images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
06:00 |  У Контакт-центрі поговорять про питання ремонту та утримання доріг в столиці
images images images
03:00 |  У Швейцарії почали експортувати гірське повітря
images images images
01:00 |  Домашня кішка продовжує людині життя
images images images
22:00 |  Рух транспорту Залізничним шосе буде закрито
images images images
20:00 |  Неочікувані місця, які дуже полюбляють бацили
images images images
18:00 |  Як створити успішний стартап: у Києві пройде фестиваль креативних та соціальних проектів
images images images
16:00 |  У Києві відбудеться благодійний фестиваль "Голосіївська Криївка"
images images images
14:00 |  Музей, розв'язка, багатофункціональний комплекс: влада контолює роботи на Поштовій площі
images images images
12:00 |  Гройсман: Ухвалення пенсійної реформи на початку жовтня дозволить підвищити пенсії також у жовтні
images images images
10:00 |  Епідемія наближається: симптоми нового вірусу
images images images
08:00 |  Розпочато роботу з організаційного забезпечення проведення міського конкурсу проектів, розроблених інститутами громадянського суспільства
images images images
06:00 |  У всіх районах столиці триває ремонт дорожнього покриття внутрішньоквартальних проїздів і прибудинкових територій
images images images
03:00 |  Під Одесою розміновують затонуле німецьке судно часів Другої світової війни
images images images
01:00 |  Секрет молодості — у тарілці
images images images
22:00 |  Відкрити бізнес в Україні онлайн — вже реальність: як це працює
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2017 Бюджет міста Києва на 2017 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 вересня 2017 року, вiвторок  №99 (5012) images
images
полоса
images
images
ІСТОРІЯ СУЧАСНОСТІ
images  
images
images
images
24/10/2003



images
Обпалене дитинство Заслужений художник України Георгій Малаков створив графічну серію про 778 днів окупованого Києва
images

Від дев’ятнадцятого вересня 1941-го до шостого листопада 1943-го тривала окупація Києва фашистами. За цими датами криються долі людей, які стали заручниками нацистів, дітей, які мерзли й недоїдали. Більше того, згодом тих, хто перебував на завойованих фашистами територіях, радянська влада затаврувала як ненадійних, запроданців, а то й зрадників.

Про той період 60-річної давності написано багато... Ще раз про нього нагадує виставка “Київ у грізний час”, яка лише два тижні триватиме в Музеї історії Києва. Експозиція представляє графіку та акварелі заслуженого художника України Георгія Малакова (помер 1979 року від онкологічної недуги). 13-річним хлопцем він з родиною залишався в окупованій німцями українській столиці протягом усіх 778 днів, пояснила директор музею Тамара Хоменко. Сім’я не змогла евакуюватися, бо батько Василь Федорович пішов на фронт ще в перші дні війни, а повернувся лише в 1945-му. Отож на руках матері Євгенії Костянтинівни залишалися ще чотирирічний синок Дмитро та хвора бабуся Марія Андріївна (вона померла в січні сорок другого від голоду).

Ось “Ранок 22 червня 1941-го”. Рожева зоря у відкритому вікні будинку на вулиці Круглоуніверситетській. На підвіконні плюшевий ведмедик, а в небі ширяють літаки і, здається, десь зовсім поряд і нині чути ті перші страшні розриви снарядів. Ось ще один “кадр”: моряки Дніпровського загону Пінської військової флотилії націлюють дуло гармати на ворожі юнкерси, захищаючи Ланцюговий міст. Вітер розвіває плащ-намет юної солдатки, котра на Київському вокзалі проводжає на фронт завантажені бойовою технікою потяги. Палаючий Хрещатик: у вогні кінотеатри, поштамт, будинок міськради, бібліотеки з їхніми цінними архівами, під уламками гинуть люди. “Ворог у місті”: поліцаї ведуть побитих, обірваних радянських військовополонених, на спинах яких великі літери “KG” (по-німецьки “військовополонений” — крігсгефангене). “Розквіт торгівлі” зображує Сінний ринок, де голодні за безцінь продають дорогі речі, аби заробити на харчі, а спекулянти в “обжорних рядах” розживаються на них: буханець хліба по 120 — 130 карбованців, склянка пшона 15 — 20, фунт сала 600 — 700... Очікувана перемога — “Вже не страшний” німецький танк “Пантера”, по якому лазять діти. “Додому у визволений Київ” по танковій гусениці через глибокий заповнений водою та рідкою багнюкою яр перебирається юнка.

— Феноменальна серія про війну,— оцінив народний художник України Олександр Губарєв, котрий знав Георгія Васильовича з художнього інституту.— На кожному аркуші 30 — 40 сюжетів, і про кожний можна написати книжку. Документальні акварелі, на яких танки: англійський “Валентайн”, американський “Шерман” та радянський Т-34, літак “Юнкерс-88”. Георгій малював їх під час літньої практики в п’ятдесятому році. Тоді та техніка іржавіла просто в лісах, на полях, на Букринському плацдармі.

