images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
06:00 |  Киян запрошують на перший Всеукраїнський Чемпіонат з Мото Стантрайдингу
images images images
03:00 |  Волонтери створили будильник, який допомагає армії
images images images
01:00 |  НАТО стало на бік України стосовно заборони російських соцмереж
images images images
22:00 |  Як позбавити себе звички їсти на ніч
images images images
20:00 |  У Києві з рекордною швидкістю приготували шашлик під акомпанемент наймолодшої гітаристки
images images images
18:00 |  Де у столиці пройдуть ярмарки на цьому тижні
images images images
16:00 |  Ужгород запрошує на фестиваль "Карпатська Україна"
images images images
14:00 |  У парку Партизанська слава влаштують свято для дітей
images images images
12:00 |  Кличко: Ми плануємо повернути території Гідропарку славу однієї із найкращих зон відпочинку
images images images
10:00 |  У КМДА готують проекти, до яких залучатимуть донорів
images images images
08:00 |  Киян запрошують взяти участь у ювілейному "Пробігу під каштанами"
images images images
06:00 |  У Києві хочуть підняти плату за проїзд у міському транспорті
images images images
03:00 |  Вчені заявили про шкідливість повітря на станціях метрополітену
images images images
01:05 |  Мішечок з місячним пилом продадуть за астрономічну суму
images images images
22:00 |  Дерматолог розповів, з якими проблемами часто приходять відвідувачки салонів манікюру
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2017 Бюджет міста Києва на 2017 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 24 травня 2017 року, середа  №54 (4967) images
images
полоса
images
images
ЕКСКЛЮЗИВ
images  
images
images
images
14/09/2005



images
Адмірал Завойко Козацький нащадок очолював уряд Камчатки, організував оборону Петропавловська в часи Кримської війни й став героєм цього краю
images

Про хороброго воїна, мудрого землероба і винахідливого будівельника адмірала Василя Завойка мені розповіла Наталя Сергіївна Кисельова, дійсний член Географічного товариства Російської Федерації, котра завітала до редакції “Хрещатика”. Мешкає на Камчатці вже понад сорок років, а життєвий шлях вихідця з України досліджує більш як двадцять літ. Склала генеалогічне дерево знаменитого роду, розшукала його нащадків у США, Москві, Санкт-Петербурзі, Краснодарі... Навіть в українській столиці є пагінчики сімейства того, кого на Камчатці вважають національним героєм, бо зробив чимало для облаштування далекого, суворого й водночас прекрасного краю. Мужній чоловік тривалий час перебував на посту військового губернатора Камчатки. На його честь там названо вулиці, селище, острів і острівець, навіть затоку... Чи не кожен мешканець Петропавловська-Камчатська може немало розказати про Завойка, а ми, на жаль, про земляка майже не знаємо. Головну мету свого візиту до Києва Наталія Сергіївна сформулювала одразу. Передусім хоче донести інформацію про Василя Завойка до українців. Таким краянином, переконана жінка, треба пишатися. А ще — аби Українська держава взяла під свою опіку будинок, де герой доживав віку. Наша розмова тривала години зо три...

Гардемарина прив’язували на палубі, щоб привчити до шторму

Василь Степанович Завойко народився 28 липня 1810 року в селі Прохорівці, що на Полтавщині, в сім’ї морського штаб-лікаря Степана Завойка, нащадка старовинного козацького роду. Семирічного Василька віддали в Макарівську монастирську семінарію. Навчання хлопець продовжив у Миколаївському штурманському училищі. По його закінченню гардемарина Чорноморського флоту направили на бриг “Мінгрелія”. Втім, кар’єра майбутнього адмірала могла закінчитися, ледве розпочавшись...

