images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
19:00 |  У зв’язку із погіршенням погодних умов киян просять надавати перевагу громадському транспорту та не паркувати авто обабіч дороги
images images images
17:15 |  На столицю насувається негода: киян закликають бути обережними під час ожеледиці
images images images
17:00 |  Громадскість матиме доступ до редакцій рішень Київради
images images images
14:00 |  Українці застібнуть паски безпеки навіть в автобусах
images images images
11:00 |  Київ прагне отримати статус Європейської культурної столиці
images images images
08:00 |  Для громадян із вадами зору встановлять 3D-моделі зменшених історичних пам’яток
images images images
17:00 |  Сторінки історії: папір для першої київської друкарні везли човнами 250 км
images images images
14:00 |  На столичних мостах проводять ремонти. Водіїв просять передбачати більше часу на дорогу
images images images
11:00 |  У Києві за 2-3 роки планують замінити комплексно зношені мережі у найпроблемніших мікрорайонах
images images images
08:00 |  В Україні поширюють неправду про наявність нібито епідемії чуми, сказу та промислового ботулізму
images images images
19:00 |  Україна виступить в Шанхаї на п'ятому Кубку світу з карате Кіокушинкайкан ІКО Мацушима
images images images
17:00 |  Мобільний додаток Kyiv City Guide отримав престижну міжнародну відзнаку
images images images
14:00 |  97 інформаційних табло допомагають пересуватися Києвом
images images images
12:30 |  Пам’яті академіка Олександра Топачевського
images images images
11:00 |  Для радіо та телебачення збільшили квоти на українську
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 14 листопада 2018 року, середа  №124 (5175) images
images
полоса
images
images
ЕКОНОМІКА
images  
images
images
images
10/11/2006



images
Пристрасті за Київським мотоциклетним заводом На базі цього столичного підприємства спеціальна контрольна парламентська комісія планує вперше реалізувати пілотний проект: продати виробничі корпуси разом із землею
images
Ситуація, в якій опинився “Київський мотоциклетний завод”, характерна для більшості зі 177 держпідприємств, що працюють нині в Україні й не потрапили до списку стратегічно важливих об’єктів. Тобто не можуть бути приватизованими. Із одного боку, в бюджеті бракує коштів для ефективної підтримки таких дітищ часів колишнього Союзу. З іншого — вони не можуть залучати інвестиції, бо подальша перспектива розвитку виробництв, як мовиться, туманна. Залежно від економічної орієнтації того чи іншого уряду, кількості “дірок” у загальнонаціональній скарбниці ці структури чи не щороку переходять зі стану передприватизаційної підготовки до категорії приватизаційних. І навпаки. Така шарпанина відлякує зарубіжних партнерів, які насамперед цінують стабільність і передбачуваність у ділових відносинах. Проте останнім часом держпідприємства дедалі частіше відчувають на собі пильне око приватизаторів. Головна причина — зростаюча вартість землі, на якій вони розташовані. Тепер на конкурсні торги хочуть виставляти не лише обдерті цехи (за них ніхто не дасть і ламаного шеляга), а й цілі майнові комплекси (вони потягнуть на кругленьку суму). Недавно на Київському мотоциклетному заводі відбулося виїзне засідання спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.

Кількість працівників за останніх п’ять років скоротилася з п’яти тисяч до 500 осіб

Представники державних органів влади приїхали саме на це підприємство не випадково. Як пояснив голова комісії, народний депутат Андрій Кожемякін, завод є типовим об’єктом не лише на столичних теренах, а й у масштабах України. Наступного року планує пройти процедуру приватизації. Враховуючи майбутні зміни у законодавстві, його виставлятимуть на продаж разом із земельною ділянкою. Робитимуть це вперше, тому на прикладі цього підприємства відпрацюють відповідні механізми, аби убезпечитися від помилок у майбутньому.

За словами заступника голови комісії Ірини Антипенко, від приватизації держпідприємств 2007-го заплановано отримати до державного бюджету понад 10 мільярдів гривень. Але коли список об’єктів переглянули, виявилося, що вартість майна на багатьох з них завищена. Просто за цей час керівники, аби погасити борги перед місцевими бюджетами із заробітної плати чи поповнити обігові кошти, потроху продавали незадіяні у виробництві приміщення.

