Міська влада працює над ідеєю створення Центру медицини катастроф. Для початку хочуть сформувати п'ять бригад медиків-рятувальників. Це будуть дужі, спеціально підготовлені чоловіки зі статусом рятувальника. Вони працюватимуть на місцях ДТП, пожеж, аварій на підприємствах, а також знатимуть, як діяти під час антитерористичної кампанії. Створення такого Центру — вимога УЄФА в рамках проведення Євро-2012. Служба чергуватиме під час усіх масових заходів.
У Києві незабаром з’явиться спеціальний підрозділ рятувальників. Вони мають зменшити кількість смертей внаслідок природних, техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій. Міська влада вивчає можливість створення Центру медицини катастроф. Відповідний проект рішення планують розглянути на найближчому засіданні Київради.
“Утворення такої служби буде виконанням закону про рятувальні служби та постанови Кабміну. Крім того, відкриття Центру медицини катастроф — одна з вимог УЄФА в рамках проведення футбольного чемпіонату Євро-2012. Фахівці виїжджатимуть на ДТП, пожежі, аварії на виробництві, чергуватимуть під час масових акцій”,— пояснюють у ГУ охорони здоров’я.
Столичний Центр медицини катастроф умовно буде складовою єдиної державної служби, він діятиме автономно та лише координуватиме свою роботу з іншими системами. У повсякденному житті працівники Центру реагуватимуть на щоденні, але надзвичайні ситуації міського життя.
Створення Центру медицини катастроф на початковій стадії не потребуватиме значних коштів. Його хочуть виокремити на базі служби невідкладної допомоги. Зі 150 бригад, що є в Києві, виділять 5 бригад медиків-рятувальників. Аби потрапити до цього загону, охочі мають пройти спеціальний відбір та підготовку. Швидше за все це будуть дужі чоловіки, які дуже добре знають свою справу. Крім того, їм доведеться пройти спеціальну підготовку, адже теоретично мають бути готові до участі навіть в антитерористичних заходах.
Приїхавши, наприклад, на місце ДТП, рятувальники не чекатимуть на працівників МНС, а самі зможуть з пошкодженого авто визволяти ще живих потерпілих. Саме так аналогічна служба діє в сусідній Росії.
“Створення таких бригад — позитивна ініціатива для столиці. Однак депутатам варто чітко обговорити й визначити завдання для фахівців, аби вони не дублювали “швидку допомогу”,— каже начальник Головного фінансового управління КМДА Віктор Падалка.
Якщо Центр буде створено найближчим часом, то розмістити перші бригади планують у двох точках міста. Це дасть змогу швидше доїздити до місця призначення. До 2012 року кількість бригад збільшиться. Викликати фахівців можна буде за стандартними номерами “103” та “112”. Оператор сам визначить, чи підлягає випадок під категорію надзвичайного.
У ГУ охорони здоров’я запевняють, що виокремлення кількох бригад у рятувальники не позначиться негативно на ефективності роботи служби невідкладної медичної допомоги. Нині в Україні одна бригада “швидкої” обслуговує 10 тис. населення, тоді як у Європі нормативне навантаження значно більше — 1 бригада на 50 тис. населення. Там медики не виїздять для усунення головного болю, оскільки коштує це недешево. Більшість тривожних викликів у Європі закінчуються телефонною консультацією хворого зі спеціалістом.


