images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
03:00 |  Чому нам подобається цілуватись: відповідь вчених
images images images
01:01 |  Вчені з'ясували причину падіння Стародавнього Єгипту
images images images
22:00 |  Фільм "Сторожова застава" встановив рекорд касових зборів
images images images
20:00 |  Де у столиці 20-21 жовтня можна пройти обстеження на рак молочної залози
images images images
18:00 |  Столична влада продовжуватиме демонтаж незаконних МАФів у метрополітені
images images images
16:00 |  Із 19 на 20 жовтня столичний метрополітен працюватиме на годину довше
images images images
14:00 |  Олександр Спасибко: На Осокорках будують першу в Україні енергонезалежну школу "Інтелект"
images images images
12:00 |  Для вступу до вишу два предмети будуть фіксованими
images images images
10:00 |  У столиці відбудеться фестиваль Громадського бюджету
images images images
08:00 |  Ярмаркові продукти перевірятимуть додатково
images images images
06:00 |  Ця рослина швидко посилить імунітет, ще й отримаєте ефект омолодження
images images images
03:00 |  Як часто можна вживати таблетки від болю
images images images
01:00 |  У Криму "виявили" таємні бази інопланетян
images images images
22:00 |  Водіїв попереджають про туман та погану видимість на дорозі
images images images
20:00 |  8 речей, які ми недостатньо очищаємо
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2017 Бюджет міста Києва на 2017 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 20 жовтня 2017 року, п'ятниця  №109 (5021) images
images
полоса
images
images
ДОКУМЕНТАЛЬНА ПРАВДА
images  
images
images
images
04/10/2005



images
Мінні поля Києва Як свідчать архівні документи, німецько-фашистські окупанти не були причетні до руйнування Хрещатика, знищення Успенського собору...
images

60 років минуло з дня перемоги над фашистською Німеччиною, але й досі в історії тієї війни залишається багато білих плям. Тодішня тоталітарна ідеологія забороняла вивчати прорахунки Сталіна, що призвели до невиправданих втрат мільйонів червоноармійців. Досі ми не знаємо всієї правди про те, як руйнували Хрещатик і прилеглі до нього вулиці у вересні 1941 року, хто висадив у повітря Успенський собор Києво-Печерської лаври, інші історико-архітектурні шедеври. Радянська влада в усьому звинувачувала німецько-фашистських загарбників, хоча мало хто в це вірив. Мешканці вважали, що знищення центру міста — справа рук підпільників і диверсійних груп. А втім, попри велику кількість публікацій на цю тему, нікому з їх авторів не вдалося довести хоча б одну з версій на основі документальних матеріалів. Проте вони є: і в радянських, і в німецьких архівах, у звітах підпілля, у спогадах киян. Більшість цих свідчень довгі роки не підлягали розголошенню, тобто були засекречені. Спробую відновити реальну картину того трагічного вересня 41-го на підставі наявних у мене матеріалів.

Гітлерівці мали намір знищити наше місто... після війни

Взяття Києва, який німці сприймали як місто-фортецю і один з політичних центрів великої країни, стало для Берліна трохи несподіваним фактом і викликало в штабі фюрера нечувану радість. Є свідчення про те, що Гітлер мав намір в майбутньому зруйнувати найбільші слов’янські міста, серед них і Київ, з метою укріплення німецької влади на завойованих землях. У цьому його підтримував рейхскомісар України Еріх Кох та інші впливові особи Німеччини. Але таке могло статися після закінчення війни. Попередньо планувалося знайти і вивчити сліди перебування готів на українських землях, їхній вплив на культуру місцевого населення. Були сформовані спеціальні експедиції з істориків і мистецтвознавців. Мета окупантів проста — виправдати загарбницьку політику рейху в Україні. Адже німці вважали себе нащадками готів.

Улітку 1942 року Київ відвідав міністр східних територій Розенберг. Побувавши в Софійському соборі і побачивши на його стінах світські картини, він зробив висновок, що це був “германський” вплив, який ще протистояв візантійському. Мозаїки собору в той час ретельно вивчали спеціалісти оперативного штабу. Потім Розенберг напише у звіті про поїздку таке: “...центр міста зовсім зруйнований, а на пагорбах бетонні колоси так званої радянської архітектури. Незважаючи на це, Київ має чудове розташування, розкішне планування, і я розумію багатьох наших людей, які мріють про те, щоб на округлій вершині міста створити німецький центр, усупереч думці декого взагалі стерти з обличчя землі цей слов’янський символ або у всякому разі ніколи більше не допускати його до ролі політичного центру”. Слова Розенберга підтверджують те, що остаточних планів щодо столиці України восени 1941 року німці не мали.