— Підприємство корпоратизовано у 1995 році,— сказала пані Антипенко.— Передбачалося, що Фонд держмайна отримає 26 відсотків цінних паперів, на продаж виставлять майже 62 відсотки, решта — 12 відсотків — мала “розійтися” серед працівників заводу. Але досі було ухвалено і скасовано чимало урядових постанов, що регулюють цю сферу. Виробники скористалися такою правовою невизначеністю і, скажімо, 2002-го продали незавершений гальванічний цех (корпус № 7), підземну частину споруди на вулиці Мельникова, 89-а, а також половину корпусу № 12. 2003-го — другу половину цього корпусу та склад, 2004-го — корпус № 35, дитячий табір “Орлятко” в Ірпені (аж за 240 тисяч гривень, без урахування вартості земельної ділянки). У 2005 році — розпрощалися з корпусом № 37. Загалом усе це майно коштувало близько 23 мільйони гривень, але члени нашої комісії так і не змогли ознайомитися з усіма відповідними фінансовими документами. Отож сьогодні вартість об’єкта набагато нижча. Крім того, ми нарахували тут 95 договорів оренди з юридичними та фізичними особами (котрі не мають відношення до виробництва), більшість із них укладено до 2028 року. А якщо угоди розірвуть раніше (не компенсуючи витрат), на те є право звертатися до суду.

За останніх п’ять років кількість працівників на мотоциклетному заводі скоротилася з-понад п’яти тисяч до майже п’ятисот осіб. Продукція, яку нині виробляють, безперечно, потрібна і має свого споживача. Але для цього не обов’язково мати таку велику територію — понад 28 гектарів площі. Керівництво заводу не раз зверталося в усі інстанції, щоб їм (у разі перебазування виробництва в інше місце) виділили не менше ніж 15 гектарів, що наразі є проблематичним. Фінансові витрати з перенесення підприємства міг би взяти на себе інвестор. Для цього він мусить стати власником цілісного майнового комплексу. Однак чинне законодавство не дозволяє цього, тож треба ініціювати зміни і доповнення до нього.

Рішення про роздержавлення об’єкта було ухвалено ще 1998 року

Нині Фондові держмайна передано в управління сто відсотків акцій підприємства, які він збирається виставити на аукціон. Однак під час приватизації може виникнути проблема з подальшим використанням земельної ділянки. Заступник голови цього відомства Дмитро Парфененко розповів, що рішення про роздержавлення об’єкта було ухвалено ще 1998 року. Але за наполяганням колишнього керівника його виконання увесь час відтягувалося. 2003-го на заводі розпочали передприватизаційну підготовку, яка триває й донині. У вересні з’явилася постанова Кабміну щодо порядку продажу землі під об’єктами приватизації. Але документ виявився надто недосконалим, бо базується на такому ж законодавстві. Фонду держмайна закон про приватизацію великих підприємств делегував повноваження щодо продажу землі, на якій розташовано об’єкти приватизації. Однак Держкомзем наполягає, щоб власник такого майна мав першочергове право викупити ділянку. Правова колізія полягає в тому, що пакет акцій є предметом приватизації, але ж він “не розташований на землі”. Зрештою вийшло положення, яке регламентує аукціонний продаж землі. Проте загроза того, що власником пакета акцій стане одна юридична особа, а власником землі інша — не зникла. Безперечно, в майбутньому між ними виникатимуть конфлікти.

— Тому ми запропонували уряду, щоб нам дозволили під час перетворення цього державного підприємства на господарське товариство зарахувати землю до його статутного фонду,— наголосив пан Парфененко.— Якщо Кабмін піде на це — пілотний проект можна буде реалізувати без проблем. Єдине — потрібно узгодити дії з Київською міськдержадміністрацією, яка в принципі не заперечує проти приватизації мотоциклетного заводу, але нагадує, що земля під ним належить до комунальної власності.

