images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 28 грудня 2018 року, п'ятниця  №141 (5192) images
images
полоса
images
images
НАОСТАНОК
images  
images
images
images
02/06/2005



images
“Стежка проляже до отчого краю...” Бронзове погруддя гетьмана Івана Мазепи, створене в Америці скульптором Петром Капшученком, митець передав до Музею гетьманства у Києві
images

Цього дня в Музеї гетьманства, що на Подолі, було подвійне свято. По-перше, після довгої дороги з-за океану та різної паперово-митної мороки збірні нарешті передали бронзове погруддя гетьмана Івана Мазепи, яке створив у дарунок киянам відомий скульптор з діаспори Петро Капшученко. А по-друге, побачило світ присвячене цьому видатному митцеві дослідження, автор якого — академік, доктор мистецтвознавства Олександр Федорук. Донедавна він очолював Національну комісію з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів.

Петро Капшученко майже все життя прожив далеко від батьківщини. Ще коли з ненькою якось прийшли з рідної Сухачівки на базар до міста (село давно з’єдналося з Дніпропетровськом), наворожила циганка малюкові стежину славну, та не тут, а десь за морями. Мати здивувалася, а батько-сталевар взагалі відмахнувся від циганських побрехеньок. Однак від долі, кажуть, не втечеш... 1942 року вивезли хлопця на примусові роботи до Німеччини: “Я працював у бауера... що там пережив — це моє особисте...” Далі були табір для переміщених осіб і нова незнана дорога.

З єдиним доларом у кишені родина Капшученків зійшла з пароплава на аргентинську землю. На цей долар Петро Савич купив ліки для дворічної донечки. Порятунком від голодної смерті стала робота вантажником у порту — гроші платили щовечора. Про освіту доводилося мовчати, інакше міг одразу опинитися на вулиці. “Я мусив витримати і витерпіти”,— згадував потім скульптор. І українець не зламався. Через десять важких років з ним почали рахуватися, його визнало мистецьке товариство Буенос-Айреса.

Щоправда, темпераментні аргентинці скоротили типові українські ім’я та прізвище до Педро Енко, зате не приховували захоплення його роботами: “Творчість маестро Енка можна окреслити трьома словами — це душа, символіка, характер. Ефект колосальний!”. Інша газета додавала: “Творчою уявою він витягує з глини і землі суть Божу, передає психологію людини”. Причому героями композицій (у теракоті, бронзі, дереві) були прості селяни, пастухи-гаучо, рибалки, вуличні торговці та музики, школярі, закохані парочки.

І, звичайно, хоч як симпатизував Петро Савич країні, що прихистила його, не міг забути України, її козацької слави. Крилатою стала фраза: він усім завдячує рідній землі. У Капшученка цей загальний вираз обернувся істиною. Бо фахову освіту майбутній скульптор здобув у Дніпропетровському художньому училищі. Його однокласник, знаменитий нині митець, киянин Василь Бородай каже, що рівень викладання там не поступався столичним вузам, і згадує, як на перервах бігали на інші поверхи роздивлятися твори класиків з багатющих фондів училища. Це теж було навчання. А ще у ті роки в місті жив і працював Дмитро Іванович Яворницький. Зустрічі з ним запали юнакам у душу, допомогли зрозуміти й затямити назавжди, що вони таки є українці, сини великого і вільного народу.

У Латинській Америці Петро Капшученко перебував 14 років. У 1961 році Вища рада Вільного університету гуманізму в Буенос-Айресі нагородила Педро Енка дипломом почесного члена університету, в документі офіційно визнавалися його заслуги у розвитку культури Республіки Аргентина. Але життєві дороги вже вели митця далі. 1963-го родина переїздить до Сполучених Штатів. У Філадельфії, як і в Нью-Йорку, Чикаго, Бостоні, було багато українських емігрантів, які без вагань прийняли переселенців у своє товариство. Талановиті твори маестро визнали Північна Америка та Європа, їх охоче виставляли найпрестижніші галереї світу. Але все одно своїми думками, своїми мріями та снами тягнувся він до України: “Там, за глибокими океанами, я завжди відчував, що є рідна земля, задля якої живу і працюю. Скоро ця земля стане вільною, і моя стежка проляже до отчого краю...”

Тільки 1996 року, на запрошення Асоціації дослідників голодомору, ступив Петро Савич на рідну землю. Для виставки у Державному музеї Тараса Шевченка відлив 20 композицій у бронзі: “Забрали все”, “У розпачі”, “Голодом змучені”... До слова, все це він сам пережив у дитинстві. Тепер багато музеїв України мають твори Петра Капшученка. Його ім’я, його слава повернулися на Батьківщину. І хоч майже дев’яностолітній митець вже не в змозі перетнути океан, незламний козацький дух допоміг йому створити нову прекрасну роботу — портрет гетьмана Мазепи, який відтепер зможуть побачити кияни і гості столиці.

Наталя ПРИСТУПКО “Хрещатик”

прочитало 989 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images
images
02/06/2005 | Космобіологічний прогноз на 2 червня.
images
images
02/06/2005 | В Україні у східних, Херсонській, Запорізькій....
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3654 sec