Під час першого ж шторму Василь через хитавицю не вийшов на вахту. Про це дізнався капітан і наказав негайно вивести недужого нагору, прив’язати до щогли й тримати доти, доки дасть слово, що не боятиметься високих і грізних валів, які носять судно морем мов тріску. Пані Наталя цитує спогади Завойка: “ Я знемагав, блював кров’ю, тремтів від холоду. Не знаю, скільки часу минуло. Зрештою, зібравшись із силами, запищав рідною мовою: “ Ой, лишенько, їсти хочу, розв’яжіть...” Та на цьому випробування не скінчилися. Юного моряка нагодували сухарями й знову прив’язали в носовій частині корабля, де хвилі перекочувалися через палубу... Розв’язали й уклали в постіль лише тоді, коли після “купелі” той знепритомнів. Потім шістнадцятирічний мічман потрапив на Балтику. У 1834 — 1836-му на транспорті “Америка” — уже в чині лейтенанта — здійснив першу кругосвітню подорож із заїздом на Камчатку. Ще через рік побував на Камчатці й Алясці вдруге. Про свої враження Василь Степанович згодом напише книгу. У формі листів до брата розповість, як уперше побачив засніжені гори, осяяні сонячними променями. Мешканці півострова зустріли їх тоді хлібом-сіллю, дали свіжої риби, вершків, зелені... Дуже зраділи мандрівникам, адже в забутий Богом і людьми край транспорт із Росії прибував раз на три роки. А оскільки почесних гостей традиційно частували чаєм, то морякам довгенько довелося сидіти біля самоварів. На їхню честь влаштували бал. І лейтенант Завойко із захватом розповідав, як на березі Камчатки танцювали... французьку кадриль. Кілька днів розкошували на дачі начальника краю серед високих трав та непрохідних лісів з кришталевими озерами. Полтавцю дуже сподобалися сад з оранжереєю, парк. Та особливо вразили гейзери. У природних цілющих джерелах уся команда так оздоровилася, набралася сил, що декого неможливо було впізнати. Де й поділися висипка, радикуліти, інші недуги... Залишилися щонайкращі враження. Отож коли через кілька літ капітанові запропонували перейти на урядову службу на Камчатку, куди перенесли Охотський порт, радо згодився. Так Василь Степанович Завойко став військовим губернатором закинутої на край світу землі.

Полтавець навчив камчадалів вирощувати овочі, будувати рублені хати, визначав справжню ціну хутра

Разом із Василем Степановичем на Камчатку приїхала і його дружина — Юлія Георгіївна Завойко, в дівоцтві Врангель. Походила з родини професора російського права в Казані. Племінниця видатного дослідника Далекого Сходу й Аляски Фердинанда Врангеля. Народила тринадцятеро дітей. Чоловік дуже довіряв Юлії Георгіївні — навіть прапор, відбитий у бою, доручив зберігати саме їй. Надзвичайно пишався власними нащадками. “Бог мене нагородив щедро — маю красивих, розумних дітей”,— згадував Завойко. Адмірал мріяв, що вони стануть моряками. Не судилося: тяжкі умови життя на Далекому Сході підірвали здоров’я синів і доньок.

Новий губернатор одразу взявся до роботи з облаштування Петропавловського порту. Особисто дослідив Авачинську затоку, стежив за благоустроєм внутрішньої гавані. За його сприяння збудували велику пристань, а набережну закували в камінь. Звели численні склади, гостинний двір для своїх і заморських гостей, купців, рибалок, китобоїв... Керівник розумів, що від розширення торгівлі передусім вигадають міські жителі. У тамтешній млин завезли жорна, на яких мололи борошно. Випікали хліб, прямо в портовій пекарні заготовляли сухарі, які користувалися особливим попитом у моряків. Запрацював ливарний заводик, і згодом там навіть виливали дзвони для острівних церков. За два роки спорудили шхуну, боти, дванадцятивесельний катер...

Жителі суворого краю часто хворіли на цингу (давався взнаки дефіцит вітамінів), проказу, віспу... Тому за клопотанням Завойка збільшили медичний штат, у населених пунктах півострова облаштували лікарні, а поблизу гарячих джерел — водолікарні. Аборигени потроху покидали старовинні вологі оселі й переходили жити в зручні й затишні рублені хати, які опалювали за допомогою не знаних доти російських та голландських печей і камінів. Почали замощувати бруківкою заболочені вулиці та тротуари, покривати дах червоним листовим залізом. У поселенні з’явилося до півсотні чудових будинків, кілька казарм, магазинів, православна церква, аптека...

За сприяння Завойка губернське місто потроху набувало цивілізованого вигляду. Та головна біда залишалася: зв’язку з іншими поселеннями майже не було. Раз на рік або й рідше з материка привозили вантажі, в тому числі й продовольчі товари. Отож зазвичай у квітні — травні вже відчувався дефіцит борошна, овочів, цукру, чаю, масла... І Василь Степанович вирішив зайнятися господарством. Виписав із материка насіння городніх культур, запросив фахівців... На ґрунтах, які досі вважалися непридатними для землеробства, в умовах суворого клімату почали вирощувати сільськогосподарські культури. До того ж губернатор зобов’язав кожну родину садити не менше десяти пудів картоплі. А для прикладу іншим під своїми вікнами власноручно скопав грядку під картоплю, капусту й моркву... Восени 1851-го влаштував виставку сільськогосподарської продукції. Перші премії (по п’ять рублів кожна) одержали ті господарі, котрі виростили семифунтові ріпу, капусту, чотирифунтову моркву та картоплину завважки фунт... Відтоді овочеві ярмарки почали проводити щоосені.