Виробники планують випустити товарної продукції не менш як на 10 мільйонів гривень

Насправді не все так погано на Київському мотоциклетному заводі (єдиному, до речі, у Європі підприємстві з виробництва важких класичних машин). За 60 років він “наштампував” понад три мільйони таких транспортних засобів із колясками і без них. Нині вони бігають у найвіддаленіших куточках земної кулі. Тож покупці потребують і запасних частин. Щомісяця виробник випускає їх на 1—1,5 мільйона гривень. А цього року планують виробити товарної продукції не менш як на 10 мільйонів гривень. Її експортують до Куби, США, Франції, Італії, Німеччини, Португалії, Іспанії — загалом щороку до тисячі одиниць у 28 країн. Партнери вдосконалюють дизайн відповідно до примх тамтешніх покупців і успішно реалізують київські машини. Зарубіжних споживачів приваблює і класична форма, і потужний двигун, модернізований на базі німецького довоєнного. Крім того, машини майже повністю металеві і коштують дешевше за інші агрегати такого класу. Ведуть переговори з представниками Канади, Південно-Африканської Республіки, Афганістану. Незабаром повинні отримати європейський сертифікат вищої категорії (про екологічну безпечність продукції), щоб без перешкод торгувати на тамтешніх ринках. Але завдяки лише мотоциклам нині виживати тяжко, тож запустили лінію з виробництва причепів. Сьогодні лідирують на внутрішньому ринку країни, бо таку продукцію мало хто робить. Фахівці підрахували, якщо у виробництво вкласти до десяти мільйонів гривень, через кілька років утричі збільшаться обсяги і щороку можна буде випускати товарної продукції майже на 80 мільйонів гривень. Попит на міжнародних ринках стабільний, на відміну від вітчизняного.

— Мене призначили директором заводу в 2002 році,— розповів голова правління відкритого акціонерного товариства “Київський мотоциклетний завод” Ігор Куташев.— Підприємство на той час уже простоювало три роки, накопичило боргів на мільйони гривень. У штаті числилося 1220 осіб, які фактично працювали в інших місцях. Питання стояло руба: або ліквідовувати виробництво, або підняти його з колін. Коштів не було, тож почали здавати в оренду вільні приміщення. Але орендарі зажадали гарантій на майбутнє, тому довелося укладати з ними довготермінові угоди. Сьогодні здаємо лише 20 відсотків площі, причому за квадратний метр беремо близько ста гривень. На решті території розташовано виробництво. За цей час ліквідували всі борги і врятували завод від банкрутства. Нині тут працює 560 осіб, а разом із дочірніми підприємствами — 800. Середня заробітна плата — понад 1000 гривень. Недавно ухвалили рішення щодо винесення за межі міста екологічношкідливих виробництв — гальванічного, ливарного, а також кузню. Кооперуватимемося з іншими потужнішими підприємствами. У найближчих планах (незалежно від розвитку події) — мінімізувати виробництво на 10—15 тисячах квадратних метрів або перенести його коштом інвестора в інше місце. Для цього просимо виділити приблизно із 15 гектарів. Половину території займатиме власне завод. На іншій частині хочемо звести житло для молодих працівників. Адже, якщо на початку 2000-го середній вік співробітників становив 62 роки, то сьогодні — 46. І їм потрібен не так високий заробіток, як дах над головою.

Щоправда, дехто на заводі налаштований не так оптимістично, бо вважає: крім земельної ділянки неподалік центру міста, потенційного покупця нічого не цікавитиме. Коли ж якийсь інвестор і купить цілісний майновий комплекс, то обов’язково знайде шпарини в законодавстві, аби позбутися такого головного болю, як виробництво мотоциклів, нарощування обсягів і створення нових робочих місць. Спорудить на цьому місці елітне житло або торговельно-розважальний комплекс. Мовляв, комісія намагається на базі мотоциклетного заводу розробити лише механізм приватизації таких об’єктів разом із землею. А про перебазування виробництва на інше місце наразі не йдеться.

Як розвиватимуться події далі, покаже час. Учасники ж виїзного засідання вирішили створити робочу групу за участі представників Фонду держмайна, Мінпромполітики, Держкомзему, Київської міськдержадміністрації, Служби безпеки України та Прокуратури міста Києва, щоб до кінця листопада детально проаналізувати фінансово-господарську діяльність заводу за 2004—2006 роки. А також з’ясувати правомірність відчуження майна. Після того народні депутати запропонують Кабміну розробити зміни до Закону “Про приватизацію державного майна” щодо збільшення терміну дії зобов’язань для потенційного покупця земельної ділянки разом із об’єктом приватизації з п’яти до десяти років. Зі свого боку Фонд держмайна мусить включити до умов конкурсу (з елементами аукціону) зобов’язання покупця стосовно збереження спеціалізації підприємства та цільового використання земельної ділянки протягом десяти років.

Володимир ГАЛЕГА “Хрещатик”

прочитало 781 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.5478 sec