images


images
 Логотип видання 'Хрещатик'

images | | | | |        facebook новини в RSS-форматі номер в PDF-форматі
images
разделительная полоска
разделительная полоска
архів | документи | реклама | контакти
разделительная полоска
разделительная полоска разделитель
полоса
images images новини
images
01:00 |  Вчені створили піну, яка дозволить “запечатувати” вогнепальні поранення
images images images
22:00 |  Вчені встановили основну причину захворювань серця
images images images
20:00 |  Україна і Білорусь спільно досліджуватимуть Антарктику
images images images
18:00 |  Для киян відкривають нову зону для барбекю у Голосіївському районі
images images images
16:00 |  Киян та гостей міста запрошують відвідати вистаку фіалок присвячену Дню вчителя
images images images
14:00 |  Як не отруїтися грибами: МОЗ дав 12 порад
images images images
12:00 |  У столичному зоопарку встановлять інформаційні таблички для незрячих
images images images
10:00 |  У Києві стартувала соціальна ініціатива ECOSTRUM, присвячена проблемі накопичення сміття
images images images
08:00 |  Вихідними дорожники продовжували ремонт столичних шляхів
images images images
06:00 |  Нанороботи врятують людство від раку
images images images
03:00 |  Українці вивели надзвичайно корисний сорт картоплі
images images images
01:00 |  На дні океану відзняли маловідому істоту
images images images
22:00 |  Науковці пропонують обнести льодовики “підводними стінами”
images images images
20:00 |  На Печерську розкопали давнє поселення
images images images
18:00 |  До України завезуть надсучасні потяги
images images images
images
украинские новости RSS канал новини RSS  |  всi новини
images
полоса

images images ДОКУМЕНТИ  
images
images Рiшення Київради
images
images Розпорядження
images
images Нормативно-правовi акти 
images
images Укази Президента України
images
images Постанови
images
images Накази
images
images Проекти
images
images Документи інших відомств
images

полоса

раделитель розцінки на рекламуРеклама
раделитель меню репроцентрКольороподіл/репроцентр
images меню государственные закупкиДержавні закупівлі
images

Бюджет Києва 2018 Бюджет міста Києва на 2018 рік
images
фото "Картка киянина". Інформаційна сторінка
images
фото Контактний центр
міста Києва - 1551
images
images
images
  images
images
images Роздiли :   стрелка   |    |    |    
виходить у вівторок, середу, п‘ятницю images 26 вересня 2018 року, середа  №104 (5155) images
images
полоса
images
images
Персона
images  
images
images
images
27/10/2009



images
Левко ЛУК’ЯНЕНКО: “Мій обов’язок — написати про людей, які боролися за Україну”
images

Нещодавно український державний діяч Левко Лук’яненко презентував свою третю книжку “Спогади і роздуми” із серії “З часів неволі”. В інтерв’ю кореспондентові “Хрещатика” автор розповів про те, що спонукало його до написання цієї серії книжок і кого він бачить своїм читачем.


— Що вас спонукало написати серію книжок “З часів неволі”?
— Це було тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмого року. До Березівки, Томської області, для відбування заслання мене доправили співробітники міліції наприкінці січня. Там я познайомився з томськими дисидентами, які розповіли мені, що в них зовсім мало інформації про українських політв’язнів — лише окремі прізвища й терміни відбування покарання. Мене попросили написати про все якомога детальніше.
Я написав для них біографічний нарис “Життєпис” та розповів у ньому про багатьох людей, котрих знав. Ці записи Олена Санникова використала в бюлетені “Странички узника”. Написав російською мовою та передав їм.


І я подумав: якщо їх цікавить моя біографія, то Україна, без сумніву, цікавитиметься біографіями всіх, хто воював чи боровся за її свободу.
У роздумах над призначенням “Життєпису” я й вирішив написати про тих синів України, які любили її, боролися за неї, з ким мені довелося терпіти тортури в московських в’язницях і концтаборах.


Я жив в ув’язненні з трьома генераціями борців за свободу й незалежність України. Це насамперед генерація націоналістів ОУН-УПА, яка воювала за самостійність України проти всіх загарбників аж до 1956 року; далі — генерація проміжного десятиріччя, що сама складалася з двох течій — молодь, яка вважала себе продовжувачами бандерівського національно-визвольного руху й переважно думала про підпільну боротьбу і зброю, та засновники й прихильники мирної боротьби за самостійність України на основі права націй на самовизначення, зафіксованого в міжнародному праві та конституціях СРСР і УРСР; і нарешті генерація шістдесятників та учасників Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГС).


Я 25 років провів у концтаборах, і за цей період познайомився багато з ким. Час, поки я сидів,— це життя цілого покоління. Я спілкувався з різними людьми, здебільшого з українцями, хоча серед моїх колег були росіяни, євреї, вірмени, грузини, люди з Прибалтики та представники інших національностей. Тож я подумав, що не можна допустити, аби в історичній літературі безслідно зникла ціла епоха визвольної боротьби, яка продовжувалася і в ув’язненні. Адже люди, з якими мені довелося сидіти, були вояками Української повстанської армії, бойовиками оунівських боївок і не шкодували свого життя. Вони були молоді, завзяті й любили Україну. Діставали собі зброю у будь-який спосіб і боролися за її волю. Це щирі сини України. Ці хлопці вміли добре тримати автомат у руках, але самописку вони не вміли і не вміють тримати — вони про себе не напишуть. Але нація повинна знати про українців великої душі, чистої моралі й безмежної самовідданості справі. І мій обов’язок — написати про людей, які боролися за Україну.