Ще під час окупації міста німецькими та угорськими частинами радянські засоби масової інформації не раз повідомляли про злочинну діяльність фашистської влади в Києві. Відразу ж після визволення столиці України тут почала працювати Державна надзвичайна комісія з розслідування злодіянь та підрахунку збитків, заподіяних нацистами місту і його населенню. Висновки були однозначні: центр Києва зруйнований саме німецькими військами. Однак відомо, що ворожа авіація та артилерія намагались уникнути ударів по центру міста. Його зберігали для себе. Отут і виникають запитання, на які складно відповісти. Навіщо руйнувати захоплене місто? Навіщо погіршувати собі житлові умови напередодні зими та ще й налаштовувати проти себе мешканців? І зовсім інше завдання мали радянські війська. Вони виконували наказ Верховного Головнокомандуючого — ні в якому разі не здавати столицю України. Київ готували до тривалої оборони і навіть ведення бойових дій в умовах повного оточення.

Ще на початку липня був сформований штаб оборони міста. До його складу ввійшли: від Південно-Західного фронту підполковник Чернишов та майор Чукарєв, секретарі обкому та міськкому партії Мишин і Шамрило, голова київського облвиконкому Костюк та інші. Саме під керівництвом цього штабу проводилося масштабне мінування промислових підприємств, залізниці, урядових і житлових будинків. Збереглася копія довідки начальника інженерної служби штабу оборони майора Чукарєва під назвою “Інженерне забезпечення оборони Києва”, яку він склав улітку 1942 року в Москві. В ній зазначалося, що документації з оборони міста зберегти не вдалося. Мінування проводилося силами взводу армійського інженерного батальйону. Чукарєв повідомив у довідці, що “...всі інженерні заходи здійснювалися в тісному контакті з міським комітетом партії... Мінні поля створювалися всередині міста, на кладовищах (зокрема і Байковому. — Авт.), заводських дворах, площах, у парках і садах...” Секретар міськкому партії Шамрило координував ці дії, а також брав участь у формуванні підпільних та диверсійних груп. Про мінування міста радянськими військами є згадки і в звітах підпільних організацій Києва, повідомленнях розвідки, спогадах громадян. Тобто це не потребує особливих доказів. Виникає інше запитання. Чи причетні окупанти до знищення центру Києва восени 1941 року?

Тільки за один день сапери вермахту знайшли дев’ять тонн вибухівки

Вибухи, які розпочалися 24 вересня в будинках центру міста, були для німецьких військ несподіваними. Окупанти не звернули особливої уваги на попередження місцевих жителів про заміновані об’єкти і поплатилися за це. П’ять днів лунав пекельний гуркіт. У таємному оперативному зведенні, яке надіслав до Берліна в кінці вересня командуючий групою військ “Південь” фельдмаршал фон Рок, сповіщалося, що “...одразу після падіння Києва в ньому було тяжке становище. Наприклад, вибухи сталися в будинках, де розміщувався штаб 454-ї охоронної дивізії і польова комендатура. Спільними діями військових підрозділів, поліції і пожежних удалося загасити великі пожежі і навести лад у місті”. За словами коменданта Києва генерал-майора Еберхарда, в ньому “...є багато замінованих зон. Розмінування ведеться повільно у зв’язку з тим, що не вистачає відповідних сил і засобів”. Полковник Шаль сповіщав до генерального штабу: “Почалося розмінування силами саперних батальйонів, яке проводиться за визначеним планом. Мабуть, вдалося відвернути небезпеку вибухів у великих будинках. Треба, щоб 113-й саперний батальйон залишився в місті до повного розмінування”.

Воно тривало не тільки у вересні. За зведенням від 11 жовтня, “...в Києві продовжуються роботи з наведення ладу. В першу чергу відбувається розмінування різних об’єктів. Тільки 10 жовтня було знайдено 9000 кілограмів вибухівки з радіопідривачами”. Ці та інші повідомлення свідчать про непричетність військ вермахту до вибухів і пожеж, хоча деякі порожні будинки вони все ж таки підірвали. Однак це були дії, спрямовані на припинення пожеж, які швидко поширювалися в центрі міста, оскільки партизани перерізали пожежні шланги, якими подавалася вода з Дніпра на Хрещатик. У гасінні вогню брали участь також і українські пожежники.