З сорок першого до сорок третього хлопець крадькома робив замальовки, та більше запам’ятовував, бо його начерки могли сприйняти як шпигунські розвіддані. Професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Юрій Белічко назвав пам’ять художника унікальною — зберегла для нащадків те, що ніколи не вигадає найвибагливіша творча фантазія.

* * *

— Взагалі, Георгій рано взявся за олівець. Вже в півтора року стояв біля стільця і викреслював фігурки,— поділився молодший брат художника, заступник директора Музею історії Києва Дмитро Малаков.— Першого вересня 1941-го він мав вступати до шостого класу Київської середньої художньої школи імені Тараса Шевченка, але мрія відсунулася на два з лишком роки.

Пригадав Дмитро Васильович, як поки мама “шукала” хліб насущний, старший брат, якого вдома звали просто Гога, читав йому та сестричкам книжки. При світлі каганця влаштовував театр тіней: пальцями скручував зайчиків, котиків, білочок, гусей...

Як радів голодний Георгій, коли знайшов лушпайки від картоплі. Він їх промив, перемолов на м’ясорубці, підсмажив на рициновій олії — такі деруни були справжньою насолодою. Та найчастіше сьорбали гарячу солодку мелясну водичку, приготовлену з відходів цукрового виробництва, каламутну рідину з кількома зернятками пшона, гризли малесенький шматочок сірого сурогатного хліба з просяним лушпинням та домішками каштанів.

Щоб чотирнадцятирічного Гогу не відправили до Німеччини, його влаштували до виробничо-художніх майстерень. Місив глину, заливав гіпс у форми, величезними стаціонарними ножицями різав листове залізо, зачищав готові відливки. Там він уперше закохався в дівчину з родини художника Василя Кричевського (1943-го Катерина емігрувала). З нею ходив до викладача малювання доцента Івана Хворостецького. Педагог обирав для навчальних етюдів двори з сараями, парканами, флігелями або й ретирадою (туалет), навчав підопічних навіть у звичайнісінькому захаращеному кутку вміти побачити колоритне. Георгій працював так: сидів, підгорнувши під себе ногу, схиливши вбік голову з буйною чуприною і по-дитячому допомагав собі язиком, висунутим у куточок рота. З насолодою передавав колір, фактуру, зміну світлотіней, а ще любив малювати карикатури. Одного разу вигадав кумедного героя Акулкіна, який потім часто з’являвся у його малюнках. Це був, так би мовити, його двійник, котрий на папері повторював життєві історії або втілював мрії свого винахідника.

* * *

Шостого листопада 1943 року в нуль годин двадцять хвилин над великим сірим будинком Центрального Комітету Компартії на Михайлівській площі замайорів імпровізований прапор Визволення із найденої дівочої хустинки. Георгій пішов у шостий клас одинадцятої гімназії, а в лютому 1944-го перейшов до художньої школи, що містилася на вулиці Володимирській, 2 (нині там Національний музей історії України). Потім був графічний факультет Київського державного художнього інституту. Гога Малаков став центром тяжіння в групі. Ворогів у нього не було, згадували друзі Георгія Васильовича, які прийшли на виставку. Олександр Губарєв поділився: під час пленеру або роботи над ескізами з натури Георгій розважав студентів, цитуючи заборонені тоді рядки з “Золотого теляти” або “Дванадцяти стільців”.

Саме в той період Георгій почав створювати графіку в альбом “для хатнього вжитку”: десятки сюжетів довоєнних, про оборону, окупацію та визволення столиці. Вперше вони експонувалися 1961-го — у двадцяті роковини початку війни. Тоді, в “хрущовську відлигу”, Києву вслід за Одесою, Севастополем, Ленінградом і Волгоградом присвоїли звання Міста-героя, визнали, що Хрещатик спалили за наказом радянської влади, а не німці, як переконували доти, каже Дмитро Малаков.

У каталозі, виданому 2000 року, названо понад двісті великих робіт Георгія Малакова, але скільки оформив книжок, створив екслібрисів, графічних листівок та відео-пригод Акулкіна навряд чи хто перелічить. Є в доробку “гравюрні полотна” про власну закордонну подорож, ілюстрації до казок та романів, приміром, “Кіт у чоботях” Шарля Перро, “Декамерон” Джовані Бокаччо, “Квентін Дорвард” Вальтера Скотта. Співпрацював з видавництвом “Веселка”, яке очолював його колишній однокласник Всеволод Нестайко.

— Для моєї повісті “Пригоди Робінзона Кукурузо”, що друкувалася в журналі “Піонерія”, саме він робив малюнки,— пишається письменник.

Навіть останні роки, будучи тяжкохворим, Георгій Малаков працював і навіть різьбив сам лівою рукою. Його графіка зберігається в багатьох музеях колишнього Союзу, зокрема в Державній Третьяковській галереї в Москві, Воронезькому краєзнавчому музеї, Керченському історико-археологічному, Одеському художньому... Свій художній хист майстер передав доньці Олені, яку виховував разом із дружиною Ганною.

Галина ГАЄВСЬКА “Хрещатик”

прочитало 3406 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.274 sec