— З чого почалося написання книжок цієї серії?
— У 1987 році імперська влада випустила основну масу політв’язнів. У неволі лишилися одиниці.
1989 року я повернувся із Сибіру й став до керівництва Українською Гельсінською спілкою (УГС). Поїздки різними областями для залучення людей до цієї організації показали, що українці, особливо на південному сході, за 70 років комуністичної диктатури геть втратили національну свідомість і громадянську активність.


Отже, щоб піднести національну свідомість наших громадян, потрібно було розширювати їхні знання, зокрема, подати щось з історії боротьби за незалежність України, з історії концтаборів. І я написав невеличку книжку “Сповідь у камері смертників”. У 1991 році вийшла брошура “За Україну, за її волю”, яку я надиктував кореспондентові радіо Степанові Галябарді. Того ж року видав книжку “Вірую в Бога і в Україну”.


Це документи і спогади про життя в ув’язненні. 1994 року написав книжку “Не дам загинуть Україні”, до якої увійшли мої роздуми, листи, обвинувальний вирок та інші документи, котрі складав не я, а слідчі органи, суд та адміністрації місць ув’язнення.


Далі писав різні теоретичні речі, брав участь у розробленні ідеології Української республіканської партії. Написав книжку “На землі кленового листка” про заснування українського посольства в Канаді. А до мемуарів повернутися бракувало часу.


Проте минули роки. Я досягнув того віку, коли вважав за потрібне уступити місце у Верховній Раді молодшому поколінню і заощадити час для спогадів про побратимів.


Для цієї серії придумав назву “З часів неволі”, й почав писати. Підзаголовки: до першої книги — “Сосновка-7”, друга книга підзаголовка не має, третя — “Спогади та роздуми”. Четверта книга завершить спогади про 15 років ув’язнення. Можливо, називатиметься “Країна Моксель ХХ сторіччя”. Я намагаюся дотримувати хронологічної засади, хоча це й не завжди вдається.


Такий план, і я здійснюю його. Біда нації в тому, що, живучи під царською і комуністичною цензурою, вона не знає своєї історії, отже, не має історичного числення, без якого неможлива консолідація.


Українська нація сім століть боролася за самостійність. Під московською окупацією була триста сорок років. Увесь час боролися. А коли взяти літературу як вид мистецтва, то вона в нас дуже бідна в зображенні боротьби за самостійну Україну. Життя під московською цензурою не давало можливості писати про боротьбу за самостійність. Мемуаристика на тему визвольної боротьби може не сягати вершин художнього довершення, проте її цінність в історичності, в правдивому описі жертовності й самовідданості національній ідеї борців за незалежність.
Я не знаю, коли помру, але доки живу, писатиму про тих синів України, з якими мені довелося разом відбувати покарання. Україна має пам’ятати своїх найкращих синів.

— Яким бачите свого читача?
— Господь Бог створив людей різноманітними, і тому постійно є різні категорії читачів. Навіть одна й та сама людина цікавиться в різному віці різною літературою. Наприклад, коли мені було п’ятнадцять, я захоплювався пригодницькою літературою. Є люди, які читають літературу переважно соціального змісту. Хтось читає не стільки задля естетичного задоволення, скільки для здобування знань. Такий читач хоче бачити щось розумне, він з усього хоче чогось навчитися. Чимало хто захоплюється історичною літературою. Таких людей багато, і це здебільшого мій читач.


Мене завжди цікавила історія та філософія, і таких, як я, багато. Те, що я пишу, передусім приверне увагу людей, яким не байдужа історія України. Припускаю, що хтось із кіномитців, гортаючи сторінки “З часів неволі”, зверне увагу на один з моїх нарисів і побачить, що з цього можна було б зробити добрий фільм. Хіба розповідь про Володимира Юрківа та його “крижані піраміди” не варті того? Чи Андрій Турик і його розмова з матір’ю, котра впала перед ним на коліна й благала підписати “всього лишень” маленьку заяву, щоб вийти з тюрми і їхати разом з нею додому?


Плекаю в серці надію, що молодше покоління почне шанувати могили козацькі, гайдамацькі, петлюрівські, бандерівські з сибірськими “крижаними пірамідами”, бо ж, як сказав німецький філософ Фрідріх Ніцше, “відродження буває там, де є могили”.

 

Розмовляв Петро ЩЕРБИНА, спеціально для “Хрещатика”. Фото Миколи ТИМЧЕНКА

прочитало 6048 человек      images  
images
images
images
images
Статтi по темi:
images  
images
images
images

СПОЖИВАЧimages images
images
фото
За втрату багажу відповідає авіакомпанія

Останнім часом почастішали скарги від пасажирів на крадіжки речей з багажу в українських аеропортах. З валіз туристів зникають дорогі речі. Ми запитали у юристів, хто має відповідати за втрату багажу і як повернути майно...   дізнатися більше images



РЕЛІГІЯimages images
images
фото
Коли людина молиться, то біси ридають від горя

З прадавніх часів вважалося, що поряд з людьми живуть невидимі «ефірні» істоти, які через низьку щільність є незримими тінями. І це не міф, а реальність. Сучасні прилади зареєстрували цих невидимок в інфрачервоній і ультрафіолетовій частинах спектру. Учені на підставі досліджень зробили висновок, що енергетичні істоти мають природу, аналогічну кульовій блискавці, але поводяться, як розумні створіння, що вкотре підтверджує правильність Біблійських істин...   дізнатися більше images
images
images


images
© Редакцiя газети "Хрещатик".

У разi використання матерiалiв сайту,
гіперпосилання на www.kreschatic.kiev.ua обов'язкове.

Всi права на матерiали цього сайту
охороняються вiдповiдно до законодавства України,
зокрема про авторське право i сумiжнi права. WebAdmin
images images images
bigmir)net TOP 100 images



: 0.3288 sec