Невдовзі камчадали мали й місцеве молоко — запрацювала тваринницька ферма. У селі Ключах з’явилися млин і кузня, в Мільковому — ткацька майстерня. Почали видобувати залізну руду. Особливо цінно те, що під час правління нашого земляка на Камчатці не було голоду. А це вважалося тоді дивиною.

Василь Завойко всіляко перешкоджав грабуванню аборигенів. На осінніх аукціонах, куди приїжджало чимало спритників, за цінами на хутра та інші товари пильно стежили тамтешні чиновники, визначали їхню справжню вартість. Таким чином позбавляли спекулянтів можливості обдурювати наївних камчадалів.

Чимало задумок було в українця (йшлося про заселення Камчатки селянами з центральних областей Росії, про власний китобійний промисел, розвиток пароплавства тощо), та завадила Кримська війна, котра тривала з 1853 до 1856 року. При капітанові першого рангу Завойку кількість мешканців Петропавловська перевершила півтори тисячі...

За оборону Петропавловська адмірал одержав кілька орденів і шість тисяч десятин землі

Навесні 1854 року звідусіль почали надходити тривожні сигнали про розрив дипломатичних відносин Англії і Франції з Росією, а невдовзі почалася війна. Губернатор Камчатки генерал-майор Завойко звернувся до народу: “У нас мало війська, немає хліба, і поки що ні від кого чекати допомоги. Та ми повинні пам’ятати, що ми росіяни, і Батьківщина вимагає від нас виконання обов’язку...” Закликав зустріти ворога коли не з рушницею, то хоча б з вилами, сокирою чи косою... Нагадував про народну звитягу під час війни з Наполеоном. Усе населення краю навчалося стріляти, надавати допомогу пораненим, битися врукопаш... Адже губернатор настановляв: стояти до останньої краплі крові. “Якщо хто виявить малодушність, хай покине межі міста”,— категорично заявляв козацький нащадок. Серед оборонців краю таких не виявилося. Вистояли. Навіть французький адмірал Февріє де Пуан згодом зауважував, що не чекав зустріти в такому нікчемному поселенні сильного супротивника. І хотів би адміралові потиснути руку. Василь Завойко за звитягу одержав два ордени — Святого Станіслава 1-го ступеня і Святого Георгія 1-го ступеня. А ще герою вручили орден Святого Володимира 2-го ступеня і надали в безплатну оренду (на 37 років) шість тисяч десятин землі...

Сімнадцять років прожила родина Завойка на Далекому Сході. Василь Степанович і Юлія Георгіївна доживали віку й поховані в Україні — в селі Великій Мечетні Кривоозерського району, що на Миколаївщині. Їхню могилу знайшли школярі разом із учителькою Валентиною Мироновою. На старовинному “панському” кладовищі натрапили на чорну мармурову плиту з написом: “Адмирал Василий Степанович Завойко. Скончался 16 февраля 1898 года, на 89-м году от рождения”. Про знахідку повідомили на Камчатку. Наталя Кисельова організувала поїздку на місце останнього прихистку героя. Прах подружжя Завойків перепоховали поряд з будинком, де жила родина, та школою, під час закладання якої в 1894 році був Василь Степанович. І дім, і млин адмірала добре збереглися. На його оселі є меморіальна дошка з написом: “Здесь с 1865 по 1898 год жили адмирал русского флота Василий Степанович Завойко й его жена Юлия Завойко”. Силами земляків із Великої Мечетні та вдячних жителів Камчатки в селі зведено пам’ятник героєві роботи київського скульптора Володимира Лучака.

* * *

Коли моряки-тихоокеанці дізналися про смерть Василя Степановича, створили спеціальний комітет для збирання грошей на увічнення його пам’яті. У 1908 році скульптуру урочисто відкрили в центрі Владивостока. Фігуру звитяжця заввишки чотири метри відлили в Петербурзі. Правою рукою адмірал спирався на шаблю, а в лівій тримав карту... Та в 1930-му монумент демонтували, а в 1945-му на цьому самому постаменті вже вивищувався пам’ятник Сергія Лазо...

Віра КУЛЬОВА “Хрещатик”

прочитало 3084 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.4393 sec