Для того, щоб унеможливити в подальшому вибухи, німці стали розшукувати серед радянських полонених військових, які брали участь у мінуванні міста, обіцяючи їм свободу. Зберігся звіт про допит капітана Криворутченка, інженера при штабі 147-ї стрілецької дивізії, яка обороняла Київ. Він назвав офіцерів, відповідальних за мінування, і повідомив, що деякі з них перебували разом з ним у німецькому полоні. Серед них — начальник інженерної служби 37-ї армії полковник Гольдович, майор Волошин, капітани Пономарьов, Шураковський та інші. (Гольдович уникне полону і закінчить війну у званні генерала. За спогадами ветеранів, він не любив згадувати про оборону Києва — ця тема його сильно нервувала.— Авт.)

Співробітники НКВС стежили за тим, щоб ворогу нічого цінного не дісталося

Те, що відбувалося в столиці України у вересні—жовтні 1941 року, правдиво описав у своїй довідці “Інженерне забезпечення оборони...” майор Чукарєв. За його твердженням, “...на інженерний відділ штабу оборони міста інженерним відділом 37-ї армії було покладено завдання з мінування найважливіших об’єктів міста, які могли б бути використані ворогом у своїх цілях. Цю роботу виконано в масштабах, на які давали змогу обставини того часу. Сотні мін вибухнули з приходом частин німецької армії в місто Київ. Стіни і цілі будинки рушилися на голови німецько-фашистських загарбників...” Це підтверджується і в цілком таємному повідомленні начальника розвідувально-інформаційного управління Центрального штабу партизанського руху генерал-майора Аргунова. Він повідомляв своє керівництво про те, що “...незважаючи на жорстокі погроми і страти, населення не припинило боротьби з німецькими окупантами. Через кілька днів після здачі нашими військами Києва підірвано будинок 1-го Комсомольського кіно, де розміщувалася німецька комендатура: загинули комендант і понад 100 солдатів. Десятки будинків на Хрещатику, де містилися німецькі штаби, комендантські управління, злетіли в повітря. Хрещатик горів три дні...” Коментарі тут зайві.

Згадуючи про події 24—28 вересня, треба пам’ятати і про 19-20 вересня 1941 року. Ці два дні стали не менш трагічними для міста, ніж наступні. Частини Червоної Армії та підпільники під час відступу підірвали, спалили й вивели з ладу багато промислових підприємств, державних закладів, електростанції, залізничний вокзал тощо. Керували цим співробітники НКВС, які мали наказ залишати місто останніми і стежити за тим, щоб німцям не дісталося нічого цінного. Згоріли окремі будинки і в центрі Києва. Дещо населенню вдалося зберегти. Так, споруду банку на вулиці Хрещатик, 6—8 військові теж намагалися підпалити за допомогою бочки з бензином, але жінкам удалося умовити їх цього не робити.

У мінуванні міста широко використовували вибухівку. А детонатори для її підриву існували в той час різні: звичайні, що приводилися в дію електричним струмом, хімічні; годинникові; дистанційні з радіомеханізмами, бікфордів шнур. В особливих випадках ставили одразу кілька різних детонаторів. 19-20 вересня здебільшого були використані звичайні підривачі. Що ж до вибухів 24—28 вересня і пізніше, то тут повної ясності немає. Стверджувати, що на Хрещатику спрацювали тільки радіоміни, було б помилково. Справді, німцям удалося знайти кілька радіомін під будинками і знешкодити їх. Однак хаотичність вибухів і їхня тривалість наштовхує на думку, що це могли бути також і міни з хімічними або звичайними підривачами. Інакше кожна радіоміна повинна була мати свій особливий код, без цього вони б вибухнули всі одночасно. До того ж хтось мусив мати план замінованих об’єктів і подати радіосигнал на підрив. Звідкіля він надійшов? Із-за лінії фронту чи з Києва? Це ще належить встановити. Відомо одне: про свою причетність до вибухів на Хрещатику заявляв керівник розвідувально-диверсійної групи НКВС Соболєв, якого направив з Москви сам Судоплатов...

Розглядаючи обставини знищення центральної частини стародавнього міста, вже, мабуть, не потрібно шукати винних. Усе це відбулося під час війни, коли найголовнішим завданням для радянських людей була перемога над ворогом. Могло бути й гірше. Київ міг стати “першим Сталінградом”. Чи були ці вибухи доцільні? Скоріш за все ні. Вони не вплинули на перебіг війни. До того ж під час тієї терористичної операції загинуло багато невинних киян. І про все це треба сказати правду, хоч якою б гіркою вона для нас була.

Григорій ПОЛЮШКО історик (спеціально для “Хрещатика”)

прочитало 2281 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3663 sec