміковий" Хрещатик. Тільки два квартали лишилися зі старих часів: від Європейської площі до майдану Незалежності та від вулиці Богдана Хмельницького до бульвару Тараса Шевченка. Конструктивістський будинок № 5 на Хрещатику поки що нагадує про стару, довоєнну так звану червону лінію забудови нашої головної вулиці. Придивіться також до будинку № 32: усі архітектурні оздоби, особливо над віконними отворами, злизав вогонь сорок першого року. Тільки над брамою, де не було чому горіти, граніт залишився у первісному вигляді. Чимало відбудовано на вулицях Архітектора Городецького, Заньковецької, Лютеранській, Пушкінській, Костьольній - із збереженням старих фасадів, але з переплануванням інтер'єрів.

Дмитро МАЛАКОВ заступник директора Музею історії Києва

прочитало 10517 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
21/09/2001 | Будинки-довгожителі ще збереглися на головній вулиці столиці.
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4003 sec